Розглянуто актуальні проблеми морального виховання у школі та суспільстві, особливо за умов політичної та моральної кризи. Визначено моральну мету шкільного виховання. Охарактеризовано аспекти морального виховання у шкільній спільноті як методу навчання. Проаналізовано суспільну природу навчального процесу. Визначено психологічний аспект морального виховання.

Проаналізовано особливості професійної етики соціальних педагогів, що працюють з сім'єю, визначено її складові, джерела розвитку. Розкрито суть понять права в сім'ї та права сім'ї в родині, а також принципів соціально-педагогічної роботи з сім'єю. Визначено моральні норми в поведінці соціального педагога. Вміщено словник моральних якостей і почуттів, а також кодекс вартостей сучасного українського виховання (за О.Вишневським).

Проанализированы особенности профессиональной этики социальных педагогов, работающих с семьей, определены ее составляющие, а также источники развития. Раскрыто содержание понятий права в семье и права семьи в семействе, а также принципов социально-педагогической работы с семьей. Определены моральные нормы в поведении социального педагога. Приведен словарь моральных качеств и чувств, а также кодекс ценностей украинского воспитания (по А.Вишневскому).

Висвітлено питання педагогічної деонтології як галузі педагогічної науки, що досліджує професійну поведінку педагога, яка грунтується на певних принципах, нормах і вимогах. Проаналізовано особливості поведінки педагога в ситуаціях конфлікту, екстремальних. Охарактеризовано ситуації морального вибору в педагогічній діяльності.

Освещены вопросы педагогической деонтологии как отрасли педагогической науки, исследующей профессиональное поведение педагога и основывающейся на устойчивых принципах, нормах и требованиях. Проанализированы особенности поведения педагога в ситуациях конфликта и экстремальных. Охарактеризованы ситуации морального выбора в педагогической деятельности.

Розглянуто предмет, функції та завдання педагогічної етики, визначено джерела її формування, розкрито сутність моральної культури та духовної творчості педагога. Визначено структуру моральної свідомості особистості викладача та основні принципи педагогічної моралі. Наведено загальну характеристику категорій етики (добра і зла, справедливості та несправедливості, честі і гідності, обов'язку та відповідальності) як засобу пізнання моральних і аморальних явищ педагогічної дійсності. Проаналізовано моральні проблеми педагогічної діяльності. Висвітлено питання розвитку моральної самосвідомості особистості учителя. Показано особливості формування, висвітлено об'єктивні та суб'єктивні аспекти та специфічні ознаки моральних відносин, розкрито їх гуманістичний зміст.

Рассмотрены предмет, функции и задания педагогической этики, определены источники ее формирования, раскрыта сущность моральной культуры и духовности творчества педагога. Определена структура морального сознания личности преподавателя и основные принципы педагогической морали. Приведена общая характеристика категорий этики (добра и зла, справедливости и несправедливости, чести и достоинства, обязанности и ответственности) как средства познания моральных и аморальных явлений педагогической действительности. Проанализированы моральные проблемы педагогической деятельности. Рассмотрены вопросы развития морального самосознания личности учителя. Показаны особенности формирования, освещены объективные и субъективные аспекты и специфические признаки моральных отношений, раскрыто их гумманистическое содержание.

Описано результати експериментального дослідження продуктивності професійної діяльності працівників податкової адміністрації за ускладнених часових умов.

Встановлено, що головні тенденції та особливості розвитку національної освіти в Галичині були обумовлені сформованими упродовж віків ідеалами та національними традиціями народу. Розкрито зміст і шляхи формування моральнісного підгрунтя галицької педагогіки 1930-х рр., які полягають у моральних нормах, що базувалися на засадах загальнолюдської та національної моралі, національній освіті, наповненій пріоритетними ідеалами - любов'ю до Бога і Батьківщини, та національній традиції, що є частиною духовного життя народу та була стрижнем ідентичності галицької спільноти. Доведено, що націоналізація школи (відкриття українських класів у польських школах та створення українських шкіл), організація громадських утворень "Просвіта", "Рідна школа", "Підойма", "Українське педагогічне товариство", "Наукове товариство імені Т.Шевченка", "Українська бесіда", юнацьких утворень "Пласт", "Січ", "Сокіл", "Луг", "Боян", сприяла моральному вихованню. Аргументовано, що цінності - добро, любов, надія, милосердя, віра мають стати пріоритетним началом у сучасній переорієнтації індивіда та домінантою морально-духовної культури усього людства.

Обгрунтовано концепцію конструювання змісту деонтологічної підготовки як складника професійної підготовки студента - майбутнього педагога за умов вищого педагогічного навчального закладу з використанням методологічних підходів: системного, компетентнісного, особистісно-діяльнісного, культурологічного та аксіологічного. Розроблено модель змісту деонтологічної підготовки педагога (мотиваційно-ціннісний, когнітивний, процесуальний, аналітико-рефлексивний компоненти), умови її впровадження у навчальному процесі вищого навчального закладу. Запропоновано та розкрито суть поняття "деонтологічна компетентність педагога". Обгрунтовано варіативні технології забезпечення деонтологічної підготовки педагога, засобами якого є розроблений спецкурс "Основи педагогічної деонтології" та безпосередня організація практичної діяльності студентів кураторами, деканатом, ректоратом, що сприяє формуванню деонтологічної компетентності. Доведено, що впровадження розробленої моделі змісту деонтологічної підготовки передбачає використання різних форм і методів роботи зі студентами (створення ситуацій вибору, розв'язання різних ситуацій конфлікту, ризику). Розвинуто дефініції педагогічної деонтології, критерії та показники готовності студента до здійснення нормативної професійної поведінки.

Вперше теоретично обгрунтовано й апробовано модель формування професійної етики майстрів виробничого навчання у ПТНЗ, визначено педагогічні умови її реалізації, якими є: наступність, етична компетентність, єдність професіоналізму та моральності у професійній діяльності, урахування впливу зовнішнього середовища та особистості викладача на учнів ПТНЗ. Охарактеризовано компоненти структури професійної етики майстрів виробничого навчання у ПТНЗ і встановлено критерії їх сформованості. Обгрунтовано шляхи впровадження моделі у практику роботи ПТНЗ і в систему підвищення кваліфікації майстрів виробничого навчання. Наведено рекомендації щодо удосконалення професійної діяльності майстрів виробничого навчання у ПТНЗ. Розроблено навчальний курс "Основи професійної етики майстра виробничого навчання", Кодекс професійної етики майстра виробничого навчання, а також методичний посібник "Формування професійної етики майстрів виробничого навчання".

На підставі дослідження компонентів, структури й особистісної детермінації психологічної культури керівників середніх навчальних закладів освіти розроблено технології формування та розвитку загальних і спеціальних вмінь засобами психологічного тренінгу. Розглянуто теоретичний зміст і співвідношення понять, пов'язаних з психологічною культурою, проаналізовано сучасні підходи щодо визначення її складових, встановлено особливості використання багатовимірного системного методу дослідження латентної структури характерних рис і властивостей особистості, стилів управлінської взаємодії, навичок управління, індивідуальних потенціалів та інших показників. З використанням засобів факторного аналізу побудовано емпіричні моделі "реального" й "ідеального" керівника, на підставі порівняння яких з урахуванням даних про системотвірні фактори, теоретичних вимог менеджменту, психології, етики й інших критеріальних систем визначено внутрішні особистісні об'єкти впливу та формування управлінських навичок і психологічної культури керівників навчальних закладів. Встановлено й експериментально апробовано стратегії формування вмінь і розвитку особистості, принципи конструювання та проведення психологічного тренінгу, визначено методичні й організаційні передумови його ефективності щодо розвитку психологічної культури керівників шкіл за умов післядипломного навчання.

На засадах парадигмального підходу проаналізовано сутність, походження, зміст, взаємозв'язок моральної та правової відповідальності, а також проблеми формування її у педагога. Наведено інформацію з історії європейської та вітчизняної науки (філософії, педагогіки, психології, етики, права) з метою висвітлення гуманістичного аспекту морально-правової відповідальності особистості.

На основе парадигмального подхода проанализированы сущность, происхождение, содержание, взаимосвязь моральной и правовой ответственности, а также проблемы формирования ее у педагога. Дана информация из истории европейской и отечественной науки (философии, педагогики, психологии, этики, права) с целью освещения гуманистического аспекта морально-правовой ответственности личности.

Розкрито зміст, функції та завдання педагогічної етики як навчального курсу, проаналізовано його категоріальний лад. Розглянуто моральні проблеми педагогічної діяльності та відносин. Увагу приділено структурі моральної свідомості особистості педагога, питанням педагогічної справедливості, проблемам співвідношення моральних цілей і засобів педагогічної діяльності.

Раскрыты содержание, функции и задачи педагогической этики как учебного курса, проанализировано его категориальное устройство. Рассмотрены моральные проблемы педагогической деятельности и отношений. Уделено внимание структуре морального сознания личности педагога, вопросам педагогической справедливости, проблемам соотношения моральных целей и средств педагогической деятельности.

Обгрунтовано сутність і специфіку деонтологічної підготовки науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації в аспірантурі, педагогічні умови (уведення деонтологічної складової у зміст післядипломної освіти, актуалізація ціннісного ставлення аспірантів до навчання в аспірантурі як проекту вибору наукової та науково-педагогічної кар'єри, спрямування нестандартних форм професійної соціалізації на дотримання аспірантами деонтологічних настанов морального обов'язку та належної поведінки в науковому та науково-педагогічному співтоваристві), що забезпечують ефективність означеного процесу, спрямованого на формування в них деонтологічної культури. Визначено сутність і структуру деонтологічної культури аспірантів як науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації. З'ясовано критерії та показники, охарактеризовано рівні її вияву. Уточнено поняття "професійна деонтологія", "деонтологія у професійній діяльності наукових і науково-педагогічних кадрів". Розглянуто положення теорії післядипломної освіти за рахунок її збагачення питаннями щодо деонтологічної підготовки науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації в аспірантурі, спрямованої на формування в них деонтологічної культури.

Висвітлено сучасні проблеми соціально-педагогічної етики й деонтології. Розкрито сутність таких категорій, як добро, зло, совість, моральний вибір, ціннісні орієнтації, етична свідомість. Увагу приділено моральним нормам соціально-педагогічної роботи й етичним принципам діяльності соціального педагога.

Розглянуто предмет, функції, задачі, категорії педагогічної етики. Висвітлено моральні проблеми педагогічної діяльності. Увагу приділено питанням моральної свідомості та самосвідомості педагога. Розкрито сутність таких понять, як моральна культура, доброта, добропорядність, совість, моральний обов'язок педагога.

Проаналізовано проблему розвитку фахової інноваційної культури педагогічних працівників, де основну увагу приділено визначенню її філософсько-психологічних основ, психологічних закономірностей і механізмів. Розкрито психологічні особливості особистості, здатної до інновації. Наведено методику комплексного психологічного вивчення фахової інноваційної культури педагогічних працівників.

Проанализирована проблема развития профессиональной инновационной культуры педагогических работников, где основное внимание уделяется определению ее философско-психологических основ, психологических закономерностей и механизмов. Раскрыты психологические особенности личности, способной к инновации. Представлена методика комплексного психологического изучения профессиональной инновационной культуры педагогических работников.

Висвітлено теоретичні та методичні питання формування професійної етики (ПЕ) вчителя як базової складової його фахової підготовки. Розкрито методологічні аспекти прикладної етики, її деонтологічні основи, практику реалізації суб'єкт-суб'єктної взаємодії на засадах етики. Розглянуто проблеми співвідношення моральних цілей і засобів у педагогічній діяльності, морального самовдосконалення в історії педагогічної етики. Проаналізовано роль ПЕ у становленні колегіальних відносин у педагогічному колективі. Визначено толерантність як складову сучасних глобалізаційних процесів, етичну складову професійно-педагогічної підготовки студентів ВНЗ у контексті євроінтеграційних процесів. Увагу приділено проблемам формування педагогічної етики як інваріантного компоненту професійної культури вчителя, етичним засадам його професійно-педагогічної культури.

Освещены теоретические и методические вопросы формирования профессиональной этики (ПЭ) учителя как базовой составляющей его профессиональной подготовки. Раскрыты методологические аспекты прикладной этики, её деонтологические основы, практика реализации субъект-субъектного взаимодействия на основах этики. Рассмотрены проблемы соотношения моральных целей и средств в педагогической деятельности, морального самоусовершенствования в истории педагогической этики. Проанализирована роль ПЭ в становлении коллегиальных отношений в педагогическом коллективе. Определены толерантность как составляющая современных глобализационных процессов, этическая составляющая профессионально-педагогической подготовки студентов ВУЗ в контексте евроинтеграционных процессов. Внимание уделено проблемам формирования педагогической этики как инвариантного компонента профессиональной культуры учителя, этическим основам его профессионально-педагогической культуры.

Здійснено теоретичний аналіз етичних вимірів педагогічної професії, розкрито її деонтологічні засади. У процесі дослідження наголошено на формуванні у сучасного вчителя провідних професійно-особистісних моральних якостей.

Розкрито деякі аспекти сутності корпоративної культури, зокрема корпоративної культури викладача вищої школи.

Висвітлено питання організації процесу формування професійної відповідальності майбутніх учителів основ здоров'я (ОЗ) в процесі фахової підготовки. Проаналізовано зміст, структуру та функції професійної відповідальності вчителів ОЗ. Розкрито питання професійної етики та деонтології вчителів ОЗ. Увагу приділено проблемам формування професійної відповідальності майбутніх учителів ОЗ на основі професійної акмеології.

Відображено розвиток проблеми професійної етики педагога у зарубіжній та вітчизняній літературі. Висвітлено специфіку професійної діяльності соціального педагога, сутність, структуру та зміст етичної компетентності в його професійній діяльності. Наведено орієнтовну програму курсу "Етика соціально-педагогічної діяльності".