Індекс рубрикатора НБУВ: Р414-323

Рубрики:

Хвороби нирок

Шифр НБУВ: Ж26810 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Приведены результаты эхокардиографического исследования больных хроническим гломерулонефритом (ХГ) и хроническим пиелонефритом (ХП) с терминальной почечной недостаточностью (ХПН), а также в динамике их лечения программным гемодиализом. При этом у больных ХГ в миокарде отмечено преобладание процессов дилатации, у больных ХП превалируют процессы, связанные с гипертрофией стенок сердца. У больных ХПН, длительно получающих заместительную терапию программным гемодинамиком, описано развитие диастолической дисфункции миокарда.

Встановлено причини виникнення та прогресування хронічної ниркової недостатності (ХНН), наведено її класифікацію. Досліджено патогенетичні механізми розвитку захворювання, проаналізовано метаболічні та функціональні порушення організму за даних умов. Охарактеризовано клінічні симптоми ХНН, особливу увагу приділено вивченню анемії та методам її медикаментозної корекції. Розглянуто особливості перебігу вторинного гіперпаратиреоїдизму, запропоновано методику лікування ХНН на додіалізному етапі. Наведено правила дозування протимікробних препаратів, встановлено показання та протипоказання щодо проведення хронічного гемодіалізу та перитонеального діалізу. Розглянуто деонтологічні аспекти лікуванн та особливості проведення диспансеризації хворих на ХНН.

Установлены причины возникновения и развития хронической почечной недостаточности (ХПН), приведена ее классификация. Исследованы патологические механизмы развития заболевания, проанализированы метаболические и функциональные нарушения в организме при данных условиях. Охарактеризованы клинические симптомы ХПН, особое внимание уделено анемии и методам ее медикаментозной коррекции. Рассмотрены особенности течения вторичного гиперпаратиреоидизма, предложена методика лечения ХПН на додиализном этапе. Приведены правила дозировки противомикробных препаратов, установлены показания и противопоказания по проведению хронического гемодиализа и перитонеального диализа. Рассмотрены деонтологические аспекты лечения и особенности проведения диспансеризации больных ХПН.

Висвітлено питання етіології, патогенезу, патофізіології, класифікації, клініки, діагностики, зокрема диференціальної, прогнозування, профілактики та лікування хронічної ниркової недостатності. Значну увагу приділено сучасним біометричним програмам для обгрунтування її класифікації, об'єктивізації діагностики. Описано методику проведення програмної дієтотерапії. Розглянуто оригінальні варіанти малобілкових дієт, десятки фітокомпозицій, різні види замісної ниркової терапії.

Освещены вопросы этиологии, патогенеза, патофизиологии, классификации, клиники, диагностики, в частности дифференциальной, прогнозирования, профилактики и лечения хронической почечной недостаточности. Значительное внимание уделено современным биометрическим программам для обоснования ее классификации, объективизации диагностики. Описана методика проведения программной диетотерапии. Рассмотрены оригинальные варианты малобелковых диет, десятки фитокомпозиций, разные виды заместительной почечной терапии.

На підставі результатів проведеного дослідження встановлено, що у хворих з термінальною хронічною нирковою недостатністю, що знаходяться на постійному амбулаторному перитонеальному діалізі, може розвиватися анемія. Виявлено, що рекормон у комбінації з препаратами заліза впливає на динаміку гематокриту, підвищує рівень гемоглобіну, стимулює еритропоез і разом з тим покращує якість життя пацієнтів, що одержують замісну ниркову терапію методом постійного амбулаторного перитонеального діалізу. Не відмічено кореляційної залежності між рівнем цільового гемоглобіну, показниками дози діалізу Kt/v і сумарним кліренсом ендогенного креатиніну.

На основе результатов проведенного исследования установлено, что у больных с терминальной хронической почечной недостаточностью, находящихся на постоянном амбулаторном перитонеальном диализе, может развиваться анемия. Выявлено, что рекормон в комбинации с препаратами железа влияет на динамику гематокриту, повышает уровень гемоглобина, стимулирует эритропоэз и вместе с тем улучшает качество жизни пациентов, получающих заместительную почечную терапию методом постоянного амбулаторного перитонеального диализа. Не отмечено корреляционной зависимости между уровнем целевого гемоглобина, показателями дозы диализа Kt/v и сумарным клиренсом эндогенного креатинину.

Наведено результати дослідження рівня катехоламінів у хворих на хронічну ниркову недостатність, які одержували замісну терапію гемодіалізом. Виявлено, що у пацієнтів з ускладненим перебігом артеріальної гіпертензії сеанс програмного гемодіалізу призводить до збільшення викиду катехоламінів - могутніх вазопресорів. Збільшення продукції катехоламінів призводить не лише до підвищення артеріального тиску, але й розвитку аритмії та ішемії міокарда, тим самим погіршуючи кардіоваскулярний прогноз у даної категорії хворих.

Приведены данные исследования уровня катехоламинов у больных с хронической почечной недостаточностью, получавших заместительную терапию гемодиализом. Выявлено, что у пациентов, имеющих злокачественное течение артериальной гипертензии, сеанс программного гемодиализа приводит к увеличению выброса катехоламинов - мощных вазопрессоров. Увеличение выработки катехоламинов приводит не только к повышению артериального давления, но также развитию аритмии и ишемии миокарда, ухудшая тем самым кардиоваскулярный прогноз у данной категории больных.

В обзоре литературы изложены современные взгляды на проблему гипергомоцистеинемии при кардиоваскулярной патологии, ассоциированной и неассоциированной с хронической почечной недостаточностью. Рассмотрены вопросы обмена гомоцистеина в норме, освещены вопросы его определения в плазме крови. Описаны основные причины развития и базисные подходы к медикаментозной коррекции гипергомоцистеинемии.

This papers reviews modern views on the hyperhomocysteinemia at cardiovascular pathology, both associated and non-associated with chronic renal failure. Dealt with have been the issues of homocysteine metabolism in the norm, and its blood plasma measurement. The main reasons of hyper-homocysteinemia onset and basic approaches to its medicinal correction are discussed.

Наведені результати вивчення гіпоазотемічних властивостей глюкозаміну гідрохлориду за умов розвитку експериментальної гострої та хронічної ниркової недостатності у білих нелінійних щурів. Одержані дані свідчать, що під впливом дослідного аміноцукру у порівнянні з групою контрольної патології відбувається посилення клубочкової фільтрації, що проявляється зниженням вмісту сечовини та креатиніну в крові тварин в 1,5 - 2,4 рази та підвищенням кліренсу цих речовин у 2,8 - 4,3 рази. Найбільшу активність гексозамін проявив на моделі хронічної ниркової недостатності на 21-у добу дослідження. Таким чином, глюкозаміну гідрохлорид за умов ренальної уремії чинить гіпоазотемічну дію і може використовуватись для лікування пацієнтів з запально-деструктивними захворюваннями нирок на тлі ниркової недостатності.

Приведены результаты изучения гипоазотемических свойств глюкозамина гидрохлорида в условиях развития экспериментальной острой и хронической почечной недостаточности у белых нелинейных крыс. Полученные данные свидетельствуют, что под влиянием исследуемого аминосахара происходит усиление клубочковой фильтрации, что проявляется снижением содержания мочевины и креатинина в крови животных в 1,5 - 2,4 раза и повышением клиренса этих веществ в 2,8 - 4,3 раза. Наибольшую активность данный гексозамин проявил на модели хронической почечной недостаточности на 21-е сутки исследования. Таким образом, глюкозамина гидрохлорид в условиях ренальной уремии оказывает гипоазотемическое действие и может использоваться для лечения пациентов с воспалительно-деструктивными заболеваниями почек на фоне почечной недостаточности.

The results of studying the hypoazotemic properties of glucosamine hydrochloride in the conditions of development of experimental acute and chronic renal failure in white non-linear rats have been presented in the article. The data obtained testify that under the influence of the aminosugar investigated the intensification of the glomerular filtration occurs; it is manifested by decrease of the urea and creatinine content in the blood of animals in 1,5-2,4 times and increase of the clearance of thesesubstances in 2,8-4,3 times. The highest activity of the given hexosamine revealed in the chronic renal failure model in the 21-th day of the research. Thus, glucosamine hydrochloride has a hypoazotemic action in the conditions of the renal uremia and itcan be used for treating the patients with the kidney inflammatory-destructive diseases on the background of renal failure.

Проведено комплексне дослідження функціонального стану генома та мікроядер печінкових клітин хворих на гострий некротичний панкреатит різного генезу. Поведений порівняльний аналіз цитогенетичних характеристик гепатоцитів дозволив виявити в них зміни всіх компонентів транскрипційно-трансляційного апарате. Поєднане вивчення функціонального стану генома та мікроядер дозволяє провести комплексну оцінку структури та функції спадкового апарата, можливості компенсаторних змін гепатоцитів.

Проведено комплексное исследование функционального состояния генома и микроядер печеночных клеток больных острым некротическим панкреатитом разного генеза. Проведенный сравнительный анализ цитогенетических характеристик гепатоцитов позволил определить в них изменения всех компонентов транскрипционно-трансляционного аппарата. Сочетанное изучение функционального состояния генома и микроядер позволяет провести комплексную оценку структуры и функции наследственного аппарата, возможности компенсаторных изменений гепатоцитов.

Розглянуто патофізіологію розвитку діабетичної нефропатії й її прогресування в хронічну ниркову недостатність у хворих на цукровий діабет І та ІІ типу.

Освещены вопросы патофизиологии развития диабетической нефропатии и ее прогрессирования в хроническую почечную недостаточность у больных сахарным диабетом І и ІІ типа.

В огляді узагальнено експериментальні та клінічні дані про методи запобігання та лікування преренальної, ренальної та постренальної гострої ниркової недостатності. Проаналізовано нефропротекторні властивості діуретиків, антиоксидантів, флавоноїдів та інших препаратів. Обговорено перспективні напрямки нефропротекції.

В обзоре обобщены экспериментальные и клинические данные о методах предупреждения и лечения преренальной, ренальной и постренальной ОПН. Проанализированы нефропротекторные свойства диуретиков, антиоксидантов, флавоноидов и других препаратов. Обсуждены перспективные направления нефропротекции.

The experimental and clinical data about the methods of preventing and treating the pre-renal, renal and post-renal acute failure have been summarized in the review. Nephroprotective properties of diuretics, antioxidants, flavonoids and other medications are analysed. The perspective directions of nephroprotection are being discussed.

Вивчено клінічну ефективність та дію на гемодинаміку, стан функції нирок і метаболізм ліпідів доксазозину в порівнянні з інгібітором ангіотензинперетворювального ферменту моексиприлом і блокатором рецепторів ангіотензину ІІ лосартану, а також ефективності комбінації цих препаратів за низьких доз. Доведено, що моексиприл, лосартан і доксазозин виявляють співставний гіпотензивний ефект у хворих на цукровий діабет з діабетичною нефропатією.

Изучена клиническая эффективность и действие на гемодинамику, состояние функции почек и метаболизм липидов доксазозина в сравнении с ингибитором ангиотензинпревращающего фермента моэксиприлом и блокатором рецепторов ангиотензина ІІ лосартаном, а также эффективности комбинации этих препаратов в низких дозах. Доказано, что моэксиприл, лосартан и доксазозин проявляют сопоставимый гипотензивный эффект у больных сахарным диабетом с диабетической нефропатией.

Обстежено 120 хворих на цукровий діабет I та II типу з діабетичною нефропатією та різними ступенями хронічної ниркової недостатності. У хворих виявлено клубочкові та канальцеві дисфункції, які включали мікроальбумінурію, протеїнурію, зміни швидкості клубочкової фільтрації та рівнів сечовини та креатину крові в залежності від ступеня хронічної ниркової недостатності, підвищення рівня бета-2 мікроглобуліну у крові та його екскреції з сечею, порушення екскреції електролітів з сечею. Виявлено нефропротекторний ефект низькомолекулярного гепарину "Фрагмін" у вигляді зменшення клубочкових і канальцевих дисфункцій у порівнянні з інгібіторами ангіотензинперетворювального ферменту та звичайним гепарином.

Обследовано 120 больных сахарным диабетом типа I и II с диабетической нефропатией и разными степенями хронической почечной недостаточности. У больных выявлены клубочковые и канальцевые дисфункции, которые включали микроальбуминурию, протеинурию, изменение скорости клубочковой фильтрации и уровней мочевины и креатинина крови в зависимости от степени хронической почечной недостаточности, повышение уровня бета-2 микроглобулина в крови и его экскреции с мочой, нарушение экскреции электролитов с мочой. Выявлен нефропротекторный эффект низкомолекулярного гепарина "Фрагмин" в виде уменьшения клубочковых и канальцевых дисфункций по сравнению с ингибиторами ангиотензинпревращающего фермента и обычным гепарином.

Проведено оцінку нефропротективного впливу комбінованого застосування антагоністів рецепторів ангіотензину ІІ (теветен) та інгібіторів ангіотензинперетворювального ферменту (еналаприл) в індивідуально підібраній дозі у пацієнтів з діабетичною нефропатією (ДН) в стадії вираженої протеїнурії з початковим порушенням видільної функції нирок. Зроблено висновок, що прогноз у разі артеріальної гіпертензії у хворих з ДН залежить від раціонального проведення комбінованої терапії, яка потребує співробітництва нефрологів, ендокринологів, лікарів загальної практики у веденні даної категорії пацієнтів.

Проведена оценка нефропротективного влияния комбинированного применения антагонистов рецепторов ангиотензина ІІ (теветен) и ингибиторов ангиотензинпревращающего фермента (эналаприл) в индивидуально подобранной дозе у пациентов с диабетической нефропатией (ДН) в стадии выраженной протеинурии с начальным нарушением выделительной функции почек. Сделан вывод, что прогноз при артериальной гипертензии у больных с ДН зависит от рационального проведения комбинированной терапии, которая требует сотрудничества нефрологов, эндокринологов, врачей общей практики в ведении данной категории пациентов.

Доведено, що вміст асиметричного діметіларгиніна (ADMA) - звичайної амінокислоти, значно підвищений у хворих з термінальною хронічною нирковою недостатністю. Встановлено, що нагромадження ADMA може бути наслідком порушення обміну глюкози або інших метаболічних порушень, а подібне підвищення, в свою чергу, є причиною погіршення ендотелій-залежного розширення судин у таких хворих, що спричиняє розвиток серцево-судинних порушень.

Доказано, что содержание асимметричного диметиларгинина (ADMA) - обычной аминокислоты, значительно повышено у больных с терминальной хронической почечной недостаточностью. Установлено, что накопление ADMA может быть следствием нарушения обмена глюкозы или других метаболических нарушений, а такое повышение, в свою очередь, является причиной ухудшения эндотелий-зависимого расширения сосудов у таких больных, что влечет за собой развитие сердечно-сосудистых нарушений.

Рассмотрена взаимосвязь заболеваний почек, кардиоваскулярной патологии и нарушений липидного обмена. Раскрыты перспективы применения омега-3-полиненасыщенных жирных кислот для лечения данной категории пациентов.

This article has aimed to study interrelationships between renal diseases, cardiovascular pathology and lipid metabolism disorders. The perspectives for the use of omega-3-polyunsaturated fatty acids in the given category of patients are discussed.

Ключ. слова: хронічна ниркова недостатність, гіперазотемія, інтоксикація, кишечник, мікрофлора, Дуфалак<196>
Індекс рубрикатора НБУВ: Р414-323

Рубрики:

Хвороби нирок

Шифр НБУВ: Ж16999 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вивчено взаємозв'язок між втратою кісткової маси, ступенем порушення функції нирок, тривалістю хронічної ниркової недостатності (ХНН) та деякими факторами патогенетичної терапії у хворих із захворюваннями нирок. Обстежено 118 хворих із захворюваннями нирок віком від 15-ти до 73-х років. Верифікацію змін мінеральної щільності кісткової тканини здійснювали із застосуванням двохфотонної рентгенівської денситометрії поперекового відділу хребта. Встановлено переважання демінералізації кісток у хворих із хронічною нирковою недостатністю. Втрата мінеральної щільності кісткової тканини корелює з тривалістю хронічної ниркової недостатності, ступенем порушення функції нирок, застосуванням патогенетичної терапії з використанням глюкокортикостероїдів в доазотемічній стадії. Рентгенівська денситометрія є важливим сучасним неінвазивним методом діагностики ранніх проявів остеопенії до її клінічної та рентгенологічної маніфестації у хворих із захворюваннями нирок.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р414-323 + Р415.130.21-3

Рубрики:

Хвороби нирок

Гіперпаратиреози

Шифр НБУВ: Ж16999 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Ключ. слова: допамин, острая почечная недостаточность, хроническая почечная недостаточность
Індекс рубрикатора НБУВ: Р414-323

Рубрики:

Хвороби нирок

Шифр НБУВ: Ж16999 Пошук видання у каталогах НБУВ