Проанализирована история развития колокольного литья с древнейших времен до создания величайшего произведения - Царь-колокола. Рассмотрены архитектура колоколен, металлургия меди и бронзы, искусство литья, уникальные произведения колокольных мастеров. Охарактеризованы химический состав, физико-химические и технологические свойства некоторых бронз.

Опубліковано церковні монодичні (одноголосі) піснеспіви болгарського наспіву, зафіксовані в українських та білоруських нотолінійних Ірмолоях кінця XVI - XVII ст. з книгосховищ Києва та Львова. Ці Ірмолої розкривають маловідомі сторінки культурних взаємин українського і болгарського народів у їх історичному минулому. Наведено матеріали про болгарський наспів та кодикологічне дослідження, археографічний опис нотолінійних Ірмолоїв, з яких узято зразки болгарського наспіву.

Висвітлено проблеми розвитку монодійного мистецтва, його сенсу, змісту, музичної організації, жанрової належності та конфесійних витоків. Проаналізовано історію давньоруського та візантійського мистецтва, а також зв'язок різних національних форм одноголосся з церковним багатоголосим співом. Всебічно досліджено вплив сакральної монодії на українську барокову паралітургічну творчість.

Досліджено механізми функціонування окремих елементів-текстів в колективній пам'яті на прикладі святкових комплексів. Виділено тексти, що зникають з арсеналу колективної пам'яті. Робиться спроба виявити вплив політики урядів у галузях землекористування та релігії на трансформацію слов'янських обрядових комплексів (українських, російських, болгарських) протягом 20-60-х років ХХ ст.

Індекс рубрикатора НБУВ: Э372-5 + Э372-117.3

Рубрики:

Православ'я

Шифр НБУВ: Ж69265 Пошук видання у каталогах НБУВ 

На підставі узагальнення результатів дослідження західноукраїнських ікон охарактеризовано ікони Західної України ХІІ - ХV ст., що збереглися в музеях і приватних колекціях України, Польщі, Словаччини, Росії, Німеччини. Проаналізовано діяльність іконописних шкіл (київської, перемишльської, волинської), викладено гіпотезу про їх вплив на формування північної іконописної школи. Висвітлено основні положення богословської програми, особливості конструкції іконостаса даного періоду.

На основании обобщения результатов исследования западноукраинских икон охарактеризованы иконы Западной Украины XII - XV ст., сохранившиеся в музеях и частных коллекциях Украины, Польши, Словакии, России, Германии. Проанализирована деятельность иконописных школ (киевской, перемышльской, волынской), изложена гипотеза об их влиянии на формирование северной иконописной школы. Освещены основные положения богословской программы, особенности конструкции иконостаса данного периода.

Розглянуто естетику та художню системність візантійського іконопису. Проаналізовано становлення і розвиток візантійського сакрального канона, його функціонування на рівні ідейного символізму та умовної художньої форми.

Рассмотрены эстетика и художественная системность византийской иконописи. Проанализировано становление и развитие византийского сакрального канона, его функционирование на уровне идейного символизма и условной художественной формы.

Охарактеризовано іконографічні образи Небесних Сил, подано опис ікони "Архангел Рафаїл".

Охарактеризованы иконографические образы Небесных Сил, представлено описание иконы "Архангел Рафаил".

The iconographic images of Heaven Energy and the deseription of the icon "Archangel Rafail" are considered in this article.

Рассмотрено историческое прошлое православия, его происхождение, становление и особенности. Определены важнейшие периоды развития византийского искусства, а также главные типы построек русского деревянного храма. Освещены особенности архитектуры и искусства храмовых сооружений, иконописи исторических периодов на территории Древней Руси. Проанализирована деятельность иконописных школ: Киевской, Владимиро-Суздальской, Московской, Псковской, Новгородской, Тверской.

Впервые приведены тексты уникальной памятки украинского рукописного наследия - Поменника Софии Киевской. Рассмотрены особенности его составления, принципы внесения поминальных записей и их общая структура.

Охарактеризовано православну ікону як християнський сакральний образ і секулярну картину на християнський релігійний сюжет, виявлено їх принципову відмінність. На підставі розгляду теоретичних засад і принципів зображення мистецтва православного Сходу до середини XV ст., а також західноєвропейського мистецтва епохи Відродження наведено порівняльний аналіз православної іконописної та західноєвропейської мистецьких традицій. У контексті української культури висвітлено сучасний розвиток православної іконографії в державі.

Охарактеризованы православная икона как христианский сакральный образ и секулярная картина на христианский религиозный сюжет, выявлено их принципиальное отличие. На основе рассмотрения теоретических основ и принципов изобразительного искусства православного Востока до середины XV ст., а также западноевропейского изобразительного искусства эпохи Возрождения приведен сравнительный анализ православной иконописной и западноевропейской художественных традиций. В контексте украинской культуры освещено современное развитие православной иконографии в государстве.

Індекс рубрикатора НБУВ: Э372-575.114 + Щ146.56

Рубрики:

Православ'я

Іконопис

Шифр НБУВ: Ж27444 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розкрито значення поняття зубоежа, яке зустрічається в Уставі святого Володимира церковним судам: злочину-гріха, який зникає з інших пам'яток духовного і світського характеру, в той час як інші гріхи людей, перелічені в Уставі святого Володимира, так чи інакше присутні в усіх подальших юридичних кодексах. Зазначено, що зубоежа - це одна з форм магічної практики типу виливання водою чи спалювання хвороби, яка дожила і до наших днів.

Раскрыто значение понятия зубоежа, которое встречается в Уставе святого Владимира церковным судам: преступления-греха, которое исчезает из других памяток духовного и светского характера, в то время как другие грехи людей, перечисленные в Уставе Владимира, так или иначе присутствуют во всех дальнейших юридических кодексах. Указано, что зубоежа - это одна из форм магической практики типа выливания водой или сжигания болезни, которая дожила и до наших дней.

Определены эволюционные изменения во времени трактовки незримых небесных образов, в частности, в иконографии украинской православной церкви.

Визначено еволюційні зміни в часі трактування незримих небесних образів, зокрема, в іконографії української православної церкви.

Даны сведения об иконе, проанализированы основные иконописные сюжеты и их иконография, в частности, христологичные, богородичного цикла, а также сюжеты святых, праздников, событий Священной истории, приведены правила изображения и классификация типологий.

Досліджено генетичний вплив акафіста на деякі жанри радянської літератури, втілення елементів його поетики і засобів сакралізації тексту. Дослідники соцреалізму неодноразово писали про його релігійний характер. В роботі зроблено спробу довести цю тезу через порівняння текстів акафіста й літератури радянської доби на структурному та функціональному рівнях.

Розглянуто граматичні, лексичні та стилістичні особливості тексту Молитви Івана Золотоустого на кожну годину дня і ночі церковнослов'янською та українською мовою. Зроблено акцент на необхідності створення богослужбових та молитовних текстів, спільних для різних християнських конфесій.

Розглянуто та систематизовано інформацію про центральне богослужіння християнської церкви - Літургію в історичному, догматичному, обрядовому та символічному аспектах. Запропоновано модель жанрового канону Літургії у контексті богослужіння, виявлено його системну, ієрархічну природу. Розроблено синтетичний підхід щодо вивчення творів церковної музики, відповідний алгоритм і методику їх дослідження. Наведено типологічні схеми, які відповідають кожному рівню драматургії Літургії та наочно представляють рельєф драматургічних шарів. Зазначено, що в авторських Літургіях схеми дозволяють чітко виявити міру дотримання канонічних норм жанру. Здійснено переклад з київської квадратної до сучасної нотації обіходних піснеспівів Літургії знаменного та київського розспівів. Виконано комплексний аналіз піснеспівів і циклу в цілому Літургії монодичної традиції - знаменного і київського розспівів і ряду авторських Літургій українських і російських композиторів межі XIX - XX ст. Проведено порівняльне дослідження жанрового канону (моделі, матриці) та його практичного втілення у конкретних творах, виявлено міру збереження канонічних і нормативних ознак, розглянуто співвідношення канонічних та індивідуальних рис в організації цілого.

Здійснено цілісний історіософський аналіз процесів інституційного виокремлення та розвитку православ'я. Запропоновано тезу, що форма існування конфесії за сучасних умов як федерації незалежних православних Церков є закономірним наслідком припинення догматично-канонічного розвитку Східного християнства на етапі незавершеності чіткого визначення меж ортодоксії та формулювання остаточних моносемантичних свідчень у віронавчальній царині, що спричинило переміщення акцентів у процесах функціонування православ'я з догматично-канонічних на етнополітичні чинники, а також збільшення ролі людського фактора (завдяки можливості суб'єктивного витрактування догматично-канонічної й традиційно-обрядової сфер буття православ'я та фактичного дозволу втручання у церковне життя світських осіб у процесах становлення православної інституційності. Відзначено щодо необхідності скликання Вселенського православного Собору. Зроблено висновок, що подальша доля православ'я значною мірою пов'язана також з вирішенням ним стратегічного питання, а саме: участь в екуменічному русі. Зауважено, що обмеження діяльності лише рамками власної конфесії може призвести та призводить до своєрідної "втечі від світу", зациклення лише на власних проблемах, до втрати православними союзників в особі католиків і протестантів у протистоянні з іншими релігійними напрямами та секуляризованим світом, що послабляє православ'я, зменшує кількість його прихильників у світі.

Досліджено соціокультурну природу, жанрово-стильову побудову та музичні аспекти православної заупокійно-поминальної традиції. Визначено загальнотеоретичні передумови вивчення заупокійної служби шляхом аналізу богословських, філософсько-культурологічних і музикознавчих праць. Значну увагу приділено аспекту розуміння явища смерті у православному вченні та особливої ролі колективної молитви у православному богослужінні. Запроваджено поняття пам'яті як універсалії культури та провідної цінності поминального богослужіння. Визначено головні аспекти культури, що стосуються пам'яті, у взаємозв'язку з репродуктивною та креативною сторонами заупокійно-поминальної традиції. На підставі вивчення поминальних циклів доведено провідне значення ужиткового, ужитково-авторського та авторського як домінуючих музично-стильових тенденцій поминальної чинопослідовності. Досліджено суспільно-педагогічну та музично-творчу діяльність О.Кастальського у контексті російської культури початку XX ст. Визначено особливості розвитку заупокійно-поминальної традиції на початку XXI ст., її вплив на композиторську творчість та духовну культуру у цілому.