Висвітлено головні етапи творчої науково-виховної діяльності відомого українського філософа, просвітянина Г.С.Сковороди, зокрема, на Харківщині. Проаналізовано його багатогранну педагогічну спадщину, засновану на ідеях демократизму, гуманізму, народності та "сродності", оптимістичній вірі в людину, її особисті здібності. Розкрито дидактичні погляди педагога, вимоги до вчителя та його підготовки, досліджено вплив творчої педагогічної спадщини мислителя на розвиток освітньої думки та сучасної школи в Україні. Г.Сковорода вважав, що навчально-виховна діяльність учителя повинна засновуватись на народних засадах, зважати на особливості національного характеру і культури народу, народні традиції та ідеали.

Вміщено статті науковців, методистів, педагогів-практиків, в яких проаналізовано наукову психолого-педагогічну спадщину видатного педагога, просвітниці і громадського діяча С.Ф.Русової (1856-1940). Розглянуто перші результати використання її ідей у розвитку сучасного дошкільного виховання та школи. Особливо цінними є філософсько-психологічні та педагогічні праці самої С.Ф.Русової, більшість яких від часу їх появи за життя автора перевидаються вперше.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч33(4УКР)46/47 + Т3(29=ПОЛ)46

Рубрики:

Історія освіти і педагогічної думки

Історія

Шифр НБУВ: Ж69635 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано роль і значення спадщини українського просвітника, викладача і ректора Києво-Могилянської колегії І.Галятовського в історії розвитку української педагогічної науки в контексті становлення вченого як науковця, богослова та педагога, висвітлено творчий шлях, визначено особливості педагогічної спрямованості творів.

Проанализированы роль и значение наследия украинского просветителя, преподавателя и ректора Киево-Могилянской коллегии И.Галятовского в истории развития украинской педагогической науки в контексте становления учёного как научного работника, богослова и педагога, освещен творческий путь, определены особенности педагогической направленности произведений.

Проаналізовано юридично-правовий статус Київського братства в контексті історії братського руху, шкільництва та церковних інституцій в Україні на початку XVII ст. Розглянуто питання "просвітництва" Т.Прокоповича та Г.Сковороди. Розкрито витоки і природу практичної філософії, висвітлено проблеми філософії освіти.

Проанализирован юридическо-правовой статус Киевского братства в контексте истории братского движения, школьного дела и церковных институций в Украине в начале XVII ст. Рассмотрены вопросы "просветительства" Т.Прокоповича и Г.Сковороды. Раскрыты истоки и природа практической философии, освещены проблемы философии образования.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю3(4УКР)46 + Ч33(4УКР)463

Рубрики:

Історія філософії

Історія освіти і педагогічної думки

Шифр НБУВ: Ж61798 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено історію сільської школи в слобожанській частині Луганщини, а також виникнення освіти на Слобожанщині під впливом освітніх традицій братських шкіл Західної України, шкіл Гетьманщини та Запоріжжя в другій половині XVII ст.

Досліджено творчість мандрівного філософа, одного із засновників української педагогіки - Григорія Сковороди, образ якого ввібрав у себе етичні норми життя рідного українського народу. Розкрито аспект формування людини духовної, де у часи змін чи культурних трансформацій результату набувають у більшості випадків "альтернативні форми" чи оригінальні, нестандартні, креативні, як це мало місце в досвіді Григорія Сковороди. Розкрито філософські рефлексії через діалог у його трьох основних типах.

Доведено спорідненість світоглядних основ античних і сковородинівських педагогічних ідей, а також розглянуто процес творчого опрацювання Г.С.Сковородою античних епістолярних і драматургічних методів виховання, калокагатії, сократівського діалогу та психагогії. За результатами досліджень висунуто елліно-сковородинівську концепцію освіти.

Проведено цілісний аналіз музично-педагогічних ідей та досвіду практичної музично-просвітницької діяльності Г.С.Сковороди в регіональному аспекті. Висвітлено основні етапи становлення і розвитку музично-педагогічних ідей просвітянина. Встановлено, що на відміну від своїх попередників, Г.С.Сковорода вперше дав визначення мети музично-педагогічного виховання та провідних музично-педагогічних понять. Визначено та обгрунтовано принципи музично-педагогічного виховання особистості в спадщині Г.С.Сковороди, в основу яких покладено розуміння даних понять та їх ролі в духовному формуванні "істинної" гуманної розвиненої особистості. Охарактеризовано основні напрями музично-просвітницької діяльності педагога-наставника на Слобожанщині: музично-педагогічну викладацьку роботу з учнівською молоддю на Переяславщині та Харківщині, національну музично-просвітницьку діяльність серед різних соціальних верств населення, розвиток національної музичної культури українського народу засобами народнопісенної творчості. Встановлено перспективи використання музично-педагогічних ідей та досвіду Г.С.Сковороди за умов розвитку системи національної освіти в Україні.

Досліджено науково-педагогічну діяльність І.Галятовського - українського педагога, науковця, архімандрита Єлецького монастиря, що жив у XVII ст. Проаналізовано теоретико-методологічну базу його наукової, педагогічної діяльності, з'ясовано проблеми освіти та науки XVII - XVIII ст. в Україні, висвітлені у працях І.Галятовського. Розглянуто наукові та педагогічні погляди просвітителя, а також досліджену ним систему національного українського виховання, наскрізним принципом якої є християнський гуманізм. Оцінено внесок І.Галятовського у риторичне мистецтво. Доведено актуальність його наукової та педагогічної спадщини для виховання української молоді на сучаному етапі розвитку України, особливо - майбутніх учителів.

Проаналізовано розвиток ідеї виховання моральної особистості у спадщині українських мислителів другої половини XVIII ст. Досліджено шляхи вирішення цієї проблеми у межах європейської філософсько-педагогічної думки до другої половини XVIII ст. Визначено мету й основні завдання та принципи морального виховання, розкрито його зміст і перспективи подальшого реформування. Досліджено основні підходи щодо вирішення проблеми виховання моральної особистості у працях українських мислителів. Висвітлено безпосередній зв'язок української філософсько-педагогічної думки з кращими європейськими традиціями у вирішенні даного питання.

Досліджено історію розвитку музичної освіти на Чернігівщині протягом XVIII - XIX ст. Охарактеризовано основні етапи та тенденції даного процесу. Визначено роль громадськості та духовенства краю щодо підтримки регіональних традицій у сфері музичного виховання дітей і молоді. Розкрито особливості навчально-виховної роботи у навчальних закладах різних типів щодо навчання учнів церковного співу, залучення їх до музично-етнографічної, концертної та музично-просвітницької діяльності, організації дозвілля дітей та учнівської молоді засобами музики. Розглянуто форми та методи музичної освіти та виховання дітей і молоді на Чернігівщині у даний період. Обгрунтовано рекомендації щодо використання позитивних тенденцій регіональної музичної освіти у структурі підготовки сучасного вчителя музики.

Досліджено генезу педагогічної діяльності ордену єзуїтів в Україні в даний період. Визначено основні періоди та тенденції її розвитку: становлення єзуїтської освіти на українських землях (1600 - 1648 рр.); корекція освітньої політики ордену єзуїтів за нових історичних умов (1648 - 1686 рр.); удосконалення навчальних програм і введення нових шкільних предметів - історії, математики, німецької та французької мов (1686 - 1773 рр.). З'ясовано особливості змісту й організації навчально-виховного процесу (розвиток розумових здібностей учнів під час вивчення предметів гуманітарного циклу, забезпечення грунтовності знань за допомогою повторення вивченого, опанування класичними мовами, формування безперервної освіти тощо). Охарактеризовано структуру навчально-виховного процесу в освітніх закладах ордену, основними складовими якої є цільовий, змістовний, процесуальний, результативний компоненти.

Вперше здійснено історіографічний аналіз творчої спадщини Г. Сковороди у широких хронологічних межах: з XIX ст. до сучасного періоду. На підставі вивчення історіографічних праць виокремлено чотири етапи дослідження творчої спадщини філософа, встановлено провідні тенденції дослідження проблеми. Розглянуто методолого-теоретичні підходи щодо аналізу творчої спащини Г. Сковороди, систематизовано її інтерпретації. Розглянуто найбільш актуальні та малодосліджені аспекти педагогічного доробку мислителя й обгрунтовано шляхи використання теоретичних ідей і практичних рекомендацій Г. Сковороди за сучасних умов реформування системи освіти в Україні.

Проаналізовано проблеми навколишнього наукового світогляду визначного українського філософа Г. Сковороди в контексті "зрідненості" праці та цілісності особистості. Особливу увагу приділено характеристиці Г. Сковороди як українського Сократа, розкрито життєстверджувальні особливості його метатеорії як "трисонячної єдності".

Розглянуто етнопсихологічні і соціокультурні грані творчості видатного українського мислителя Григорія Сковороди. Подано аналітичний огляд літератури щодо основ його творчості й педагогічної діяльності, висвітлено значення цих аспектів для української педагогіки, освіти.

Розкрито актуальність педагогічної спадщини Григорія Сковороди, роль і місце її в системі педагогіки вищої школи.

Проаналізовано надбання просвітників XVIII ст., у працях яких визначено духовно-моральний еталон особистості, який має найважливіші якості, які грунтуються на принципах християнських чеснот. Висвітлено шляхи та способи виховання, засади національних традицій у вихованні людини.

Досліджено філософський та богословський аспекти спадку видатного просвітителя і богослова другої половини ХVІІ ст., його педагогічну концепцію, яка має гуманістичну спрямованість.