Індекс рубрикатора НБУВ: Ю216.21 + Ю3(4УКР)6-62 + Ю3(4РОС)6-62

Рубрики:

Людина і буття

Історія філософії

Шифр НБУВ: ДС40594 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю216.21 + Ю3(4УКР)6-62 + Ю3(4РОС)6-62

Рубрики:

Людина і буття

Історія філософії

Шифр НБУВ: ДС40594 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю216.21 + Ю3(4УКР)6-62 + Ю3(4РОС)6-62

Рубрики:

Людина і буття

Історія філософії

Шифр НБУВ: ДС40594 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю216.21 + Ю3(4УКР)6-62 + Ю3(4РОС)6-62

Рубрики:

Людина і буття

Історія філософії

Шифр НБУВ: ДС40594 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглядаються моральні аспекти антроподицеї, розкривається органічний зв'язок ідей свободи та творчості на грунті моральності. Названий зв'язок простежується в двох планах: як ідея самотворення особи за образом досконалості та як метафізична сутність добра, уособлена в образі Боголюдини.

Проанализированы проблемы духовности и самопознания человека в философской концепции известного русского философа С.Л.Франка.

Досліджено діяльність Михайла Бахтіна - видатного вітчизняного мислителя, літературознавця, теоретика мистецтва. Запропоновано окремі фрагменти праць автора, зокрема: "Проблеми творчості Достоєвського" (1929 р.), "Творчість Франсуа Рабле і народна культура Середньовіччя" (1965 р.), "Питання літератури й естетики" (1975 р.), "Естетика словесної творчості" (1979 р.), "Проблеми поетики Достоєвського" (1979 р., 4-е вид.) та ін.

Дисертацію присвячено аналізу проблеми виправдання людини як провідної теми в філософії М.Бердяєва. Простежено витоки творчості основних попередників антроподицеї філософа. Проаналізовано еволюцію мислителя в поглядах на людину, проблему зла та теодицеї в творчості М.Бердяєва. Встановлено, що виправдання людини, на думку філософа, відбувається в її творчості і через творчість, але філософ розглядає кожний творчий акт як шлях до наближення кінця цього світу. Тим самим М.Бердяєв проводить есхатологізацію творчості в історії. Отже, завдяки творчості людина виступає продовжувачем справи Божого творіння.

Исследованы основные идеи религиозно-философского сборника "Вехи" в контексте современности.

Приведен краткий обзор развития русской философии религии XIX - нач. XX вв. Дана характеристика основных ее представителей, а также оригинальных идей в свете анализа теоретических проблем христианского учения.

Розглянуто релігійну філософію Л. Шестова. Проаналізовано основні ідеї та думки філософа, наведено критичні оцінки інших дослідників його поглядів та ідей. Зроблено висновок, що основні ідеї творчості Л. Шестова, на думку автора, цілком характерні для духовно-філософських шукань російської культури.

Дисертацію присвячено реконструкції та аналізу лосєвського розуміння проблеми відношення "ідеального" і "реального" у контексті досвіду німецького об'єктивного ідеалізму. Вперше проаналізовано філософію О.Лосєва крізь призму проблеми відношення "ідеального" до "реального". Доведено, що О.Лосєв запропонував свій підхід до даної проблеми, згідно з яким реальність є наслідком енергійної взаємодії між "чуттєвою" матерією та "надчуттєвим" світом ідей (ісихазм). Встановлено, що О.Лосєв розробив відмінну від попередніх систем об'єктивного ідеалізму теорію "ідеального". Лосєвський ідеалізм розглянуто як засновану на "інтуїціях" православ'я оригінальну та унікальну концепцію. Внесок О.Лосєва у вирішення проблеми відношення "ідеального" до "реального" є принциповим для спрощення упереджених уявлень про нездатність православних мислителів до створення власних філософських теорій.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю3(4Рос)6-663 + Ф1(4Рос)509

Рубрики:

Історія філософії

Історія політичних вчень

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

На підставі аналізу філософії "віхівства" визначено структуру, особливості та аксіологічний статус революціонізму як типу світогляду, носієм якого виступила російська інтелігенція. Основою деструктивного революціонізму стала латентна релігія людинобожжя, що сприяло утвердженню нігілізму та легітимації історично безперспективних програм суспільного реформування. Подано релігійно-моральну оцінку радикальних перебудов на початку та в кінці ХХ ст.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю3(4Рос)6-658 + Э37-103.3

Рубрики:

Історія філософії

Християнство

Шифр НБУВ: Ж61798 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Исследованы место и роль философии Гегеля в теоретических исканиях главных представителей русского религиозно-философского Ренессанса конца XIX - начала XX в. Особое внимание уделено интерпретациям гегелевского учения, которые предложены В.Соловьевым и И.Ильиным, а также преодолению сформировавшихся в советское время идеологических стереотипов относительно идейного содержания и исторического значения русской религиозной философии.

Розкрито генезис та основні риси філософської системи С.Л.Франка (1877 - 1959 рр.) - видатного російського мислителя, висвітлено її місце в пошуках нової онтологічної парадигми XX ст. у взаємозв'язку з іншими філософськими напрямами російської та світової філософії. Досліджено онтологічно-гносеологічні, філософсько-релігійні, антропологічні та соціально-етичні виміри філософського проекту мислителя, доведено оригінальність його металогічного підходу до поєднання принципів всеєдності та персоналізму.

Раскрыты генеза и основные черты философской системы С.Л.Франка (1877 - 1959 гг.) - известного русского мыслителя, освещено ее место в поисках новой онтологической парадигмы ХХ в. во взаимосвязи с другими философскими направлениями русской и мировой философии. Исследованы онтологично-гносеологические, философско-религиозные, антропологические и социально-этические измерения философского проекта мыслытеля, доказана оригинальность его металогического подхода к совмещению принципов единства и персонализма.

Досліджено розуміння смисложиттєвих цінностей авторами журналу "Путь", яке може бути критерієм у визначенні змісту понять добра та зла. Дослідження грунтується на ціннісних орієнтаціях християнства. Відзначено, що етичний монізм християнства надає протилежні ціннісні значення створенню та руйнації, не приділяє належної уваги єдності цих протилежностей. Стверджено, що абсолютна досконалість актуально існує в Бога. Тому акцент у діяльності людини переноситься з творчості на консервацію. Бердяєв, навпаки, онтологізує свободу, вважає, що в свободі міститься джерело величі та нікчемності людини. Обгрунтовано, що одним з напрямків пошуку шляху від зла до добра є "софійний" християнський соціалізм, який намагався протистояти російському марксизму як головній небезпеці для Росії на межі XIX ст. - XX ст. Виступаючи проти марксизму, релігійні мислителі обирають шлях свободи та недопущення злочину. Вони вважають, що тільки особиста, суб'єктивна свобода є основою творчості, творення (в тому числі - смисложиттєвих цінностей). Розглянуто національний аспект творчості як природне дарування людини в І. Огієнка. Підкреслено, що питання свободи й творчості мають значення у вирішенні проблеми сенсу життя, яке суб'єктивно усвідомлюється людиною як вища цінність. Але тільки у реалізації надособистої цінності (вищої реальності) людина може усвідомити себе як істоту, яка потребує розумного, осмисленого життя.

Рассмотрены философские воззрения выдающегося русского и украинского мыслителя Н.Бердяева относительно смысла, содержания и исторических результатов социальной революции. Раскрыты смысл истории, роль наций в историческом творчестве, роль духовной активности личности в преображении мира. Значительное внимание уделено эсхатологическим убеждениям Н.Бердяева, актуальности его духовно-социальной методологии по разрешению глобальной проблемы ХХІ века.

Розглянуто космізм в контексті етичних концепцій другої половини ХІХ - початку ХХ ст. Проаналізовано роль науки в сучасному культурному процесі. Висвітлено проблему оптимальних форм існування мислячої матерії. Наведено зауваження щодо штучного поліпшення людської природи. Особливу увагу приділено етиці космістів (любові, проблемі статі, родинним стосункам). Описано мистецтво як шлях інтегрального відтворення дійсності.

Рассмотрен космизм в контексте этических концепций второй половины ХІХ - начала ХХ вв. Проанализирована роль науки в современном культурном процессе. Освещена проблема оптимальных форм существования мыслящей материи. Приведены замечания относительно искусственного улучшения человеческой природы. Особое внимание уделено этике космистов (любви, проблеме пола, семейным отношениям). Описана искусство как путь интегрального воспроизведения действительности.