Наведено результати досліджень документальних й історичних джерел, матеріалів численних науково-пошукових подорожей по рідному краю щодо чудотворних ікон Волині та Полісся: чудотворного образу Богородиці у Волинському храмі, чудотворної ікони Божої Матері Почаївської, чудотворних образів глибокого Полісся та ін.

Опубліковано матеріали з історії вивчення і каталогізації музейних збірок волинського іконопису, питань іконографії, богослов'я, атрибуції та реставрації ікони, зокрема, розглянуто іконостас як образне вираження літургійного життя церкви, іконопис за часів Київської Русі, чудотворні ікони Волині та їх значення. Оглянуто колекції волинських ікон у зібранні Національного Києво-Печерського заповідника, Волинського краєзнавчого музею. Досліджено пам'ятки культової архітектури Волині, історію їх вивчення, охорони, збереження і реставрації.

Дисертацію присвячено осмисленню особливостей співвіднесення двох планів естетичної свідомості - візуального та вербального, іконопису і словесності - в культурі України XVI - XVIII століть. Простежено еволюцію світоглядних і художньоестетичних завад українського іконописного мистецтва на прикладах полемічної словесності. Розглянуто український іконографічний канон стилю бароко як посередник між релігійною словесністю (канонічними та апокрифічними Євангеліями) та живописом (іконою). Значну увагу приділено естетичним аспектам взаємодії вербального та візуального планів літургії. З цією метою розкрито символіку літургії як сакрально-естетичного феномена, проаналізовано її смисл та значення для української спільноти XVI - XVIII ст. Розглянуто іконостас як образне вираження літургії, а також усієї православної художньо-релігійної культури, що через свій зв'язок із божественним як досконалим, стає естетично та богословськи всеохоплюючим. Досліджено проблему взаємодії сакрального слова й образу в системі літургійного дійства.

Вперше в Україні на підставі узагальнення богословської, історичної, мистецтвознавчої літератури висвітлено місце ікони в іконостасі, розкрито її походження та розвиток. Розглянуто ікону як художній і духовний феномен. Розкрито генезу українського іконопису, представлено ікони, пов'язані з літургією. Розглянуто вимоги до написання ікони, зокрема, наслідування західноєвропейського мистецтва після ренесансного періоду, використання металевих окладів (золотих, срібних).

Індекс рубрикатора НБУВ: Щ146.56-3 + Э372.27-575.1

Рубрики:

Іконопис

Українська Православна Церква

Шифр НБУВ: Ж62291 Пошук видання у каталогах НБУВ 

На підставі опрацювання значного масиву опублікованих та архівних джерел центральних і регіональних (зокрема, київських і полтавських) архівосховищ і музейних збірок розглянуто історію спорудження унікальної мистецької пам'ятки України першої половини XVIII ст. - Спасо-Преображенської церкви та іконостаса на Полтавщині у с. Великі Сорочинці. Визначено стилістичні ознаки іконостаса. Висвітлено вплив рококо на композицію, декор та іконопис пам'ятки. У новому ракурсі охарактеризовано художнє життя в Україні (Лівобережжя) даного періоду.

На основе обобщения значительного массива опубликованных и архивных источников центральных и региональных (в частности, киевских и полтавских) архивных хранилищ и музейных сборников рассмотрена история сооружения Спассо-Преображенской церкви и иконостаса на Полтавщине в с. Большие Сорочинцы - уникального художественного памятника Украины первой половины XVIII ст. Определены стилистические признаки иконостаса. Освещено влияние рококо на композицию, декор и иконопись памятки. В новом ракурсе охарактеризована художественная жизнь на Украине (Левобережье) в данный период.

Наведено результати досліджень унікальної пам'ятки східнохристиянського малярства у широкому контексті іконопису православного Сходу та католицького Заходу VII - XIV ст. Холмської ікони Богородиці, знайденої у вересні 2000 р.

Досліджено іконостасний ансамбль церкви Успіння Богородиці з Наконечного (60-ті рр. ХVІ ст.) в контексті розвитку українського іконопису другої половини XVI ст. Розглянуто стилістично пов'язану з цим іконостасом групу ікон, визначено їх стилістичний напрям. Проаналізовано Успенський іконостас в аспекті художньо-стильових, стилістичних, іконографічних і конструктивно-типологічних особливостей. На конкретному іконографічному матеріалі простежено шлях формування кожного іконостасного ряду у ХVІ ст. Зроблено висновок, що наконечненський іконостас є пам'яткою, яка синтезує основні характеристики іконопису досліджуваного періоду. Розширено фактологічну базу для подальшого вивчення іконопису XVI ст.

Висвітлено низку питань з історії, перспективи вивчення та популяризації українського сакрального мистецтва періоду XIII - XV ст. Детально розглянуто митрополичу та художню діяльність Петра Ратенського, історичний шлях розвитку ураїнського іконопису XIV - XV ст. Увагу приділено особливостям скульптури у контексті східнохристиянського храму в Україні, археологічно-архітектурним дослідженням церкви Св. Онуфрія Лаврівського монастиря.

Розглянуто іконописні осередки Слобожанщини, деякі історичні відомості про розвиток іконопису.

Рассмотрены иконописные очаги Слобожанщины, некоторые исторические ведомости о развитии иконописи.

The iconography`s centers of Slobozhanshina. Some historical lists about iconography`s development.

Розглянуто унікальний пам'ятник пізнього українського культового живопису, який за характеристиками відповідає специфіці художнього примітива. Запропоновано обгрунтування його атрибуційної інтерпретації й аргументацію висновків щодо його місця, серед подібних раритетів.

Рассмотрен уникальный памятник поздней украинской культовой живописи, который по ряду характеристик отвечает специфике художественного примитива. Предложены обоснование его атрибуционной интерпретации и аргументация, касающаяся выводов о месте, занимаемом им среди подобных раритетов.

The unique monument of late Ukrainian cult painting, which adequate on a number of characteristics to primitive art's specificity, is considered. The substantiation of its attribution's interpretation and also the argument of conclusions about its place in a line of similar rarities, are offered.

Висвітлено проблематику стилю і стилізації в галицьких іконостасах ХІХ ст., період еклектики і стилізації ХІХ ст. Виявлено його позитивне значення, поштовх для появи модерну і оволодіння новими засобами стилістики та художньої мови в розписах, іконах, вітражах. Наголошено, що іконостас церкви Різдва Богородиці - один з типових прикладів перехідного періоду.

Освещена проблематика стиля и стилизации в галицких иконостасах ХІХ в. Выявлено его положительное значение, толчок к возникновению модерна и овладнеие новымы методами стилистики и художественного языка в росписях, иконах и витражах. Указано, что иконостас церкви Рождества Богородицы - один из типичных примеров переходного периода.

Its positive value. A jerk to modern`s origin and acquirement by new methods of stylistics and art tongue in lists, icons and stained-glass windows. An iconostas of church of Christmas the Deipara - one of typical examples of transitional phase.

Здійснено мистецтвознавчий аналіз професіонального та народного мистецтва. Виявлено ознаки "народного іконопису".

Рассмотрен искусствоведческий анализ профессионального и народного искусства. Выявлены приметы "народной иконописи".

The art criticism analysis professional and a folk art. Signs of "folk art".

Розглянуто українські хоругви XVII - XVIII ст. як оригінальне малодосліджене явище національної культури та мистецтва. З'ясовано генезу таких витворів, виділено типи хоругов за призначенням, розглянуто характерні риси кожного типу. Досліджено зміст та ідею зображення на хоругвах у контексті суспільно-культурного життя того часу. Виділено основні іконографічні образи та сюжети на таких пам'ятках, проаналізовано їх специфіку, зважаючи на особливості українських хоругов XVII - XVIII ст.: відображення історичних мистецьких стилів, тенденції орнаментики, стилістики малярства, формальних характеристик та техніко-технологічних варіантів виконання. З урахуванням особливостей іконографічного зображення та стилістики живопису для деяких пам'яток встановлено авторство відомих за конкретними іконами та іконостасними комплексами майстрів відповідного періоду.

Розглянуто питання православного іконопису XVI - XVIII ст. Холмщини та Підляшшя - земель, на яких позначилося протистояння культур Заходу та Сходу, католицизму та православ'я. Досліджено маловідомі ікони, які зберігаються в музеях даного регіону у контексті української іконописної традиції. Доведено особливу цінність і самобутність культурного середовища Холмсько-Підляського регіону. Визначено стильові зміни в іконописі церков на землях польсько-українського кордону в XVI -XVIII ст., та його місце в іконописних традиціях України. Розроблено комплексний підхід до наукового вивчення іконопису зазначеного регіону, що базується на історичному, теоретичному та практичному матеріалі. Висвітлено принцип систематизації за найбільш поширеними у православному іконописі іконографічними схемами, оскільки саме вони забезпечують збереження змісту ікони, унаочнюють глибинну структуру твору.

Висвітлено стилістику іконостасів XVIII ст. монастирських храмів Слобожанщини.

Освещена стилистика иконостасов XVIII ст. монастырских храмов Слобожанщины.

Stylistics of iconostasises of XVIII item of temples of East Ukraine.

Описано відновлення зображення, якого не вистачало, та повернення іконі повноцінної можливості функціонування, оскільки призначення ікони не в тім, щоб викликати естетичне співпереживання, а в тім, щоб стверджувати Істину.

Описано восстановление недостающего изображения и возвращение иконе полноценной возможности функционирования, так как назначение иконы не в том, чтобы вызывать эстетическое сопереживание, а в том, чтобы утверждать Истину.

Restoring of the missing map and homing to an icon a rigorous possibility of operation, since assigning of an icon not in calling aesthetic experience, and in stating True.

Великий обсяг проведеної науково-дослідної і практичної роботи наочно показує як органічно пов'язані консерваційні заходи, покликані зберегти пам'ятку, з чисто реставраційними, які мають на увазі максимальне відновлення втрачених фрагментів, що дають ілюзію цілісності твору.

Большой объем проведенной научно-исследовательской и практической работы наглядно демонстрирует как органично связываются консервативные меры, призванные сохранить памятку, с чисто реставрационными, которые максимально возобновляют потерянные фрагменты, что представляют иллюзию целостности произведения.

The large size of the carried out research and development and practical operation visually demonstrates as the conservative measures called to save a monument, with only restoration are bound which have maximum renewing of the lost fragments, which give illusion of a wholeness of product, but do not argue with the author on reliability.

Наведено нові відомості про майстерні іконопису та декоративно-ужиткового мистецтва при монастирях Слобідської України з часу їх відродження (у другій половині ХІХ ст.) і до закриття (на початку ХХ ст.). Запропоновано перелік імен художників, які працювали в цих майстернях.

Приведены данные о мастерских иконописи и декоративно-прикладного искусства при монастырях Слободской Украины в период со времени их возрождения (во второй половине ХIХ в.) и до закрытия (в начале ХХ в.). Предложен список имен художников, работавших в этих мастерских.

Clause contains the new data on workshops ikonopis and decorative - applied art at monasteries Slobodskaia Ukraine in the period from time of their revival in second half ХIХ in and before closing in the beginning ХХ in. Opening by the author of a line of names of the artists working in these workshops, has value for formation of an authentic picture of development of art creativity in this region.

Запропоновано атрибуційну інтерпретацію давньоукраїнського живописного "Покрову", досліджено проблеми взаємин іконографії, символіки, контекстуальності давньоукраїнських "Покровів" і традиції художнього примітива.

Предложена атрибуционная интерпретация староукраинского живописного "Покрова", исследованы проблемы взаимоотношений иконографии, символики, контекстуальности староукраинских "Покровов" и традиции художественного примитива.

In article the interpretation, meant by attribution, of old Ukrainian painted "Intercession" is submitted, the basic argument connected with a problem of mutual relations of old Ukrainian "Intercession's" iconography, symbolics, of old Ukrainian "Intercession's" context's aspects with primitive art's tradition, is stated.