Изложена этика согласованного благоденствия. Рассмотрены особенности моральной мотивации и саморегуляции поведения личности, которые, по мнению автора, определяются моральным контролем и самоконтролем, а также нравственными чувствами и побуждениями. Уделено внимание вопросам свободы, смысла жизни и счастья.

Досліджено феномен "етичний кодекс", що виступає суттєвою константою сучасної практики соціального життя у загальносвітовому та національному масштабах. Продемонстровано трансформацію змісту та форми традиційного субстрату кодифікованої моральності у контексті соціокультурного розвитку з орієнтацією на сучасні процеси етичної кодифікації. З'ясовано, що важливий модус нормативного становить особистісно-перфекціоністська самореалізація у контексті соціальної нормативності. Доведено, що успішна реалізація позитивної програми нормативно-належного обумовлена органічною єдністю соціально-організаційних спонук людської активності та духовно-моральнісного потенціалу особистості у процесі творення простору осмисленого соціального буття. Встановлено, що сучасна модель кодексової культури передбачає орієнтацію на інституціонально-регулятивний рівень нормотворення.

  Скачати повний текст

Вивчено особливості моральної рефлексії у молодшому шкільному віці. Проаналізовано теоретичні підходи до розуміння рефлексії у філософії та психології. Визначено специфіку одного з її видів - моральної рефлекції. Обгрунтовано її значення як провідного психологічного механізму саморегуляції поведінки. Узагальнено результати досліджень вікових особливостей молодших школярів, що є передумовами формування моральної рефлексії у цьому віці. Виявлено критерії, показники та рівні її розвитку та типи саморегуляції поведінки у молодшому шкільному віці. Висвітлено зв'язок між рівнями розвитку моральної рефлексії та типами саморегуляції поведінки молодших школярів. Обгрунтовано й апробовано програму психолого-педагогічного супроводу даного розвитку в молодших школярів, що передбачає наявність рефлексивних компонентів у навчально-виховному процесі та організації спеціальних занять.

Визначено сутність та структуру моральної культури майбутніх учителів. Обгрунтовано педагогічні умови й технологію її фомування шляхом традиційного виховного впливу та опосередковано, за допомогою активізації зовнішніх і внутрішніх механізмів поведінки майбутніх учителів. Проаналізовано соціально-педагогічну проблематику формування моральної культури студентів, а також почуття совісті й обов'язку, ідентифікації особистих, колективних і громадських інтересів на базі загального інтелектуального розвитку, становлення ціннісних орієнтацій і пізнавальних потреб. Висвітлено теоретико-методичні положення видатних вітчизняних і зарубіжних педагогів про досягнення внутрішнього співвідношення між інтелектуальною та моральною освітою. Теоретично обгрунтовано систему та модель формування моральної культури студентів засобами активізації опосередкованих механізмів виховного процесу. Досліджено питання забезпечення оптимального вибору змісту та технологій формування моральної свідомості, почуттів, морально-вольових якостей студентів за умов реалізації ідеї особистісно-гуманного підходу щодо підготовки педагогічних кадрів.

Розкрито сутність та висвітлено характерні особливості аморального вчинку, розглянуто його структуру, проаналізовано різні підходи щодо запобігання відхиленням у поведінці підлітків. Виявлено рівні та основні форми аморальних вчинків, що скоюють підлітки та з'ясовано їх мотиви. Визначено психологічні умови, додержання яких сприяло процесу запобігання аморальним проявам в поведінці підлітків. Розглянуто зовнішнє вираження внутрішньої структури особистості підлітка. Запропоновано програму, яка дозволила за умов сучасної загальноосвітньої школи розвинути свідоме ставлення підлітків до норм моралі та зменшити, а в деяких випадках позбутися певних аморальних аспектів їх поведінки.

Висвітлено проблему формування педагогічної емпатії у професійній підготовці майбутнього вчителя. Розглянуто функціональну роль емпатії в педагогічній діяльності. Акцентовано увагу на необхідності включення емпатії в педагогічний процес як його структурний елемент. Описано теоретичну функціональну модель емпатійної педагогіки. Експериментально доведено можливість формування у студентів педагогічної емпатії за спеціально розробленою програмою у процесі навчання в педагогічному вузі.

Уточнено наукове поняття про морально-правову соціалізацію студентів. Визначено поняття "морально-правова соціалізація" як процес включення в ціннісно-нормативну систему особистості цінностей, які охороняються правом і відповідають морально-правовим уявленням суспільства. Доведено, що складовими морально-правової соціалізації молоді є: індивідуальні (морально-правова свідомість, пізнавальна мотивація, адекватне відображення цінностей тощо) і ціннісно-нормативні особливості індивіда (система ціннісних орієнтацій і соціальних норм студента, усвідомлення та сприйняття соціальних цінностей, соціальний контроль, оцінка та самоконтроль, правомірна поведінка особистості, наявність соціальної відповідальності та виконання санкцій). Виявлено залежність морально-правової соціалізації від індивідуальних особливостей студентів. Встановлено низьку пізнавальну активність студентів у морально-правовій сфері, стихійне правове виховання та самовиховання, негативне та нейтральне ставлення до діяльності правоохоронних органів, проте відстежено прагнення молоді удосконалювати себе, дотримуватися норм моралі під час виконання певного вчинку та намагання контролювати свою поведінку незалежно від ситуації. Вивчено вплив ціннісно-нормативних особливостей студентів на морально-правову соціалізацію (залежно від вікового, гендерного та професійного чинників).

Висвітлено сутнісні відмінності моралі Модерну від домодерних форм моральної регуляції, визначено критерії розмежування в її рамках індивідуальної моралі вдосконалення та суспільної моралі. Виявлено особливу форму суспільної моралі - соціальну мораль громадянського суспільства. Доведено, що соціальна мораль є праксеологічним знанням, яке формується живим досвідом громадянської взаємодії та коригується моралістами в режимі реального часу. Обгрунтовано, що праксеологічна спрямованість соціальної моралі визначає її функціоналізм і розкривається у принципах конвенційності, контекстуальності, модульності, мінімалізму.

Індекс рубрикатора НБУВ: С5*687.7*122.1 + Ю701.23

Рубрики:

Соціологія

Моральна регуляція поведінки. Моральні принципи, норми, правила. Моральна оцінка. Етичний критерій. Моральні санкції. Етичні кодекси

Шифр НБУВ: Ж23051 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено сутність поняття "духовність особистості". Розглянуто й охарактеризовано пріоритетність духовних цінностей як характерних індикаторів особистості у системі суспільних відносин.

Висвітлено проблему морального виховання людини. Розглянуто й охарактеризовано зміст та структуру поняття "цінність" у філософському та педагогічному аспектах. Наведено визначення поняття "мораль" та "моральний принцип". Викладено напрями та види моралі. Обгрунтовано, що моральне буття переважає над буттям матеріальним.

Виявлено два джерела формувальння моральності особистості: соціальне та духовно-трансцендентне. Проаналізовано три основні групи несвідомих феноменів моральної сфери особистості: позасвідоме моральне, витоками якого є духовність; моральні звички, принципи, моральну інтуїцію; неусвідомлене інфантильної природи (умовні моральні цінності), що обумовлено ідеалізацією Я-реального й інфантильними тенденціями особистості.

Обосновано существование двух источников нравственности личности: социальное и духовно-трансцендентное. Проанализированы три основные группы неосознаваемых феноменов нравственной сферы личности: внесознательное нравственное, основанием которого является духовность; нравственные привычки, принципы, нравственную интуицию; неосознаваемое инфантильной природы (условные нравственные ценности), что обусловлено идеализацией Я-реального, инфантильными тенденциями личности.

The existence of two sources of personality's morality is grounded: social and spiritual transcendent. Three main groups of the unrealized phenomena of moral sphere of personality are analyzed: irresponsible moral, based on spirituality; moral habits, principles, moral intuition; unrealized infantile nature (conditional moral values), that is conditioned by idealization of I-real and by infantile tendencies of a personality.

Висвітлено історію поняття «цинізм» та особливості витлумачення цинізму як особистісної позиції. Розглянуто історію формування та сенс поняття «психологічний захист», його види та якості згідно з теорією психоаналізу. Досліджено специфічні компоненти прояву цинізму та систем захисних механізмів в осіб з низьким та високим рівнем цинізму. Вивчено особливості функціонування захисних механізмів та сформовано психологічні профілі функціонування механізмів захисту в осіб з високим та низьким рівнем цинізму. Виявлено риси схожості та відмінності у напруженості механізмів психологічного захисту в осіб з різним рівнем прояву цинізму. Дані експериментального дослідження проявів цинізму та функціонування механізмів психологічного захисту подано на малюнку та у таблиці.

Освещена история понятия «цинизм» и особенности истолкования цинизма как личностной позиции. Рассмотрена история формирования и смысл понятия «психологическая защита», его виды и качества согласно теории психоанализа. Исследованы специфические компоненты проявления цинизма и систем защитных механизмов у лиц с низким и высоким уровнем цинизма. Изучены особенности функционирования защитных механизмов и сформированы психологические профили функционирования механизмов защиты у лиц с высоким и низким уровнем проявления цинизма. Выявлены черты напряжённости механизмов защиты, отличающие и роднящие лиц с высоким и низким уровнем проявления цинизма. Данные экспериментального исследования проявлений цинизма и функционирования механизмов психологической защиты даны на рисунке и в таблице.

Covered is the story of forming the concept of "cynicism" and especially the interpretation of cynicism as a personal position. Considered is the history of the formation and meaning of the concept of "psychological defense", its types and quality according to the theory of psychoanalysis. Examined are the specific components of cynicism and systems protection mechanisms in individuals with low and high levels of cynicism. Studied are the features of the functioning of the protective mechanisms and formed the psychological profiles of functioning mechanisms of protection in individuals with high and low levels of cynicism. Identified are the features of the similarity and dissimilarity of the tension of protection mechanisms individuals with high and low levels of cynicism. These pilot study manifestations of cynicism and functioning of psychological defense mechanisms served on the figure and table.

Висвітлено проблеми виховання моральних якостей у спорті. Розкрито виховні аспекти діяльності тренера з баскетболу, що працює з юнаками за умов спеціалізованих навчальних закладів спортивного профілю. З’ясовано гуманістичні риси виховного процесу, в якому авторитарний тиск на юного спортсмена замінюється створенням умов для його особистісного зростання та формування моральних якостей. У центрі такого процесу – сам спортсмен як головна мета, а не засіб вирішення спортивних, соціальних або ідеологічних завдань. Визначено шляхи гуманізації виховного процесу у спеціалізованих навчальних закладах спортивного профілю, що дозволить ефективно формувати моральні якості учнів.

The problems of education of moral values in sport. Discloses the educational aspects of the basketball coach who works with young people in special schools sports profile. Found humanistic traits of the educational process. where authoritarian pressure on the young athlete is replaced by creating conditions for his personal growth and the formation of moral qualities. At the center of this process – the athlete as the main goal, not a means to the solution of sporting, social or ideological objectives. The ways of the humanization of the educational process in the specialized schools sports profile, effectively forming moral character of students.

Розглянуто структурні компоненти, показники та функції емоційної культури, а також її значення у процесі розвитку особистості.

З’ясовано філософсько-правові аспекти впливу суспільної моралі на регулювання поведінки. Зазначено, що поведінка людини у суспільстві визначається, перш за все, природним правом, тобто домінуючими у суспільстві моральними нормами. Доведено, що моральні цінності, котрі притаманні кожній людині, а також є основою кожного соціуму, здійснюють регулятивну функцію суспільних відносин і поведінки людей.

Определены философско-правовые аспекты влияния общественной морали на регулирование поведения. Отмечено, что поведение человека в обществе определяется, прежде всего, естественным правом, т.е. доминирующими в обществе моральными нормами. Доказано, что моральные ценности, присущие каждому человеку и являющиеся основой каждого социума, осуществляют регулятивную функцию общественных отношений и поведения людей.

Philosophic and legal aspects of the impact of public morality to regulation of behavior is determined. Human behavior in society is determined, above all, by natural law, that is dominant in society moral standards. Moral values that are inherent in every person, and also are the basis of every society, exercise regulatory function of social relations and behavior.

Розглянуто оціночний критерій як сукупність суб'єктивних, об'єктивних і суб'єктивно-об'єктивних складників, які визначають моральну оцінку через вибір еталону. Запропоновано поділ складових оціночного критерію на необхідні та випадкові.

Досліджено проблеми етичного регулювання суспільних відносин, обгрунтовано комунікативну модель нормативності. Визначено та обгрунтовано модель нормативності, яка стає основою для вирішення суперечностей сучасної цивілізації за допомогою ціннісно-нормативних механізмів. Наголошено, що новизна полягає в узагальненому розгляді нормативності та обгрунтуванні продуктивного потенціалу її комунікативної моделі у відповідності із чим нормативність визначено як рефлексивний, свідомий, заснований на вияві свободи волі механізм обгрунтування загальнообов’язковості та загальнозначимості норм, що задаються елементом належності, закладеному в норму через інтегровану в неї цінність. Виявлено структуру нормативності та описано її основні елементи. Здійснено визначення та аналіз таких елементів нормативності як "суб’єкт", "цінність" та "комунікація". Комунікативна модель нормативності, завдяки іманентно належному їй принципу інтерсуб’єктивності, володіє потенціалом вирішення суперечностей таких субсистем сучасного суспільства як економіка, політика, екологія та військова сфера.

Проведено теоретико-методологічний аналіз підходів до проблеми вивчення делінквентної поведінки неповнолітніх і визначено стан її розробки. Здійснено диференціацію рівнів прояву делінквентної поведінки неповнолітніх. Визначено соціально-психологічні диспозиції у типології проявів делінквентної поведінки вихованців закритих навчальних закладів щодо різновиду їх правопорушень. Розроблено диференційовану соціально-психологічну програму корекції делінквентної поведінки неповнолітніх за умов закладів соціальної реабілітації та визначено її ефективність і умови успішної реалізації.