Проаналізовано громадсько-політичну та державотворчу діяльність Лонгина Цегельського - відомого українського громадсько-політичного та державного діяча. Системно переосмислено напрацювання українських і зарубіжних істориків, з'ясовано стан і ступінь наукової розробки зазначеної проблематики, виявлено додаткову джерельну основу теми. Простежено формування світогляду й особистості Л. Цегельського. Охарактеризовано його участь у студентському русі та перші кроки у політичній кар'єрі, Українській націонал-демократичній партії, проаналізовано його депутатську діяльність у віденському парламенті й Галицькому сеймі та державотворчу діяльність у добу національно-визвольних змагань. З'ясовано роль Л. Цегельського у партійно-політичному житті, реалізації ідеї соборності українських земель. Висвітлено громадсько-політичну, наукову та культурну діяльність Л. Цегельського в еміграції у США.

На основі аналізу філософської, валеологічної, психологічної та педагогічної літератури визначено сутність поняття "культура професійного здоров’я майбутніх соціальних педагогів", досліджено його зміст, функції, структурні компоненти. Проаналізовано сучасний стан сформованості культури професійного здоров’я майбутніх соціальних педагогів. Визначено критерії та показники рівнів її сформованості у майбутніх соціальних педагогів. Виокремлено, теоретично обґрунтовано педагогічні умови формування культури професійного здоров’я майбутніх соціальних педагогів. Розроблено модель системи формування культури професійного здоров’я майбутніх соціальних педагогів й експериментально перевірено її ефективність і доцільність упровадження в освітній процес вищої школи.

Обгрунтовано й експериментально перевірено дієвість педагогічних умов формування конкурентоздатності майбутніх психологів у процесі фахової підготовки (спонукання студентів до усвідомлення суб’єктної позиції в майбутній професійній діяльності психолога; активізація елементів контекстного навчання майбутніх психологів; моделювання майбутніми психологами професійно спрямованих комунікативних ситуацій). Розроблено модель формування конкурентоздатності майбутніх психологів у процесі фахової підготовки. Визначено критерії та відповідні показники сформованості конкурентоздатності майбутніх психологів. Проаналізовано ключові поняття та науково обгрунтовано сутність феномена «конкурентоздатність майбутніх психологів».

Досліджено стан розроблення проблеми, конкретизовано сутність основних понять дослідження, охарактеризовано психолого-педагогічні та фізіологічні особливості дітей з особливими потребами. Розроблено діагностичну методику визначення рівнів готовності майбутніх вихователів до роботи з дітьми дошкільного віку в умовах інклюзії. Обґрунтовано модель та експериментально перевірено педагогічні умови формування готовності студентів до роботи з дітьми дошкільного віку в умовах інклюзії. За результатами дослідження впроваджено у практику закладів вищої освіти спецкурс «Організація навчально-виховної роботи з дітьми дошкільного віку з обмеженими психофізичними можливостями».

Комплексно і всебічно досліджено концептуальні засади відносин між РСФРР і УСРР 1919 – 1929 рр., проаналізовано чинники, що мали визначальний вплив на формування та діяльність органів влади РСФРР і УСРР, характер взаємовідносин, розкрито зміст російської радянської політики під час установлення російсько-українського кордону. Охарактеризовано особливості дипломатичних та господарсько-інституційних взаємин між РСФРР і УСРР, досліджено вплив повноважних та постійних представництв, інституту уповноважених на формування характеру російсько-українських відносин. Розкрито організаційно-правові та соціально-економічні засади функціонування "бюджетної системи федерації", здійснення торгово-економічних відносин. Досліджено суть протиріч між УСРР і РСФРР/СРСР, народження нових історичних концепцій, що породжували дискусії й "ухили", формування загальносоюзного "народногосподарського комплексу" та систему підпорядкування базових галузей республіканської промисловості.

Здійснено теоретичне обґрунтування та експериментальну перевірку ефективності методики формування німецькомовної лексичної компетентності майбутніх учителів на основі автентичних художніх творів. Визначено сутність ключових понять дослідження. Уточнено структуру німецькомовної лексичної компетентності та охарактеризовано її компоненти (лексичні знання, рецептивні та репродуктивні лексичні навички, лексичну усвідомленість, мовний та мовленнєвий досвід). Обґрунтовано, що навчання іншомовної лексики майбутніх учителів на основі автентичних художніх творів доцільно здійснювати на засадах інтегрованого підходу, який передбачає системно-цілісний характер формування німецькомовної лексичної компетентності. Окреслено принципи відбору автентичних художніх творів (принцип естетичного впливу на читача, системно-літературний, вокабулярно-стилістичний, принцип мовленнєвого потенціалу) та принципи відбору лексичного матеріалу Ефективність запропонованої методики доведено експериментально. За результатами проведеного дослідження укладено методичні рекомендації щодо формування німецькомовної лексичної компетентності майбутніх учителів на основі автентичних художніх творів. (вживаності, сполучуваності, стилістичної необмеженості, багатозначності, тематичності, практичної необхідності). Здійснено аналіз лексичного рівня відібраних автентичних художніх творів. Визначено етапи формування німецькомовної лексичної компетентності майбутніх учителів на основі автентичних художніх творів (вступний мотиваційний, операційно-пізнавальний, контрольно-оцінювальний, узагальнювальний). Відповідно до окреслених етапів розроблено підсистему вправ, яка містить чотири групи. Сконструйовано модель формування німецькомовної лексичної компетентності майбутніх учителів на основі автентичних художніх творів, яка характеризується системністю, послідовністю та взаємозв’язком усіх компонентів.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш143.24-913.33

Рубрики:

Німецька мова

Шифр НБУВ: РА433254 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено естетичні функції художніх символів у творчості Д. Гуменної. У ній проаналізовано загальний стан вивчення творчого доробку письменниці, розглянуто літературознавчі праці українських і діаспорних учених, присвячені творчості Д. Гуменної. Простудійовано теорії символу зарубіжних та українських науковців. Визначено особливості символіко-міфологічної системи письменниці, розглянуто художню реалізацію архетипно-символічних мотивів та образів у її прозі. Розмежовано символіку творчого доробку Д. Гуменної за сферами буття, які вона моделює: образ-символ Жінки-універсуму, космогонічні символи, топнімічна символіка, образи геометричних фігур у їх символічному вияві, кольоративні символи. Проаналізовано екзистенційні виміри художнього світу Д. Гуменної, втілені у символічних опозиціях "хаос-космос", "добро-зло", відзначено символічну наснаженість антропонімів, обґрунтовано символіку назв творів. Визначено роль символізації оніропростору в художньому світі письменниці.

Досліджено жанрово-стильову специфіку твору Христофора Філалета "Апокрисис" у контексті полемічного дискурсу кінця XVI - початку XVII ст. Під час його аналізу на основі власних спостережень уперше охарактеризовано його проблематику, окреслено наративно-риторичні стратегії автора. Визначено, що усі композиційні елементи "Апокрисиса" підпорядковані комунікативній меті, а з’єднувальною ланкою служать заголовки до розділів кожної з чотирьох частин. Підкреслено, що комунікативність твору засвідчують часті звертання полеміста до реципієнта, які створюють враження безпосередньої розмови. Автор апелює і до опонента, через іронічні коментарі висловлюючи своє ставлення до його думок. Виокремлено ті жанрово-композиційні ознаки "Апокрисиса", що дають підстави ідентифікувати його належність до української полемічно-публіцистичної прози кінця XVI - початку XVII ст. Зміст і форма твору свідчать про плідні пошуки нових шляхів у літературній творчості та зрушення в естетичній свідомості читача. З’ясовано, що Христофор Філалет досконало володів риторичною майстерністю, а його стильова вправність демонструє процес формування в українському письменстві стилю бароко, покликаного донести до реципієнта ускладнену та динамічну картину буття.

Подано комплексне дослідження організаційно-педагогічних засад фізичної підготовки молодших школярів з 1947 до 1991 рр. Окреслено історіографію проблеми та визначено сутність базових понять "фізична підготовка", "фізична підготовка молодших школярів", "організаційно-педагогічні засади фізичної підготовки молодших школярів". Обґрунтовано періодизацію в історії розвитку складноструктурованої системи фізичної підготовки учнів початкової школи України у 1947-1991 рр. Визначено зовнішні та внутрішні причини та основні тенденції реформування змісту та організації фізичної підготовки учнів початкової школи. З’ясовано можливості реактуалізації продуктивних ідей вітчизняного досвіду в умовах сучасності.

Подано результати теоретико-експериментального дослідження з обґрунтування дидактичних умов формування художньо-графічних компетентностей студентів мистецьких спеціальностей. Досліджено компетентнісні основи навчання студентів мистецьких спеціальностей, встановлено сутність та структура, визначено критерії, показники та рівні сформованості художньо-графічних компетентностей. Установлено роль та значення дисциплін предметної спеціалізації у формуванні художньо-графічних компетентностей студентів, виявлено й обґрунтовано дидактичні умови, розроблено структурно-функціональну модель формування художньо-графічних компетентностей студентів мистецьких спеціальностей. Висвітлено зміст педагогічного експерименту з перевірки ефективності дидактичних умов формування художньо-графічних компетентностей студентів мистецьких спеціальностей.

Обговорено зміст сучасних гендерно-освітніх стратегій, шляхи формування гендерних компетенцій як ключових життєвих компетенцій майбутніх педагогів і вчителів-практиків в умовах Нової української школи, методи активізації самовизначення молоді в питаннях гендерної культури, способи протидії гендернозумовленому насильству; напрямки впровадження дискримінаційного підходу та політики академічної доброчесності у заклади освіти. Окреслено перспективи створення егалітарного середовища для дітей і молоді як системотвірної складової гуманізації освітнього простору національної школи задля прогностики вирівнювання можливостей самореалізації нової української генерації, її демократичного світобачення, щоб «жити разом у рівності та гідності» в об’єднаній Європі. Ідеї, положення, висновки та рекомендації, викладені у матеріалах конференції, є реальним підгрунтям для розроблення Дорожньої мапи політики гендерної рівності у сфері освіти, становлять основу для консолідації та об’єднання зусиль щодо трансформації та прийняття європейських цінностей як керівних; принципів мирного співіснування у вільному суспільстві людей різних рас і культур на шляху побудови відкритого суспільства паритетної демократії в Україні.

Узагальнено значний фактологічний матеріал стосовно природних умов і ресурсів Тернопільської області. Подано докладні відомості про геологічну будову та мінеральні ресурси, рельєф та геоморфологічне районування, клімат, поверхневі води, грунтовий покрив, розмаїття рослинного та тваринного світу, фізико-географічне районування. Охарактеризовано природні рекреаційні ресурси та заповідну мережу, оцінено природно-ресурсний потенціал території, екологічну ситуацію в регіоні.

Викладено результати комплексного суспільно-географічного дослідження Тернопільської області. Охарактеризовано сучасну демографічну ситуацію, віковий, етнічний склад населення регіону, особливості його розселення. Здійснено комплексний аналіз сучасного стану розвитку господарства області та його основних частин - сільського господарства, промисловості та соціальної сфери.

Охарактеризовано структуру неперервної природничої педагогічної освіти та її стандарти в університетах США. Висвітлено механізми професійної підготовки вчителів США до початку та впродовж педагогічної діяльності. Особливу увагу звернено на моніторинг якості навчальних досягнень суб'єктів освітнього процесу. Виокремлено прогресивні ідеї підготовки вчителів природничих предметів у США та можливості їх творчого використання в Україні.

На основі комплексного аналізу опублікованих і нововиявлених архівних матеріалів уперше розкрито діяльність українських православних архієреїв ранньомодерного часу в інтелектуальному та духовному вимірах. Досліджено освітні стратегії майбутніх архієреїв, визначено сфери реалізації їх інтелектуального потенціалу до архієрейської хіротонії, коло читацьких інтересів і склад приватних книгозбірень. Розкрито мотивацію обрання майбутніми ієрархами сфери духовного служіння, їх власне бачення свого архієрейського покликання. Реконструйовано ціннісні пріоритети та філософсько-світоглядні орієнтири українських архієреїв. Висвітлено особливості місійної і проповідницької діяльності ієрархів-українців, а також форми та засоби їх культурно-просвітницької активності на теренах України і Росії. Проаналізовано епістолярну спадщину архієреїв-українців як засіб інтелектуальної діяльності та вияв функціонування "могилянського інтелектуального простору". Охарактеризовано творчу спадщину українських православних ієрархів і її вплив на культуру народів Європи. Доведено, що українська православна ієрархія, сформована Київською Академією, стала яскравим феноменом в історії України ранньомодерного часу.

Містить наукові доповіді IV Міжнародної науково-методичної, які пов’язані із організацією й методикою викладання дисциплін гуманітарної, соціально-економічної, математичної та природничо-наукової підготовки; а також інженерних, економічних, агрономічних та біоветеринарних дисциплін у навчальних закладах І - ІІ рівня акредитації. Визначено проблемне навчання як складова сучасних освітніх технологій. Увагу приділено забезпеченню освітнього процесу з використанням технологій дистанційного навчання. Визначено психологічні аспекти навчально-виховного процесу в коледжі. Розглянуто організацію проведення наукового виховання та організаційної роботи в Новоушенському коледжі Подільського державного аграрно-технічного університету. Наведено використання досвіду Сполучених Штатів Америки у навчанні здобувачів вищої освіти інженерних спеціальностей в Україні. Розглянуто розвиток освітнього процесу в умовахвимушеного дистанційного навчання. Охарактеризовано використання хмарних технологій у дистанційному навчанні.

Досліджено проблему формування комунікативної компетентності молодших школярів на основі взаємозв'язку уроків літературного читання та роботи з дитячою книжкою. Розроблено, теоретично обґрунтовано й апробовано експериментальну методику формування комунікативної компетентності молодших школярів на уроках літературного читання та роботи з дитячою книжкою. На основі чинної програми з української мови та літературного читання створено експериментальну емпірико-динамічну модель, яка включає дидактичні підходи, психолого-педагогічні та дидактично-методичні умови, загальнодидактичні, лінгводидактичні та власне методичні принципи літературного читання, методи, прийоми, засоби та форми навчання, систему комунікативно зорієнтованих вправ і завдань, показники та рівні сформованості комунікативної компетентності молодших школярів. Укладена система охоплює навчально-тренувальні комунікативно зорієнтовані вправи і завдання: аналітичні, репродуктивно-конструктивні, творчо-комунікативні. Ефективність експериментальної методики формування комунікативної компетентності молодших школярів на основі взаємозв'язку уроків літературного читання та роботи з дитячою книжкою доведено за результатами контрольного зрізу педагогічного експерименту.

Комплексно і всебічно досліджено процес розвитку польської національної меншини Тернопільщини кінця XX - початку XXI ст, наприклад поляків Бережанського й Гусятинського районів Тернопільської області. Проаналізовано зміни чисельності поляків за результатами переписів населення 1989 та 2001 pp. Розкрито особливості утворення польських національних товариств. Досліджено збереження культурних пам’яток, пов’язаних із поляками Тернопільщини. Висвітлено процеси відродження парафій Римо-Католицької Церкви, діяльність польських етнографічних колективів та стан вивчення польської мови в області.

Відображено розвиток технологій початкової освіти в другій половині XX - на початку XXI ст. Обгрунтовано періодизацію розвитку освітніх технологій у початкових школах України (1959 - 2018 рр.), визначено провідні тенденції виокремлених періодів. Виявлено перспективні ідеї для реалізації в сучасному освітньому просторі.