Наведено результати досліджень у галузі мовного інтелектуалізму, функціонування та еволюції мовних форм, співвідношення книжних і народнорозмовних елементів у різні історико-мовні періоди. Розглянуто структурно-семантичні групи складних слів на позначення кольору в українській поетичній мові, еволюцію оцінної колоративної номінації в контексті проблем дослідження ідіостилю. Висвітлено особливості стилістичного використання фразеологізмів у збірнику сказань XVII ст. В.Ясинського, структурно-семантичні моделі композитів-назв осіб у староукраїнській літературній мові кінця XVI - XVII ст., заповіти, що мають місце в пам'ятках актової писемності XVI - XVIII ст.

Наведено список лексикографічних праць з ХІХ ст. до сьогодення. Розглянуто історію підручників з сучасної української літературної мови для ВНЗ України. Висвітлено питання діалектології, етнолінгвістики, лінгвогеографії, лексикології, фразеології, етимології, ономастики, графіки, орфографії, фоностилістики, морфології, словотворення та морфеміки, синтаксису української мови, а також теоретичного та практичного перекладу. Наведено наукові матеріали про розробку окремих типів словників, принципи їх укладання. Визначено лінгвістичні джерела з історії української графіки та правопису.

Приведен список лексикографических трудов с ХІХ в. до настоящего времени. Рассмотрена история учебников по современному украинскому языку для ВУЗ Украины. Освещены вопросы диалектологии, этнолингвистики, лингвогеографии, лексикологии, фразеологии, этимологии, ономастики, графики, орфографии, фоностилистики, морфологии, словообразования и морфемики, синтаксиса украинского языка, а также теоретического и практического перевода. Приведены научные материалы о разработке отдельных типов словарей, принципах их составления. Определены лингвистические источники истории украинской графики и правописания.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш141.4-315.6 + Ш5(4Укр)-357

Рубрики:

Література

Шифр НБУВ: Ж69017 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Ключ. слова: антропонім, онімічне значення, конотація
Індекс рубрикатора НБУВ: Ш5(4Укр)-357 + Ш141.4-316.2

Рубрики:

Література

Шифр НБУВ: Ж60238 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто питання періодизації історії української літературної мови. Проаналізовано формування нової української літературної мови в "Енеїді" І.Котляревського, роль Г.Квітки-Основ'яненка, П.Куліша, М.Драгоманова у її формуванні та розвитку.

Рассмотрены вопросы периодизации истории украинского литературного языка. Проанализированы формирование нового украинского литературного языка в "Энеиде" И.Котляревского, роль Г.Квитки-Основьяненка, П.Кулиша, М.Драгоманова в её формировании и развитии.

Наведено тлумачення різних термінів українського віршознавства. Викладено віршознавчі термінологічно-понятійні проблеми, пов'язані з шевченкознавством.

Приведены толкования разных терминов украинского стиховедения. Изложены стиховедческие терминологично-понятийные проблемы, касающиеся шевченковедения.

На підставі дослідження української поезії та прози розкрито проблему поетики художнього твору. Висвітлено деякі аспекти теоретичного осмислення феномену народження художнього образу. Розглянуто такі питання, як символ і домінантні образи, мотив, текстова деталь, категорії тексту, а також ситуативність символу.

На основе исследования украинской поэзии и прозы раскрыта проблема поэтики художественного произведения. Освещены некоторые аспекты теоретического осмысления феномена рождения художественного образа. Рассмотрены такие вопросы, как символ и доминантные образы, мотив, текстовая деталь, категории текста, а также ситуативность символа.

Висвітлено теоретичні засади лінгвістичного аналізу прозового та поетичного текстів. Розглянуто основні етапи роботи над художнім текстом на основі класичної та сучасної української літератури. Розкрито витоки формування світогляду, визначено співвідношення мовленнєвих структур у прозовому тексті, описано термінологію поетичної фонетики.

Освещены теоретические основы лингвистического анализа прозаического и поэтического текстов. Рассмотрены основные этапы работы над художественным текстом на основе классической и современной украинской литературы. Раскрыты истоки формирования мировоззрения, определены соотношения языковых структур в прозаическом тексте, представлена терминология поэтической фонетики.

Розглянуто основні поняття, напрями та методи дослідження лінгвостилістики, особливості стилістики сучасної української літературної мови в контексті слов'янських лінгвістик, стильову норму ідеї звукового символізму. Проаналізовано багатозначність слова у поетичному тексті Л.Українки, історичну лексику та порівняння в поезії Т.Шевченка, неологізми в творах І.Драча, лексичну парадигму "страждання" в поетиці В.Стуса.

Рассмотрены основные понятия, направления и методы исследования лингвостилистики, особенности стилистики современного украинского литературного языка в контексте славянских лингвистик, стилевая норма украинского символизма, идеи звукового символизма. Пронализированы многозначность слова в поэтическом тексте Л.Украинки, историческая лексика и сравнения в поэзии Т.Шевченко, неологизмы в произведениях И.Драча, лексическая парадигма "страдания" в творчестве В.Стуса.

Зазначено, що у другій половині XX - на початку XXI ст. мова усної народної словесності стала об'єктом вивчення лінгвофольклористики. Уточнено зміст поняття мова фольклору як мови фольклорних текстів із властивими особливостями фонетичної, лексичної, граматичної організації. Висвітлено особливості роботи над укладанням словників мови російської поезії у двох основних центрах: Москві (С.Нікітіна) та Курську (О.Хроленко). Підкреслено необхідність визначення місця уснопоетичної мови в межах сучасної української літературної мови, а також створення словників мови народної поезії українців.

Указано, что во второй половине XX - в начале XXI ст. язык устной народной словесности стал объектом изучения лингвофольклористики. Уточнено содержание понятия язык фольклора как языка фольклорных текстов со свойственными особенностями фонетической, лексической, грамматической организации. Освещены особенности работы над составлением словарей языка русской поэзии в двух основных центрах: Москве (С.Никитина) и Курске (А.Хроленко). Подчеркнута необходимость определения места устнопоэтического языка в пределах современного украинского литературного языка, а также создания словарей языка народной поэзии украинцев.

Розглянуто питання літературної ономастики українських письменників - Т.Шевченка, М.Гоголя, Л.Українки, О.Кобилянської, В.Стефаника, М.Коцюбинського, М.Куліша, М.Семенка, М.Бажана, Л.Костенко, О.Ольжича, Є.Маланюка, В.Стуса, В.Симоненка, П.Ребра, Л.Первомайського, С.Коваля, Б.Мельничука. Проаналізовано онімію видатних російських письменників, зокрема, О.Пушкіна, М.Лермонтова, О.Блока, А.Ахматової, М.Цвєтаєвої, В.Маяковського, В.Катаєва, Ю.Олеші, Б.Ахмадуліної, А.Вознесенського, І.Єфремова. Визначено ономастичні параметри фольклорних жанрів. Увагу приділено гуманістичній ономастиці.

Рассмотрены вопросы литературной ономастики украинских писателей - Т.Шевченко, Н.Гоголя, Л.Украинки, О.Кобылянской, В.Стефаника, М.Коцюбинского, Н.Кулиша, М.Семенко, М.Бажана, Л.Костенко, О.Ольжича, Е.Маланюка, В.Стуса, В.Симоненко, П.Ребро, Л.Первомайского, С.Коваля, Б.Мельничука. Проанализирована онимия известных русских писателей, в частности, А.Пушкина, М.Лермонтова, А.Блока, А.Ахматовой, М.Цветаевой, В.Маяковского, В.Катаева, Ю.Олеши, Б.Ахмадулиной, А.Вознесенского, И.Ефремова. Определены ономастические параметры фольклорных жанров. Внимание уделено гуманистической ономастике.

Висвітлено актуальні питання зв'язку мови з українознавчим світогладом громадян України. Розглянуто мову не лише як лінгвістичне явище, знакову систему, а й як ознаку етносу та невіддільну частину історії народу. Теоретично обгрунтовано поняття рідної мови та державотворчої функції української мови, висвітлено проблеми її соціальної престижності. Зосереджено увагу на аспектах мовотворчості І.Котляревського, Т.Шевченка, П.Мирного, У.Самчука, І.Франка, О.Гончара, які засвідчують українознавчий світогляд авторів.

Освещены актуальные вопросы взаимосвязи языка с украиноведческим мировоззрением граждан Украины. Язык рассмотрен не только как лингвистическое явление, знаковая система, но и как признак этноса и неотделимая часть истории народа. Теоретически обоснованы понятия родного языка и государственно-созидательной функции украинского языка, освещены проблемы его социальной престижности. Акцентировано внимание на аспектах языкотворчества И.Котляревского, Т.Шевченко, П.Мирного, У.Самчука, И.Франко, О.Гончара, которые свидетельствуют об украиноведческом мировоззрении авторов.

Наведено огляд українського віршознавчого дискурсу від періоду створення перших граматик і поетик до епохи романтизму. Розглянуто історію розвитку теорії вірша епохи авангарду (на матеріалі українського та польського футуризму та конструктивізму). Висвітлено поетичну творчість Т.Пандури, розглянуто засоби увиразнення вірша української шкільної драми XVII - XVIII ст., визначено особливості творення поліметричних композицій у творах українських поетів-романтиків. Проаналізовано український переклад Л.Боровиковського поеми А.Міцкевича "Фарис", зокрема відтворення її метричної організації. Розкрито специфіку інтерпретації польської силабіки у перекладах І.Франка та Л.Українки. Проведено дослідження українського поліметричного вірша XX ст. та його рецепції у польських перекладах.

Проведен обзор украинского стиховедческого дискурса от периода создания первых грамматик и поэтик до эпохи романтизма. Исследована история развития теории стихосложения эпохи авангарда (на материале украинского и польского футуризма и конструктивизма). Освещено поэтическое творчество Т.Пандуры, рассмотрены образные средства поэзии украинской школьной драмы XVII - XVIII ст., показаны особенности создания полиметрических композиций в произведениях украинских поэтов-романтиков. Проанализирован украинский перевод Л.Боровиковского поэмы А.Мицкевича "Фарис", в частности, отображение ее метрической организации. Раскрыта специфика интерпретаций польской силабики в переводах И.Франка и Л.Украинки. Проведено исследование украинского полиметрического стихотворения XX ст. и его рецепции в польских переводах.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш5(4УКР)-358

Рубрики:

Література

Шифр НБУВ: Ж27444 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено результати комплексного аналізу української системи назв адресата мовлення. Встановлено основні парамети та напрями вивчення даної системи. Розкрито її лексико-семантичні, прагматичні, стилістичні особливості. Розглянуто способи апеляції у мовленні міських і сільських жителів Західної України, гендерні особливості звертання українців до набутих після шлюбу "батьків", стилістичний діапазон звертань у побутовому, інтимному й офіційному спілкуванні. Проаналізовано апеляційні особливості функціонування онімів-демінутивів у фольклорі.

Приведены результаты комплексного анализа украинской системы названий адресата речи. Установлены основные параметры и направления изучения данной системы. Раскрыты ее лексико-семантические, прагматические, стилистические особенности. Рассмотрены способы апелляции в речи городских и сельских жителей Западной Украины, гендерные особенности обращения украинцев к приобретенным после брака "родителям", стилистический диапазон обращений в бытовом, интимном и официальном общении. Проанализированы апелляционные особенности функционирования онимов-деминутивов в фольклоре.

Розглянуто основні джерела та лінгвокультурні коди інтертекстуальності в українському художньому дискурсі, визначено головні форми її мовного вияву. На підставі аналізу міфопоетичних і фольклорних складників індивідуальної мовотворчості майстрів слова, концептуальних інтертекстем індивідуально-авторських парадигм у загальному поетичному просторі текстів, інтертекстуальної своєрідності творів українського постмодерну розкрито особливості функціонування інтертекстуальності в українському художньому дискурсі.

Рассмотрены основные источники и лингвокультурные коды интертекстуальности в украинском художественном дискурсе, определены главные формы ее языкового проявления. На основе анализа мифопоэтических и фольклорных слагаемых индивидуального языкотворчества мастеров слова, концептуальных интертекстем индивидуально-авторских парадигм в общем поэтическом пространстве текстов, интертекстуального своеобразия произведений украинского постмодерна раскрыты особенности функционирования интертекстуальности в украинском художественном дискурсе.

Розглянуто аспекти теоретичного осмислення феномену народження образу в художньому творі, символ у художньому тексті, а також поетичний образ і синтаксис.

Рассмотрены аспекты теоретического осмысления феномена рождения образа в художественном произведении, символ в художественном тексте, а также поэтический образ и синтаксис.

Зроблено спробу створити теорію внутрішнього монологу у межах наратологічного дискурсу. Проаналізовано внутрішній монолог як форму літературного викладу внутрішньго мовлення персонажа. Здійснено певні теоретико-естетичні узагальнення на висновки на підставі текстів української та інших світових літератур. Сформульовано дефініцію внутрішнього монологу, а також запропоновано міждисциплінарний погляд на внутрішній монолог як оповідну форму, акцентуючи увагу на сутнісних зв'язках цього літературознавчого поняття з психологічною категорією внутрішнього мовлення. У контексті теорії діалогізму М. Бахтіна та концепції автокомунікації Ю. Лотмана внутрішній монолог проаналізовано як складну різновекторну комунікативну модель. Розширено літературно-родове поле використання цієї наративної форми, визначено особливості функціонування внутрішніх монологів у творах епічного та драматичного родів різних літературних стилів, а також актуалізовано проблему реалізації цього способу викладу в ліричних текстах. Відповідно до оновленого трактування цього літературного поняття суттєво доповнено перелік основних і додаткових функцій внутрішнього монологу. Уперше в наратології визначено критерії для типології цього способу викладу, за якими здійснено якісно нову класифікацію внутрішніх монологів. На підставі використаного різнорідного ілюстративного матеріалу показано необхідність грунтовного дослідження проблеми походження й еволюції внутрішнього монологу як форми літературного викладу.

Досліджено сучасний український літературно-художній зоонімікон як системне утворення. Визначено сутність базових термінів літературно-художньої зооніміки. Розкрито специфіку номінації, встановлено статус літературно-художньої зоонімії в українській національній онімосистемі. Розглянуто взаємодію зооніміки з іншими класами літературно-художньої ономастики. На підставі вивчення нового в літературно-художній ономастиці емпіричного матеріалу проаналізовано склад і структуру зоонімії. Охарактеризовано активність гіпокористик і квалітативів, специфіку одноіменності, тезоіменності та "безіменності", описано різні способи деривації. Визначено художньо-образний потенціал зоонімів, досліджено особливості реалізації номінативної, характеристичної, емоційно-експресивної, дейктичної, архітектонічної функцій літературно-художніх найменувань тварин. Викладено результати мовознавчого дослідження процесу становлення та розвитку українського літературно-художнього зоонімікону.

Розглянуто особливості поетичного мовлення. Приділено увагу порівняльному аналізу прозових і поетичних творів, тенденціям сучасного поетичного розвитку, зокрема, верлібризації поезії. Проаналізовано системи віршування, розглянуто такі складники віршознавства, як ритм, рима, строфічна організація вірша. Розглянуто канонічні, рефренні строфи, екзотичну строфіку та різновиди верлібру. Теоретичні положення проілюстровано прикладами з української та зарубіжної поезії.