Індекс рубрикатора НБУВ: Ч421.430 + Ч421.352.25

Рубрики:

Взаємодія між викладачами та учнями в галузі шкільної педагогіки

Виховання культури поведінки в галузі шкільної педагогіки.

Шифр НБУВ: ДС40945 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч421.430 + Ч421.352.25

Рубрики:

Взаємодія між викладачами та учнями в галузі шкільної педагогіки

Виховання культури поведінки в галузі шкільної педагогіки.

Шифр НБУВ: ДС40945 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч421.430 + Ч421.352.25

Рубрики:

Взаємодія між викладачами та учнями в галузі шкільної педагогіки

Виховання культури поведінки в галузі шкільної педагогіки.

Шифр НБУВ: ДС40945 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч421.430 + Ч421.352.25

Рубрики:

Взаємодія між викладачами та учнями в галузі шкільної педагогіки

Виховання культури поведінки в галузі шкільної педагогіки.

Шифр НБУВ: ДС40945 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч421.352.25

Рубрики:

Виховання культури поведінки в галузі шкільної педагогіки.

Шифр НБУВ: ДС50690 Пошук видання у каталогах НБУВ 

На основі виявлення можливостей свідомої та цілеспрямованої регуляції роботи по формуванню духовної та комунікативної культури читачів, основних типологічних характеристик атмосфери та динаміки спілкування молодіжної аудиторії розроблено модель педагогічної програми організації соціально-орієнтованого спілкування молоді в процесі функціонування системи "клуб - бібліотека"; сформульовано перелік комунікативних знань, умінь та навичок, як складової частини професіограми педагога соціально-культурної сфери. Визначено шляхи організації соціально-орієнтованого спілкування молоді, здійснюваного педагогічною системою "клуб - бібліотека" в соціально-культурній сфері. Автором визначено та апробовано оптимальні форми та розроблено модель спілкування як чинника формування духовної культури молоді.

Розглянуто питання виховання культури спілкування між учнями та накреслено шляхи їх вирішення.

Проаналізовано психологічну природу лихослів'я, запропоновано варіанти класифікації лихослів'я. Встановлено, що найбільш дошкульними та образливими є лихослів'я, які знецінюють природні, душевно-духовні, власне суб'єктні властивості людини. Кількісний та якісний аналіз емпіричних даних дозволив встановити особливості прояву лихослів'їв у шкільному середовищі та у сім'ї. З'ясовано ситуації, що провокують поширення лихослів'я серед учнів. На підставі результатів психодіагностичного дослідження встановлено залежність інвективної поведінки від індивідуально-психологічних особливостей досліджуваних (агресивності, тривожності, способу реагування у конфліктній ситуації, емпатії). Теоретично обгрунтовано і апробовано методичні засоби профілактики та корекції лихослів'їв.

Рассмотрены вопросы состояния сформированности художественной культуры учащихся средствами культуры слова. На основе изучения школьной документации, качественного и количественного анализа сделан вывод о потенциальной готовности всех учащихся школы к целенаправленному формированию художественной культуры, несмотря на существующий ее низкий уровень.

Проаналізовано історико-педагогічний аспект культури поведінки дітей, ретроспективу ідей видатних педагогів, положення і поради професора І. Огієнка щодо ефективності процесу виховання.

Проанализированы историко-педагогический аспект культуры поведения детей, ретроспектива идей знаменитых педагогов, положения и советы профессора И. Огиенко, касающиеся самого процесса воспитания.

The author analyses the historico-pedagogical aspect of the culture of children behaviour, the ideas of prominent educationalists, Professor I.Ogiyenko's statements and pieces of advice concerning the very process of upbringing.

Розглянуто питання культури поведінки підлітків у контексті теорії гуманізму I. Огієнка.

Рассмотрены вопросы культуры поведения подростков в контексте гуманизма И. Огиенко.

This article deals with the problem of culture and behaviour of teenagers from the point of view of I. Ogiyenko's humanistic ideas.

Представлено результати дослідження з проблеми формування культури поведінки дітей віком 6-7-ми років.

Представлены результаты исследования по проблеме формирования культуры поведения детей 6-7-ми лет.

The article describes the results of the research on the problem of formation of cultural behaviour of the children of 6-7 years of age.

Розроблено та експериментально апробовано педагогічну модель формування комунікативної культури молодших школярів за умов дозвілля, яка містить складові: теоретичну модель цієї культури як предмета педагогічного аналізу, педагогічні умови її формування у молодших школярів за умов дозвілля, технологію проектування та реалізації відповідних культурно-дозвіллєвих програм, методичні вимоги до реалізації кожного з етапів розробленої технології, діагностику ефективності дозвіллєвих програм з формування комунікативної культури молодших школярів. На підставі теоретичного аналізу доведено, що комунікативна культура як предмет педагогічного дослідження може бути представлена ієрархічною моделлю, яка уможливлює впорядкування системи понять для опису предметного поля зазначеної культури та узагальнення результатів досліджень з даної проблеми. Показано можливість цієї моделі у розв'язанні педагогічних проблем, пов'язаних з формуванням комунікативної культури особистості. Обрунтовано педагогічні умови її формування в молодших школярів на трьох ієрархічно співвіднесених рівнях, пов'язаних з педагогічним супроводом інкультурації, специфікою цієї інкультурації за умов дозвілля, віковими особливостями молодших школярів. Запропоновано технологію проектування дозвіллєвих програм, яка включає п'ять етапів: цільовий, критеріальний, проектувальний, реалізаційний, діагностичний. Створено методику діагностики ефективності дозвіллєвих програм, спрямованих на формування комунікативної культури молодших школярів.

Здійснено теоретичне обгрунтування й емпіричне вивчення соціально-психологічних чинників виникнення міжособистісних конфліктів у ранньому юнацькому віці. Розроблено й впроваджено тренінгову програму формування конфліктної компетентності сучасної молоді. Виявлено, що основний вплив на виникнення міжособистісних конфліктів у ранньому юнацькому віці має властивий особистості індивідуальний стиль спілкування, а також рівень конфліктності, взаємопов'язаний з іншими індивідуально-психологічними особливостями, та соціальний статус особистості у групі. Доведено, що значна кількість юнаків проявляє схильність до авторитарного стилю спілкування, прагне домінування, схильна до вибору компромісного стилю поведінки за конфліктних ситуацій, має недостатньо розвинені комунікативні й організаторські уміння, низький рівень саморегуляції у процесі спілкування, середній рівень конфліктності та високий рівень тривожності. Зазначено, що найбільш властивою формою агресивних реакцій є вербальна агресія. Більшість юнаків і дівчат мають низький соціальний статус у групі. Виявлено психолого-педагогічні умови запобігання й успішного розв'язання міжособистісних конфліктів у ранньому юнацькому віці, а саме: підвищення конфліктної компетентності особистості, оволодіння системою знань про закономірності сприймання людьми один одного у процесі спілкування, формування уміння адекватно виражати власні емоції та почуття, гнучкості у міжособистісній взаємодії, розширення самоусвідомлення. Розроблено й апробовано тренінгову програму формування конфліктної компетентності молоді.

Різнопланово проаналізовано терор як соціальне явище. У процесі дослідження виявлено наявність різних форм жорстокості у стосунках між старшокласниками. З урахуванням змісту загальних визначень терору подано власне визначення явища міжособистісного міжучнівського терору з подальшим дослідженням його характерних рис і особливостей прояву. На основі аналізу таких наук, як філософія, етика, психологія доведено, що толерантність - найбільш ефективна і конструктивна стратегія подолання міжособистісного терору.

Разнопланово проанализировано террор как социальное явление. В процессе исследования выявлено наличие разных форм жестокости в отношениях между старшеклассниками. С учетом содержания общих определений террора предложено собственное определение явления межличностного межученического террора с последующим исследованием его характерных черт и особенностей проявления. На основе анализа таких наук как философия, этика, психология доказано, что толерантность - наиболее эффективная и конструктивная стратегия преодоления межличностного террора.

Such a social phenomenon as terror is subjected to wide and multiaspect analysis. In the process of research different forms of cruelty in senior pupils' interpersonal relations comprising the features of terror are exposed. Taking into consideration the content of the traditional terror definitions, the interpersonal terror between senior pupils is also independently defined with the further research of its characteristic features and peculiarities of display. The analysis of various standpoints of such sciences as Philosophy, Ethics, Psychology ets. made it possible to prove that tolerance is the most effective and constructive strategy of overcoming interpersonal terror.

Розглянуто проблему шанобливого ставлення дітей до старших людей (на матеріалах діяльності педагогічного колективу загальноосвітньої школи І - ІІІ ступенів с. Городниця Уманського району Черкаської області). Проаналізовано принципи виховання у школі-родині.

Проаналізовано досвід роботи провідних педагогів у контексті формування у молодших школярів шанобливого ставлення до людей. Акцентовано увагу на практичних завданнях та заняттях, як важливому чиннику формування культури поведінки. Обгрунтовано, що лише постійна робота з учнями, спрямована на закріплення навичок, набутих у школі, дає змогу досягти позитивних результатів.

Висвітлено теоретичні засади вивчення комунікативної культури особистості як психологічного феномену. Розглянуто питання становлення і вияву комунікативної культури школярів у процесі навчання. Наведено психологічний аналіз структури і функцій комунікативної культури як складного психологічного утворення особистості. Викладено психологічні особливості розвитку характеристик комунікативної культури особистості в молодшому шкільному і підлітковому віці, результати експериментального дослідження феноменології комунікативної культури та її зв'язку з особистісними характеристиками школярів різних вікових періодів психічного розвитку.

Освещены теоретические основы изучения коммуникативной культуры личности как психологического феномена. Рассмотрены вопросы становления и проявления коммуникативной культуры школьников в процессе обучения. Приведен психологический анализ структуры и функций коммуникативной культуры как сложного психологического образования личности. Изложены психологические особенности развития характеристик коммуникативной культуры личности в младшем школьном и подростковом возрасте, результаты экспериментального исследования феноменологии коммуникативной культуры и её связи с личностными характеристиками школьников разных возрастных периодов психического развития.

Висвітлено проблему формування культури поведінки в дозвіллєвій діяльності дітей молодшого шкільного віку. Проаналізовано відповідну наукову літературу з даного питання. Розглянуто й охарактеризовано процес формування моральних якостей особистості школяра. Доведено здатність до створення нового світогляду у молодої людини за умов дозвілля.

Розкрито сутність поняття "відповідальна поведінка" та показано роль етичних норм як соціально-психологічного інструменту впливу на віковий розвиток молодших школярів. Формування відповідальної поведінки за сучасних умов є важливою соціально-педагогічною проблемою, актуальність якої визначена як проблемами суспільства, так і необхідністю морально-етичного розвитку дитини. На основі узагальнення результатів психологічних досліджень видатних педагогів окресленої проблеми зроблено висновок, що відповідальна поведінка як кінцева форма саморегуляції грунтується на почутті обов'язку і справедливості за умов свободи особистості. Простежено етапи проходження процесу розвитку відповідальності поведінки молодших школярів.