Проведено клинико-психологическое обследование 57 юношей с первичной артериальной гипертензией. Выявлены различные психологические нарушения: дезадаптивные типы отношения к своему заболеванию (35,1 %), средний (66,7 %) и высокий (24,6 %) уровень эмоционального стресса, неадаптированность (47,4 %) и дезадаптированность (22,8 %) к внутреннему и внешнему миру. Установлено, что у подростков с высоким и средним уровнем эмоционального стресса выявлены признаки формирования гипертензивного сердца (нарастание массы миокарда левого желудочка и его индекса) и нарушения церебральной гемодинамики в бассейне внутренней сонной артерии, которые являются независимыми маркерами неблагоприятного течения артериальной гипертензии.

Представлены материалы исследования психофизиологических показателей у инвалидов с заболеваниями сердечно-сосудистой системы. Определено их взаимоотношение с эмоционально-динамическими особенностями личности больных.

Визначено роль окремих емоційно-особистісних факторів у розвитку ішемічної патології серця (ЕС) (ішемічної хвороби серця). Розроблено теоретичну модель системи ЕС особистості. Емпіричним шляхом встановлено, що ішемічна патологія серця корелює з такими особливостями ЕС: підвищеним рівнем несвідомих механізмів психологічного захисту, що спотворюють сприйняття дійсності та перешкоджають особистісному розвитку; гіпертрофованим самоконтролем поведінково-діяльнісних проявів емоційних переживань за недостатнього володіння самими емоційними переживаннями; низьким рівнем свідомої смислової ЕС. Розроблено основні положення щодо організації психологічної профілактики, психологічної допомоги та самодопомоги з урахуванням особливостей емоційної саморегуляції дорослих із ішемічною патологією серця.

  Скачати повний текст

Висвітлено психологічні особливості внутрішньоособистісних конфліктів (ВОК) у хворих на гіпертензію. Розкрито основні аспекти внутрішньоконфліктних переживань. З використанням загальних внутрішньоконфліктних факторів розглянуто специфіку емоційних проявів ВОК. Увагу приділено психологічним рисам-комплексам, що зумовлюють вразливість до дії загальних психогенних чинників і породжують ВОК у різних сферах життя. Запропоновано програму психологічної допомоги та психопрофілактики стресу, запобігання психосомантичних захворювань.

Освещены психологические особенности внутриличностных конфликтов (ВЛК) у больных гипертензией. Раскрыты основные аспекты внутриконфликтных переживаний. С учетом общих внутриконфликтных факторов рассмотрена специфика эмоциональных проявлений ВЛК. Внимание уделено психологическим чертам-комплексам, которые обуславливают уязвимость к действию общих психогенных факторов и порождают ВЛК в различных сферах жизни. Предложена программа психологической помощи и психопрофилактики стресса, предупреждения психосоматических заболеваний.

Вивчено структуру стресового епізоду у хворих з функціональними порушеннями ритму серця. Доведено, що специфіка реагування на стресові ситуації даною категорією хворих у порівнянні з відносно здоровими людьми полягає в домінуванні негативних емоцій певного типу над позитивними, використанні пасивних форм копінгів, які базуються на дисфункціональних схемах мислення. Запропоновано теоретико-графічну модель стресового епізоду, згідно якої переживання стресу розглянуто на різних рівнях функціонування психіки. Доведено, що доросла людина проживає стрес переважно на вищих рівнях психіки. Уточнено механізми, які обумовлюють переживання стресових подій і виникнення психогенній.

Мета роботи - вивчення обізнаності лікарів поліклінічної ланки щодо проблеми когнітивних порушень, їх вміння діагностувати та лікувати цих хворих. Проведено анкетування 268 лікарів, які ведуть прийом у поліклініках м. Ужгород. Встановлено, що лише 46,6 % опитаних лікарів знають критерії діагностики когнітивних порушень, більшість лікарів мало поінформована про сучасні методи лікування деменції. Висновки: для поліпшення обізнаності практикуючих лікарів з проблемою когнітивних порушень до програми курсового навчання на передатестаційних циклах ФПО УжНУ рекомендовано ввести семінарські заняття з проблеми діагностики та лікування когнітивних порушень судинного генезу та підготувати методичний посібник для сімейних лікарів і терапевтів поліклінічного прийому.

Досліджено перспективи психологічної корекції у хворих із серцево-судинною патологією. Розроблений комплекс психокорекційних заходів включав: групові тренінги, спрямовані на адаптацію пацієнтів до умов психосоціального стресу; ознайомлення з техніками релаксації та їх застосуванням у повсякденному житті, а також індивідуальне психологічне консультування. Результати досліджень засвідчили, що психокорекційні заходи у хворих із серцево-судинною патологією дають змогу підвищити якість життя таких пацієнтів, покращити взаємодію лікар - пацієнт, що, своєю чергою, сприяє "залученню" пацієнта до лікувального процесу, а відтак - ефективнішому лікуванню соматичної патології. Зменшення стресового впливу середовища підвищує ефективність лікування, а також стійкість і тривалість ремісії.

Приведены результаты обследования 36 женщин с острым инфарктом миокарда (основная группа) и 31 мужчины (контрольная группа). В ходе исследования установлено, что женщины характеризуются более высоким уровнем личностной и реактивной тревожности. В остром периоде инфаркта миокарда уровень реактивной тревожности у женщин выше, чем у мужчин. Кроме того, для женщин характерны более низкие показатели самочувствия, активности, настроения в сравнении с мужчинами, особенно в первые две недели острого инфаркта миокарда.

Исследовано наличие и степень проявления тревожности у 147 больных с ишемической болезнью сердца, перенесших стентирование коронарных артерий. С использованием скрининговой методики патологические тревожные расстройства зафиксированы у 31,3 % больных. Высокий уровень личностной тревожности по шкале Спилбергера имеют 30,6 % больных, особенно при сочетании с депрессией (57,9 %). Профиль личности больных по методике СМИЛ характеризуется ипохондрическим типом развития личности с выраженной субъективной депрессией. Установлена прямая корреляция уровня тревожности с факторами социально-психологической травматизации, ведущими признаками депрессивных состояний, личностным профилем.

Зазначено, що специфічні порушення особистісного та спеціального здоров'я, а також екзистенціальне переживання захворювання у хворих на гіпертонію вимагають психологічної допомоги. Обгрунтовано можливості застосування саме методів психодинамічної психотерапії таким хворим, наведено характеристику психосоматичної етіології захворювання, психотерапевтичні запити, обумовлені її перебігом, та особистісні особливості клієнтів, які зумовлюють відносини з психологом. Визначено, що емоційне спілкування, зниження впливу захисних механізмів та усвідомлення власних стереотипів уникання конфліктних відносин, а також вміння їх конструктивно вирішувати, зумовлює емоційне відреагування пригнічуваних агресивних імпульсів, мобілізує психосоматичний потенціал, розширює саморозуміння та світогляд.

Указано, что специфические нарушения личностного и специального здоровья, а также экзистенциальное переживание заболевания у больных гипертонией приводит к потребности психологической помощи. Обоснованы возможности использования именно методов психодинамичной психотерапии больным гипертонической болезнью, приведена характеристика психосоматической этиологии заболевания, психотерапевтические запросы, обусловленные ее течением, и личностные особенности клиентов, которые определяют отношения с психологом. Определено, что эмоциональное общение, понижение влияния защитных механизмов и осознание собственных стереотипов избежания конфликтных отношений, а также умение их конструктивно решать, обусловливает эмоциональное реагирование угнетенных агрессивных импульсов, мобилизует психосоматический потенциал, расширяет самопонимание и мировоззрение.

Вперше в Україні на основі системного підходу досліджено клініко-психопатологічну структуру та перебіг депресивних і тривожних розладів (ДТР) у хворих на ішемічну хворобу серця (ІХС) залежно від ступеня її важкості. Встановлено вплив преморбідних рис особистості, віку, статі, соціального статусу хворих на ІХС на розвиток ДТР. Проведено порівняльне оцінювання ефективності нової системи диференцІйної діагностики та диференційованих підходів до лікування та профілактики ДТР у хворих на ІХС, що комплексно враховує особистісно-типологічні, психопатологічні, соматичні, соціальні фактори.

Изучена частота клинически выраженных форм и субклинических проявлений тревоги и депрессии у 153 пациентов с сердечно-сосудистыми заболеваниями (ССЗ), оценена эффективность терапии тревоги и депрессии у этих больных препаратом медопрам в течение 6 мес. Подтверждена значительная распространенность тревожно-депрессивных расстройств у пациентов с кардиоваскулярной патологией, что свидетельствует о необходимости включения стандартизированных диагностических методов в комплексное клинико-инструментальное обследование больных для своевременного выявления клинически значимых тревоги и депрессии. Высокая эффективность, безопасность, хорошая переносимость и низкий потенциал межмедикаментозного взаимодействия подтверждают особенное значение эсциталопрама (медопрам) в лечении тревожнодепрессивных расстройств у больных различного возраста с ССЗ и дают основания рассматривать его в качестве средства выбора в терапии этих пациентов в клинической практике.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р410.1 + Р645.024.10

Рубрики:

Хвороби серця

Психози при судинних хворобах

Шифр НБУВ: Ж22945 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Існує велика кількість робіт про вплив тривожності та депресії на виникнення та погіршення перебігу серцево-судинних захворювань, але більшість з них була присвячена захворюванням клінічного ступеня та потребувала наявності у дослідницькій команді лікаря-психіатра. Природа взаємозв'язку психічного та соматичного стану залишається недостатньо вивченою, але набуває актуальності. Мета роботи - вивчення асоціацій тривоги, депресії та стресу субклінічного рівня з несприятливими подіями через 6 міс спостереження після STEMI. У дослідження "випадок-контроль" увійшло 144 пацієнти, з яких 72 - у групі "випадок" (наявність у хворих на STEMI порушень емоційного стану субклінічного рівня) та 72 - у групі "контроль" (хворі на STEMI, співставні за віком, статтю та факторами серцево-судинного ризику). Емоційний стан пацієнтів та його зв'язок зі стресом оцінювали за допомогою опитувальника "Depression, Anxiety and Stress-21". Про наявність тривоги говорили за загального рівня однойменної шкали 9 балів та вище, про зниження настрою - за показників шкали депресії більше за 11 балів, а стресу - більше за 13 балів за відповідною шкалою. Здійснювали спостереження за хворими протягом 6-місячного періоду. Оцінювали комбіновану кінцеву точку: виникнення серцевої недостатності згідно діючих рекомендацій [18], післяінфарктної стенокардії, серцево-судинної смерті, госпіталізації з серцево-судинних причин. Шанс кумуляції кінцевої серцевої точки до 6 міс спостереження після STEMI у групі з порушеннями емоційного стану у 2,5 разу вище, ніж без порушень, 95 % ДІ 1,12 - 5,33; p = 0,034; вагомий внесок у розвиток кінцевої точки вносить розвиток серцевої недостатності, відношення шансів 3,75; 95 % ДІ 1,12 - 10,61; p = 0,039. Висновки: опитувальник DASS-21 може бути доступним важилем для діагностування порушень емоційного стану та можливого передбачення наступних серцево-судинних подій.

Вперше в Україні в діагностиці гіпертензивної енцефалопатії (ГЕ) застосовано міждисциплінарний підхід, який передбачає проведення оцінювання частоти, клініко-феноменологічних особливостей, патогенетичних механізмів розвитку психічних розладів у хворих на ГЕ. Вперше в Україні досліджено когнітивні й афективні розлади на ранніх етапах маніфестації у пацієнтів, які хворіють на гіпертонічну хворобу. Розроблено й апробовано програму когнітивного тренінгу, спрямовану на сприйняття та відтворення мови як одного із індикаторів визначення стану когнітивної сфери у осіб з ГЕ. Науково-практична значимість роботи полягає в розробці комплексного клініко-психопатологічного й експериментально-психологічного підходу до обстеження хворих на психічні розлади при різних стадіях церебро-васкулярної патології та поліпшенні лікування.

Гострі порушення коронарного кровообігу займають значне місце серед патології серцево-судинної системи. Зараз є можливості в нагальному часі позбутися їх фатального впливу. Такі маніпуляції, як аортокоронарне шунтування, стентування, тромболітична терапія, дозволяють деякою мірою назавжди вирішити проблему порушення коронарного кровообігу. Але як самі невідкладні стани, так і їх лікування залишають сліди на психічній сфері хворого, викликаючи психічні порушення, вплив реальних і надуманих подальших загроз для хворого, розвиток різних обмежень в сферах життя. В подальшому досить часто виникають грізні рецидиви та ускладнення, що пов'язані з порушеннями коронарного кровообігу. Мета дослідження - наведене дослідження спрямоване на вивчення характеристик впливу стресового стану під час перенесених гострих порушень коронарного кровообігу на подальший стан психічної сфери особистості хворих. В дослідженні брали участь 168 хворих на ішемічну хворобу серця віком 55 - 65 років, з яких 64 перенесли екстрено проведене аортокоронарне шунтування з приводу оклюзії коронарної артерії, 54 - стентування коронарних артерій, 50 - тромболітичну терапію. До групи порівняння ввійшло 56 хворих з неускладненою формою ішемічної хвороби серця. Дослідження проведено в амбулаторних умовах через 30 - 45 днів після виписки з лікарні. Для обстеження застосовували клініко-патологічне дослідження, психодіагностичне з використанням методик: шкала Спілбергера - Ханіна для визначення особистісної й ситуативної тривожності, тест "Діагностика копінг-стратегій Хайма", опитувальник якості життя Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗЯЖ-100). Результати оброблялись статистичними методами з вирахуванням вірогідності. Висновки: подальші дослідження слід спрямовувати на індивідуалізацію методів психокорекції психічного стану після терапії гострого порушення коронарного кровообігу.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р410.030-5 + Р645.024.10

Рубрики:

Гіпертонічна хвороба

Психози при судинних хворобах

Шифр НБУВ: ДС43566 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р410.030-5 + Р645.024.10

Рубрики:

Гіпертонічна хвороба

Психози при судинних хворобах

Шифр НБУВ: ДС43566 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р410.030-5 + Р645.024.10

Рубрики:

Гіпертонічна хвороба

Психози при судинних хворобах

Шифр НБУВ: ДС43566 Пошук видання у каталогах НБУВ