Індекс рубрикатора НБУВ: Р413.6-5

Рубрики:

Хвороби підшлункової залози

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено дані про дослідження ефективності препарату Креон у хворих із зовнішньосекреторною недостатністю підшлункової залози.

Надано опис фізіологічних функцій аргініну та бетаїну, що входять до складу цитраргініну, а також патогенетичне обгрунтування введення препарату в комплекс терапії у випадку поєднаних алкогольних захворювань печінки та підшлункової залози. Наведено результати власних досліджень, що свідчать про збільшення ефективності терапії поєднаних захворювань у разі введення в неї цитраргініну (зменшення суб'єктивних відчуттів, біохімічних, сонографічних виявів хронічних алкогольних гепатиту та панкреатиту).

Наведено результати динамічного обстеження хворих з поєднанням алкогольного ураження печінки та підшлункової залози у процесі лікування. Доведено, що у разі введення в комплекс терапії антигомотоксичних препаратів "Hepeel" і "Momordica compositum" зменшуються вияви астенічного, больового, диспептичного синдромів, біохімічні вияви цитолізу та холестазу, поліпшуються дезінтоксикаційна та білковосинтетична функції печінки, пригнічується феномен "відхилення" ферментів у кров. Оптимізується зовнішньосекреторна функція підшлункової залози, зменшується ступінь структурних змін печінки та підшлункової залози за даними сонографії, поліпшуються самопочуття та настрій хворих.

Проаналізовано етіологію, патогенез, клініку, діагностику та лікування судинних захворювань підшлункової залози (ПЗ) (її гострої та хронічної ішемії, венозного застою і крововиливів у ПЗ), судинних ускладнень, що виникають за панкреатитів і пухлинах органа (тромбоз селезінкової і портальної вен, їх оклюзія, кровотечі). Особливої уваги надано хронічній ішемічній панкреатопатії: проаналізовано патоморфологічні зміни ПЗ, варіанти клінічних виявів, обгрунтовано потребу в лікуванні мінімікросферичними ферментними препаратами ("Креон").

Влияние периндоприла на функциональное состояние поджелудочной железы и изменение гемостаза было изучено у 46-ти больных с хронической сердечной недостаточностью (ХСН). Как показали проведенные исследования, после лечения периндоприлом наблюдались положительные изменения функционального состояния поджелудочной железы. Нормализовались показатели амилазы крови, амилазы и трипсина в дуоденальном содержимом сока поджелудочной железы. На УЗИ нормализовалась эхогенность, размеры поджелудочной железы за счет уменьшения ее отечности. После лечения достоверно уменьшалась активность фактора Виллебранда (ФВ), увеличение ударного объема левого желудочка, фракции выброса левого желудочка, уменьшалось общее периферическое сопротивление. Периндоприл снижает уровень постнагрузки, снижает потребность миокарда в кислороде, предупреждает гибель кардиомиоцитов, уменьшает гипертрофию миокарда, снижает активность ринин-ангиотензивной системы и уровня альдостерона. После проведенного курсового лечения периндоприлом улучшается состояние центрального и регионарного кровообращения, уменьшается уровень застойных процессов в поджелудочной железе и повышается ее функциональное состояние, уменьшается активность ФВ.

Расстройство системного кровообращения при хронической сердечной недостаточности приводит к нарушению функционального состояния поджелудочной железы, в генезе которого определённую роль играет повышение активности фактора Виллебранда (ФВ). Включение в комплексное лечение периндоприла в суточной дозе 4 мг существенно снижает активность ФВ и нормализует функциональное состояние поджелудочной железы.

Установлено, що більш ніж у половини хворих на цукровий діабет (ЦД) є екзокринна недостатність підшлункової залози (ПЗ). Зроблено висновок про те, що тест із визначенням рівня фекальної еластази 1 має високу чутливість і може розглядатися як "золотий" стандарт діагностики екзокринної недостатності ПЗ у хворих на ЦД. Замісну ферментну терапію в таких пацієнтів варто розглядати як перспективний вид лікування.

Приведены результаты изучения эффективности применения селективного М-холинолитика "Риабал" (прифиний бромид (ПБ)) производства компании "Hikma Pharmaceuticals" в терапии заболеваний гепатобилиарной области в сравнении с другими группами спазмолитиков. Полученные данные свидетельствуют о том, что ПБ обладает выраженным спазмолитическим эффектом при лечении заболеваний гепатопанкреатобилиарной области.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р413.6-52

Рубрики:

Хвороби підшлункової залози

Шифр НБУВ: Ж23117 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Порушено моральні проблеми в панкреатології. З позицій доказової медицини спростовано помилкові твердження на користь таблетованих засобів і положення, що применшують високу ефективність мінімікросферичних засобів, зокрема Креону.

Рассмотрены современные принципы медикаментозного и эндоскопического методов лечения дисфункции сфинктера Одди. Детально освещены вопросы диетотерапии различных вариантов функциональных нарушений сфинктера Одди. Предложены примеры однодневного меню для пациентов с билиарным и панкреатическим типами дисфункции сфинктера Одди.

На підставі результатів експериментального дослідження з використанням тетрахлорметану, атофану та тетрацикліну визначено, що розмелені плоди розторопші плямистої в дозі 25 мг/кг зменшують явища цитолізу, концентрацію ТБК-активних продуктів, холестерину та нормалізують рівень відновленого глутатіону, причому, більш активно, ніж фармпрепарат порівняння, що може бути пов'язано з більш широким хімічним складом розмелених плодів розторопші плямистої. Встановлено, що вживання її розмелених плодів в дозі 25 мг/кг на тлі поєднаної дії іонізуючого опромінення та ксенобіотику гальмує процеси пероксидації та відновлює рівень каталази в старих щурів, а також сприяє гіпохолестеринемічній дії в старих та молодих тварин. За результатами дослідження вуглеводного обміну визначено, що розмелені плоди розторопші плямистої в дозі 150 мг/кг зменшують рівень цукру в крові за умов навантаження глюкозою, експериментального цукрового діабету I типу, спричиненого алоксаном та цукрового діабету II типу, викликаного дексаметазоном.

Встановлено особливості змін геометрії підшлункової залози та жовчного міхура, ступінь їх функціональних змін залежно від стадії хронічної серцевої недостатності. Надано комплексну оцінку динаміки рівня амілази, ліпази та трипсину в дуоденальному вмісті та сироватці крові. Досліджено вплив ренін-ангіотензинової системи, альдостерону та фактора Віллебранда на функціональну активність жовчного міхура та підшлункової залози у хворих з хронічною серцевою недостатністю та розроблено методи їх корекції. Розглянуто особливості впливу різних варіантів лікування хронічної серцевої недостатності на підшлункову залозу та жовчний міхур. Розроблено диференційований підхід до лікування структурно-функціональних розладів жовчного міхура та підшлункової залози, обумовлених гемодинамічними розладами у хворих з хронічною серцевою недостатністю.

В условиях гастроэнтерологического отделения обследовано 158 больных с хроническим панкреатитом в возрасте от 29 до 67 лет. Изучено влияние циклоферона, тиотриазолина на фазную моторику и рН ДПК у больных с хроническим панкреатитом. Установлено, что тиотриазолин и циклоферон при внутримышечном введении влияют на моторику и кислотообразующую функцию желудка и приводят к нормализации показателей фазовой моторики ДПК.

У больных с сочетанной патологией кожи и органов пищеварения заболевания поджелудочной железы имеют особое значение. Включение препаратов ферментов поджелудочной железы в комплексную терапию дерматозов способствует повышению эффективности лечения и снижению количества рецидивов.

Проведено обстеження 328 хворих з туберкульозом легень, у яких внаслідок поліхіміотерапії розвинулися лікарський гепатит і лікарський панкреатит. У пацієнтів сформувався синдром метаболічної інтоксикації, що супроводжувалося підвищенням рівня "середніх молекул" у крові. Під впливом лікування з використанням для інфузійної терапії препарату янтарної кислоти вдалося досягти не лише вірогідного зниження цього показника, але і його нормалізації.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р413.3-52 + Р413.6-52

Рубрики:

Хвороби кишечника

Хвороби підшлункової залози

Шифр НБУВ: Ж69358 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проведено порівняльний аналіз результатів клінічного застосування препаратів з групи інгібіторів протонної помпи у комплексному лікуванні хворих із гострим некротичним панкреатитом. Клінічну ефективність інгібіторів протонної помпи вивчено шляхом внутрішньошлункової рН-метрії у 36-ти хворих, яким у комплексі лікувальних заходів застосовано геердін (рабепразол), та у 42-х хворих, яким призначено омепразол. Відзначено достовірно вищу ефективність лікування у групі хворих, яким застосовано геердін. У цих хворих спостережено більш тривалі періоди утримування середньої величини рН шлунка упродовж доби, зменшення частоти нічних коливань його кислотності. Геердін ефективно та стійко пригнічував кислотопродукуючу функцію шлунка, запобігав нічним коливанням рівня рН, створював функціональний спокій підшлункової залози. Вказане дозволяє рекомендувати застосування геердіну (рабепразолу) в комплексному лікуванні хворих на гострий некротичний панкреатит.

У больных с сахарным диабетом 2 типа, особенно при его длительном анамнезе и усложненном ходе, с целью выявления внешнесекреторной недостаточности поджелудочной железы (ВСНПЖ) рекомендуется широко использовать иммуноферментное определение фекальной эластазы-1 (ФЭ-1). При наличии у больных лабораторных признаков ВСНПЖ (по данным определения ФЭ-1) рекомендуется проводить заместительную терапию ферментными препаратами (ФП). При легкой степени ВСНПЖ (уровень ФЭ-1 - 100 - 200 мкг/г) рекомендуется назначать ФП со средним содержимым липазы (10 000 Ед липазы); при средней и тяжелой степени ВСНПЖ (уровень ФЭ-1 ниже 100 мкг/г) - ФП с высоким содержанием липазы (20 000 Ед липазы). В таких случаях ФП рекомендуется применять 3 раза в сутки во время еды в течение 3 мес. Для определения длительности проведения заместительной терапии ФП через 3 мес больным с сахарным диабетом 2 типа рекомендовано повторное определение ФЭ-1. При стойком снижении концентрации ФЭ-1 ниже 100 мкг/г и отсутствии ее достоверной динамики в течение 3 мес рекомендуется длительная заместительная терапия ФП с высоким содержанием липазы.