Уперше теоретично й емпірично доведено, що особливості емоційності у підлітковому віці взаємопов'язані з найважливішим компонентом індивідуального мікросередовища - стилем сімейного виховання. Визначено якісні показники емоційності, представлені патернами певних емоційних переживань, зокрема, спокою, радості, гумору, гніву, страху, печалі, байдужості. Виявлено та описано варіанти комбінацій типів емоційності (емоційні диспозиції) підлітків та їх батьків як членів однієї сімейної системи. Одержано нові дані про емоційність підлітків, яка виявляться у специфіці сполучень індивідуально психологічних рис особистості. З'ясовано характеристики стилю сімейного виховання в сім'ях підлітків - представників різних типів емоційності. Висвітлено дані, що доповнюють знання про взаємовідносини та взаємовплив емоційності членів сім'ї (підлітків і батьків) та стилів сімейного виховання.

Досліджено психологічні особливості емоційності та товариськості дітей молодшого шкільного віку. Встановлено вплив стійкої схильності до переживань емоцій певної модальності на специфіку товариськості дітей молодшого шкільного віку. На підставі результатів проведених досліджень доведено відносну стабільність якісних особливостей емоційності у дітей 7 - 10 років. Досліджено динаміку емоційності й товариськості та їх показників, встановлено стійкий характер зв'язків між ними. Показано, що у родинах з однаковим типом батьківського ставлення у дітей спостерігаються різні емоційні диспозиції. Розроблено та стандартизовано методики діагностики якісних параметрів емоційності та формально-динамічних показників товариськості у дітей молодшого шкільного віку.

Визначено зміст понять "культура прояву темпераментальних властивостей особистості" й "адаптивна культура особистості". На підставі системно-синергетичного підходу розроблено моделі даних культур з використанням технологічного підходу "Кваліметричний профіль" розроблено експрес-діагностику темпераментальних і адаптивних властивостей особистості та визначено взаємозв'язки темпераментальних властивостей і соціальної адаптації старшокласників. Розроблено програму тренінгових занять для підвищення культури прояву темпераментальних, соціально-адаптивних властивостей старшокласників, і перевірено її ефективність.

Наведено результати дослідження впливу якостей темпераменту (активності, темпу психічної діяльності, екстравертованості), міжособистісних взаємовідносин (симпатії й антипатії) та навчальної успішності на ефективність взаємодії молодших школярів між собою.

Представлены результаты изучения влияния свойств темперамента (активности, темпа психической деятельности, экстравертированности), межличностных отношений (симпатии и антипатии) и учебной успеваемости на эффективность взаимодействия младших школьников в парах.

The article presents some results of studying the influence of properties of temperament (activity, mental activity rate, extravertivity), impersonal mutual relation (sympathy and antipathy) and educational progress on efficiency of interaction of younger schoolchildren in pairs.

Наведено деякі результати теоретико-емпіричного дослідження типів емоційності підлітків і стилів сімейного виховання, а також характеристики стилю сімейного виховання в сім'ях підлітків - представників мономодальних типів емоційності.

Представлены результаты теоретико-эмпирического исследования типов эмоциональности подростков и стилей семейного воспитания, а также характеристики семейного воспитания подростков в семьях подростков-представителей мономодальных типов эмоциональности.

Рresents some results of theoretical and empirical investigation on relation between teenager's type of emotionality and educational style in their families.

Висвітлено проблему конфліктної поведінки молодших школярів, яка є однією з найбільш актуальних у педагогічній психології. Подано теоретичне обгрунтування методологічних підходів до вивчення впливу індивідуальних особливостей молодших школярів на вибір поведінки у конфліктних ситуаціях. Зазначено, що у конфліктній поведінці чітко виявляються особливості їхнього темпераменту, зумовлені властивостями нервової системи. Наголошено на тому, що у молодшому шкільному віці конфліктна поведінка є своєрідним механізмам психологічного захисту.

Освещена одна из наиболее актуальных проблем конфликтного поведения младших школьников в педагогической психологии. Дано теоретическое обоснование методологических подходов к изучению влияния индивидуальных особенностей младших школьников на выбор поведения в конфликтных ситуациях.

one of most issues of the day of conflict conduct of junior schoolboys is Lighted up in pedagogical psychology. The theoretical ground of the methodological going is given near the study of influence of individual features of junior schoolboys at choice conduct in conflict situations. It is grounded, that in a conflict conduct features show up expressly

Запропоновано матеріал, який розширить уявлення вчителів про тип темпераменту, якість нервової системи (сила - слабкість, рухливість - інертність), особливості домінуючої модальності, особливості домінуючої мозкової півкулі та особливості навчання дітей з різними категоріями інтелекту. Визначено типи темпераменту (сангвінік, флегматик, холерик, меланхолік) та прояви кожного в навчальній діяльності. Подано тест на визначення типу темпераменту. Висловлено рекомендації та окреслено формули взаємодії вчителя з учнями - представниками різних темпераментів. Акцентовано увагу на важливості врахування учителем у своїй діяльності особливостей власного темпераменту.

Освещается влияние особенностей темперамента на формирование индивидуального стиля деятельности младших школьников. Внедрение в педагогическую практику научно обоснованных методов воспитания темперамента и формирования индивидуального стиля деятельности поможет лучше осуществлять задачи воспитания и обучения.