Представлены соображения автора и их итог по поводу некоторых самых "современных" предположений (но не гипотез) о всяких явлениях и способе безошибочного диагностирования, всего-навсего по одному признаку, приписываемому всем без исключения людям - "личной единице времени" - одной для всех возрастов человека. Рассмотрены особенности диалектики понимания, глупости, принципов; оригинальное, по мнению автора, творчески нестандартное постижение роли черт характера; синергетически-гипперпараметрическая гипотеза судьбы, "доли", "неизбежности"; некоторое приближение к верному, нестандартному представлению о сути времени и всеобщей формы его проявления - "моды" на современность. Раскрыта всеобщность принципа доминанты; два пути дальнейшего развития человечества; солитопно-информационное поле психики; проблема частных отдельных в своих особенностях сфер времен. Изложены принципы медитации точки, линий, человека, итога, а также медитации происхождения вещей, свойств, отношений и пр.

Запропоновано візуальну динамічну модель у вигляді алгоритму розумових дій студента, розроблену в межах комп'ютерного курсу навчання іноземної мови, яка дозволяє відобразити зміни об'єкта перетворення (речення). Показано, що внаслідок даної зміни об'єкт виявляє свої властивості, а студент має можливість їх досліджувати та освоювати.

Викладено основи теоретичної біології, принципи функціонування генетичного апарату еукариотів та механізму мислення. Розглянуто механізм формування структури організму, наведено уявлення про гетерохвильову оптику, згідно із законами якої оболонка клітинного ядра, використовуючи електрострикцію, перетворює енергію хвиль хімічних реакцій протоплазми на акустичні хвилі, які вибірково розпушують хроматин. На підставі цього пояснено багато фактів біології, наприклад, трисомії, канцерогенез, гетерозіс, феномен ірідодіагностики, запропоновано метод регенерації втрачених кінцівок у ссавців тощо. Розширено гіпотезу про голографічну природу мислення. Наведено уявлення про інформаційні масиви (образи), що модулюють фронт відокремленої хвилі щільності імпульсації ансамблю нейронів, про існування в мозку людини більш, ніж ста нейрокореляторів, які визначають кореляцію між інформаційними масивами за допомогою перетворень Фур'є в ядрах мозку.

Поводження людини та її безпека у виробничому середовищі регламентуються нормативними вимогами охорони праці та правилами техніки безпеки (ПТБ). Наявність малозрозумілих термінів, складна побудова речень та бюрократично-юридичний стиль викладення знижують ефективність сприйняття інформації, а отже, і ступінь дотримання правил та норм, що призводить до конфлікту між вербальним викладенням ПТБ і поняттєво-семантичним апаратом працівника. Для уникнення цього конфлікту та підвищення ступеня дотримання норм і правил працівниками необхідно використовувати у сфері охорони праці нові форми, методи та принципи подання інформації.

Проанализировано понятие аргументированного рассуждения. Освещены законы правильного мышления, закон тождества, непротиворечия, исключенного третьего и закон достаточного основания. Описана структура аргумента. Сделана оценка проблемы и аргумента. Приведена обобщенная формула оценки силы аргумента с независимыми резонами.

Зроблено спробу оригінального подання курсу "Логіка" через збагачення його елементами розповсюдженого за кордоном, особливо в США, курсу "Критичне мислення". У логіки запозичено потяг до грунтовності і систематичності, а у критичного мислення - орієнтацію на розв'язання практично значущих задач, на вироблення навичок виявлення і подолання різноманітних логічних помилок. Розкриваються поняття логіки, основні закони правильного мислення. Висвітлюються логічні операції з поняттями і судженнями, логічні підстави процесу розслідування, особливості логіки в судовому розгляді, фрагменти для вироблення навичок логічного аналізу та ін.

Розглянуто природу інтелекту, його чинники та складові в окресленні філософської методології, зокрема, роль випереджуючого відображення у структурі природного інтелекту, природу інтелекту в поняттях діалектики, інтелектуальне поле суспільства. Проаналізовано інтелектуальні засади та складові сфер людської діяльності у контексті філософсько-методологічного виміру, питання інтелекту та розвитку особистості, пізнавально-інформаційні процеси, філософські рефлексії. Особливу увагу приділено філософії та методології освіти й культури, у т.ч. методологічним засадам підготовки молоді до оволодіння науковими професіями, природному інтелекту в контексті комп'ютеризації освіти, інтелектуальній еліті як суб'єкта культурно-історичного процесу тощо.

Розглядається проблема творчості в психології, функціонування образного мислення в творчій креслярській діяльності. Образ розглядається як складова частина мислительного процесу, як засіб досягнення мети і кінцевий продукт творчої діяльності. Звертається увага на істотну різницю між образною і вербальною логікою, дається їх характеристика.

Розглянуто особливості смислоутворення в процесі розуміння творчих завдань. Механізм смислоутворення проаналізовано через осмислення та переосмислення інформації, яку містить творче завдання.

Розкрито сутність поняття розуміння як складної аналітико-синтетичної діяльності мозку, спрямованої на розкриття суті предметів, процесів і явищ, усвідомлення зв'язків, відношень, залежностей, що в ній відбиваються. Підкреслено, що критерієм розуміння є сформульована у слові думка, яка відображає знання істотних ознак предмета або явища.

Розкрито сутність, основні мислительні операції та види мислення, його індивідуальні особливості та стилі. Розглянуто фізіологічну основу мислення, виявлено та наведено умови ефективного формування понять. Визначено психологічні теорії мислення, роль раціонального та ірраціонального у мислительних процесах. Подано діагностичні методики, шляхи активізації мислення та його розлади.

Досліджено теоретичні й прикладні аспекти психології розуміння, категоріальні засади вивчення проблеми розуміння. Проаналізовано сутнісні характеристики, основні принципи і підходи щодо аналізу процесу розуміння під час вирішення творчих завдань. Розглянуто когнітивний досвід суб'єкта і продуктивність розуміння, запропоновано стратегіальний підхід у дослідженні операціонального складу процесу розуміння, а також розглянуто процес розуміння в особистісному вимірі та психологічні чинники оптимізації процесу розуміння.

У межах Інноваційної Смислової Інтерпретації відновлено єдність комунікативності і системності, що були штучно розірвані одне від одного в ході історичного розвитку лінгвістичних знань. Основою концепції є положення про нерозривний зв'язок мовлення і мислення, що знайшло своє відображення у смисловій структурі мовного висловлювання, наведеній в усіх природних мовах і виниклої для обслуговування комунікації в процесі координації спільної трудової діяльності.

Розглянуто питання щодо актуальної проблеми визначення якості інтелекту та подальшого використання в освітній діяльності наслідків його тестування у школярів, абітурієнтів, студентів та інших користувачів. Зроблено огляд методів визначення коефіцієнта інтелекту досить широкого кола людей (за віком). Встановлено, що застосування комп'ютерних методик дозволяє усунути суттєві недоліки групових тестів шляхом введення зворотного зв'язку з особою, яка проходить тестування, реалізації у психодіагностичній комп'ютерній системі можливостей заліку результатів, а також способів вирішення окремих завдань, доповнення інструкцій та перевірки вірності розуміння завдання, у разі виникнення труднощів під час вирішення завдань.

Розглянуто деякі проблеми психології лінгвістичних здібностей. На підставі результатів анкетного опитування викладачів і студентів Харкова в їх імпліцитних уявленнях виявлено домінуючі компоненти лінгвістичних здібностей.

Інноваційна технологія навчання іноземних мов використовує модель, що відображає не стільки сукцесивність розгортання мовлення, скільки симультанність змісту мислення. Смислова структура висловлювання, що відбиває комунікативну функцію мовлення, є основою програмування під час породження і смисловим фільтром у момент сприймання мовлення. Запропоновано формат і алгоритм розв'язування граматичних задач, що розвивають інтелект.

Експериментально підтверджено гіпотезу про існування ритмічної організації пам'яті, яка більш латералізована у правій півкулі мозку людини. Відзначено, що її асиметрія закладається в ранньому філогенезі. Мовна діяльність відбувається за принципом образ - ритм - слово і пов'язана з ієрархічними семантичними структурами. Ритмічну природу мовної діяльності можна простежити аналізуючи сприйняття тексту (особливо поезії) та слухові галюцинації.

Наведено методики вивчення розумової працездатності у практично здорових молодих людей та вплив на неї різних типів погоди помірно-континентального клімату. Досліджено особливості змін розумової працездатності у фізично тренованих і нетренованих осіб за неоднакових медико-метеорологічних ситуацій. Виявлено характерне реагування вищої нервової діяльності у представників із різним рівнем нейротизму й успішності у навчанні на коливання погоди. Розкрито особливості впливу занять різними видами спорту на розумову працездатність людини за сприятливих та несприятливих погодних умов.

Дано определение выводных знаний; раскрыта их сущность; рассмотрен процесс их получения; выявлены приемы, способствующие эффективности этого процесса; приведены конкретные рекомендации по формированию умения получать выводные знания.

Визначено та розглянуто складові елементи асоціативної композиції. З'ясовано властивості та засоби основ композиції, які можуть бути використані у рішенні проектних завдань за допомогою асоціативного мислення. Наведено ряд прийомів побудови асоціативної композиції.

Определены и рассмотрены составляющие элементы ассоциативной композиции. Отмечены особенности и приемы основ композиции, которые могут быть использованы в решении проектных заданий с помощью ассоциативного мышления. Приведен ряд приемов построения ассоциативной композиции.

In the article the constituent elements of associative composition are defined and examined. Peculiarities and means of the foundation of the composition which may be used in solving design tasks with the help of associative thinking are found out. A number of modes of building associative composition are presented.