З позицій психологічного здоров'я розглянуто категорію жінок середнього віку. Наведено соціальні, економічні, робочі, міжособистісні чинники, які впливають на їх стан. Підкреслено роль соціуму, громадських інститутів у формуванні дискримінаційних тенденцій, що спричиняють психологічні труднощі в зазначеного контингенту.

Зазначено, що за умов періодичних спалахів кору, які спостерігаються в Україні, вкрай важливо мати інформацію щодо протикорового імунітету жінки ще до вагітності - на етапі її планування. Наголошено на тому, що вакцинація невагітних жінок фертильного віку, зокрема тих, які незабаром планують завагітніти, є найбільш правильною стратегією щодо вагітності за умов спалаху кору. Нещодавні дослідження показали: додаткова вакцинація населення у відповідь на спалах кору, особливо коли вона розпочата завчасно та охоплює всі вікові категорії, є ефективним заходом для стримання зростання захворюваності на кір і запобігання епідемії.

Досліджено "випадок - контроль" за участю 139 вагітних, яке проведено з метою виявлення ймовірної залежності між генотипом рецептора TLR-2 й повторним викиднем. Основну дослідницьку групу становили 39 пацієнток з невиношуванням вагітності, контрольну - 100 жінок з нормальною вагітністю та пологами. Найбільш негативний вплив на вагітність визначено у випадку виявлення в пацієнтки G/A-генотипу рецептора TLR-2. Також домінантний гомозиготний генотип пов'язаний з нормальною вагітністю. Емерджентні властивості різних генів не можуть бути виключені з урахуванням повторного викидня.

Обговорено питання особливостей перебігу розсіяного склерозу в жінок під час вагітності, захисної функції вагітності у разі розсіяного склерозу, впливу цього захворювання на плід, а також питання впливу лікування на стан плода та новонародженого. Серед сучасних високоефективних препаратів відзначено алемтузумаб. Він може суттєво загальмувати розвиток захворювання після першого введення. У середньому достатньо двох курсів введення препарату для гальмування розсіяного склерозу. Алемтузумаб не нагромаджується усередині: через 6 міс його вже немає в організмі. Завдяки цим особливостям препарат не потребує довічного приймання. Можна планувати вагітність через 6 міс після прийому його останньої дози.

Збільшення кількості жінок фертильного віку, інфікованих папіломавірусом людини, свідчить про реальну загрозу репродуктивному здоров'ю цієї категорії. Розроблено діагностувальний алгоритм для жінок із папіломавірусом людини під час вагітності та у післяпологовому періоді.

Подано огляд останніх даних щодо гіперплазії ендометрію. Досліджено епідеміологію та патогенез розвитку гіперпластичних процесів ендометрію. Описано основні положення міжнародних настанов щодо лікування і спостереження пацієнтів з гіперплазією ендометрію.

Показано зв'язок психоемоційного стану жінки та психосоматичних розладів під час вагітності. Визначено, що ступінь прояву симптому індивідуальна й залежить від типу реагування на вагітність та усвідомлення жінкою материнської ролі й готовності до неї.

Зазначено, що застосування комплексів антиоксидантів "Фертиловіт М плюс" та "Андроксель" сприяє нормалізації показників спермограми, захищає сперматозоїди від окисного пошкодження, запобігаючи окислювальному стресу. Для оптимізації результатів терапії комплексами антиоксидантів слід також проводити фармакологічну корекцію гормонально-метаболічних причин безпліддя разом зі зміною дієти, способу життя й умов довкілля.

Наведено класифікацію та дефініції тазових болів. Описуються фактори ризику й механізми розвитку хронічного тазового болю в жінок. Акцентовано увагу на особливостях ортопедичного обстеження й діагностики. Наголошується, що під час диференційно-діагностичного пошуку можливих причин хронічного тазового болю у жінок різного віку важливо пам'ятати про скелетно-м'язові причини хронізації тазового болю, а ортопедичний огляд включати до переліку обов'язкових методів обстеження. Цілеспрямований збір анамнезу та фізикальне обстеження пацієнток сприяють своєчасній діагностиці дисфункції тазового дна та підбору адекватного комплексу лікувально-профілактичних заходів.

Наведено огляд сучасних даних щодо причин виникнення, особливостей клінічної картини та поширення психічних розладів пацієнтів у практиці сімейного лікаря. Зазначено, що рання діагностика й своєчасне лікування психічних розладів сприяє кращому відновленню працездатності й психічній адаптації. Як найкращий варіант пропонується налагодження відвідування психіатром терапевтичного закладу та спільна консультація з лікарем соматичного профілю.

Оценена эффективность биологически активной добавки "Андроксель" для мужчин с олигоастеноспермией при подготовке к протоколам ВРТ. Результаты исследования свидетельствуют о целесообразности ее применения в комплексе мероприятий по подготовке и использованию спермы в программах ВРТ или для криоконсервирования спермы у пациентов с олигоастенотератозооспермией.

Мета дослідження - визначення відповідності дози аспірину до активності тромбоцитів, що має визначальне значення для диференціації застосування недостатньої дози від справжньої резистентної реакції, а також дослідження впливу аспірину й аспіринорезистентності на перебіг вагітності. Визначено, що профілактика аспірином дає змогу зменшити частоту ішемічних подій у пацієнтів із захворюваннями серцево-судинної системи та акушерських ускладнень, як-от прееклампсія й затримка внутрішньоутробного росту плода. Про ефективність такої профілактики свідчить більш високий рівень розвитку зазначених ускладнень серед пацієнтів, в яких діагностовано резистентність до аспірину.

Висвітлена проблема спостереження вагітності при резус-алоімунізації. Звернено увагу на роль резус-фактору у виникненні ускладнень вагітності. Описані діагностика й профілактика алоімунізації вагітної.

Поліпи ендометрія є однією з найпоширеніших причин аномальних маткових кровотеч у жінок репродуктивного віку і в період постменопаузи. Наведено огляд літератури щодо етіології, патогенезу, діагностики й лікування поліпів ендометрія. Жінкам репродуктивного віку рекомендується видалення симптоматичних поліпів ендометрія. Крім того, поліпектомію слід рекомендувати: жінкам з чинниками ризику розвитку гіперплазії ендометрія або раку ендометрія, жінкам з поліпами, діаметр яких понад 1,5 см, жінкам із множинними поліпами або з поліпами, які пролабують крізь шийку матки, а також жінкам із безпліддям. Усім жінкам в постменопаузі рекомендується поліпектомія.

Описано клінічний випадок ведення вагітності й пологів у пацієнтки з рубцем на матці. Відзначено деонтологічні моменти, підкреслено важливість контакту між лікарем і пацієнткою для успішного народження дитини. Висновки: вагітні групи ризику за перинатальних втрат потребують детального роз'яснення і рутинного нагадування правил інформаційної гігієни. Контакт лікаря із пацієнткою на всіх етапах вагітності надає змогу здійснювати адекватну психологічну профілактику і таким чином сприяє створенню спокійної атмосфери для виношування вагітності, що у віддаленій перспективі відіграє роль у соціальній адаптації дітей. Психологічна профілактична робота медичного персоналу з вагітними-одиначками, урахування тонкощів психологічних моментів і деонтології, акцент на спокійному виношуванні, народженні та грудному вигодовуванні дітей лежать в основі соціального благополуччя суспільства. У структурі медичного консультування завжди є запит на дотичність до індивідуального клінічного випадку фахівця з перинатальної психології та психолога.

Наведено результати дослідження стресорного навантаження на організм жінок фертильного віку, що перенесли артифіційний аборт. Сучасні методи визначення психоемоційного стану надали змогу з'ясувати, що в жінок цієї категорії спостерігається високий рівень психоемоційного стресу, зокрема, збільшуються ситуативна й особистісна тривожність, розвивається психологічна дезадаптація.

З метою оцінки ефективності застосування препарату міоксель у пацієнток зі вторинною аменореєю на тлі синдрому гіпергальмування яєчників з позицій біорегуляторної системної медицини протягом 2016 - 2018 рр. обстежено 36 жінок віком 22 - 38 років. Висновки: реальною профілактикою синдрому гіпергальмування є ретельний відбір пацієнток перед тривалим призначенням естрогенгестагенних препаратів. Таких жінок необхідно всебічно обстежувати й з урахуванням даних анамнезу оцінювати стан репродуктивної системи. Клінічна ефективність лікування препаратом міоксель (на основі міо-інозитолу в комбінації з комплексом вітамінів) було доведено відновленням менструації (70 % досліджуваних) й відновленням овуляції (38,8 %). Проведене дослідження доводить клінічну ефективність корегування міокселем низки порушень менструальної функції, пов'язаних з розвитком вторинної аменореї. Згідно з ним препарат слід призначати терміном не менш як 4 міс.

Проанализированы публикации за последние 20 лет на тему субфертильности женщин, осложнений беременности и патологии плода в свете дефицитных состояний женщины. Рассмотрены способы коррекции таких состояний и важность прегравидарной подготовки к беременности. Выводы: мио-инозитол (MYO) повышает качество работы овариального резерва для женщин с синдромом поликистозных яичников, одновременно улучшая показатели работы эндокринных и метаболических параметров. Прием 2 г MYO в комплексе с 400 мкг фолиевой кислоты 2 раза в день с первого триместра и до конца беременности снижает риск фетальной макросомии плода у женщин, беременных впервые, которые относятся к группе риска сахарного диабета. Прием 2 г MYO и 400 мкг фолиевой кислоты достоверно влияет на восстановление менструально-овуляторного цикла, что улучшает репродуктивные шансы женщин с синдромом поликистозных яичников. MYO можно рассматривать как лечение первой линии для восстановления нормального менструального цикла у большинства пациенток с этой патологией.

Зазначено, що приватна медицина в Україні відповідає світовим стандартам. Випускники вищих медичних закладів у приватному секторі медицини бачать перспективи для свого професійного розвитку. Наголошено, що в країні потрібно організувати навчання управлінців, які в подальшому здійснюватимуть керівництво медичним закладом: якісне навчання для топ-менеджменту медичних закладів - must have. Принципово нового підходу з боку держави потребують економічний і фінансовий складники медицини.

Розглянуто роль вітаміну D у реалізації механізмів вродженого імунітету й модулюванні специфічної імунної відповіді. Наголошено, що досі залишається невизначеною роль вітаміну D у патогенезі автоімунних захворювань. Необхідні нові масштабні клінічні дослідження для визначення того, яким чином вітамін D впливає на патофізіологію різних захворювань in vivo і чи може вживання його препаратів сприяти підвищенню ефективності звичайних методів лікування за рахунок імуномодуляції. Питання щодо оптимального режиму й дозування вітаміну D також мають стати завданням майбутніх досліджень. Проте вже сьогодні є достатньо підстав, щоб стверджувати: цей вітамін є перспективним і досить безпечним "кандидатом" для включення у новостворені стратегії профілактики й допоміжного лікування імунопатологічних захворювань.