Зауважено, що в сучасній системі освіти важливою функцією викладача стає уміння зорієнтувати та спрямувати студента в потоці навчальної інформації. Важливою складовою заочного навчання названо використання інформаційних технологій, а саме - систем управління навчанням, створених для розроблення, управління та поширення навчальних матеріалів он-лайн із забезпеченням спільного доступу багатьох користувачів. Встановлено, що одним зі стратегічних напрямів підготовки студентів вищої школи є інтегрування в навчальний процес медіаосвіти з використанням її найрізноманітніших видів, форм і програм. Розглянуто такі технології, як огляд періодичної преси та технологія "Free to Choose". Акцентовано увагу на впровадженій в Україні Концепції медіаосвіти.

Отмечено, что в современной системе образования важной функцией преподавателя становится умение сориентировать и направить студента в потоке учебной информации. Важной составляющей заочного обучения названо использование информационных технологий, а именно систем управления обучением, созданных для разработки, управления и распространения учебных материалов он-лайн с обеспечением совместного доступа многих пользователей. Установлено, что одним из стратегических направлений подготовки студентов высшей школы является интеграция в учебный процесс медиаобразования с использованием его самых разнообразных видов, форм и программ. Рассмотрены такие технологии, как обзор периодической печати и технология "Free to Choose". Акцентировано внимание на внедренной в Украине Концепции медиаобразования.

It was noted that in the modern system of education the ability to orient and direct the student in the flow of educational information becomes an important function of the teacher. The use of information technologies, namely, learning management systems, created for the development, management and dissemination of educational materials online sharable many users was called an important component of distance education. It was established that one of the strategic areas of training high school students is the integration of media education in the educational process with the use of its wide variety of species, forms and programs. Technologies such as the review of the periodical press and technology "Free to Choose" were considered. The attention was focused on the implementation of the Concept of media education in Ukraine.

Виявлено складові психологічної компетентності керівників ЗНЗ щодо подолання професійних криз, зокрема, мотиваційний, когнітивний, операційний та особистісний компоненти. Для дослідження рівнів сформованості складових психологічної компетентності використано різні види анкет та тестів із подальшим статистичним опрацюванням даних і графічною презентацією результатів. Побудовано ієрархію груп мотивів керівників освітніх організацій, що спричиняють подолання професійних криз, а також ієрархію груп стратегій подолання професійних криз керівниками освітніх організацій. За результатами дослідження встановлено недостатній рівень сформованості складових психологічної компетентності щодо подолання професійних криз для кожного з компонентів, що засвідчило необхідність спеціальної психологічної підготовки керівників освітніх організацій за умов післядипломної педагогічної освіти.

Выявлены составляющие психологической компетентности руководителей УЧЗ по преодолению профессиональных кризисов, в частности, мотивационный, когнитивный, операционный и личностный компоненты. Для исследования уровней сформированности составляющих психологической компетентности использованы различные виды анкет и тестов с последующей статистической обработкой данных и графической презентацией результатов. Построена иерархия групп мотивов руководителей образовательных организаций, вызывающих преодоление профессиональных кризисов, а также иерархия групп стратегий преодоления профессиональных кризисов руководителями образовательных организаций. По результатам исследования установлен недостаточный уровень сформированности составляющих психологической компетентности по преодолению профессиональных кризисов для каждого из компонентов, что засвидетельствовало необходимость специальной психологической подготовки руководителей образовательных организаций в условиях последипломного педагогического образования.

Discovered components of psychological competence of principals of secondary schools to overcome professional crises, in particular, motivational, cognitive, operational and personal components. To investigate the level of formation of the components of psychological competence used various types of questionnaires and tests, followed by statistical data processing and graphical presentation of results. A hierarchy of groups of motives of heads of educational institutions, causing the overcoming of professional crises, as well as a hierarchy of groups coping strategies of professional crises heads of educational institutions.

Відзначено зростання потреби дорослих відповідати вимогам ринку праці щодо поглиблення професійної кваліфікації, компетентності, загальної культури. Відображено найважливіші напрями забезпечення ефективності системи післядипломної педагогічної освіти. Розкрито підходи різних дослідників до розуміння сутності організації навчального процесу. Встановлено, що за умов цивілізаційних змін практика розвитку післядипломної педагогічної освіти характеризується проявом інтеграційних тенденцій. Аргументовано, що підготовка педагогів на основі андрагогічного підходу може бути сукупністю структурних блоків: цільового, змістового, процесуального й оцінно-результативного. Акцентовано увагу на ролі самостійної роботи в системі підготовки, а також на необхідності вдосконалення технології навчання.

Отмечен рост потребности взрослых соответствовать требованиям рынка труда по углублению профессиональной квалификации, компетентности, общей культуры. Отражены важнейшие направления обеспечения эффективности системы последипломного педагогического образования. Представлены подходы различных исследователей к пониманию сущности организации учебного процесса. Установлено, что в условиях цивилизационных изменений практика развития последипломного педагогического образования характеризуется проявлением интеграционных тенденций. Аргументировано, что подготовка педагогов на основе андрагогического подхода может представлять собой совокупность структурных блоков: целевого, содержательного, процессуального и оценочно-результативного. Акцентировано внимание на роли самостоятельной работы в системе подготовки, а также необходимости совершенствования технологии обучения.

Growth of the need of adults to meet the requirements of the labor market to deepen professional qualifications, competence, general culture, was noted. The most important areas to ensure the effectiveness of the system of postgraduate education were reflected. Approaches of different researchers to understand the essence of the educational process were displayed. It was found that under conditions of civilizational change the practice of postgraduate education is characterized by the expression of integration trends. Argued that the training of teachers on the basis of andragogical approach may be a set of building blocks: the target, substantive, procedural and assessment and effective. The role of independent work in the training, as well as the need to improve technology training was emphasized.

Наукові засади духовно-морального виховання дітей в українській школі поділено на теоретичні, методичні й організаційно-педагогічні. Стан вітчизняної школи розглянуто як відображення суспільно-економічної та політичної ситуації в культурно-освітній сфері країни. Охарактеризовано періодизації різних педагогічних явищ та процесів, запропоновані такими дослідниками, як В. Ворожбіт, О. Сухомлинська, Н. Гупан, О. Пометун, Д. Дзвінчук, Л. Березівська. Запропоновано авторську періодизацію становлення теорії та практики духовно-морального виховання дітей у вітчизняній школі 1900 - 2012 рр., що складається з п'яти періодів. Розкрито зміст кожного з них з виокремленням більш коротких етапів. З'ясовано процеси, які визначали подальше становлення шкільної освіти чи зумовлювали її зміни або реформування.

Научные основы духовно-нравственного воспитания детей в украинской школе поделены на теоретические, методические и организационно-педагогические. Состояние отечественной школы рассмотрено как отражение общественно-экономической и политической ситуации в культурно-образовательной сфере страны. Охарактеризованы периодизации различных педагогических явлений и процессов, предложенные такими исследователями, как В. Ворожбит, О. Сухомлинская, Н. Гупан, А. Пометун, Д. Дзвинчук, Л. Березовская. Предложена авторская периодизация становления теории и практики духовно-нравственного воспитания детей в отечественной школе 1900 - 2012 гг., состоящая из пяти периодов. Раскрыто содержание каждого из них с выделением более коротких этапов. Выяснены процессы, которые определяли дальнейшее становление школьного образования или обусловили его изменение или реформирование.

Scientific basis for the spiritual and moral education of children in Ukrainian schools were divided into theoretical, methodological, organizational and pedagogical. The state of the national school was considered as a reflection of the socio-economic and political situation in the cultural and educational sphere of the country. The periodization of different pedagogical phenomena and processes proposed by researchers such as V. Vorozhbit, O. Sukhomlinska, N. Gupal, A. Pometun, D. Dzvinchuk, L. Berezovska were characterized. The author's periodization of formation of the theory and practice of spiritual and moral education of children in the national school 1900 - 2012 consisting of five periods was proposed. The content of each of them with the release of the shorter stages were revealed. The processes that have determined the further formation of school education or have caused his change or reform were clarified.

Зміст поняття "компетенція", компетентність у вузькому сенсі визначено як наявність у людини компетенції. Відображено функції андрагога, виконання яких викладачем свідчитиме про наявність у нього андрагогічної компетентності. У структурі андрагогічної компетентності виділено такі складові, як спеціальна, соціальна та особистісна компетентність. Основні складові професійної компетентності викладача андрагога систематизовано та подано у вигляді таблиці, у якій кожна з трьох груп компетентностей (діяльнісні, комунікативні та особистісні) виступає як поєднання ключових (базових) та фахових (спеціальних) компонентів. Визначено поняття "компетенції" та виділено основні складові професійної компетентності викладачів інститутів післядипломної педагогічної освіти.

Содержание понятия "компетенция", компетентность в узком смысле определена как наличие у человека компетенции. Отражены функции андрагога, выполнение которых преподавателем будет свидетельствовать о наличии у него андрагогический компетентности. В структуре андрагогический компетентности выделены такие составляющие, как специальная, социальная и личностная компетентность. Основные составляющие профессиональной компетентности преподавателя андрагога систематизированы и представлены в виде таблицы, в которой каждая из трех групп компетенций (деятельностные, коммуникативные и личностные) выступает как сочетание ключевых (базовых) и профессиональных (специальных) компонентов.

The concept of "competence" was considered, competence in the narrow sense was defined as the presence of competence. The andragogist's functions, the implementation of which by the teacher will indicate the presence of his andragogical competence, were reflected. In the structure of andragogical competence the components were allocated, such as special, social and personal competence. The main components of the professional competence of the teacher andragogist systematized and presented in a table in which each of the three groups of competencies (activity, communication and personal) acts as a combination of key (basic) and professional (special) components.

Розглянуто питання якісного оновлення післядипломної педагогічної освіти України в контексті галузевої Концепції розвитку неперервної педагогічної освіти (2013 р.). Визначено напрями роботи закладів післядипломної педагогічної освіти. Окреслено здобутки в їхній діяльності щодо здійснення стабільного розвитку системи освіти за останні роки. Зосереджено увагу на впровадженні нових навчальних курсів підвищення кваліфікації, упровадження різноманітних форм навчання дорослих, створенні в регіонах єдиного соціального інформаційно-освітнього середовища, створенні сайтів, електронних бібліотек, очного та заочного дистанційного консультування на базі Інтернет-ресурсів. Розкрито зміст впроваджених і таких, що знаходяться на стадії завершення, інноваційних проектів: „Освіта в Україні. Нормативно-правове регулювання”, „Інформаційне забезпечення загальноосвітнього навчального закладу”. „Єдиний реєстр навчально-методичних розробок”. Виокремлено питання успішного створення на базі закладів ППО авторських творчих майстерень, пошуку шляхів ефективного науково-методичного супроводу професійної діяльності педагогічних працівників, посилення координаційної функції у методичному середовищі регіонів. Констатовано, що система ППО постійно забезпечує реалізацію стратегій державної освітньої політики щодо її інноваційного розвитку.

Рассмотрены вопросы качественного обновления последипломного педагогического образования Украины в контексте отраслевой Концепции развития непрерывного педагогического образования (2013 г.). Определены направления работы учреждений последипломного педагогического образования. Очерчены достижения в их деятельности по осуществлению устойчивого развития системы образования за последние годы. Сосредоточено внимание на внедрении новых учебных курсов повышения квалификации, внедрении различных форм обучения взрослых, создании в регионах единого социальной информационно-образовательной среды, создании сайтов, электронных библиотек, очного и заочного дистанционного консультирования на базе Интернет-ресурсов. Раскрыто содержание внедренных и находящихся на стадии завершения, инновационных проектов: „Образование в Украине. Нормативно-правовое регулирование”, „Информационное обеспечение общеобразовательного учебного заведения”, „Единый реестр учебно-методических разработок”. Выделены вопросы успешного создания на базе учреждений ППО авторских мастерских; поиска путей эффективного научно-методического сопровождения профессиональной деятельности педагогических работников; усиления координационной функции в методической среде регионов. Констатировано, что система ППО постоянно обеспечивает реализацию стратегий государственной образовательной политики, касающуюся ее инновационного развития.

The problems of renewal of postgraduate pedagogical education in Ukraine in the context of the Conception of Continuing Pedagogical Education Development (2013) are considered in the article. The directions of the institutions of postgraduate pedagogical education are determined. The achievements of their activities concerning the stable development of the education system in recent years are described. The attention is paid to the introduction of new educational training courses and various forms for adult education, the creation of single social information and educational environment within the regions, creation of websites, e-libraries, full-time and part-time distant consultation system on the basis of Internet resources. The author describes the peculiarities of the following innovation projects which will be finished in the nearest future: “Education in Ukraine. Normative Regulation”, “Information Support of the General Educational Establishment”, “Single Register of Teaching Workbooks”. The author also emphasizes the importance of the successful creation of different workshops on the basis of postgraduate pedagogical educational institutions, looking for the ways of the effective scientific and methodological support for teachers’ professional activities, intensification of coordination function in the methodical environment within the regions. It is stated that the PPE system always provides for the implementation of strategies of state educational policy concerning its innovative development.

Розкрито історію створення пам’ятників монументального мистецтва Т. Г. Шевченку − феномену всепланетарного людського витвору ХІХ століття. Наведено приклади перших кроків увічнення пам’яті виразника народних дум і сподівань. Зокрема, внесено деякі корективи до хронології початку встановлення пам’ятника великому Кобзареві одразу після його смерті, зокрема через спогади російського та українського художника і скульптора М. Микешина. Виокремлено питання увічнення пам’яті Т. Шевченка після його перепоховання в Україні на Чернечій горі 6 травня 1861 року. Наголошено, що перший пам’ятник на планеті великому українцю виконано і встановлено в 1881 році в Казахстані до 20-річчя від дня його смерті. Розглянуто події , що відбулися в другій половині ХІХ століття та в перші 14 років ХХ століття, які ознаменувалися лютою антиукраїнською пропагандою та шевченкофобією, боротьбою прихильників імперського колоніального режиму проти увічнення пам’яті світоча української нації, а також порушенням міцності нездоланної російської цензури щодо всього, що стосувалося постаті Шевченка. Зазначено, що підготовка до відзначення століття від дня народження велетня духу українського народу завершила епоху багатолітнього гальмування та нищення режимом імперії потужного процесу поширення шевченкіани. Подальші сто років, як засвідчив історичний поступ, стали тріумфальними щодо відкриття та осмислення незрівнянного його таланту.

Раскрыта история создания памятников монументального искусства Т. Г. Шевченко ‒ феномена всепланетарного человеческого творения XIX века. Приведены примеры первых шагов увековечения памяти выразителя народных дум и чаяний. В частности, внесены некоторые коррективы в хронологию начала установки памятника великому Кобзарю сразу после его смерти, в частности из-за воспоминаний российского и украинского художника и скульптора М. Микешина. Выделены вопросы увековечения памяти Т. Шевченко после его перезахоронения в Украине на Чернечей горе 6 мая 1861 года. Отмечено, что первый памятник на планете великому украинцу выполнено и установлено в 1881 году в Казахстане к 20-летию со дня его смерти. Рассмотрены события, произошедшие во второй половине XIX века и в первые 14 лет ХХ века, которые ознаменовались яростной антиукраинской пропагандой и шевченкофобией, борьбой сторонников имперского колониального режима против увековечения памяти светоча украинской нации, а также нарушением прочности непреодолимой российской цензуры во всем, что касалось фигуры Шевченко. Отмечено, что подготовка к празднованию столетия со дня рождения гиганта духа украинского народа завершила эпоху многолетнего торможения и уничтожения режимом империи мощного процесса распространения шевченкианы. Дальнейшие сто лет, как показал исторический прогресс, стали триумфальными в открытии и осмысления несравненного его таланта.

The article deals with the history of monumental art monuments to T.H. Shevchenko ‒ a universe phenomenon of the 19th century. The author presents the examples of the first steps concerning setting up monuments to the great writer. In particular, he made some corrections in the chronology of the early monuments put up to Kobzar immediately after his death using memories of the Russian and Ukrainian artist and sculptor M. Mykeshyn. The attention is paid to the question concerning the perpetuation of the memory of T. Shevchenko after his reburial in Ukraine on Chernecha Hill on May 6, 1861. It is emphasized that the first monument to the great Ukrainian was made and set up in 1881 in Kazakhstan to 20th anniversary of his death. The author describes the events taken place in the second half of the 19th century and in the first 14 years of the 20th century, which are characterised by an anti-Ukrainian propaganda and shevchenkophobia, the imperial colonial regime struggle against the perpetuation of the memory of the famous Ukrainian luminary and failure of firmness of the Russian censorship concerning everything connected with the figure of Shevchenko. It is indicated that preparation for the centennial Shevchenko’s birth ruined the age of empire which had destroyed the process of Shevchenko’s ideas dissemination. Further hundred years period was a successful one concerning understanding of his incomparable talent.

Розкрито питання визначення сутності понять „освіта через усе життя”, „освіта впродовж життя”, „безперервна освіта”. „неперервна освіта”, „навчання протягом життя” тощо, які об’єднує загальна ідея довічної незавершеності освіти для дорослої людини. Розглянуто післядипломну педагогічну освіту як компонент неперервної освіти. Визначено пріоритетні завдання розвитку неперервної педагогічної освіти в Україні. Виокремлено досвід країн Европейського Союзу щодо запровадження нової філософії освіти, коли остання буде життєво важливою для кожного і має бути доступною для всіх. Наголошено на значенні освіти впродовж життя у розбудові економіки на базі знань, економіки, що заохочує організації та людей пізнавати, створювати, поширювати та використовувати знання більш ефективно для економічного та соціального розвитку. Виокремлено проблему невідповідності сформованої системи освіти в Україні новим потребам суспільства й людини. Окреслено шляхи розвитку системи освіти протягом життя на національному рівні, зокрема через розробку відповідної Концепції та Програми. Констатовано, що модернізацію та адаптацію освіти до нових ринкових умов необхідно сприйняти як складну соціокультурну дію, що вимагає впровадження особливої політики, державної та громадської підтримки, програмування новацій, соціальних проектів, експериментів у цілому комплексі безпосередніх соціальних дій.

Раскрыты вопросы определения сущности понятий „образование через всю жизнь”, „образование в течение жизни”, „непрерывное образование”, „обучение в течение жизни»” и т.д., которые объединяет общая идея пожизненной незавершенности образования для взрослого человека. Рассмотрено последипломное профессиональное образование как компонент непрерывного образования. Определены приоритетные задачи развития непрерывного педагогического образования в Украине. Выделен опыт стран Европейского Союза по внедрению новой философии образования, когда последняя будет жизненно важной для каждого и должна быть доступной для всех. Указано на значение образования на протяжении жизни в развитии экономики на базе знаний, экономики, которая поощряет организации и людей познавать, создавать, распространять и использовать знания более эффективно для экономического и социального развития. Выделена проблема несоответствия сложившейся системы образования в Украине новым потребностям общества и человека. Определены пути развития системы образования в течение жизни на национальном уровне, в том числе через разработку соответствующей Концепции и Программы. Констатировано, что модернизацию и адаптацию образования к новым рыночным условиям необходимо принять как сложное социокультурное действие, требуещее внедрения особой политики, государственной и общественной поддержки, программирования новаций, социальных проектов, экспериментов в целом комплексе непосредственных социальных действий.

The author reveals the problem of defining the essence of the following notions: “education during one’s lifetime”, “education through life”, “life-long education”, “continuing education”, “learning through life”, etc.; they are united by the idea of lifelong incompleteness of education for an adult. The author considers post-graduate pedagogical education as a part of continuing education. She defines the priority tasks for the continuous pedagogical education in Ukraine. The practice of the European Union countries concerning the introduction of a new philosophy of education is shown: education should be vital for everybody and available to everyone. It is emphasized that education through life plays an important role in the development of the economy based on the knowledge stipulating organizations and people to learn, create, spread and use knowledge more effectively for economic and social development. The author mentions a problem that the existed system of education in Ukraine does not meet new demands of an individual and society in general. The article presents the ways of the development of lifelong education system at the national level, in particular through the development of corresponding Conception and Programme. It is stated that education modernization and adaptation to the new market conditions should be taken as a complex socio-cultural action requiring implementation of specific policy, government and public support, programming of innovations, social projects, experiments in the whole complex of direct social actions.

Професійні ціннісні орієнтації вчителя розглянуто як систему професійної спрямованості та ставлення педагога до педагогічної діяльності й її різних сторін. За результатами теоретичного аналізу літератури визначено критерії та показники рівнів розвитку професійних ціннісних орієнтацій учителя. Визначено організаційно-методичні і психологічні умови сприяння корекції та розвитку професійних ціннісних орієнтацій учителів і розроблено модель такої корекції. Надано авторську програму аксіологічної підготовки, розроблену на основі моделі, головним засобом реалізації якої став спецкурс-тренінг "Аксіологічні питання сучасної освіти". На підставі даних, одержаних в процесі апробації моделі, спецкурс-тренінг рекомендовано для корекції та розвитку професійних ціннісних орієнтацій учителів у системі післядипломної педагогічної освіти.

Профессиональные ценностные ориентации учителя рассмотрены как система профессиональной направленности и отношения педагога к педагогической деятельности и ее различным сторонам. По результатам теоретического анализа литературы определены критерии и показатели уровней развития профессиональных ценностных ориентаций учителя. Определены организационно-методические и психологические условия содействие коррекции и развитию профессиональных ценностных ориентаций учителей и разработана модель такой коррекции. Представлена авторская программа аксиологической подготовки, разработанная на основе модели, главным средством реализации которой стал спецкурс-тренинг "Аксиологические вопросы современного образования". На основании данных, полученных в процессе апробации модели, спецкурс-тренинг рекомендован для коррекции и развития профессиональных ценностных ориентаций учителей в системе последипломного педагогического образования.

Teacher's professional value orientations were considered as a system of professional orientation and attitude of the teacher to pedagogical activity and its various aspects. According to the results of the theoretical analysis of the literature, criteria and indicators of the level of development of professional value orientations of teachers were identified. The organizational and methodological and psychological conditions of facilitating of correction and professional development of value orientations of teachers were defined and the model of such a correction was developed.

Обґрунтовано актуальність проблеми громадсько-державного управління освітою. Розкрито питання побудови громадсько-державного управління системи післядипломної педагогічної освіти (ППО) та системи освіти в цілому на різних рівнях, а саме: концептуальному, організаційно-методичному, змістовому та комунікаційному. Наголошено на важливості гармонійного поєднання у державно-громадському управлінні загальнодержавних регулювань та індивідуальних суспільних ініціатив і визначенні ролі останніх як фактора, що сприяє децентралізації управління освітою й автономізації діяльності навчальних закладів. Зосереджено увагу на досвіді державного управління освітніми системами в зарубіжній практиці, зокрема в таких країнах, як: Франції, США, ФРН, Англії, Швейцарії, Австралії, Канаді, Болгарії, Румунії, Латвії, Польщі. Виявлено деякі розбіжності в розумінні якісних характеристик і рівня забезпечення державних зобов’язань. Висвітлено досвід щодо накопичення міжнародного досвіду державно-громадського управління через розширення міжнародних зв’язків Університету менеджменту освіти НАПН України. Розглянуто участь навчального закладу у міжнародних програмах, проектах, зокрема, присвячених освіті дорослих упродовж життя. Констатовано, що якість ППО починається з вирішення економічних, соціально-політичних, культурно-духовних проблем країни, формування рушійних сил розвитку громадянського суспільства з урахуванням позитивного міжнародного досвіду громадсько-державного управління.

Обоснована актуальность проблемы общественно-государственного управления образованием. Раскрыты вопросы построения общественно-государственного управления системой последипломного педагогического образования (ППО) и системой образования в целом на различных уровнях, а именно: концептуальном, организационно-методическом, содержательном и коммуникационном. Подчеркнута важность гармоничного сочетания в государственно-общественном управлении общегосударственных регулировок и индивидуальных общественных инициатив и определения роли последних как фактора, способствующего децентрализации управления образованием и автономизации деятельности учебных заведений. Сосредоточено внимание на опыте государственного управления образовательными системами в зарубежной практике, в частности в таких странах, как: Франции, США, ФРГ, Англии, Швейцарии, Австралии, Канаде, Болгарии, Румынии, Латвии, Польше. Выявлены некоторые различия в понимании качественных характеристик и уровня обеспечения государственных обязательств. Отражен опыт по накоплению международного опыта государственно-общественного управления через расширение международных связей Университета менеджмента образования НАПН Украины. Рассмотрено участие учебного заведения в международных программах, проектах, в частности, посвященных образованию взрослых на протяжении жизни. Констатировано, что качество ППО начинается с решения экономических, социально-политических, культурно-духовных проблем страны, формирования движущих сил развития гражданского общества с учетом положительного международного опыта общественно-государственного управления.

The author grounds the relevance of public management of education. She reveals the question of developing public management in the system of postgraduate pedagogical education (PPE) and educational system in general at different levels, namely: conceptual, organizational and methodical, content and communicative levels. The author emphasizes the importance of harmonious combination of national regulations and individual social initiatives in public management and determination of their role as a factor that influences the decentralization of education management and autonomization of activities of educational establishments. The attention is paid to the experience of public management of educational systems in foreign countries such as France, USA, FRG, Great Britain, Switzerland, Australia, Canada, Bulgaria, Romania, Latvia and Poland. There are some differences in understanding concerning the characteristics of quality and the level of government responsibilities fulfillment. The experience of accumulation of international experience of the public management through the expansion of international relations of Education Management University under National Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine (NAPS of Ukraine) is shown. The participation of the University in international programs, projects, dedicated to adult education throughout life is described. It is stated that the quality of PPE influences solving economic, social, political, cultural problems of the country, the formation of the motive forces of civil society development taking into consideration positive international practice in public management.

Відображено зміст таких технологій дистанційного навчання, як кейс-технологія, кореспондентське навчання, радіотелевізійна та мережева технології. Наведено результати дослідження, проведеного в групах керівників ПТНЗ з метою виявлення перспективної технології дистанційного навчання. За результатами спостережень установлено, що кейс-технологія є менш актуальною під час підвищення кваліфікації, а мережеві технології на сучасному етапі є більш поширеними та перспективними, такими, що сприяють застосуванню комп'ютерів і телекомунікацій, спеціального обладнання, програмних і апаратних засобів, систем опрацювання інформації в професійній діяльності керівних кадрів ПТНЗ.

Отображено содержание таких технологий дистанционного обучения, как кейс-технология, корреспондентское обучение, радиотелевизионная и сетевая технологии. Приведены результаты исследования, проведенного в группах руководителей ПТУЗ с целью выявления перспективной технологии дистанционного обучения. По результатам наблюдений установлено, что кейс-технология является менее актуальной во время повышения квалификации, а сетевые технологии на современном этапе является более распространенными и перспективными, способствующими применению компьютеров и телекоммуникаций, специального оборудования, программных и аппаратных средств, систем обработки информации в профессиональной деятельности руководящих кадров ПТУЗ.

The contents of distance learning technologies such as case-technology, correspondent training, radio and television technology and network technology were displayed. The results of research conducted in groups of the heads of vocational schools to identify promising technologies of distance learning were shown. The observation found that case-technology is less relevant during advanced training, and networking technologies at this stage are more common and promising that promote the use of computers and telecommunications, special equipment, software and hardware, data processing systems in the professional work of the governing staff of vocational schools.

Простежено динаміку підготовки кадрів ВНЗ України за 1995 - 2013 рр., загалом та у регіональному розрізі. Доведено, що досвід розвинених країн світу свідчить про необхідність розширення мережі дослідницьких університетів для підвищення якості підготовки кадрів як важливого чинника економічного розвитку. Відзначено необхідність реалізації в країні системи безперервної освіти, яка може включати різні форми навчання, зокрема у вигляді неформального навчання, навчання на робочому місці, безперервного навчання в групах і самоосвіти. Відображено роль інформаційно-комунікаційного забезпечення навчального процесу у підвищенні якості підготовки кадрів. Інформатизацію освіти названо одним з основних напрямів впровадження інноваційних технологій за умов євроінтеграції системи професійної освіти. Запропоновано шляхи покращання фінансового забезпечення освітньої сфери для підвищення рівня впровадження нових технологій, модернізації системи підготовки кадрів.

Прослежена динамика подготовки кадров ВУЗ Украины за 1995 - 2013 гг., в целом и в региональном разрезе. Доказано, что опыт развитых стран мира свидетельствует о необходимости расширения сети исследовательских университетов для повышения качества подготовки кадров как важного фактора экономического развития. Отмечена необходимость реализации в стране системы непрерывного образования, которая может включать различные формы обучения, в частности в виде неформального обучения, обучения на рабочем месте, непрерывного обучения в группах и самообразования. Отражена роль информационно-коммуникационного обеспечения учебного процесса в повышении качества подготовки кадров. Информатизация образования названа одним из основных направлений внедрения инновационных технологий в условиях евроинтеграции системы профессионального образования. Предложены пути улучшения финансового обеспечения образовательной сферы для повышения уровня внедрения новых технологий, модернизации системы подготовки кадров.

The dynamics of personnel training by universities of Ukraine for 1995 - 2013 years, in general and in the regional context. It is proved that the experience of developed countries shows the need to expand the network of research universities to improve the personnel training quality as an important factor of economic development. The necessity of implementing the country's system of continuous education was noted, which may include various forms of training, in particular, informal learning, workplace learning, continuous training in the groups and self-education. The role of information and communication support of the educational process to improve the personnel training quality was reflected.

Виокремлено мотиваційний, когнітивний, операційний та особистісний компоненти в структурі автопсихологічної компетентності. Продемонстровано результати дослідження рівнів розвитку цих компонентів у керівників загальноосвітніх навчальних закладів, поділених на групи залежно від статі, віку та стажу управлінської діяльності. Під час вивчення мотиваційного компонента виявлено переважання соціальних, власне управлінських і престижних мотивів над мотивами особистісного та професійного вдосконалення, а також недостатній рівень розвитку мотивації вдосконалення психологічної компетентності. Встановлено, що переважна більшість управлінців має середній рівень когнітивного компонента та розуміє психологічну компетентність як засіб впливу на інших. На основі узагальнення результатів дослідження операційного компонента автопсихологічної компетентності зафіксовано недостатній рівень його сформованості. Визначено, що за показниками рефлективності, адекватності самооцінювання та самоставлення більшість керівників віднесено до групи з середнім рівнем сформованості особистісного компонента.

Выделены мотивационный, когнитивный, операционный и личностный компоненты в структуре автопсихологической компетентности. Продемонстрированы результаты исследования уровней развития этих компонентов у руководителей общеобразовательных учебных заведений, разделенных на группы в зависимости от пола, возраста и стажа управленческой деятельности. При изучении мотивационного компонента обнаружено преобладание социальных, собственно управленческих и престижных мотивов над мотивами личностного и профессионального совершенствования, а также недостаточный уровень развития мотивации совершенствования психологической компетентности. Установлено, что подавляющее большинство управленцев имеют средний уровень когнитивного компонента и понимают психологическую компетентность как средство влияния на других. На основании обобщения результатов исследования операционного компонента автопсихологической компетентности зафиксирован недостаточный уровень его сформированности. Определено, что по показателям рефлексивности, адекватности самооценки и самоотношения большинство руководителей отнесены к группе со средним уровнем сформированности личностного компонента.

The motivational, cognitive, operational and personal components in the structure of the auto psychological competence were allocated. Results of the study of the these components' levels at heads of secondary schools, divided into groups according to sex, age and length of service management were demonstrated. In the study of motivational component predominance of social, proper management and prestigious motives over the motives of personal and professional development was found, as well as the lack of development of motivation of the psychological competence improving. It was found that the vast majority of managers have an average level of cognitive component and understand psychological competence as a means of influencing others. On the basis of summarizing the results of the study of the operational component of auto psychological competence the insufficient on its establishment was fixed.

З'ясовано тісний зв'язок інтернаціоналізації освіти з проблемою підвищення рівня її якості, який визначається міжнародними освітніми рейтингами. Акцентовано увагу на необхідності розвитку науки в університетах, підвищення рівня англомовних навчальних програм для іноземних студентів. Розглянуто конкурентні переваги вітчизняної освіти на ринку освітніх послуг, рекомендовано пропонувати іноземцям освіту з фундаментальних дисциплін і надавати послуги дистанційної вищої освіти. Обговорено необхідність розширення участі українців у міжнародних програмах академічної мобільності, розповсюдження практики навчання за сумісними програмами з отриманням подвійних дипломів. Запропоновано створення механізму експорту кваліфікованих кадрів з метою збереження науково-освітнього потенціалу для майбутнього розвитку вітчизняної наукоємної промисловості.

Выяснена тесная связь интернационализации образования с проблемой повышения уровня его качества, который определяется международными образовательными рейтингами. Акцентировано внимание на необходимости развития науки в университетах, повышения уровня англоязычных учебных программ для иностранных студентов. Рассмотрены конкурентные преимущества отечественного образования на рынке образовательных услуг, рекомендовано предлагать иностранцам образование по фундаментальным дисциплинам и предоставлять услуги дистанционного высшего образования. Обсуждена необходимость расширения участия украинцев в международных программах академической мобильности, распространения практики обучения по совместным программам с получением двойных дипломов. Предложено создание механизма экспорта квалифицированных кадров с целью сохранения научно-образовательного потенциала для будущего развития отечественной наукоемкой промышленности.

The close connection between the internationalization of education and the problem of improving its quality, which is determined by international educational the ratings, was elucidated. The need for the development of science in the universities, improving training programs in English for foreign students was emphasized. The competitive advantages of national education in the educational market were considered and it was recommended to offer education in fundamental disciplines for foreigners and provide services to distance education. The need was discussed to increase the participation of Ukrainians in the international academic mobility programs, dissemination of practice for joint programs of study to obtain a double degree. The mechanism of export of qualified personnel was suggested in order to preserve the scientific and educational potential for the future development of domestic high-tech industry.

Виявлено суперечності, характерні для навчання майбутніх психологів за умов післядипломної освіти, які спонукають до підвищення ефективності підготовки шляхом впровадження інноваційних освітніх технологій, зокрема, арт-терапії. Аргументовано можливість трактування арт-терапевтичної технології як різновиду технології особистісно орієнтованого навчання. Зазначено, що використання арт-терапевтичних технологій у навчальному процесі забезпечує створення єдиного арт-терапевтичного та освітнього простору, що позитивно позначається на професійному становленні й особистісному зростанні, самопізнанні майбутніх психологів. Враховано потребу в багатосторонній комунікації (між викладачем і студентами та між студентами) в процесі навчання. Наведено рекомендації щодо створення сприятливої психологічної атмосфери на заняттях та щодо спеціальної організації навчального простору. Вивчено такі перешкоди застосування арт-терапевтичних технологій, як вплив освітніх традицій, почуття дискомфорту від зміни методики, брак мотивації до змін, брак моделей та інформації про ефективне навчання, а також ризик втрати контролю над аудиторією. Запропоновано шляхи подолання цих перешкод.

Выявлены противоречия, характерные для обучения будущих психологов в условиях последипломного образования, побуждающие к повышению эффективности подготовки путем внедрения инновационных образовательных технологий, в частности, арт-терапии. Аргументирована возможность трактовки арт-терапевтической технологии как разновидности технологии личностно ориентированного обучения. Отмечено, что использование арт-терапевтических технологий в учебном процессе обеспечивает создание единого арт-терапевтического и образовательного пространства, что положительно сказывается на профессиональном становлении и личностном росте, самопознании будущих психологов. Учтена потребность в многосторонней коммуникации (между преподавателем и студентами и между студентами) в процессе обучения. Приведены рекомендации по созданию благоприятной психологической атмосферы на занятиях и по специальной организации учебного пространства. Изучены такие препятствия применения арт-терапевтических технологий, как влияние образовательных традиций, чувство дискомфорта от изменения методики, недостаток мотивации к переменам, отсутствие моделей и информации об эффективном обучении, а также риск потери контроля над аудиторией. Предложены пути преодоления этих препятствий.

The contradictions were revealed that are typical for the training of future psychologists in terms of postgraduate education that encourage to an increase in the effectiveness of training by introducing innovative educational technologies, in particular, art therapy. The possibility of interpretation art therapy techniques as a form of personal-oriented technology training was argued. It is noted that the use of art therapy techniques in the teaching process provides a unified art therapeutic and educational space, which has a positive effect on professional development and personal growth, self-knowledge of future psychologists. The recommendations for the creation of a favorable psychological atmosphere in the classroom and for the special organization of educational space were displayed. The use of such obstacles art therapy techniques was studied, as the impact of educational traditions, a sense of discomfort from the change of methodology, lack of motivation to change, lack of models and information about effective learning, as well as the risk of loss of control over the audience. The ways to overcome these obstacles were suggested.

Зауважено, що головні тенденції функціонування та розвитку системи освіти в Україні впливають на тенденції та закономірності управління. Простежено найбільш узагальнені тенденційні процеси в освіті України; тенденції, притаманні функціонуванню загальноосвітніх навчальних закладів за сучасних умов, а також тенденції у сфері виховання. До загальних тенденцій безпосередньо управлінської діяльності в освіті України віднесено невідповідність бюджетного фінансування закладів вимогам суспільства до якості навчання та виховання; певну орієнтацію з боку органів управління освітою на розвиток самофінансування, підприємницьку діяльність навчальних закладів, а також зниження престижності та привабливості праці в деяких ланках сфери освіти, пов'язане з матеріальними факторами. Розглянуто мету та стратегію державної освітньої політики, наведено її стратегічні напрями. Відображено конкретні завдання, які необхідно вирішити для досягнення результатів стратегії державної освітньої політики. З'ясовано, що особливе місце у стратегії займає інформатизація та комп’ютеризація усіх ланок освіти.

Отмечено, что основные тенденции функционирования и развития системы образования в Украине влияют на тенденции и закономерности управления. Прослежены наиболее обобщенные тенденциозные процессы в образовании Украины; тенденции, присущие функционированию общеобразовательных учебных заведений в современных условиях, а также тенденции в сфере воспитания. К общим тенденциям непосредственно управленческой деятельности в образовании Украины отнесены: несоответствие бюджетного финансирования учреждений требованиям общества к качеству обучения и воспитания; определенная ориентация со стороны органов управления образованием на развитие самофинансирования, предпринимательскую деятельность учебных заведений, а также снижение престижности и привлекательности труда в некоторых звеньях сферы образования, связанное с материальными факторами. Рассмотрены цели и стратегия государственной образовательной политики, приведены ее стратегические направления. Отображены конкретные задания, которые необходимо решить для достижения результатов стратегии государственной образовательной политики. Выяснено, что особое место в стратегии занимает информатизация и компьютеризация всех звеньев образования.

It was noted that the main trends of functioning and development of the education system in Ukraine affect the trends and patterns of management. The most generalized tendentious processes in education of Ukraine; tendencies inherent in the functioning of secondary schools in modern conditions and trends in the field of education were traced. The general trends of administrative activity in the education of Ukraine include: budget financing of institutions disparity to society requirements for the quality of training and education; certain orientation by the education authorities on the development of self-financing, entrepreneurial activity of educational institutions as well as reducing the prestige and attractiveness of labour in certain educational sections related to material factors. The aims and strategy of the state educational policy were considered, its strategic directions were given. The specific tasks were displayed that need to be addressed to achieve the results of the state educational policy strategy. It was found that information and computerization of all parts of education takes special place in the strategy.

Відзначено, що сучасним механізмом оновлення педагогічної освіти є фахова підготовка вчителя до інноваційної діяльності та відображено умови її реалізації. Розкрито провідну роль природничих наук у змісті шкільної освіти. Визначено, що для досягнення мета-предметних результатів у процесі вивчення природничих наук педагог повинен володіти компетентностями в галузі професійної грамотності і вмінь організувати діяльність учнів щодо засвоєння природничих предметів. Розглянуто сучасну методологічну основу інновацій в науці. Аргументовано, що навчальний процес у системі ППО має бути дослідницьким за своєю сутністю для суб'єктів навчання. Зосереджено увагу на необхідності формування в учнів загальної наукової грамотності на базі широкого застосування шкільного експерименту. Проаналізовано етапи наукового пізнання в узагальненому вигляді та в учительській практиці, які мають велику виховну цінність та стимулюють прояв творчої кмітливості учнів.

Отмечено, что современным механизмом обновления педагогического образования является профессиональная подготовка учителя к инновационной деятельности и отображены условия её реализации. Зафиксирована ведущая роль естественных наук в содержании школьного образования. Определено, что для достижения мета-предметных результатов в процессе изучения естественных наук педагог должен обладать компетенциями в области профессиональной грамотности и умений организовать деятельность учащихся по усвоению естественнонаучных предметов. Рассмотрена современная методологическая основа инноваций в науке. Аргументировано, что учебный процесс в системе ППО должен быть исследовательским по своей сути для субъектов обучения. Сосредоточено внимание на необходимости формирования у учащихся общей научной грамотности на базе широкого применения школьного эксперимента. Прослежены этапы научного познания в обобщенном виде и в учительской практике, которые имеют большую воспитательную ценность и стимулируют проявление творческой смекалки учеников.

It was noted that modern update mechanism of teacher education is training teachers for innovative activity and the conditions of its realization were displayed. The leading role of the natural sciences in the content of school education was fixed. Determined that teacher should have competence in field of vocational literacy and should have skills to organize the activities of pupils in mastering of the natural science subjects in order to achieve meta-subject results in the study of natural sciences. The modern methodological basis of innovations in science was considered. Argued that the learning process in the PPE should be essentially research for the subjects of training.

На основі узагальнення вітчизняного досвіду виділено та структурно подано основні характерні риси і переваги дистанційного навчання. Зауважено, що такі риси, як модульність і паралельність мають особливе значення у післядипломній педагогічній освіті. Визначено такі категорії зацікавлених у післядипломній педагогічній освіті за дистанційною формою, як педагоги з віддалених районів країни, люди із фізичними вадами та особливими потребами та працівники освіти, які не мають змоги брати відрядження на тривалий термін. Акцентовано увагу на вимогах, які ставить до слухача дистанційна форма навчання, а також на перевагах та недоліках дистанційного навчання для слухача. Встановлено, що основними перевагами дистанційного навчання для закладу післядипломної педагогічної освіти є: спрощення розробки електронних навчальних курсів, скорочення витрат на навчання, чітке структурування та малочисельність підрозділів освітнього закладу, а також можливість одночасного навчання великої кількості слухачів різних категорій.

На основе обобщения отечественного опыта выделены и структурно представлены основные характерные черты и преимущества дистанционного обучения. Отмечено, что такие черты, как модульность и параллельность, имеют особое значение в последипломном педагогическом образовании. Определены такие категории заинтересованных в последипломном педагогическом образовании в дистанционной форме, как педагоги из отдаленных районов страны, люди с физическими недостатками и особыми потребностями и работники образования, которые не имеют возможности брать командировку на длительный срок. Акцентировано внимание на требованиях, которые предъявляет к слушателю дистанционная форма обучения, а также на преимуществах и недостатках дистанционного обучения для слушателя. Установлено, что основными преимуществами дистанционного обучения для заведения последипломного педагогического образования являются: упрощение разработки электронных учебных курсов, сокращение расходов на обучение, четкое структурирование и малочисленность подразделений образовательного учреждения, а также возможность одновременного обучения большого количества слушателей различных категорий.

On the basis of summarizing domestic experience the main features and advantages of distance learning were isolated and structurally presented. Traits such as modularity and parallelism that are of particular importance in postgraduate education were noted. The categories of ones interested in postgraduate education in the distance form were defined as teachers from remote areas of the country, people with disabilities and special needs and educators, who are unable to take the trip for a long time. The attention is focused on the requirements that distance learning applies to the listener, as well as the advantages and disadvantages of distance learning for the listener. It was established that the main advantages of distance learning for the institution of postgraduate education are: simplifying the development of e-learning courses, reducing training costs, a clear structuring and the small number of units of educational institutions, as well as the possibility of simultaneous training of a large number of students in various categories.

Проаналізовано погляди на проблему процесу управління школою видатних діячів освіти зарубіжних країн, зокрема, Г. Манна та К. Ушинського. Відзначено процеси, що відбуваються у розвинутих країнах: децентралізації процесу управління ЗНЗ, виборювання приватними компаніями тендерів на організацію освітнього процесу, зростання ролі недержавних структур, поширення конференцій за участю всіх зацікавлених сторін. Акцентовано увагу на необхідності підготовки та перепідготовки управлінців в процесі модернізації управління школою, що зазначено у Національній доктрині розвитку освіти у ХХІ ст. Наголошено на підвищенні ролі громадських організацій, органів місцевого самоврядування, асоціацій батьків і навчальних закладів у розробленні системи управління вітчизняними ЗНЗ.

Прослежены взгляды на проблему процесса управления школой выдающихся деятелей образования зарубежных стран, в частности, Г. Манна и К. Ушинского. Отмечены процессы, происходящие в развитых странах: децентрализации процесса управления ОУЗ, отстаивания частными компаниями тендеров на организацию образовательного процесса, рост роли негосударственных структур, распространение конференций с участием всех заинтересованных сторон. Акцентировано внимание на необходимости подготовки и переподготовки управленцев в процессе модернизации управления школой, что отмечено в Национальной доктрине развития образования в XXI в. Акцентировано на увеличении роли общественных организаций, органов местного самоуправления, ассоциаций родителей и учебных заведений в разработке системы управления отечественными ОУЗ.

The views on the problem of school management process of prominent foreign figures of education, in particular, G. Mann and K. Ushynski were traced. The processes taking place in the developed countries were marked: the decentralization of the school management process, upholding of tenders for the organization of educational process by private companies, increase the role of non-state actors, the proliferation of conferences with the participation of all stakeholders. The need for training and retraining of managers in the process of modernization of school management was emphasized, as noted in the National Doctrine of Education Development in the XXI century. It was proposed to increase the role of non-governmental organizations, local authorities, parents' associations and educational institutions in the development of management systems of domestic general educational institutions.

Вивчено співвідношення понять "компетентність" та "компетенція" як базових категорій компетентнісного підходу. Відображено зміст, роль і концепції ключових компетентностей. Наведено визначення ключової компетенції, сформульоване українськими педагогами, та запропонований ними перелік компетентностей у різних галузях. Досліджено професійну компетентність, основою якої є творчо-пізнавальна компетентність педагога. Сформульовано істотні ознаки поняття "професійна компетентність" керівника, такі як здатність до управлінської діяльності, готовність до виконання управлінських функцій, професійно значущі уміння, професійно значущі якості особистості. Компетентнісний підхід названо одним з чинників, що сприяють модернізації змісту освіти, спонукають до творчості, забезпечують максимальне розкриття потенціалу кожного керівника.

Изучено соотношение понятий "компетентность" и "компетенция" как базовых категорий компетентностного подхода. Отражены содержание, роль и концепции ключевых компетенций. Представлено определение ключевой компетенции, сформулированное украинскими педагогами, и предложенный ими перечень компетенций в различных областях. Исследована профессиональная компетентность, основой которой является творческо-познавательная компетентность педагога. Сформулированы существенные признаки понятия "профессиональная компетентность" руководителя, такие как способность к управленческой деятельности, готовность к выполнению управленческих функций, профессионально значимые умения, профессионально значимые качества личности. Компетентностный подход назван одним из факторов, способствующих модернизации содержания образования, побуждающих к творчеству, обеспечивающих максимальное раскрытие потенциала каждого руководителя.

The correlation of the concepts "competence" and "competence" as the basic categories of competence approach was studied. The substance, the role and the concept of core competencies were reflected. The definition of core competence formulated by Ukrainian educators and their proposed list of competencies in various areas were presented by. Professional competence was studied, what is the basis of creative and cognitive competence of teachers. The essential features of the concept of "professional competence" head were formulated, such as the ability to administrative activity, readiness to perform administrative functions, professionally relevant skills, professionally significant qualities of the person. Competence approach named as one of the factors contributing to the modernization of educational content, motivating creativity, providing the maximal revealing the potential of each manager.