Работа посвящена чрезвычайно важным и актуальным вопросам современной психиатрии: клинике, диагностике, терапии и профилактике кризисных состояний. Автор подошел к этой проблеме не только с узкопсихиатрических позиций, но и затронул целый ряд проблем, ранее недостаточно обсуждавшихся на страницах психиатрических изданий. Изложены научные взгляды на роль клинических и социально-психологических факторов в генезе суицидального поведения, посттравматических стрессовых расстройств и расстройств адаптации. Представлены исследования лиц, переживших техногенную катастрофу. Впервые в отечественной психиатрии описаны основы танатологии для психиатров и психологов.

Изучен субъективный опыт пациентов с различными заболеваниями, включая шизофрению, биополярное аффективное расстройство, большую эндогенную депрессию и другие расстройства с психотическими проявлениями, влекущие за собой продолжительное снижение уровня жизнедеятельности. Описаны расстройства самовосприятия, эмоций, взаимоотношений и форм поведения таким образом, как их переживают лица, страдающие психическими заболеваниями.

Розкрито психологічний зміст суїцидальності, мотивацію суїцидальної поведінки, біохімічні, соціальні, соціально-психологічні, патопсихологічні, філософсько-світоглядні чинники самогубства. Проаналізовано психічні стани, переживання особи, які впливають на формування її суїцидальності. Висвітлено основні засоби психодіагностики і напрями психокорекції суїцидальної схильності.

Раскрыты психологическое содержание суицидальности, мотивация суицидального поведения, биохимические, социальные, социально-психологические, патопсихологические, философско-мировоззренческие факторы самоубийства. Проанализированы психические состояния, переживания личности, влияющие на формирование её суицидальности. Освещены основные средства психодиагностики и направления психокоррекции суицидальной склонности.

Проведено теоретичне, клініко-діагностичне, психопатологічне та психотехнічне обгрунтування та оцінку ефективності розробленого методу симультанно-мнестичної психотерапії (психометодології).

Приведено теоретическое, клинико-диагностическое, психопатологическое и психотехническое обоснование и дана оценка эффективности разработанного метода симультанно-мнестической психотерапии (психометодологии).

Розглянуто теоретико-методологічні та методичні засади психосоматики. Висвітлено проблему зв'язку душі та тіла в історії філософії. Увагу приділено психологічному аналізу тілесних захворювань, методам психодіагностики у психосоматиці, психотерапевтичним підходам до подолання психосоматичних розладів. Розкрито особливості психологічного аналізу захворювань серцево-судинної, дихальної, сечостатевої, ендокринної та імунної систем, шкіри, опорно-рухового апарату, шлунково-кишкового тракту та харчової поведінки.

Рассмотрены теоретико-методологические и методические основы психосоматики. Освещена проблема связи души и тела в истории философии. Уделено внимание психологическому анализу телесных заболеваний, методам психодиагностики в психосоматике, психотерапевтическим подходам к преодолению психосоматических нарушений. Раскрыты особенности психологического анализа заболеваний сердечно-сосудистой, дыхательной, мочеполовой, эндокринной и иммунной систем, кожи, опорно-двигательного аппарата, желудочно-кишечного тракта и пищевого поведения.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р64-57 + Ю949.241

Рубрики:

Психіатрія

Практична (консультативна) психологія в соціальній роботі (служба зайнятості, катастрофи, волонтери і т.д.)

Шифр НБУВ: Ж24803 Пошук видання у каталогах НБУВ 

На підставі використання системного підходу визначено структуру, динаміку та патопсихологічні механізми формування синдрому "вигоряння" у лікарів-психіатрів та психотерапевтів. З'ясовано особливості станів психічної дезадаптації лікарів залежно від ступеня важкості синдрому "вигоряння", виділено домінуючі особистісні структури та проведено їх порівняльний аналіз. Вивчено несвідомі механізми варіантів адаптаційних захистів та показано їх вплив на адекватність сприйняття психотерапевтичної ситуації. Вперше досліджено типи патернів відносин "Я - Інший" у лікарів-психіатрів та психотерапевтів залежно від типів особистісної організації. Виявлено фактори, що сприяють розвитку синдрому "вигоряння" різного ступеня важкості та патопсихологічні механізми взаємного обтяження. На підставі результатів проведеного дослідження розроблено комплексну патогенетичну систему психокорекції, спрямовану на гармонізацію психоемоційної сфери та адаптацію захисних механізмів лікарів до психоемоційних напружень. Розроблено показання щодо диференційованого застосування різних способів психотерапевтичного втручання у відношенні лікарів-психіатрів з синдромом "вигоряння" різного ступеня важкості.

Досліджено розвиток особистості, міжособистісне спілкування й сексуальне здоров'я овдовілих чоловіків без партнерки. Виявлено особливості їх сомато- та психосексуального розвитку, визначено закономірності формування характерологічних й особистісних рис, що перешкоджають успішній загальній і сексуальній комунікації. Вперше встановлено співвідношення соціогенних, психогенних, негативних соціально-психологічних і соматогенних чинників у генезі порушення сексуальної функції овдовілих чоловіків без партнерки. Доведено існування зв'язку між наявним сексуальним розладом і порушенням комунікації. Вперше виокремлено клінічні форми порушення сексуальної функції овдовілих чоловіків без партнерки та розроблено систему психотерапевтичної корекції їх психічного й сексуального здоров'я, визначено принципи та напрями профілактики самотності.

Досліджено стан подружньої адаптації у чоловіків з ананкастним розладом особистості (АРО). Обстежено 97 подружніх пар з використанням системного міждисциплінарного підходу до визначення причин, умов, механізмів розвитку подружньої дезадаптації. З'ясовано соціальні, психологічні, соціально-психологічні, біологічні чинники розвитку порушень подружньої адаптації. Встановлено форми подружньої дезадаптації у разі АРО у чоловіка. Виявлено порушення сомато-, психосексуального розвитку, рівень самооцінювання, особистісні особливості чоловіків з АРО. Визначено особливості подружніх відносин залежно від перебігу психопатологічного процесу. Запропоновано психокорекційні заходи з метою покращання стану подружньої адаптації з використанням методів раціональної, когнітивної психотерапії, аутогенного тренування, статеворольового, сексуально-еротичного тренінгу. За цього система психокорекційних заходів базувалась на принципах комплексності, диференційованості, послідовності й етапності для вдосконалення підсистем особистості - інтра-, мета-, інтеріндивідної - та спрямована на покращання міжособистісних стосунків, підвищення рівня емпатії, адаптацію загальної та сексуальної поведінки. Відзначено, що застосування розробленого комплексу є ефективним у зазначеного контингенту обстежених.

Проведено комплексне клініко-психопатологічне, експериментально-психологічне та нейрофізіологічне обстеження хворих на аліментарно-обмінне ожиріння з використанням психологічних методів дослідження, вивчено вплив психопатологічних змін на клінічну картину ожиріння. Здійснено кореляційний аналіз психопатологічних і клініко-електрофізіологічних змін у разі аліментарно-обмінного ожиріння. Встановлено значення надлишкової ваги в структурі психосоматичних розладів. Досліджено ефективність емоційно-стресової терапії за різних форм надлишкової ваги в обстеженої категорії хворих. Розроблено критерії психологічної діагностики хворих на аліментарно-обмінне ожиріння, запропоновано комплекс терапії з використанням емоційно-стресового психотерапевтичного впливу, наведено рекомендації щодо їх впровадження в практичну діяльність лікувально-профілактичних установ.

Визначено суттєві відмінності регіонів України за інтегральним показником небезпеки, який визначається переважно надзвичайними ситуаціями (НС), що свідчить про нерівномірний розподіл впливу несприятливих умов життя на стан психічного здоров'я населення різних частин країни. Виділено епідеміологічні маркери психоемоційної напруги у популяції населення України, а саме: провідні - первинну захворюваність на невротичні, зумовлені стресом і соматичні розлади і додаткові - захворюваність на розлади особистості зрілого віку, на афективні розлади, на алкогольні психози та на шизофренію, а також суїцидальну активність. Доведено, що техногенні НС здійснюють більш потужний несприятливий вплив на стан психічного здоров'я населення постраждалого регіону, ніж НС природного походження. Показано вплив окремої масштабної техногенної НС на психічне здоров'я населення постраждалого регіону (на прикладі Скнилівської трагедії). Оцінено рівень функціонування психіатричної служби України у зв'язку з наданням спеціалізованої медичної допомоги особам з психічними та поведінковими розладами (ППР) внаслідок НС. Установлено численні фактори ризику-антиризику формування ППР у постраждалих внаслідок НС, а також маркери сприйнятливості-резистентності для підтвердження діагнозу ППР і показники (психологічні, психічні, психофізіологічні) надійності людини під час виконання професійних обов'язків за умов НС. Науково обгрунтовано та застосовано комплексну діагностику ППР у постраждалих внаслідок НС, їх донозологічних форм, яка базується на оцінці вірогідності спонтанних випадків і клінічної значущості ППР внаслідок НС.

Оптимізовано систему психотерапевтичної корекції синдрому вигоряння (СВ) у медичного персоналу швидкої допомоги на підставі комплексного оцінювання його феноменології та патопсихологічних механізмів формування. Виявлено розповсюдженість синдрому професійного вигоряння серед даного персоналу. Вивчено особливості психічної сфери медичного персоналу бригад швидкої допомоги з СВ, виділено його феноменологічні варіанти та патопсихологічні механізми формування. Визначено особистісний профіль, варіанти акцентуацій характеру, стан емоційно-мотиваційної сфери у персоналу швидкої допомоги з СВ. Виявлено особливості соціального функціонування медичного персоналу швидкої допомоги в обстежених групах, виявлено його особливості. З використанням системного підходу науково обгрунтовано принципи патогенетичної психотерапевтичної корекції співробітників швидкої допомоги з СВ. За результатами апробації запропонованої системи корекції доведено її високу ефективність.

Здійснено теоретичне, клініко-діагностичне, медикопсихологічне, психотехнічне, клініко-діагностичне, динамічне, психопатологічне та терапевтичне обгрунтування та розробку алгоритмізованих стандартів психотерапії психогенно-обумовлених розладів та принципів оцінки її ефективності на базі розробленої методології клініко-дисциплінарно-еволюційного аналізу. Обстежено 1 426 осіб, з яких 1 274 - хворі на психічні, соматоформні, психосоматичні, сексуальні розлади, 104 - сліпі і 48 - здорові волонтери. Застосування створеної методології клініко-дисциплінарно-еволюційного аналізу дозволило на моделях психодисциплін (психотерапії, медичної психології та сексології) реконструювати історію дисциплінарної організації, побудувати аутодисциплінарно-ідентифікаційні конструкти, визначити, сфери пато-нозологічної компетенції, виявити й описати "нормальну" та клінічну психотерапевтичні феноменології, вивчити сано(пато)генетичні механізми та розробити еталонний діагностичний алгоритм, правила формулювання психотерапевтичного діагнозу, критерії вибору методів і методик психотерапії та психокорекції, ефективні терапевтичні техніки, принципи оцінки ефективності та її стандарти.

Розглянуто когнітивно-поведінкову терапію як один із напрямів психотерапії в лікуванні психічних розладів, депресії, спричинених зловживанням наркотиків та алкоголю серед молоді. В основу когнітивно-поведінкової психотерапії покладено корекцію помилкових висновків, що надає змогу змінити ставлення до проблемних реакцій і виправити поведінкові помилки.

З використанням системного підходу вперше вивчено дезадаптивні стани у курсантів військових ВНЗ внутрішніх військ МВС України на різних етапах навчання. Показано клінічні особливості перебігу цих станів, особливості динаміки, а також взаємозв’язок їх виникнення зі специфічними умовами військової служби та навчання. Виявлено групи факторів, які найбільшою мірою впливають на формування дезадаптивних станів (труднощі військової служби, труднощі навчання, розлука з домом, звичним оточенням, конфлікти з товаришами або командирами, тощо). На підставі одержаних даних розроблено систему психотерапії описаних дезадаптивних станів, що грунтується на підвищенні адаптивних особистісних механізмів курсантів за допомогою психологічних і психотерапевтичних методів.

Представлена система терапии психических расстройств у лиц опасных профессий. Описаны этапы и содержание психотерапевтического лечения (индивидуального, группового, семейного). Оценка эффективности проведенного лечения проведена на основании сравнения динамики показателей по совокупности клинических шкал в терапевтических группах.

З метою зменшення тривожно-депресивних розладів та покращання психічного здоров'я студентів рекомендується розробити бізнес-план для створення міжвузівської служби психологічної адаптації, у функції якої буде входити надання консультативної психологічної допомоги, а в разі потреби і психотерапевтичної корекції (основний метод - групова терапія).

Обурунтовано необхiднiсть використання методик i тестiв з практичної психодiагностики в комплексi з бiохiмiчними дослiдженнями гормонiв, якi є маркерами стресу. Тiльки за результатами комплексного обстеження кардiологiчного хворого можна встановити тяжкiсть стресу та резерв компенсаторних можливостей органiзму.

Мета дослідження - розробка принципів і оцінювання ефективності арт-терапії у хворих з першим психотичним епізодом (ППЕ). З позицій доказової медицини на основі міждисциплінарного підходу проаналізовано динаміку клініко-психопатологічних і патопсихологічних особливостей такого контингенту в процесі лікування. Одержано дані про динаміку клініко-психопатологічних розладів і зміни когнітивних функцій у пацієнтів з ППЕ під дією арт-терапії. Вивчено вплив арт-терапії на особистісні особливості у хворих з ППЕ. Досліджено поведінкові зміни у хворих з ППЕ під дією арт-терапії. Вивчено динаміку рівня соціального фунціонування у таких хворих. Обгрунтовано принципи арт-терапії для хворих з ППЕ, що базуються на міжнародних стандартах, які враховують клінічні та патопсихологічні особливості пацієнтів. Встановлено залежність терапевтичної ефективності арт-терапевтичних втручань від тривалості, умов застосування і етапів лікувально-реабілітаційного процесу.

Уперше досліджено вплив клініко-епідеміологічних, соціально-демографічних, клініко-психопатологічних, психологічних аспектів непсихотичних психічних розладів (НПР) у постраждалих внаслідок техногенних аварій та катастроф на проведення диференційованого короткострокового психотерапевтичного процесу. Вперше застосовано комплексну діагностику НПР у постраждалих унаслідок техногенних аварій та катастроф. Одержано нові дані щодо клінічної картини тривожних та депресивних виявів НПР у обстежених. Вивчено особливості психотерапевтичного альянсу та диференційованого підходу етіопатогенетичної спрямованості до лікування тривоги та депресії у разі НПР у постраждалих. Вперше розроблено способи лікування виявів тривоги та депресії у разі НПР у постраждалих унаслідок техногенних аварій та катастроф, заснованих на застосуванні диференційованої психотерапії.