Розглядаються можливості засобів відеоінформації в підвищенні якості знань, умінь і навичок при проведенні лекційних і семінарських занять у школах нового типу. Саме їх інформаційні можливості у оперативності подачі навчальної інформації можуть створювати сприятливі умови для успішного сприймання, усвідомлення навчального матеріалу з мінімальними витратами навчального часу, порівняно із іншими засобами навчання. На основі побудованої моделі проведення таких форм занять з використанням засобів відеоінформації подано методичні розробки навчальних занять.

Розкривається сутність гуманізації навчання й виховання. Висвітлюються підходи до її здійснення, започатковані чи розвинуті видатними психологами й педагогами, у т.ч. К.Роджерсом, А.Маслоу, В.Сухомлинським, Ш.Амонашвілі. Показано співзвучність гуманістичної орієнтації освіти сучасним цивілізаційним зрушенням, особливу вагу такої орієнтації для посттоталітарного суспільства (зокрема, українського) і для осіб, які потерпіли від Чорнобильської та інших катастроф. Висвітлюється конкретний практичний досвід побудови на гуманістичних засадах навчально-виховного процесу в початкових класах. Даються рекомендації щодо надання допомоги дітям, які зазнають труднощів в навчанні, з урахуванням їх психологічних причин.

Подано аналітичний огляд сучасного стану забезпечення середніх закладів освіти України навчальним обладнанням, визначено методологічні та концептуальні засади його удосконалення з метою створення у предметних лабораторіях та кабінетах навчального середовища відповідно до нової парадигми і стандартів освіти. Висвітлено технічні засоби навчання, питання організації дослідження ефективності створення навчального обладнання і засобів навчання.

Викладено методологічні основи класифікації засобів навчання та навчального обладнання загальноосвітніх навчальних закладів. Наведено класифікації засобів навчання та навчального обладнання та характеристику їх видової різноманітності. Висвітлено основні категорії видової різноманітності. Проаналізовано внутрішньовидову різноманітність засобів навчання та навчального обладнання загальноосвітніх навчальних закладів. Визначено закономірності внутрішньовидової різноманітності друкованих засобів навчання.

Розглянуто загальні питання теорії сучасного шкільного підручника, зокрема, реалізації у підручниках емоційно-ціннісного компонента змісту освіти, застосування методів структурно-номінативної реконструкції системи знання до проблеми оцінки підручників. Висвітлено особливості підручникотворення у галузях природничо-математичних дисциплін і технологій, а також гуманітарних дисциплін. Визначено основні вимоги до створення шкільного підручника для початкових та спеціальних шкіл.

Розглянуто особливості процесу складання підручників з природничо-математичних дисциплін і технологій. Детально проаналізовано роль підручника з іноземної мови у диференційованому навчанні школярів. Значну увагу приділено організаційно-педагогічному дизайну підручника та принципам його реалізації.

Розкривається сутність самоактивності особистості, аналізуються психолого-педагогічні, соціально-психологічні чинники, що сприяють зростанню в учнів здатності до проявів самоактивності, забезпечують їхню участь у вихованні на рівні суб'єкт-суб'єктної взаємодії з педагогом, актуалізують потребу у самовихованні. Розглядаються теоретичні й методологічні засади дослідження самоактивності учнів у виховному процесі, способи оволодіння суспільними цінностями у становленні самоактивності учнів, оцінні ставлення як чинник самоактивності учнів у виховному процесі. Проводиться психологічний аналіз залежностей між самоактивністю учнів у виховному процесі й рівнем їх вихованості, висвітлюються духовні цінності як детермінанта самоактивності особистості у вихованні й самовихованні та ін.

Розглянуто рамкові умови, за яких у сучасний період створюються підручники в Україні та Німеччині. На прикладі становлення комуністичного минулого в сучасних українських підручниках з'ясовано, що підручники - особливо в період бурхливого процесу зміни цінностей - стають ареною для спроб різноманітних соціальних сил погодити між собою нові суспільні правила, способи бачення та оцінки, тлумачення та визначення. Досліджено роль української історичної дидактики у процесі націотворення, а також подано уявлення про те, як відомі українські автори шкільних підручників використовують у своїй практичній діяльності надбання української історичної науки та результати дискусії, що відбувається нині в українському суспільстві. Простежено можливість порівняння тенденцій у розвитку історіографії в Україні, Молдові, Німеччині та Швейцарії.

Розкрито сутність шкільного освітнього компонента, його педагогічної функції. Охарактеризовано принципи й організаційно-педагогічні засади реалізації цієї важливої освітньої складової, а також висвітлено перший досвід освітян України у даній справі.

Висвітлено питання інтеграції теоретичного компонента змісту художньої освіти учнів з метою його удосконалення. Розглянуто шляхи інтеграції на міжпредметному рівні та з суміжними галузями наукових знань.

Визначено сутність життєвої компетентності особистості, охарактеризовано її основі ознаки та функції. Показано необхідність формування даної якості як важливої умови успішної життєдіяльності людини у сучасному інформаційному та постінформаційному суспільстві. З'ясовано механізми та запропоновано методи розвитку життєвої компетентності учнів загальноосвітньої школи. Обгрунтовано доцільність використання компетентнісного підходу у навчально-виховному процесі. Охарактеризовано компетентнісний потенціал продуктивного навчання, проаналізовано динаміку розвитку життєвої компетентності особистості та встановлено основні закономірності даного процесу. Розглянуто проблему формування загальноосвітнього навчального закладу нового типу з урахуванням вимог компетентнісно спрямованої освіти. Розкрито зміст і розроблено технологію проектування школи життєвої компетентності.

Раскрыта сущность жизненной компетентности личности, определены ее основные признаки и функции. Показана необходимость формирования данного качества как необходимого условия успешной жизнедеятельности человека в современном информационном и постинформационном обществе. Установлен механизм и предложены методы развития жизненной компетентности учащихся общеобразовательной школы. Обоснована целесообразность использования компетентностного подхода в учебно-воспитательном процессе. Охарактеризован компетентностный потенциал продуктивного обучения, проанализирована динамика развития жизненной компетентности личности и установлены основные закономерности данного процесса. Рассмотрена проблема формирования общеобразовательного учебного заведения нового типа с учетом требований комптентностно направленного образования. Раскрыто содержание и разработана технология проектирования школы жизненной компетентности.

Проаналізовано питання досягнень та сутнісних вад процесу традиційної піготовки підручників. Охарактеризовано основні складові вітчизняних підручників - текстовий та позатекстовий компоненти. Висвітлено особливості проектування структури традиційних підручників.

Проанализированы вопросы достижений и существенных недостатков процесса традиционной подготовки учебников. Охарактеризованы основные составляющие отечественных учебников - текстовой и внетекстовой компоненты. Освещены особенности проектирования структуры традиционных учебников.

Розглянуто теоретичні та дидактичні засади інтеграції змісту природничо-наукової освіти. Встановлено необхідність технологізації навчання у школі особистісно орієнтованого спрямування. Розроблено концепцію інтегративної освіти й визначено психологічні чинники розвитку мислення особистості за умов інтегрованого навчання. Обгрунтовано методику підготовки педагогічних працівників до комплексної експертизи особистісно орієнтованого навчально-виховного процесу та педагогічні умови формування навичок використання природничо-наукових знань в учнів початкових класів. Представлено технологію систематизації навчального матеріалу інтегрованого курсу з природознавства у свідомості учнів V - VI класів на базі дидактичних тезаурусів. З'ясовано роль наступності у формуванні цілісних знань про живу природу в системі шкільної біологічної освіти XXI ст. Наведено методику визначення індексу соціальної зрілості особистості школяра. Висвітлено педагогічний досвід використання освітньої програми "Довкілля" та її вплив на духовний розвиток учнів.

Рассмотрены теоретические и дидактические основы интеграции содержания естественнонаучного образования. Установлена необходимость технологизации обучения в школе личностно ориентированного направления. Разработана концепция интегративного образования и определены психологические факторы развития мышления личности в условиях интегрированого обучения. Обоснована методика подготовки педагогов к комплексной экспертизе личносто ориентированого учебно-воспитательного процесса и педагогические условия формирования навыков использования естественнонаучных зананий в учащихся начальных классов. Представлена технология систематизации учебного материала интегративного курса по природоведению в сознанини учеников V - VI классов на базе дидактических тезаурисов. Установлена роль последовательности в формировании целостных знаний о живой природе в системе школьного биологичесокго образования XXI ст. Приведена методика определения индекса социальной зрелости личности учащегося. Освещен педагогический опыт использования образовательной программы "Довкілля" и ее влияние на духовное развитие учащихся.

Висвітлено погляди дітей про роль і значення додаткового підручника з фізичного виховання в збільшенні їх рухової активності.

Представлено мнение детей о роли и значении дополнительного учебника по физическому воспитанию в увеличении их двигательной активности.

In paper the judgement of children on a role and value of the padding tutorial on physical training in augmentation of their motor performance is presented.

На підставі наукових досліджень і осмислення передового педагогічного досвіду розглянуто дидактичний аспект гуманізації процесу навчання. Особливу увагу приділено з'ясуванню педагогічної сутності гуманізації, реалізації принципу гуманізації у цільовому, змістовому й операційно-діяльнісному компонентах процесу навчання, зв'язку гуманізації, індивідуалізації та диференціації навчання, гуманізації як основи розвитку творчої особистості.

Визначено концептуальні підходи до побудови моделі сучасної школи, у якій будуть створені умови для задоволення різноманітних потреб особистості та забезпечена можливість самореалізації кожного учня на основі всебічного педагогічного аналізу його успіхів, досягнень. Висвітлено критерії вибору індивідуально-орієнтованого навчання та виховання.

Розглянуто шляхи підвищення рухової активності дітей. Висвітлено особливості використання міжпредметних зв'язків у навчальному процесі початкової школи. Запропоновано впровадження елементів фізичної культури під час викладання теоретичних дисциплін.

Розкрито передумови створення першого підручника з української літератури. Наведено наукові вимоги до шкільних підручників з мови. Висвітлено проблеми шкільного підручника в сучасній середній школі. Проаналізовано підручники з гуманітарних дисциплін як навчальні книжки з життєтворчості учнівських особистостей. Описано досвід створення підручників української мови і літератури для шкіл з українською мовою навчання у Польщі. Розглянуто проблеми створення підручника з історії української філософії.

Раскрыты предпосылки создания первого учебника по украинской литературе. Приведены научные требования к школьным учебникам по языку. Освещены проблемы школьного учебника в современной средней школе. Проанализированы учебники по гуманитарным дисциплинам как учебные книги по жизнетворчеству личностей учеников. Описан опыт создания учебников украинского языка и литературы для школ с украинским языком обучения в Польше. Рассмотрены проблемы создания учебника по истории украинской философии.

З використанням сучасних технічних засобів навчання (ТЗН) розглянуто питання інтенсифікації навчального процесу. Описано види ТЗН, проаналізовано їх педагогічні можливості та запропоновано класифікацію. Розглянуто світлову проекцію екранних носіїв інформації, запропоновано класифікацію проекційної апаратури, наведено дидактичні характеристики діафільмів, діапозитивів, транспарантів. Подано загальні вимоги до форм представлення інформації в кадрі. Розкрито основи програмованого навчання, дидактично обгрунтовано можливості створення навчальної машини на базі ЕОМ, розглянуто спеціальні види навчальних програм, визначено головні фактори ризику та негативного впливу на стан здоров'я учня в процесі роботи з комп'ютером.

Висвітлено психолого-педагогічні аспекти впровадження технічних засобів навчання у навчально-виховний процес. Наведено дидактичні характеристики діапосібників: діафільмів, діапозитивів, транспарантів. Вміщено вказівки та рекомендації щодо виготовлення проекційних посібників. Розглянуто телебачення як засіб навчання та виховання. Викладено основи комп'ютерного навчання. Описано структуру персонального комп'ютера.