Розглянуто суб'єктно-ціннісні аспекти взаємодії індивідуальних і соціальних чинників у становленні технічно обдарованої особистості. Детально проаналізовано специфіку групового психологічного консультування керівників закладів середньої освіти з проблем управління. Основну увагу приділено статево-віковим особливостям психофізіологічних корелянтів успішності школярів, а також пріоритетним напрямкам гуманістичного виховання молоді за умов культурно-дозвіллєвої діяльності.

Проаналізовано роль релігії у формуванні моральних якостей особистості. Розглянуто питання застосування "кодексу цінностей молодшого школяра" як засобу формування моральності. Висвітлено основні тенденції розвитку моральності. Розкрито вплив усної народної творчості на становлення особистості. Наведено класифікацію дитячої віктимності, концептуальні та процесуальні характеристики психотерапії.

Проанализирована роль религии в формировании моральных качеств личности. Рассмотрены вопросы применения "кодекса ценностей младшего школьника" как средства формирования моральности. Освещены основные тенденции развития моральности. Изучено влияние устного народного творчества на становление личности. Приведены классификация детской виктимности, концептуальные и процессуальные характеристики психотерапии.

З використанням сучасної концепції біосоціодуховності людини, її цілісності висвітлено проблему духовного становлення людської істоти в єдності її фізичної (тілесної), душевної (психічної) та духовної природи. На підставі положень світових релігій, духовно-езотеричних філософських учень Сходу та Заходу, останніх наукових досліджень у галузі педагогіки, психології, філософії, природничих наук розкрито сутність духовної еволюції цілісної людини, шляхи та етапи її становлення.

С учетом современной концепции биосоциодуховности человека, его целостности освещена проблема духовного становления человеческой истоты в единстве с его физической (телесной), душевной (психической) и духовной природой. На основе положений мировых религий, духовно-эзотерических философских учений Востока и Запада, последних научных достижений в области педагогики, психологии, философии, естественных наук раскрыта сущность духовной эволюции целостного человека, пути и этапы его становления.

Охарактеризовано взаимодействие общечеловеческих и национальных ценностей как отражение взаимодействий культур. Рассмотрены графический символ как средство развития духовного потенциала человека и общества, а также создание системы дистанционного интерактивного обучения как одно из педагогических условий духовно-интеллектуального развития молодежи с ограниченными физическими возможностями. Определены педагогические условия формирования образного мышления у будущих специалистов. Проанализированы особенности формирования у студентов ценностного отношения к другому человеку, стилистической культуры студентов-журналистов на занятиях по стилистике как компонента их профессиональной культуры. Освещено место убеждений, ценностей и идеалов в функционировании мировоззренческой системы.

Проаналізовано ряд актуальних проблем, пов'язаних з діагностикою процесу формування духовно-творчого потенціалу студентської молоді. Охарактеризовано його структуру, визначено педагогічні умови та інноваційні технології актуалізації навчально-виховного процесу. З використанням основних теоретико-методологічних принципів міждисциплінарного аналізу досліджено морально-етичні, соціально-психологічні та психолого-педагогічні аспекти самоактуалізації, самовдосконалення та саморозвитку студентської молоді. Наведено результати комплексного науково-теоретичного та методично-технологічного аналізу процесів пізнання, спілкування, наукової та творчої діяльності студентської молоді різних освітніх закладів України з детальним описом основних процедур проведення соціально-педагогічного моніторингу освітньої галузі.

Проанализированы некоторые актуальные проблемы, связанные с диагностикой процесса формирования духовно-творческого потенциала студенческой молодежи. Охарактеризована его структура, определены педагогические условия и инновационные технологии актуализации учебно-воспитательного процесса. С использованием основных теоретико-методологических принципов междисциплинарного анализа исследованы морально-этические, социально-психологические и психолого-педагогические аспекты самоактуализации, самоусовершенствования и саморазвития студенческой молодежи. Представлены результаты комплексного научно-теоретического и методико-технологического анализа процессов познания, общения, научной и творческой деятельности студенческой молодежи различных образовательных заведений Украины с детальным описанием основных процедур проведения социально-педагогического мониторинга отрасли образования.

Розглянуто феномен духовності суспільства, а також особливості його генези та формування. Висвітлено теоретико-методологічні проблеми формування нового образу державно-патріотичної ідеології, який є підставою логіко-змістової інтерпретації великих духовних систем. Розкрито зміст і суть діагностичного методу як конкретного методологічного засобу аналізу стану даних систем.

Рассмотрены феномен духовности общества, а также особенности его генезиса и формирования. Освещены теоретико-методологические проблемы формирования нового образа государственно-патриотической идеологии, являющегося основой логико-содержательной интерпретации больших духовных систем. Раскрыты содержание и сущность диагностического метода как конкретно-методологического средства анализа состояния данных систем.

Висвітлено проблему становлення підприємницького потенціалу студентів ВНЗ управлінського профілю. Розглянуто варіанти інноваційного розвитку України. Проаналізовано ефективність соціального управління в контексті ставлення населення до органів влади, діяльності інститутів з захисту соціально-трудових прав. Викладено аспекти управління діяльністю соціальних служб, методологічні аспекти державного управління за умов соціальних ризиків, основні підходи до мотивації та стимулювання праці управлінського персоналу, перспективи використання соціокультурного підходу для розробки стратегії модернізації українського суспільства.

Освещена проблема становления предпринимательского потенциала студентов ВУЗ управленческого профиля. Рассмотрены варианты инновационного развития Украины. Проанализированы эффективность социального управления в контексте отношения населения к органам власти, деятельности институтов по защите социально-трудовых прав. Изложены аспекты управления деятельностью социальных служб, методологические аспекты государственного управления в условиях социальных рисков, основные подходы к мотивации и стимулированию труда управленческого персонала, перспективы использования социокультурного подхода для разработки стратегии модернизации украинского общества.

Розглянуто актуальні проблеми, пов'язані з теоретичними та практичними аспектами толерантності в українському суспільстві, зокрема, питання антисемітизму та ксенофобії. Проаналізовано можливості створення умов для актуалізації ролі громадських і релігійних організацій як провідного чинника у формуванні відкритого толерантного громадянського суспільства й активного конструктивно протестного компонента зламу соціокультурних і психологічних стереотипів стосовно міжетнічних і міжконфесійних стосунків у період побудови громадянського суспільства.

Рассмотрены актуальные проблемы, связанные с теоретическими и практическими аспектами толерантности в украинском обществе, в частности, вопросы антисемитизма и ксенофобии. Проанализированы возможности создания условий для актуализации роли общественных и религиозных организаций как ведущего фактора в формировании открытого толерантного гражданского общества и активного конструктивного протестного компонента слома социокультурных и психологических стереотипов, касающихся межэтнических и межконфессиональных отношений в период построения гражданского общества.

Розглянуто підходи представників різних галузей науки (соціології, педагогіки, філософії) до визначення функцій духовної культури та її ролі в суспільстві. На підставі системного міждисциплінарного аналізу визначено основні функції духовної культури, які запропоновано використовувати у дослідженнях щодо можливих шляхів формування духовно багатої особистості.

Розглянуто духовну складову культури, яка відіграє важливу роль у становленні морально-політичної свідомості людини.

Висвітлено теоретичні та прикладні проблеми світових трансформаційних процесів. Розкрито соціокультурні аспекти глобалізації, особливості розвитку науки й освіти в інноваційному суспільстві, питання гендерної рівності. Увагу приділено проблемам розвитку сучасного українського суспільства, зокрема, структурі масової релігійно-конфесійної свідомості українців, особливостям побутування весільного обряду Придніпров'я за умов глобалізаційних впливів, міфологічній складовій інформації у глобальному світі.

Освещены теоретические и прикладные проблемы мировых трансформационных процессов. Раскрыты социокультурные аспекты глобализации, особенности развития науки и образования в инновационном обществе, вопросы гендерного равенства. Уделено внимание проблемам развития современного украинского общества, в частности, структуре массового религиозно-конфессионного сознания украинцев, особенностям бытования свадебного обряда Приднепровья в условиях глобализационных влияний, мифологической составляющей информации в глобальном мире.

Висвітлено методологічні засади формування духовності особистості в період становлення сучасної української державності. Описано інституційні структури формування духовності, зокрема, соціально-культурний простір, освіта, громадські організації (ГО). Проаналізовано освіту як ключовий чинник формування духовності, вплив ГО на формування духовності молоді як цілісної особистості. Розкрито роль українських національних традицій у вихованні особистості за умов відродження духовності, сім'ї у системі формування соціалізованої особистості.

Освещены методологические основы формирования духовности личности в период становления современной украинской государственности. Описаны институционные структуры формирования духовности, в частности, социально-культурное пространство, образование, общественные организации (ОО). Проанализированы образование как ключевой фактор формирования духовности, влияние ОО на формирование духовности молодежи как целостной личности. Раскрыты роль украинских национальных традиций в воспитании личности в условиях возрождения духовности, семьи в системе формирования социализированной личности.

Розглянуто проблеми, що змінили психологічний клімат радянської епохи і світогляд суспільства. Простежено, як внаслідок соціальної діяльності багатьох поколінь виникла криза духовного характеру. Зазначено, що, з одного боку, держава спрямована на відродження та побудову, а з іншого - саме суспільство, при всьому бажанні, психологічно не спроможне на необхідному рівні підтримувати досягнуте, бо енергія суспільства підсвідомо схиляється до руїни. Наголошено, що наслідки духовної спустошеності сьогодні очевидні, недарма філософія називає сьогодення споживацькою епохою. Розкрито значення духовності для морального становлення суспільства. Зосереджено увагу на спільному піклуванні Церкви і держави про духовність і культурний рівень суспільства. Констатовано, що сьогодні Церква залишається тим інститутом, який, згідно зі статистичними даними, не тільки користується довірою, але й успішно виконує свою місію служіння світові, зберігає і передає вікові традиції духовної спадщини своєму народу.

Рассмотрены проблемы, которые изменили психологический климат советской эпохи и мировоззрение общества. Прослежено, как в результате социальной деятельности многих поколений возник кризис духовного характера. Отмечено, что, с одной стороны, государство направлено на возрождение и построение, а с другой - само общество, при всем желании, психологически не в состоянии поддерживать достигнутое на требуемом уровне, поскольку энергия общества подсознательно склоняется к руине. Отмечено, что последствия духовной опустошенности сегодня очевидны, недаром философия называет нынешнюю эпоху потребительской. Раскрыто значение духовности для нравственного становления общества. Сосредоточено внимание на совместном попечении Церкви и государства о духовности и культурном уровне общества. Констатировано, что сегодня Церковь остается тем институтом, который, согласно статистическим данным, не только пользуется доверием, но и успешно выполняет свою миссию служения миру, сохраняя и передавая вековые традиции духовного наследия своему народу.

The problems that have changed the psychological climate of the Soviet errand world society. Traced as a result of the social activities of many generations of a crisis of spiritual nature. Revealed the significance of spirituality for the moral stateof society. The necessity of joint concern for the level of spirituality and culture of their homeland.

Розглянуто основні умови, які визначають перебіг процесів у духовній сфері сучасного українського суспільства та формуванні духовного простору країни. Зазначено, що сучасний стан і подальший напрямок розвитку духовного простору в українському суспільстві визначатиметься впливом трьох основних умов: соціально-економічною модернізацією і впливом науково-технічного прогресу на суспільну свідомість; посиленням значення міжцивілізаційної взаємодії; поглибленням на цій основі процесів регіоналізації духовного простору українського суспільства. Це посилює роль і відповідальність існуючих демократичних інститутів державності у підтриманні миру і злагоди у суспільстві, налагодженні дієвого міжцивілізаційного спілкування та взаємозбагачення різних культур.

Вивчаючи природу та форми прояву духовності, з'ясовано, що цей загальнокультурний феномен є однією з головних характеристик українського народу, її виховним ідеалом. Стверджується, що в сучасному суспільстві проблема формування системи духовних цінностей є пріоритетною, позаяк існує потреба в побудові гуманітарно спрямованої держави та соціуму. Тому соціальний працівник, який працює у сфері "людина-людина", повинен усвідомлювати важливість ціннісно-етичної сфери своєї діяльності, адже духовність є домінантою у формуванні його високого рівня професійної майстерності.

Розглянуто проблеми духовного здоров'я особистості та суспільства у контексті вчення про біосферу та ноосферу В. Вернадського; показано тісний взаємозв'язок і взаємодію між духовним здоров'ям людини і духовним здоров'ям суспільства, цивілізації, планети, оскільки на інформаційно-енергетичному рівні вони є єдиною планетарною системою, активною складовою космопланетарного світу.

Висвітлено питання ноосферизації освіти як визначального чинника виховання високодуховної особистості з космопланетарним рівнем свідомості. Розглянуто проблему духовної цілісності людини у контексті богословських, філософських, психолого-педагогічних досліджень. Розкрито шляхи актуалізації інтуїтивного потенціалу особистості та гармонізації діяльності духовно-інтуїтивного і логічного компонентів пізнання у контексті ноосферної освіти. Проаналізовано внутрішні механізми духовного становлення особистості. Обгрунтовано програми курсу "Педагогіка духовності" для студентів ВНЗ.

Присвячено дослідженню духовних цінностей студентської молоді в умовах сучасного українського суспільства. Здійснено систематизацію основних концептуальних підходів у розумінні та інтерпретації цінностей у соціогуманітарних науках, у т. ч. в соціології на основі мультипарадигмального підходу та виходячи зі структуралістської перспективи. Розглянуто місце і роль ціннісної проблематики при розгляді глобалізаційного та трансформаційного процесу. Охарактеризовано поняття "духовність" та його значення для подальшого дослідження духовних цінностей на особистісному, груповому, діяльнісно-нормативному, світоглядному та цивілізаційно-культурному рівнях. Запропоновано авторське визначення та типологію духовних цінностей, методику їх прикладного дослідження в структурі світоглядних орієнтацій студентської молоді. На емпіричному рівні визначено систему чинників, що впливають на розвиток духовних цінностей у відносинах "середовище вищого навчального закладу – викладач (куратор) – студент". Запропоновано низку заходів щодо підвищення рівня розвитку духовної складової сучасної студентської молоді у навчально-виховній роботі.

Досліджено проблеми подолання глибинної духовної кризи, яка охопила людство на сучасному етапі розвитку цивілізацій. Висвітлені різні підходи щодо виявлення причин і особливостей прояву кризових явищ у духовному житті суспільств і цивілізацій. Сконцентрована увага на необхідності розробки нових стратегій соціалізації особистості. Обгрунтовано думку про те, що найперспективнішим сценарієм цивілізаційного розвитку в майбутньому стане партнерство різних цивілізацій і культур, реалізувати який можна лише за умови відродження духовності.

Мета роботи - спроба проаналізувати та визначити чинники й соціально-культурні механізми, які в сучасній агресивній дійсності, породженій війною, сприяють зберіганню, культивуванню, активному прояву одного із засадничих принципів моральності - людяності. Виявляються найбільш актуальні духовно-моральнісні форми соціальних зв'язків, через які людяність проявляє і маніфестує себе в людській спільноті і здатна бути дієвим культурно- цивілізаційним засобом єднання соціуму у протистоянні сучасному варварству. Під цим кутом досліджується спроможність і налаштованість такої сфери соціального управління, як соціальне проєктування, яке свою мету визначає як сприяння модернізації, підтриманню в суспільстві не тільки матеріальної сфери, а й духовної. Теоретичним підгрунтям дослідження стали роботи вітчизняних дослідників у галузі філософської антропології, соціальної філософії, етики, філософії культури, соціології, психології. Здійснений аналіз показує, що у соціумі, в якому засадничі інститути управління, аналізу, прогнозування соціальними процесами закладають у свою проєктну діяльність морально-етичні параметри людяності гарантовано знаходять оптимальні рішення соціальних проблем, реально сприяють гармонізації соціальних відносин.