Скачати повний текст

Виявлено особливості вікових змін андрогенної забезпеченості у чоловіків, хворих на цукровий діабет ІІ-го типу, залежно від чутливості до інсуліну. Встановлено, що концентрація загального тестостерону та індекс вільного тестостерону у хворих з інсулінорезистентністю нижчі, ніж у здорових чоловіків та хворих з непорушеною чутливістю до інсуліну. Вміст тестостерон-естрадіолзв'язувального глобуліну у здорових людей та хворих з нормальною чутливістю до інсуліну з віком має тенденцію до підвищення. Чоловікам старшого віку, хворим на цукровий діабет з інсулінорезистентністю, може бути доцільним проведення замісної терапії препаратами тестостерону.

Здійснено електронномікроскопічне, ультрацитохімічне та морфометричне дослідження особливостей старіння мікроциркуляторного русла (МЦР) бульбарної кон'юктиви (БК) людей семи вікових груп (20 - 89-ти років) і у хворих на цукровий діабет (ЦД) I та II типу відповідного віку, а також морських свинок (6-ти та 30-ти місяців). За результатами дослідження показано, що у МЦР БК під час старіння розвиваються деструктивні, а також адаптаційні процеси, що забезпечує підтримку функцій капілярів. З'ясовано, що спрямованість змін однакова в усіх обстежених групах, однак, є відмінності у характері, темпі й інтенсивності розвитку цих змін. У разі ЦД дистрофічні та деструктивні процеси відбуваються у молодому віці, вони більш демонстративні та часто є незворотними. Установлено особливості структурних змін у МЦР БК за різних типів ЦД, а саме: більш виражені зміни відбуваються у разі I типу ЦД - дистрофічні та деструктивні зміни ендотеліальних клітин (ЕК) і перицитів спостережено в осіб віком 20-ти років, а за II типу ЦД вони розвиваються після 40-ка років. Виявлено, що кінцевими змінами у разі ЦД є злущування ЕК та оголення базальних мембран, що не відбувається за фізіологічного старіння. У разі ЦД I типу спостережено виражене зменшення інтенсивності цитохімічної реакції на лужну фосфатазу.

Представлены результаты влияния длительной терапии (в течение 6 мес) препаратом Ловастатин на липидные показатели крови и клиническое течение ишемической болезни сердца, осложненной хронической сердечной недостаточностью, у больных с сахарным диабетом II типа. Обследованы 47 пациентов со стабильной стенокардией напряжения II - III функциональных классов и сахарным диабетом II типа. Результаты показали, что Ловастатин улучшает коронарный кровоток, а антиишемическое действие обусловлено его гиполипидемическим и эндотелий-протекторным действием. Не выявлено каких-либо побочных эффектов препарата Ловастатин.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р410.030-92 + Р415.160.23-92

Рубрики:

Гіпертонічна хвороба

Цукровий діабет

Шифр НБУВ: Ж14435 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено результати дослідження характеру патологічних змін, що розвиваються у кістках стопи при цукровому діабеті 2-го типу у осіб похилого і старечого віку. Виявлено і проаналізовано закономірності появи цих змін при різній тривалості і тяжкості недуги. Показаний взаємозв'язок позакісткової кальцифікації з розвитком виражених деструктивних уражень кісткової тканини.

Проведено порівняльний аналіз функціональних властивостей артерій нижніх кінцівок у людей старечого віку, хворих на цукровий діабет 2-го типу. Виявлено і проаналізовано особливості порушень еластичності і тонусу судин цієї групи осіб.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р415.160.23-92

Рубрики:

Цукровий діабет

Шифр НБУВ: Ж14435 Пошук видання у каталогах НБУВ 

За допомогою методів доплерехокардіографії, дуплексного сканування загальних сонних артерій, векторелектрокардіографії та ЕКГ високого підсилення обстежено 93 хворих літнього віку з гіпертонічною хворобою і з супутнім цукровим діабетом 2 типу (24 чоловіки і 69 жінок). За порівнюваних значень серцевого індексу механізм забезпечення адекватного рівня хвилинного об'єму кровообігу різнився: у чоловіків у порівнянні з жінками визначалися більш низькі значення загального периферичного та еластичного артеріального опору з більш високим ударним об'ємом лівого шлуночка (ЛШ). У чоловіків у порівнянні з жінками відзначалося збільшення максимального і мінімального діаметра артерій еластичного типу, а також збільшення подовжніх і поперечних розмірів правих і лівих відділів серця як в систолу, так і діастолу, збільшення маси міокарда ЛШ і ступеня гіпертрофії ЛШ, що супроводжувалося зниженням скорочувальної здатності лівого передсердя і ЛШ. Для чоловіків у порівнянні з жінками є характерним більш виражене порушення електричної гомогенності міокарда шлуночків, що проявлялося більшою частотою виявлення пізніх потенціалів шлуночків і асоціювалося зі зростанням біоелектричної активності міокарда шлуночків у фазу їх реполяризації.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р415.160.23-9 + Р457.865-9

Рубрики:

Цукровий діабет

Хірургічна патологія нижніх кінцівок

Шифр НБУВ: Ж14976 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вивчено морфофункціональну організацію гіпоталамо-нейрогіпофізарної системи у разі цукрового діабету 1-го типу на етапах постнатального онтогенезу. Встановлено, що через 2 тижні після моделювання стрептозотоцинового діабету найбільш виражені зміни спостерігаються у гіпоталамо-нейрогіпофізарній системі статевозрілих щурів: в гіпоталамусі підвищується функціональна активність темних нейросекреторних клітин; в нейрогіпофізі виявляється спустошення терміналей аксонів нейросекреторних клітин від нейросекрету та деструктивні зміни пітуіцитів, набряк та руйнування мембранних структур ендотеліоцитів капілярів. У 7-денних тварин зміни гіпоталамо-нейрогіпофізарної системи є несуттєвими, що пояснюється недосконалістю будови її структур у цьому віковому періоді.

Досліджено активність процесів перекисного окиснення ліпідів (ПОЛ), окиснювальну модифікацію білків, стан ензимів системи антиоксидантного захисту та жирнокислотний склад ліпідів печінки щурів за умов стрептозотоцинового діабету. Розвиток діабету супроводжувався окиснювальним стресом, в результаті якого активувалися процеси ПОЛ, зростав вміст оксиду азоту та змінювалася активність ензимів системи антиоксидантного захисту. Виявлено підвищення вмісту насичених і зниження вмісту ненасичених жирних кислот. Встановлено посилення процесів окиснення внутрішньоклітинних білків печінки, що може призвести до втрати їх біологічної активності.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р415.160.23-92

Рубрики:

Цукровий діабет

Шифр НБУВ: Ж25190 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вперше за клінічних умов визначено вікові особливості перебігу ішемічної хвороби серця (ІХС) на тлі супутніх анемічного синдрому (АС) та цукрового діабету II типу (ЦД) у хворих літнього та старечого віку на підставі дослідження показників глюкокортикоїдної функції надниркових залоз, еритропоетинсинтезувальної функції нирок, психосоматичного статусу та морфофункціонального стану еритроцитів. Вперше для визначення показників морфофункціонального стану еритроцитів використано лазерні поляриметричні методи дослідження (визначення змін основних параметрів вектора Стокса та Фур'є-спектру) мазків еритроцитарної суспензії та встановлено взаємозв'язки між ступенем анізотропії еритроцитів і перебігом основного захворювання у хворих на ІХС, ЦД та АС старших вікових груп. Встановлено закономірності змін морфофункціонального стану еритроцитів, ступеня їх анізотропії, ліпідного профілю крові від рівня гіперглікемії, ступеня тяжкості АС у хворих на ІХС та ЦД та зіставлення їх зі станом еритропоетинсинтезувальної функції нирок. Обгрунтовано можливість диференційованого лікування хворих на ІХС та ЦД з урахуванням супутнього АС шляхом використання плейотропних ефектів телмісартану.

Встановлено позитивний вплив агоніста рецепторів, які активують проліферацію пероксисом - гамма (РРАRгамма) - піоглітазону, на когнітивні, нейрофізіологічні функції та зниження маркерів запалення й інсулінорезистентності, більше у осіб за наявністю 12Ала алелю гена РРАRгамма.

В результаті комплексного морфологічного дослідження з'ясовано особливості ремоделювання серця у щурів дорепродуктивного та репродуктивного віку у разі експериментальної стійкої гіперглікемії. Встановлено, що одномісячна гіперглікемія у тварин обох вікових груп викликає розвиток компенсаторної гіпертрофії міокарда. Показано, що тривала (три місяці) гіперглікемія призводить до суттєвих змін макро- та мікрометричних параметрів серця, які більш виражені у тварин дорепродуктивного віку, його декомпенсації та ремоделювання за дилатаційним типом. На субклітинному рівні за гіперглікемії спостерігається неспецифічна реорганізація скоротливого, енергетичного й ядерного апаратів кардіоміоцитів і зміна структури капілярів міокарда лівого шлуночка та вушок серця. У разі короткочасної гіперглікемії виявлено активацію секреторної функції ендокринних кардіоміоцитів вушок серця, а у разі тривалої - її виснаження. Доведено, що стійка гіперглікемія призводить і до структурних змін автономних нервів міокарда, вираженість яких залежить від її тривалості (шільність розташування адренергічних нервових сплетень у перший місяць дослідження збільшується, а надалі зменшується). З'ясовано, що більш виражені кількісні зміни автономної іннервації міокарда за гіперглікемії виявляються у тварин дорепродуктивного віку.

Обстежено 120 хворих літнього та старечого віку на ішемічну хворобу серця, цукровий діабет 2-го типу та анемію різного ступеня тяжкості. Встановлено залежність змін глюкокортикоїдної функції надниркових залоз у хворих на ішемічну хворобу серця від наявності супутньої патології. Доведено взаємозв'язок значень кортизолемії зі ступенем тяжкості супутньої анемії у вказаної категорії осіб.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р415.160.23-92

Рубрики:

Шифр НБУВ: Ж24388 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р415.160.23-92

Рубрики:

Цукровий діабет

Шифр НБУВ: Ж70307 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета дослідження - визначити вплив різних схем цукрознижувальної терапії на стан когнітивної функції у пацієнтів похилого віку, хворих на цукровий діабет 2-го типу (ЦД2). Матеріали та методи. Обстежено 115 пацієнтів віком від 65-ти до 81-го року. Пацієнтів розподілили на групи залежно від виду цукрознижувальної терапії: група 1 – дієтотерапія; група 2 – метформін; група 3 – ПСС; група 4 – ПСС + метформін; група 5 – ПСС + метформін + інгібітор дипептидилпептидази 4 (ДПП-4), аналог глюкагонподібного пептиду 1 (ГПП-1), інгібіторинатрій-глюкозного котранспортера 2-го типу (НЗКТГ-2); група 6 – інсулін; група 7 – інсулін + ПСС + метформін / інсулін + метформін. Для оцінювання стану когнітивної функції застосовували такі методи: тест "5 слів"; проба Шульте; шкала оцінки психічного статусу, або міні-ментальна шкала (MMSE); батарея тестів на лобну дисфункцію (БЛД); тест малювання годинника. Результати. За результатами оцінювання когнітивних функцій за міні-ментальною шкалою виявлено погіршення цього показника в усіх групах, яке відповідало переддементним когнітивним порушенням без вірогідної різниці між групами. Також не виявлено вірогідної міжгрупової різниці результатів оцінки за тестами "5 слів" і Шульте. За результатами БЛД найгірші показники були в групах дієтотерапії та ПСС, найкращі– у групах метформіну та метформін + ПСС + ДПП-4/ГПП-1/НЗКТГ-2. Висновки. Стан когнітивної сфери є кращим у пацієнтів із ЦД2, які приймають цукрознижувальну терапію на основі метформіну, можливо, за рахунок зниження інсулінорезистентності, відновлення інсулінового сигналінгу у мозку та нормалізації метаболізму глюкози, що зменшує пошкодження нейронів, пов'язане з діабетом.

Цель исследования - определить влияние различных схем сахароснижающей терапии на состояние когнитивной функции у пожилых пациентов с сахарным диабетом 2-го типа (СД2). Материалы и методы. Обследованы 115 пациентов в возрасте от 65-ти до 81-го года. Пациентов распределили на группы в зависимости от вида сахароснижающей терапии: группа 1 - диетотерапия; группа 2 – метформин; группа 3 – ПСМ; группа 4 – ПСМ + метформин; группа 5 – ПСМ + метформин + ДПП-4, ГПП-1, НЗКТГ-2; группа 6 – инсулин; группа 7 – инсулин + ПСМ + метформин / инсулин + метформин. Для оценивания состояния когнитивной функции применяли следующие тесты: "5 слов", Шульте, MMSE, БЛД, рисования часов. Результаты. При общем оценивании когнитивных функций по миниментальной шкале достоверной разницы между группами не было, новыявлено ухудшение данного показателя во всех группах, которое соответствовало преддементным когнитивным нарушениям. Также не было достоверной разницы между группами по результатам тестов "5 слов" и Шульте. При исследовании БЛД худшие показатели были в группах диетотерапии и ПСМ, лучшие – в группах метформина и метформин + ПСМ + ДПП-4/ГПП-1/НЗКТГ-2. Выводы. Состояние когнитивной сферы лучше у пациентов, принимавших сахароснижающую терапию на основе метформина, возможно, за счет снижения инсулинорезистентности, восстановления инсулинового сигналинга в головном мозге и нормализации метаболизма глюкозы, что уменьшает повреждение нейронов, связанное с сахарным диабетом.

Aim of study is to determine the effect of different type of hypoglycemic therapy on cognitive status in elderly patients with type 2 diabetes mellitus. Material and methods. 115 patients aged 65-81 years were examined. They were divided into groups depending on the type of hypoglycemic therapy. The first group included patients treated with diet therapy; the second – metformin; the third – sulfonylurea; the fourth – metformin + sulfonylurea; fifth – sulfonylurea + metformin DPP-4, GLP-1, inhibitors of sodium- glucose cotransporter type 2; the sixth – those who took insulin; the seventh – insulin + metformin + sulfonylurea / insulin + metformin. For the assessment of cognitive function were used the following methods: test «5 words», Schulte test, MMSE, BLD, clock drawing test. Results. In the overall assessment of cognitive functions with MMSE scale significant no difference were revealed between groups but the worsening of this indicator in all groups of patients and was in accordance with predement cognitive impairment. There was no significant difference in the evaluation test «5 words», and Schulte table between groups. Under studying BPD the worst index was in the group of diet and in sulfonylurea group, while the best index was in the grouptreated with clean metformin and metformin + sulfonylurea group + DPP-4/GLP-1/ inhibitors of sodium-glucose cotransporter type 2.