На підставі результатів аналізу теоретичних джерел уточнено місце робочих зошитів як засобу індивідуалізації процесу навчання, функції зошитів, а також розроблено класифікацію завдань стосовно робочих зошитів з друкованою основою (РЗДО) відповідно до рівнів навченості. Теоретично обгрунтовано й експериментально перевірено педагогічні умови успішності використання РЗДО в індивідуальному процесі навчання, які забезпечують позитивні зміни в характері мотивації навчання, сприяють підвищенню якості знань, формуванню загальноінтелектуальних умінь, розвитку пізнавальної активності та самостійності.

Визначено історично-генетичні особливості розвитку та впровадження проектної технології у навчально-виховний процес в основній школі. Розроблено й обгрунтовано модель підготовки вчителя до організації позаурочної проектної діяльності у післядипломній педагогічній освіті. Розкрито педагогічні умови, створення яких у післядипломному педагогічному процесі необхідно для продуктивної підготовки вчителя, підвищення його компетентності у галузі впровадження проектної технології. Теоретично обгрунтовано й експериментально перевірено ефективність моделі підготовки вчителя до організації проектної діяльності у позаурочній роботі у процесі післядипломної педагогічної освіти. Розроблено та впроваджено до навчально-виховного процесу інститутів даної освіти спецкурс "Організація позаурочної діяльності в позаурочний час", а також методичні рекомендації для вчителів, які керують позаурочною виховною роботою, банк позаурочних учнівських проектів, приклади анкет і діагностик щодо готовності вчителя до організації проектної діяльності. Доведено, що така готовність вчителя є дієвим чинником досягнення мети сучасного виховання, суттю якої є створення умов для розвитку творчої самореалізації особистості, виховання покоління людей, здатних ефективно працювати та навчатися протягом життя, оберігати та примножувати цінності національної культури та громадянського суспільства, розвивати та змінювати суверенну, незалежну, демократичну, соціальну та правову державу як невід'ємну складову європейської та світової спільноти.

Вперше виділено й охарактеризовано складові інтегрованого уміння молодших школярів працювати з підручником. Визначено дидактичні умови його формування, для реалізації яких розроблено й апробовано відповідну методику. Доведено, що складовими інтегрованого уміння працювати з підручником є уміння працювати з кожним зі структурних компонентів навчальної книги (текстом, позатекстовими компонентами, інструкцією, пам'яткою, таблицею та ілюстрацією), орієнтуватись у структурі підручника, шрифтових та кольорових виділеннях і сигналах-символах та загальнонавчальні (міжпредметні) уміння - здатність аналізувати, порівнювати, узагальнювати, контролювати роботу. Встановлено, що оволодіння учнями умінням працювати з навчальною книгою відбувається ефективніше за умови спеціально організованої роботи, яка передбачає його мотиваційне забезпечення, комплексність та поетапність формування структурних компонентів, міжпредметний характер процесу вироблення, поєднання прямого та опосередкованого способів розвитку. Уточнено зміст поняття "організація роботи з підручником" як методу навчання у початкових класах.

Досліджено ідеї В. Сухомлинського щодо використання книжки як засобу виховання молодших школярів. Проаналізовано генезу ідей про виховне значення дитячої книжки в історико-педагогічному процесі. Вивчено історіографію спадщини ученого з даної проблеми. Вперше проведено цілісний системно-структурний аналіз діяльності Павлиської середньої школи за часів В. Сухомлинського з виховання молодших школярів за допомогою книжки. Висвітлено досвід педагога щодо залучення дітей до книжки навчанням читання з застосуванням системного підходу. Розкрито роботу з книжкою в практичній діяльності В. Сухомлинського як систему компонентів, що охоплює об'єктивну та досить повну інформацію про форми роботи з книжкою в початковій школі, розглянуто зміст кожної з даних форм. Показано роль бібліотеки у використанні книжки з метою виховання молодших школярів. Вивчено та проаналізовано творчі ідеї В. Сухомлинського щодо використання книжки як засобу виховання молодших школярів у діяльності сучасної Павлиської середньої загальноосвітньої школи I - III ступенів ім. В. Сухомлинського та Українського колежу ім. В. Сухомлинського.

З'ясовано сутність поняття "готовність майбутнього вчителя до організації роботи з підручником у початковій школі". Розкрито зміст терміна "робота з підручником". Розроблено критерії та рівні сформованості готовності студентів до цього виду діяльності. Визначено педагогічні умови підготовки студентів до організації роботи з підручником у початковій школі, а саме: мотиваційне забезпечення підготовки студентів до використання підручника у навчальному процесі школи І ступеня, збагачення змісту професійної підготовки системою знань з підручникознавства та підручникотворення в галузі початкової освіти та способів використання книги в початковій школі, цілеспрямоване формування у майбутніх педагогів початкової школи комплексного вміння використовувати підручник як засіб навчання, дотримання поетапності у підготовці вчителя до організації роботи з підручником. Розроблено модель підготовки майбутнього вчителя до організації роботи з підручником у початковій школі, яка базується на положеннях системного, особистісно-діяльнісного, компетентнісного та технологічного підходів і охоплює такі складові: мету, педагогічні умови, етапи підготовки, форми організації навчання, методи та прийоми навчання, результативність цього процесу.

Висвітлено проблеми формування інформаційної компетентності (ІК) старшокласників у процесі навчання. Розкрито сутність таких понять, як компетентність, компетенція, інформаційна компетентність. Визначено особливості та структуру ІК старшокласників. Обгрунтовано педагогічні умови формування ІК старшокласників, які передбачають: забезпечення безперервного вдосконалення ІК вчителів, а також оволодіння ними методикою формування цієї компетентності в учнів; створення сприятливого інформаційно-освітного середовища, що охоплює матеріально-технічну, змістову, управлінску і комунікативну складові, задовольняючи індивідуальні інформаційні потреби кожного учня. Експериментально доведено, що реалізація визначених педагогічних умов у навчальному процесі старшої школи дозволяє значно підвищити рівень сформованості ІК учнів. Уточнено критерії та показники сформованості ІК старшокласників.

На основі аналізу наукової літератури виокремлено й охарактеризовано основні джерела інформації для учнів старшої школи, розкрито роль інформації в сучасному суспільстві. Визначено місце та дидактичні можливості цих джерел у навчальному процесі загальноосвітнього закладу, а також доведено перспективи використання комп’ютера як засобу доступу в мережу Інтернет, завдяки інформаційним ресурсам якої можливо знайомство с величезним обсягом інформації за допомогою спеціальних Інтернет-технологій, які умовно поділяють на три групи: сповіщальні, інтерактивні й пошукові.

На основе анализа научной литературы выделены и охарактеризованы основные источники информации для учащихся старшей школы, раскрыта роль информации в современном обществе. Определены место и дидактические возможности этих источников в учебном процессе общеобразовательного учреждения, а также доказаны перспективы использования компьютера как средства доступа в сеть Интернет, благодаря информационным ресурсам которой возможно знакомство с огромным объемом информации с помощью специальных Интернет-технологий, которые условно делят на три группы: оповестительные, интерактивные и поисковые.

Визначено, що однією з успішних спроб наближення навчального процесу до реального життя є культурноспрямоване оволодіння іноземними мовами, яке впроваджується шляхом використання автентичного мовного матеріалу. Висвітлено методичний характер використання хронік з німецькомовних газет, визначено суттєві для здобуття інформації моменти, розроблено можливі вправи, що виконуються, безпосередньо у роботі з газетою, контролюючи розуміння прочитаного. Підсумовано, що робота з автентичною газетною хронікою сприяє підвищенню комунікативно-пізнавальної мотивації, формує інтеркультурну компетенцію, забезпечує можливість одночасного звернення учнів як до мови, так і до культури, дозволяє у комплексі та ефективніше вирішити завдання, що стоять перед школою, засобами іноземних мов, використовуючи її освітній, розвиваючий та виховний потенціал.

Отмечено, что одной из успешных попыток приближения учебного процесса к реальной жизни является культурнонаправленное овладение иностранными языками, сопровождающееся путем использования аутентического речевого материала. Установлен методический характер использования хроник из немецкоязычных газет, определены существенные моменты для получения информации, разработаны возможные упражнения, которые выполняются непосредственно в работе с газетой, контролируя понимание прочитанного. Подытожено, что работа с аутентической газетной хроникой содействует повышению коммуникативно-познавательной мотивации, формирует интеркультурную компетенцию, обеспечивает возможность одновременного обращения учеников как к языку, так и к культуре, позволяет в комплексе и эффективнее решать задачи, стоящие перед школой, средствами иностранных языков, используя ее образовательный, развивающий и воспитательный потенциал.

The article deals with discovering of chronicle messages in German usage and peculiarities of stages of work with them. The methodological characteristics of German press chronicle usage are enlightened in the article; the main moments of getting information are given.

Визначено одне із головних завдань школи за сучасних умов розвитку суспільства - формування навичок самостійного здобуття знань. Обгрунтовано зміст шкільного курсу біології, відображений у підручниках. Виділено декілька груп методичних прийомів в організації роботи з різними структурними компонентами. Проаналізовано значення пошукового та поглибленого читання. Зазначено, що шкільний предмет "Біологія" має можливості для оволодіння учнями різними видами читання, формування вмінь раціонального читання, що в свою чергу, сприяє більш якісному усвідомленню та розумінню навчального матеріалу.

Проаналізовано роль підручника як складової навчально-дослідницього середовища, обгрунтовано доцільність втілення в підручнику дослідницької функції, розкрито критерії показників і рівні її реалізації авторами підручника, вплив на навчальні досягнення учнів. Описано критерії моніторингу якості підручників для предметів I - XI класів, що проводиться за дорученням Міністерства освіти і науки України, в якому запропоновано систему показників із 45-ти індикаторів, об'єднаних за розділами. Запропоновано критеріальну структуру визначення ефективності підручника відповідно до його функцій - інформаційної (освітньої, навчальної), розвивальної, виховної, управлінської, дослідницької. Зроблено висновок, що дослідницька функція підручника має зайняти чільне місце серед інших функцій підручника. З'ясовано, що до критеріїв, показників, рівнів оцінювання ефективності підручника мають долучатися вимірники з визначення ролі підручника як складової навчально-дослідницького середовища.

Проанализирована роль учебника как составляющей учебно-исследовательской среды, обоснована целесообразность воплощения в учебнике исследовательской функции, раскрыты критерии показателей и уровни ее реализации авторами учебника, влияние на учебные достижения учащихся. Описаны критерии мониторинга качества учебников для предметов I - XI классов, который осуществляется по поручению Министерства образования и науки Украины, в котором предложена система показателей из 45-ти индикаторов, объединенных по разделам. Предложена критериальная структура определения эффективности учебника в соответствии с его функциями - информационной (образовательной, учебной), воспитательной, управленческой, исследовательской. Сделан вывод о том, что исследовательская функция учебника должна занять ведущее место среди других функций учебника. Выяснено, что наряду с критериями, показателями уровней оценки эффективности учебника должны включаться измерители по определению роли учебника как составляющей учебно-исследовательской среды.

Analyzed the role of the textbook as an educational researcher environment, the expediency of realization of the research function in the textbook, disclosed the criteria for performance, the level of its implementation of the authors of the textbook and the impact on academic achievement of students. Describes the criteria for monitoring the quality of textbooks for subjects I - XI forms, which is carried out on behalf of the Ministry of Education and Science, which proposed a system of indicators consisting of 45 indicators, grouped according to topics. It's proposed structure of a criterion determining the effectiveness of the textbook in accordance with its functions - information (educational, training), bottler, educational, management and research. It is concluded that the research function of the textbook should take a leading place among other functions tutorial. It was found that the criteria, indicators and levels of effectiveness evaluation should include measures of the textbook to define the role the textbook as an educational and research environment.

Вперше як особливу методичну проблему досліджено формування вмінь учнів VI - VII класів працювати з підручником у процесі навчання історії, визначено методичні умови формування таких умінь. Проведено науковий аналіз ступеня розробленості досліджуваної проблеми в теорії та практиці навчання історії у вітчизняній та зарубіжній школі. Набули подальшого розвитку положення щодо необхідності та доцільності розвитку вмінь учнів працювати з підручником у шкільній історичній освіті, їх ролі у формуванні предметної компетентності учнів у контексті досліджуваної проблеми. Теоретично обгрунтовано й експериментально перевірено розроблену на даних засадах методику формування в учнів VI - VII класів школи вмінь працювати з підручником у процесі навчання історії.

Охарактеризовано зарубіжний досвід формування комплексу компетентностей, яким має володіти сучасний учитель для розвитку в учнів умінь ефективної діяльності в сучасному інформаційному просторі, виховання у них творчої взаємодії з мас-медіа, що грунтується на навчальних технологіях медіа педагогіки. Висвітлено застосування медіа й інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) в освіті, спрямованих на розвиток в учителів і учнів критичного сприймання інформації, здатності протистояти культу насильства, жорстокості, надмірної сексуалізації, що нагнітається в медіа продукції. З’ясовано стратегії творчого осмислення та використання медіа у викладанні навчальних дисциплін.

Охарактеризован зарубежный опыт формирования комплекса компетенций, которыми должен владеть современный учитель для развития умений учащихся эффективно действовать в современном информационном пространстве, воспитание у них творческого взаимодействия с массмедиа, основанного на учебных технологиях медиа педагогики. Освещено применение в образовании медиа и информационно-коммуникационных технологий (ИКТ), направленных на развитие в учителей и учащихся критического восприятия информации, способности противостоять культу насилия, жестокости, чрезмерной сексуализации, нагнетаемого в медиа продукции. Выявлены стратегии творческого осмысления и использования медиа в преподавании учебных дисциплин.

The article describes the international experience of the complex of competences formation which every modern teacher must possess to develop the students’ skills of effective activity in information environment, to bring them to creative interaction with mass media, based on educational technologies of media pedagogy. It is lighted the use of media and information and communication technologies in education, aimed at teachers’ and students’ critical perception development, their ability to resist the cult of violence, brutality, excessive sexualization forced by media production. The strategies of creative interpretation and use of media in teaching activity are identified.

Сьогодні стрімкий розвиток інформаційно-комунікаційних технологій дозволяє об'єднати в одному засобі комунікації кілька форматів надання інформації. Тому для сучасних дітей та молоді медіа (особливо інтернет) набагато більше, ніж прості засоби пізнання навколишнього світу. Дітям подобається мати справу з новими технологіями, але ж не всі володіють достатніми навичками, щоб об'єктивно оцінювати істинний сенс одержуваної інформації, тому діти більш схильні до маніпуляцій свідомістю та сліпого наслідування привабливих образів. З огляду на це, в сучасній системі освіти пріоритетним є використання інформаційно-комунікаційних технологій та медіапедагогіки для формування умінь орієнтації учнів в інформаційному полі, розвитку медіаімунітету особистості. Перед освітянами постає гостра потреба у впровадженні медіаосвіти, одне з головних завдань якої полягає в розвитку медіаграмотності учнів. Із метою впровадження медіаосвіти в Комунальному закладі "Обласна спеціалізована школа-інтернат "Обдарованість" Харківської обласної радиі та розвитку медіаграмотності учнів у навчально-виховному процесі проведено педагогічний експеримент. Основою для якого стала узагальнена модель розвитку медіаграмотності учнів у процесі створення і функціонування шкільної газети "D.A.R-media". Розглянуто теоретичні аспекти впровадження медіаосвіти у навчально-виховний процес спеціалізованого навчального закладу. Запропоновано модель розвитку медіаграмотності учнів у процесі створення шкільного друкованого видання. Висвітлено деякі результати дослідження рівня медіаграмотності учнів та намічено перспективи роботи з упровадження медіаосвіти педагогів та учнів.