Проведено систематичний аналіз фундаментальних філософсько-світоглядних ідей - антропоцентризму та віталізму. Послідовно розглянуто загальні тенденції їх розвитку, окремі сутнісні виміри та опредметнення антропоцентризму та віталізму в різних сферах життєдіяльності людини. Особливу увагу приділено феномену українського буття та його людиновимірності та життєвості.

Прослежено развитие гуманизма со времен древних греков до Французской революции, рассмотрены условия и предпосылки, подготовившие платформу для начала работы Ч.Дарвина. Изложены основы теории ученого, касающиеся ряда самых значительных областей человеческой деятельности. Освещены противоречивые данные антропологии, биологии и геологии с экскурсами в медицину, физику и теологию. В контексте общественных наук раскрыты последствия постепенного многовекового развития гуманизма. Подчеркнуто, что именно эволюционная точка зрения лежит в основе многочисленных социальных болезней современности и, во всемирном масштабе, ответственна за стремление политиков к единому всемирному правительству, которое, согласно провозглашенной гуманистами цели, предназначено человечеству.

Висвітлено проблеми філософії математики та феноменології у діалектичній системі Гегеля, онтології свободи (М.Бердяєва) та символічного світу (Г.Сковороди). Проаналізовано внесок Г.Кордюмова та М.Кащенка у становлення та розвиток металофізики та патологічної ембріології, розглянуто порівняльно-анатомічну наукову програму І.Шмальгаузена. Всебічно досліджено оптичний резонанс Й.Й.Косоногова та Р.Вуда.

Містяться матеріали наукової конференції "Гуманізм. Людина. Освіта", що відбулася в Дрогобичі у травні 1994 року. Розглядаються аспекти взаємозв'язку освіти і просвітництва, проблема філософії символу в європейському образотворчому мистецтві Нового часу, психологічний механізм прийняття особистістю обов'язків, гуманістичний зміст моральної відповідальності особистості в екзистенціалізмі. Характеризуються людське існування та мовна картина світу, національний зміст космополітичного світогляду, висвітлюється національна свідомість у контексті загальнолюдських цінностей та культурний субстрат національної свідомості. Визначається роль філософії в системі вищої освіти, а національної специфіки естетичного виховання - в українській школі. Приводяться етнопедагогічні основи сучасного навчання і виховання, а також шляхи застосування мистецтва у розвитку культури майбутнього вчителя. Підкреслюється доцільність формування національної свідомості молодших школярів засобами рідної мови та інше.

Развивается новый подход к оценке эффективности информационных систем, вытекающий из "гармонического подхода". Рассматриваются теоретические и прикладные аспекты проблемы структурной гармонизации на примере информационных систем, в частности, закон сохранения информации, закон структурной гармонии систем. Излагаются основные понятия математики гармонии: золотое сечение, числа Фибоначчи, числа Стахова и обобщенные золотые сечения.

Исследован процесс становления и развития философии воспитания Западной цивилизации, сформировавшейся в XVIII веке. Изучена педагогическая интерпретация философской антропологии английских, французских и немецких просветителей. Рассмотрены аксиологические, методологические и герменевтические аспекты их философско-педагогических концепций. Определены статус, предназначение и функции философии воспитания. Освещены социально-исторические особенности исследуемого периода и характер педагогических традиций Западной цивилизации в эпоху Просвещения.

Рассматривается механизм работы сознания с точки зрения психофизиологии, нейрофизиологических процессов, протекающих в коре головного мозга. Дан философский анализ основных направлений человеческой деятельности. Освещены вопросы существования материального мира, фундаментальные законы организации, развития и взаимодействия системы живого вещества, лежащие в основе организации жизни как на Земле, так и на других материальных объектах. С несколько иной точки зрения осмыслена теория эволюции Ч.Дарвина, рассмотрены этапы возникновения жизни на нашей планете. Детально проанализированы места и значения человека в системе живого вещества, те функции и задачи, которые были возложены на него природой при рождении, в момент организации нового состояния материи - разумного вещества.

Рассмотрены интеллектуально-духовные основы культуры в системно-физическом подходе, просветительская и антропологическая философия образования, научная рациональность в постнеклассическую эпоху, синергетическая модель мира и синергетический тип рациональности. Проанализированы общественный идеал Ф.М.Достоевского, экзистенциализм В.Розинова и Л.Шестова, нравственный смысл жизни в трактовании В.Соловьева, метафизика жизни и смерти в учении Н.Федорова, фрагменты теории духовной жизни С.Л.Франка. Исследованы проблемы формирования социологической культуры в поставторитарном обществе, управления гуманистическим потенциалом организаций, предпосылки формирования новой философско-правовой парадигмы и др.

На основі аналізу чинників соціальної та когнитивної інституціоналізації філософської освіти розкривається природа, соціальна роль, структура та функції філософської парадигми національної системи освіти як інтегрованої цілісності світоглядних та теоретико-методологічних принципів розв'язання основних питань проблемного поля філософії освіти. Здійснюється концептуальна розробка цих принципів стосовно актуальних напрямів реформування освітньої теорії та практики в Україні.

Досліджено факти виникнення, розвитку і функціонування права з точки зору їх обумовленості відповідними пізнавальними процесами. Розглянуто динаміку соціально-політичних, психологічних, аксіологічних, логічних, філософських та інших чинників правового мислення, яка створює цілісну картину функціонування права як пізнання, а також є підставою для виокремлення предмета самостійної науки - гносеології права.

Висвітлено теоретичні проблеми регулювання мовної діяльності суспільства, співвідношення дескриптивного та прескриптивного підходів до мови. Вияви соціальної активності щодо мовних питань інтерпретовано як різновид метамовної рефлексії та досліджено у логіко-лінгвістичному і культурно-семіотичному аспектах. Особливу увагу приділено теоретичним проблемам мовної норми, соціонормативний (функціонально-комунікативний) аспект розгляду мовних питань поєднано з їх когнітивною інтерпретацією. Проаналізовано механізми маніпулювання мовою, проблеми влади та ідеології.

Рассмотрена проблема взаимовлияния новейших философских и литературоведческих концепций в американской науке и литературе.

Рассмотрены механизмы самопознания, показано их значение для наполнения содержанием самосознания на протяжении всей жизни человека.

Homo sapіens на відміну від інших видів живих істот володіє вродженою підсвідомою колективною впорядкованою структурою символів (архетипи Юнга). Властивості колективності та впорядкованості цієї структури пояснюють доцільність і навіть необхідність використання математики для опису фундаментальних закономірностей, притаманних навколишньому світу. З іншого боку, ці якості пояснюють також глибинний символізм, покладений в основу пізнання світу. У статті, досліджено ці питання на прикладі одного із найбільш парадоксальних розділів теоретичної фізики - квантової механіки.

Исследован процесс трансформации современной медицины и здравоохранения, который заключается в смене основных парадигм. Приведена общая характеристика и сделан анализ современного медико-биологического знания. Рассмотрено значение системного подхода как способа трансформации медицины и здравоохранения. Освещены изменения мировоззренческих и методологических оснований современной эпидемиологии. Изложены общенаучные, философские и медико-биологические аспекты валеологической парадигмы в современной науке. Раскрыты духовно-инновационные аспекты социальной адаптации человека. Описаны общие условия и пути гуманизации и гуманитаризации медицины и здравоохранения.

Проаналізовано принципові особливості сучасної американської освіти та виховання, процес пошуку дисциплінарної ідентифікації та випробування функціональних можливостей. Простежено еволюційні тенденції у межах основних концептуальних побудов, а також розглянуто феномен взаємовпливу американської та європейської філософсько-педагогічної думки.

Розглянуто процес становлення загальнотеоретичних положень сучасної науки про еволюційний розвиток живої та неживої природи, притаманні світогляду всіх первісних цивілізацій положення про циклічність і взаємну обумовленість природних і соціальних процесів.

Обобщен опыт рассмотрения важнейших научно-философских проблем здравоохранения и медицинского познания. Синтезированы новые направления мировой философской мысли, не получившие достаточного раскрытия в отечественной литературе. Анализируются закономерности исторического развития образа науки: рассмотрены основные этапы ее развития, дана общая характеристика современной науки, представлена диалектическая концепция развития науки.

Рассматриваются общие и специфические черты общенаучного и научно-медицинского познания, общей науки и медицины. Анализируются онтологические проблемы и предмет научной медицины (проблема познания пространства и времени биологических систем, органического детерминизма, развития биологических систем, диалектики объекта и предмета научно-медицинского познания) и логико-гносеологические проблемы развития теоретической медицины (проблема описания, объяснения и понимания в медицинском познании, многообразия форм теоретического знания в медицине, математизации и компьютеризации современной медицины, истины и критериев выбора теории в медицине, взаимосвязи научной картины мира и здоровья людей, классификации предмета медицинской науки).

Анализируются вопросы социально-гуманистического статуса медицины и методологические вопросы ее развития с учетом социокультурных факторов. Логически раскрываются следующие гносеологические и методологические проблемы: аксиологические проблемы научно-медицинского познания; изменение социального положения и роли медицинской науки в жизни современного общества; изменение ценностного статуса с учетом глобальных проблем развития человеческой цивилизации; методологические проблемы гуманизации и гуманитаризация научной медицины и высшего медицинского образования.