Висвітлено теоретичні та практичні засади формування ціннісних орієнтацій підлітків у галузі музичної культури. Визначено сутність поняття "ціннісні орієнтації особистості у галузі музичної культури" та його структуру. Зроблено діагностику сформованості ціннісних орієнтацій підлітків у даній сфері. Обгрунтовано й експериментально підтверджено ефективність педагогічних умов і особистісно-орієнтованих технологій формування ціннісних орієнтацій підлітків у сфері музики.

Освещены теоретические и практические основы формирования ценностных ориентаций подростков в области музыкальной культуры. Определены сущность понятия "ценностные ориентации личности в области музыкальной культуры" и его структура. Сделана диагностика сформированности ценностных ориентаций подростков в данной сфере. Обоснована и экспериментально подтверждена эффективность педагогических условий и личностно-ориентированных технологий формирования ценностных ориентаций подростков в сфере музыки.

Вивчено процес лібералізації моральних цінностей підлітків та їх емансипації від дорослих як психологічних тенденцій морального розвитку особистості. Розкрито й обгрунтовано суть процесу лібералізації як головної психологічної тенденції розвитку моральних цінностей у підлітковому віці. Розроблено й апробовано опитувальники з метою вивчення рівнів розвитку нормативної, емоційної та поведінкової емансипації підлітків, за допомогою яких виявлено показники та рівні розвитку трьох видів емансипації. Вивчено психологічні особливості розвитку моральної рефлексії та саморефлексії як механізмів активізації розвитку процесу лібералізації даних цінностей. На підставі експериментальних даних доведено доцільність і ефективність впровадження розвивальної програми як соціально-психологічного тренінгу з використанням методів групової роботи, а саме: групової дискусії, бесіди, рольової гри, психологічних вправ з метою розвитку моральної рефлексії та саморефлексії. Результати дослідження доцільно використовувати у психодіагностичній та корекційній діяльності практичних психологів і педагогів.

Вивчено особливості розвитку моральної свідомості на етапі молодшого шкільного віку. Проаналізовано теоретичні підходи до вивчення моральної свідомості особистості, узагальнено результати дослідження їх вікових аспектів. На підставі результатів емпіричних досліджень встановлено, що моральна свідомість молодшого школяра має конкретно-образний характер з віковою тенденцією до узагальнення моральних імперативів у формі понять про добро та зло, справедливість і несправедливість, благо та неблаго, а в її структурі виокремлено когнітивну, емоційно-оцінну та конативну складові. На підставі визначених критеріїв та показників складових моральної свідомості виявлено три рівні її розвитку на етапі молодшого шкільного віку: оптимальний, задовільний та незадовільний. Обгрунтовано шляхи та засоби розвитку моральної свідомості молодшого школяра. Відзначено, що основними формуючими чинниками цього розвитку є підвищення рівня усвідомлення моральних уявлень, понять, ідеалів, принципів та власної морально-ціннісної сфери, виникнення внутрішньої мотивації моральної поведінки та розвиток моральної рефлексії, самооцінки й самоконтролю.

Визначено та науково обгрунтовано компоненти (мотиваційно-настановчий, змістовий, операційно-рефлексивний, оцінний) підготовки майбутніх учителів початкової школи до формування соціально-ціннісних орієнтацій у молодших школярів. Виявлено критерії та показники даної підготовки, охарактеризовано її рівні. Розроблено експериментальну модель підготовки майбутніх учителів початкової школи до формування соціально-ціннісних орієнтацій у молодших школярів, апробовану на практиці у межах спецкурсу "Основи формування соціально-ціннісних орієнтацій особистості". Визначено педагогічні умови її реалізації.

Досліджено проблему формування в учнів молодшого шкільного віку уявлення про здоров'я як особистісну цінність. Розглянуто теоретичний аспект та висвітлено практику стосовно цієї проблеми. Проведено теоретичний аналіз підходів до дослідження уявлень про здоров'я в дітей молодшого шкільного віку. Розкрито суть категорій "здоров'я", "цінності", "уявлення", розглянуто їх характеристики, психологічні особливості уявлень і умови формування їх у школярів. Визначено стан, критерії та рівні сформованості уявлень про здоров'я у молодших школярів. Обгрунтовано й експериментально перевірено програму та методику дослідження уявлень про здоров'я дітей, яка передбачає проведення експериментальної перевірки змісту навчання основ здоров'я у молодших школярів у навчально-виховному процесі та у позанавчальній роботі. Запропоновано корекційно-розвивальну програму та комплекс заходів стосовно вдосконалення змісту навчально-виховного процесу шляхом валеологізації, покращання стану здоров'я учнів і формування ціннісного ставлення до їх здоров'я та здоров'я людей, що їх оточують. Підтверджено ефективність розробленої програми.

Досліджено теоретичні та практичні питання формування гуманістичних цінностей підлітків (чуйності, справедливості, самоповаги, бережливості) у позашкільних навчальних закладах туристсько-краєзнавчого профілю. Проведено аналіз даної проблеми у психолого-педагогічному контексті, розкрито сутність понять "цінність", "гуманізм", "гуманістичні цінності". Обгрунтовано педагогічні засади підвищення ефективності формування гуманістичних цінностей підлітків. Розроблено й апробовано цільову програму роботи позашкільного навчального закладу туристсько-краєзнавчого профілю "Цінність людини" як складової обгрунтованої функціональної моделі формування гуманістичних цінностей підлітків. Розкрито зв'язки та взаємозалежності між компонентами моделі, якими є учень як суб'єкт виховного процесу, педагог, педагогічні умови цілеспрямованого впливу, форми, методи й етапи реалізації програми.

Обгрунтовано актуальність побудови навчально-виховного процесу початкової школи на аксіологічних засадах. Охарактеризовано основні дефініції поняття "ціннісне ставлення". Розкрито особливості формування ціннісних ставлень дітей молодшого шкільного віку. Проаналізовано стан сформованості ціннісного ставлення до рідного краю учнів сучасної початкової шоли. Визначено педагогічні умови оптимізації процесу формування у молодших школярів ціннісного ставлення до рідного краю. Розроблено й експериментально апробовано відповідну модель, основою якої є педагогічні умови формування у молодших школярів ціннісного ставлення до рідного краю, а саме: інтегрування краєзнавчого матеріалу у зміст навчально-виховного процесу початкової школи, забезпечення цілісності навчально-виховного процесу та підготовка вчителів до організації навчання та виховання учнів на краєзнавчій основі.

Досліджено проблеми формування ціннісних орієнтацій підлітків засобами художньої літератури у позанавчальний час. Проаналізовано концептуальні підходи до даного процесу в історичному та соціально-педагогічному аспектах. Розкрито зміст і характерні особливості формування ціннісних орієнтацій підлітків засобами художньої літератури. Обгрунтовано відповідну систему та виявлено оптимальні шляхи даного формування. Розроблено концепцію педагогічної підтримки дослідженого процесу. Визначено спрямованість змістового аспекту соціально-виховної роботи з урахуванням наступності розвитку соціально значущих якостей підлітків. Обгрунтовано зміст і структуру ціннісних орієнтацій. Запропоновано методики ефективного формування ціннісних орієнтацій підлітків засобами художньої літератури та наведено результати констатувального та формувального експериментів на різних етапах позанавчальної діяльності.

Розглянуто питання формування ціннісних ставлень особистості до себе, людей, суспільства та здатності до самоактуалізації за умов дитячого об'єднання (ДО). Визначено проектний підхід як форму виховання соціальної активності особистості. Проаналізовано психологічні чинники та бар'єри процесу самоактуалізації особистості дитини в сучасних ДО, психолого-педагогічні умови формування здатності підлітків до самоактуалізації в ДО.

Рассмотрены вопросы формирования ценностных отношений личности к себе, людям, обществу и способности к самоактуализации в условиях детского объединения (ДО). Определен проектный подход как форма воспитания социальной активности личности. Проанализированы психологические факторы и барьеры процесса самоактуализации личности ребенка в современных ДО, психолого-педагогические условия формирования способности подростков к самоактуализации в ДО.

Обгрунтовано й експериментально перевірено соціально-педагогічні умови ефективного формування життєтворчих цінностей старшокласників педагогічного ліцею, основними з яких є: діалогічність процесів педагогічної взаємодії учителів і учнів, урахування вікових та індивідуальних особливостей старшокласників, організація діяльності з урахуванням реалізації практики свободи, мотивація творчої активності та професійного самовизначення ліцеїстів, підвищення компетентності педагога у питаннях формування життєтворчих цінностей, забезпечення адекватності виховних впливів навчально-виховного процесу педагогічного ліцею на особистість учня. Визначено, що технологію створення соціально-педагогічних умов формування життєтворчих цінностей старшокласників у навчально-виховному процесі педагогічного ліцею представлено функціональною моделлю, яка включає мету, зміст, принципи, методи, форми, засоби, соціально-педагогічні умови формування життєтворчих цінностей старшокласників педагогічного ліцею. Доведено, що технологічна організація навчально-виховного процесу з урахуванням визначених соціально-педагогічних умов, дала можливість прослідкувати динаміку формування життєтворчих цінностей учнів педагогічного ліцею, а також встановити рівні їх сформованості.

Проаналізовано основні теоретико-методологічні підходи вітчизняних психологів до визначення сутності та структури поняття "ціннісне ставлення", наведені у науково-методичній літературі. Обгрунтовано важливість формування емоційного компоненту ціннісного ставлення дитини дошкільного віку до світу.

З огляду на можливість досягнення науково обгрунтованого моделювання психолого-педагогічних умов формування та розвитку будь-якої властивості, риси, вмінь, навичок лише за умови професійної компетентності вчителя щодо здійснення діагностування рівня їх сформованості, запропоновано комплекс методик з вивчення рівня сформованості громадянських ціннісних орієнтацій (ГЦО) старшокласників. Розглянуто структурні компоненти ГЦО старшокласників через виявлення ступеня сформованості у когнітивному, емоційному, мотиваційному та поведінковому показниках і діагностичний інструментарій, за яким можливо виявити рівень їх сформованості. Окреслено характеристики, за яким оцінюється кожний рівень. Проаналізовано запропоновані методики діагностування рівня сформованості ГЦО: метод спостереження, метод анкетування, методи тестового діагностування, проективні тести. Зосереджено увагу на найвиразніших фактах відхилення уявлень старшокласників про громадянськість, виявлених під час діагностування. Подано модель процесу формування ГЦО, яка має на меті виховувати усвідомлене розуміння сутності ГЦО у старшокласників, що виявляється у відповідних вміннях та навичках. Визначено завдання щодо досягнення цієї мети. Зазначено, що вчасно проведене діагностування озброює вчителя розумінням, які заходи найефективніше використовувати до відповідної групи учнів і які педагогічні умови найкраще сприятимуть формуванню ГЦО.

У контексті основного завдання освіти - адаптації дитини в умовах трансформації суспільних відносин - обгрунтовано доцільність аналізу структури цінностей і ціннісних орієнтацій учнівської молоді, що мають найбільший вплив на формування їх світогляду та усвідомлення власного місця в системі соціальних зв'язків. Досліджено систему цінностей дівчат старшого шкільного віку, які виховуються в повній і неповній сім'ях. Проведено порівняльний аналіз усереднених рангів сформованих цінностей дівчат із повних і неповних сімей, результати якого подано у таблиці. Підкреслено важливу роль генетичної сім'ї людини у формуванні ціннісних орієнтацій особистості. Виконане дослідження дозволяє підвищити результативність педагогічного та корекційно-виховного впливу на дитину з врахуванням статі та ситуації повної та неповної сім'ї.

В контексте основной задачи образования - адаптации ребенка в условиях трансформации общественных отношений - обоснована целесообразность анализа структуры ценностей и ценностных ориентаций ученической молодежи, которые имеют наибольшее влияние на формирование их мировоззрения и осознание собственного места в системе социальных связей. Исследована система ценностей девушек старшего школьного возраста, которые воспитываются в полной и неполной семьях. Проведен сравнительный анализ усредненных рангов сформированных ценностей девушек из полных и неполных семей, результаты которого приведены в таблице. Подчеркнута важная роль генетической семьи человека в формировании ценностных ориентаций личности. Выполненное исследование позволяет повысить результативность педагогического и коррекционно-воспитательного влияния на ребенка с учётом пола несовершеннолетнего и ситуации полной и неполной семьи.

The article considers the system of values of girls of senior school age, who are brought up under conditions of complete and incomplete family. The author makes a comparative analysis of middle grade values of girls from complete and incomplete families. Main values and values not excepted by teenagers from complete and incomplete families are selected.

Наведено результати емпіричного дослідження, спрямованого на визначення специфіки ціннісних орієнтацій старших підлітків залежно від приналежності їх до певної групи "підвищеної психологічної уваги"(ППУ). Встановлено, що специфіка психологічної схильності, що диференціює групи ППУ, виявляється у своєрідності ієрархії ціннісних орієнтирів старших підлітків.

Приведены результаты эмпирического исследования, направленного на изучение специфики ценностных ориентаций старших подростков в зависимости от принадлежности их к определенной группе "повышенного психологического внимания"(ППВ). Установлено, что специфика психологической склонности, которая разделяет группы ППВ, проявляется в своеобразии иерархии ценностных ориентаций старших подростков.

The article deals with the results of the empirical research directed on studying of specificity of valuable orientations of the senior teenagers depending on their accessory to certain group " raised psychological attention ". The corresponding scientific literature on this problematics is analysed. It is established, that specificity of psychological propensity which divides groups PPV, it is shown in an originality of hierarchy of valuable orientations of the senior teenagers.

Теоретично обгрунтовано й експериментально підтверджено вплив емпатії на розвиток ціннісно-смислової сфери у ранній юності. Досліджено ціннісно-потребову сферу старшокласників з різною професійною спрямованістю. Вивчено особливості розвитку ціннісно-потребової сфери особистостей раннього юнацького віку з різною професійною спрямованістю та її взаємозв'язок з емпатією.

Теоретически обосновано и экспериментально подтверждено влияние эмпатии на развитие ценностно-смысловой сферы в ранней юности. Исследована ценностно-смысловая сфера старшеклассников с разной профессиональной направленностью. Изучены особенности развития целостно-смысловой сферы в ранней юности.

Theoretically substantiated and experimentally confirmed effect of empathy on the development of value-demand areas in early adolescence. We investigate the value field school students from different professional orientation. The features of the development of value-demand areas personalities of early adolescence with a different professional orientation and its relationship with empathy. Found personality correlates of empathy in the system of value-demand areas.

Розглянуто особливості формування ціннісних орієнтацій (ЦО) старшокласників з повних і неповних сімей на підставі двох методологічних принципів психологічного дослідження: по-перше, розгляд системно-ціннісного підходу як результату освоєння старшокласниками суспільних явищ навколишньої дійсності з позиції цінностей; по-друге, уявлення про формування та функціонування ЦО особистості як процесу, в основі якого лежить особливий вид психічної діяльності - оцінна діяльність, спрямовона на усвідомлення ціннісного значення цих явищ. Експериментально досліджено відмінності в структурі типів ЦО: виявлено позитивний кореляційний зв'язок цінностей "життєва мудрість", "свобода", "незалежність і терпимість", які є значущими для старшокласників з повних сімей; для учнів з неповних сімей ранг цих цінностей падає, а ранг "цікава робота" збільшується; виявлено орієнтація учнів з неповних сімей на соціальну успішність, а з повних сімей - на особисту незалежність. Зазначено про вплив цих показників на стан їх психічного здоров'я. Встановлено на підставі аналізу ієрархії ЦО старшокласників з неповних сімей наявність в їх структурі компонентів, які призводять до виникнення установок асоціального характеру, як наслідок, трансформуються в стійку асоціальну поведінку, порушують їх психічне здоров'я. Актуальними напрямами дослідження в даній області є складання психокоригувальних програм, спрямованих на формування позитивних ціннісних орієнтацій, та розробка рекомендацій для педагогів і практичних психологів.

Рассмотрены особенности формирования ценностных ориентаций (ЦО) старшеклассников из полных и неполных семей на основе двух методологических принципов психологического исследования: во-первых, рассмотрение системно-ценностного подхода как результата освоения старшеклассниками общественных явлений окружающей действительности с позиции ценностей, во-вторых, представление о формировании и функционирования ЦО личности как процесса, в основе которого лежит особый вид психической деятельности - оценочная деятельность, направленная на осознание ценностного значения этих явлений. Экспериментально исследованы различия в структуре типов ГО: выявлено положительное корреляционная связь ценностей "жизненная мудрость", "свобода", "независимость и терпимость", значимых для старшеклассников из полных семей, для учащихся из неполных семей, ранг этих ценностей падает, а ранг "интересная работа" увеличивается; установлена ориентация учащихся из неполных семей на социальную успешность, а из полных семей - на личную независимость. Указано влияние этих показателей на состояние их психического здоровья. Установлено на основе анализа иерархии ГО старшеклассников из неполных семей наличии в их структуре компонентов, которые приводят к возникновению установок асоциального характера, как следствие, трансформируются в стойкое асоциальное поведение, нарушая их психическое здоровье.

Актуальными направлениями исследования в данной области является составление психокоррекционных программ, направленных на формирование позитивных ценностных ориентаций, и разработка рекомендаций для педагогов и практических психологов.

Обгрунтовано важливість орієнтування на змістові зв'язки в структурі особистості під час створення психологічно містких виховних технологій. Розкрито сутність функціональних і генетичних зв'язків, що існують між особистісними цінностями вихованця. Розглянуто співвідношення позитивних моральних якостей на прикладі таких особистісних утворень, як моральна рішучість і покірливість. Охарактеризовано вплив базових негативних цінностей - надмірного користолюбства й гонористості - на життя людини. Висвітлено роль діяльності педагога в досягненні мети виховання у школярів морально-духовного завзяття стати носієм суспільно значущих цінностей як репрезентантів гуманістично спрямованої особистості.

Обоснована важность ориентирования на содержательные связи в структуре личности при создании психологически емких воспитательных технологий. Раскрыта сущность функциональных и генетических связей, существующих между личностными ценностями воспитанника. Рассмотрено соотношение положительных моральных качеств на примере таких личностных свойств, как моральная решительность и покорность. Охарактеризовано влияние базовых отрицательных ценностей - чрезмерного корыстолюбия и тщеславия - на жизнь человека. Освещена роль деятельности педагога в достижении цели воспитания у школьников морально-духовного упорства стать носителем общественно значимых ценностей как репрезентантов гуманистически направленной личности.

The author reveals the essence of functional and genetic relationships existing among pupil's individual values, for instance, the correlation between positive moral values (moral determination, obedience) and basic negative values (greed, vanity), the role of pedagogue's activity for attaining the goal of molding the moral and spiritual persistence as the central motive in the general polymotivating system.

За допомогою аналізу наукової літератури проведено аналіз дефініції "потреби" з позиції філософії, психології, соціології. Визначено біогенні, психогенні та соціогенні підходи до класифікації потреб дитини. Розкрито питання біо-, психо- та соціогенних потреб дитини. Обгрунтовано взаємозв'язок потреб дитини та її прав. Висвітлено перелік базових потреб, задоволення яких є умовою гармонійного розвитку дитини. Зроблено висновок, що права дитини - це базові потреби, без задоволення яких дитина не може нормально жити, розвиватися.

Раскрыт вопрос биогенных, психогенных и социогенных потребностей ребенка. Обоснована взаимосвязь потребностей ребенка и его прав.

It is opened up the question of biogenic, psychogenic and sociogenic necessities of child and is grounded of intercommunocation necessities of child and its rights.

Висвітлено проблему духовних сімейних цінностей підлітків та юнаків, що є вельми актуальним, оскільки саме в цей період у дітей розвиваються когнітивна й емоційна сфери психіки, реконструюються взаємини з батьками та ровесниками, формується Я-ідентичність, здійснюється довільна регуляція поведінки. Охарактеризовано стан даного питання в психолого-педагогічній літературі. Висвітлено хід експерименту і проаналізовано одержані результати. Подано характеристику структурних елементів духовності: інформаційних, наукових і культурних цінностей. Зазначено, що дослідження здійснювалося у два етапи: на першому етапі вивчався взаємозв'язок між духовною спрямованістю підлітків та сімейно-родинними ціннісними орієнтаціями, мета другого полягала у дослідженні змісту системи родинних ціннісних орієнтацій, що сприяють розвитку духовності старшокласників та таких, що гальмують цей процес. Використано такі методи : теоретичний аналіз та узагальнення наукових даних з проблеми дослідження, спостереження, бесіди з учнями та їх батьками, анкети, твори на задану тему. Доведено, що вся система цінностей, настановлень, потреб та мотивів сім'ї орієнтована на реальні можливості її життєдіяльності і багато в чому визначається умовами життя. Підкреслено, що провідне місце серед таких умов посідають сімейні взаємостосунки, що детерміновані характером батьківських позицій, почуттів, ставлень та очікувань.

Висвітлено актуальні проблеми, пов'язані з духовно-моральними цінностями, з їх формуванням, ствердження моральних і духовних засад у молодіжному середовищі. Проведений аналіз сучасної соціокультурної ситуації, яка характеризується низкою негативних процесів, що знаходять свої прояви у підлітковому середовищі. Виявлено ціннісні орієнтації молоді, що складає теоретико-практичну базу для ефективного прогнозування різних соціальних трансформацій, які можуть відбуватися в суспільстві. Зазначено про відсутність чітко визначених факторів формування ціннісних орієнтацій молоді за умов реформування суспільства, що є перепоною у розробці результативного механізму оптимізації адаптивних механізмів у молодіжному середовищі. Підкреслено освітній фактор як найпозитивніший, оскільки пов'язаний з системним процесом освіти, до якого включений, окрім спеціальних профільних дисциплін, аспект гуманітарної освіти, що має величезне значення для формування духовно-моральних ціннісних орієнтацій. Вивчення ціннісних пріоритетів молоді дозволяє чітко визначати майбутній характер і стан самого суспільства. Розглянуто дослідження, що проводилося лабораторією соціологічних досліджень Мелітопольського державного педагогічного університету, про ксенофобічні настрої молоді як категорії, що швидко переймає щось неформальне та радикальне. Констатовано, що у подальших дослідженнях можлива розробка методики впливу культури на людську життєдіяльність не прямо, а опосередковано - через цінності, норми, ідеали, переконання, засоби мистецтва і народну творчість.