Розкрито поняття адаптивного управління як варіативного сполучення функцій управління та самоуправління, за яким відбувається взаємоузгодження цілей людини й організації, де вона працює або вчиться, кооперативна взаємодія керівника та виконавців, спрямована на досягнення вищого ступеня партисипативності. Адаптивне управління має свої закономірності, на яких воно грунтується, сформовані на теоретичному рівні шляхом дедуктивного аналізу з синергетичних позицій ідеї спрямованої самоорганізації. Висунуто тезу про те, що доцільно ввести у професійну діяльність керівників закладів та установ освіти адаптивне управління, що сприятиме гуманізації та гуманітаризації стосунків, розвитку ініціативи та самоуправління.

Висвітлено методологічні основи розвитку управління загальною середньою освітою (ЗСО) в регіоні. Проаналізовано напрямки цього розвитку за умов українського державотворення. Розкрито умови ефективного управління ЗСО в регіоні. Подано концепцію спрямованої самоорганізації, яку розглянуто як філософську основу розвитку управління ЗСО за умов переходу суспільства до ринкової економіки; концепцію освітнього моніторингу, реалізація якої забезпечує механізм спрямованої самоорганізації і є основним заохочуючим фактором створення наскрізно-адаптивного управління ЗСО. Розглянуто сутність учнівського, педагогічного, адміністративного, керівного моніторингу та моніторингу розвитку ЗСО в регіоні. Проаналізовано результати досліджень щодо їх використання в управлінській практиці. Висвітлено технологію забезпечення ефективності управління через інноваційну систему державного контролю за діяльністю загальноосвітніх навчальних закладів. Досліджено напрямки подальшого розвитку управління загальною середньою освітою в регіоні.

Висвітлено питання педагогіки ВНЗ, описано методику підготовки різних видів занять з управління трудовими ресурсами, наведено державні вимоги до їх організації та проведення. Викладено методику формування педагогічної майстерності викладача ВНЗ, зокрема, системного планування, моделювання взаємодії зі студентами, розробки дидактичного і методичного супроводу навчальних занять, їх проведення, спостереження та самоаналізу, рефлексію подальшого професійного розвитку.

Освещены вопросы педагогики ВУЗ, описана методика подготовки разных видов занятий по управлению трудовыми ресурсами, приведены государственные требования к их организации и проведению. Изложена методика формирования педагогического мастерства преподавателя ВУЗ, в частности, системного планирования, моделирования взаимодействия со студентами, разработки дидактического и методического сопровождения учебных занятий, их проведения, наблюдения и самоанализа, рефлексия дальнейшего профессионального развития.

Висвітлено місце адаптивного управління серед інших видів і типів управління. Наведено інструментальну базу освітнього моніторингу на різних рівнях організації загальної середньої освіти (ЗСО). Запропоновано способи розробки кваліметричних моделей діяльності у сфері ЗСО, розглянуто особливості їх використання на різних рівнях управління.

Освещено место адаптивного управления среди других видов и типов управления. Приведена инструментальная база образовательного мониторинга на различных уровнях организации общего среднего образования (ОСО). Предложены способы разработки квалиметрических моделей деятельности в сфере ОСО, рассмотрены особенности их применения на различных уровнях управления.

Розроблено теоретичні засади адаптивного управління закладами, яке забезпечує об'єктивно необхідний розвиток загальної середньої освіти за умов ієрархічної побудови регіональної системи управління шляхом введення наскрізної мети та варіативного механізму управління на базі спрямованої самоорганізації всіх його учасників. Запропоновано концепцію цієї самоорганізації та трансформації зовнішніх вимог у мотиви організаторів і учасників освітнього процесу. Створено структурну модель адаптивного управління загальною освітою в регіоні та визначено умови її ефективного використання. Наведено механізм адаптивного управління, який базується на менеджменті та здійснюється за використання освітнього моніторингу на різних рівнях загальної середньої освіти. Розроблено навчально-методичний комплекс і курс лекцій "Основи адаптивного управління" для підготовки та підвищення кваліфікації керівників загальноосвітніх закладів і установ у системі післядипломної педагогічної освіти.

Викладено концепцію спрямованої самоорганізації (СС) як філософської основи розвитку управління освітою на адаптивних засадах за умов інформаційного суспільства. Висвітлено концепцію освітнього моніторингу як теоретичне підгрунтя реалізації адаптивного управління (АУ), що забезпечує СС та рефлексивний саморозвиток учасників освітнього процесу. Розглянуто питання подальшого розвитку теорії АУ соціально-педагогічними системами. Проаналізовано еволюційний розвиток АУ та розробку й застосування відповідних технологій на різних рівнях організації загальної середньої школи.

Изложена концепция направленной самоорганизации (НС) как философской основы развития управления образованием на адаптивных основах в условиях информационного общества. Освещена концепция образовательного мониторинга как теоретическая основа реализации адаптивного управления (АУ), обеспечивающая НС и рефлексивное саморазвитие участников образовательного процесса. Рассмотрены вопросы дальнейшего развития теории АУ социально-педагогическими системами. Проанализированы эволюционное развитие АУ, разработка и применение соответственных технологий на разных уровнях организации общей средней школы.

Подано науково-теоретичне обгрунтування принципів, змісту та технології моделювання фахової компетентності керівників НЗ різних рівнів освіти для створення методологічної основи оперативного коригування управлінської діяльності керівника, забезпечення його мобільності та фахової конкурентоздатності за ринкових умов. Особливу увагу приділено розкриттю теоретичних, методологічних і технологічних засад моделювання фахової компетентності керівників НЗ, що складає основу для трансформації загальних управлінських компетенцій керівника у фахову компетентність керівника конкретного закладу освіти (дошкільного, загальноосвітнього, школи нової формації, позашкільного, ВНЗ I - IV рівнів акредитації).

Досліджено широкий спектр методологічних, теоретичних практичних проблем децентралізації управління професійно-технічною освітою (ПТО). Проведено аналіз об'єктивних закономірностей децентралізації управління ПТО, пріоритетних чинників розвитку управління ПТО за умов його децентралізації. Обгрунтовано концептуальні засади, методологічні основи децентралізації управління ПТО за умов сучасного ринку праці. З'ясовано визначальні чинники розвитку управління освітою, здійснено порівняльну характеристику жорсткого вертикального та м'якого горизонтального управління ПТО, запропоновано можливі варіанти моделей децентралізації управління ПТО. Подано концептуальні підходи до розподілу повноважень органів освіти та науки на загальнодержавному та регіональному рівнях. Висвітлено концептуальні підходи до управління ПТНЗ за умов децентралізації управління ПТО, теоретичні та методичні засади децентралізації управління ПТНЗ і педагогічні засади управління ПТНЗ у регіоні. Розкрито економічні аспекти розвитку системи ПТО за умов сучасного ринку праці.

Розглянуто систему підготовки керівників до оцінювання результатів діяльності загальноосвітніх навчальних закладів, яка розкриває її зміст (опис змістового модуля), структуру (дві очні сесії - установча та підсумкова), етап дистанційного навчання та технологію їх здійснення. Висвітлено наукові та методичні засади підвищення фахової компетентності керівників загальноосвітньої сфери в закладах післядипломної педагогічної освіти. Значну увагу приділено розкриттю науково-обгрунтованої системи оцінювання результатів діяльності загальноосвітнього навчального закладу на районному (міському) та шкільному рівнях. Науковому аналізу підлягають методологічні, теоретичні та методичні складові оцінювання результатів діяльності загальноосвітнього навчального закладу.

Обгрунтовано теоретико-методологічні аспекти взаємодії суб'єктів управління освітніми системами, висвітлено сучасні проблеми взаємоадаптації суб'єктів управління, обгрунтовано зміст і технології розробки моделі адаптивного управління освітою в регіоні. Проаналізовано сучасні підходи до розуміння взаємодії як міждисциплінарної категорії. Надано сутнісну характеристику суб'єкт-суб'єктної взаємодії. Обгрунтовано механізми взаємодії суб'єктів управління професійно-технічною освітою (ПТО) та комунікативні способи управлінського впливу в ситуації суб'єкт-суб'єктної взаємодії на рівні керівників ПТНЗ. Висвітлено культурологічні засади управлінської діяльності директора ПТНЗ як підгрунтя ефективної взаємодії, наведено соціально-культурні та педагогічні умови, способи реалізації культурологічного підходу до неї як суб'єкта управління. Розглянуто науково-методичні аспекти підготовки до взаємодії суб'єктів управління ПТО. Обгрунтовано роль функціональної компетентності директора ПТНЗ у забезпеченні його ефективної взаємодії, запропоновано модель її розвитку. Систематизовано основні аспекти розвитку соціального партнерства як форми взаємодії суб'єктів управління ПТО і роботодавців та як умови ефективної підготовки кваліфікованих робітників.

Розглянуто сучасні тенденції та проблеми децентралізації управління ПТНЗ. Виявлено сукупність вимог до індикаторів, які мають використовуватися в межах системи моніторингу готовності до введення профільного навчання. Проаналізовано сучасну проблему підготовки кваліфікованих працівників з обробки металів. Розкрито методичні засади правової готовності керівників ПТНЗ до здійснення управлінської діяльності. Визначено критерії оцінювання фахової компетентності техніків-механіків агропромислового виробництва. Показано особливості побудови інноваційного підручника. Розглянуто психологічні умови розвитку самоактуалізації керівників ПТНЗ.

Досліджено шляхи формування інноваційної діяльності керівника за сучасних умов. Проведено аналіз динаміки кількості учнів ПТНЗ за 1990 - 2009 рр. Висвітлено особливості інформаційно-аналітичної діяльності заступника директора ПТНЗ з навчальної роботи. Викладено основні аспекти підвищення рівня функціональної компетентності керівника ПТНЗ. Запропоновано інноваційні підходи до навчання фізики в системі професійно-технічної освіти як засіб формування професійної компетентності майбутніх робітників. Розкрито особливості управління інноваційно-зорієнтованим навчально-виробничим середовищем центру професійно-технічної освіти. Проведено характеристику професійно-педагогічної діяльності майстра виробничого навчання будівельного профілю.

Розкрито засадничі положення, враховані розробниками системи закономірностей адаптивного управління. Розглянуто вихідні теоретичні положення, які є підгрунтям управлінської діяльності й адаптивного управління. Виявлено закономірності адаптивного управління, зокрема, закономірність активізації природних механімів розвитку керованої системи та закономірність когерентного зближення різних за походженням процесів на підставі діалогічної адаптації взаємодіючих сторін.

Викладено основні положення доповідей учасників конференції. Особливу увагу звернено на виставку-ярмарок педагогічних ідей за темою "Шляхи модернізації навчально-виховного процесу в контексті європейського виміру".

Повідомлено, що у 2003 - 2005 рр. за ініціативою Всеукраїнського фонду "Крок за кроком" в Україні створено громадсько-активні школи (ГАШ). Розкрито поняття "освітній моніторинг", його об'єкт, предмет, мету, функції, класифікації. Запропоновано авторську концепцію трансформації зовнішніх вимог у внутрішню , розроблену з метою здійснення освітнього моніторингу. Зазначено, що інструментарієм освітнього моніторингу є факторно-критеріальні моделі діяльності, що розробляються на основі кваліметричного підходу. Визначено поняття ГАШ, модель діяльності, особливості, складові: демократію, волонтерство, взаємовигідне партнерство в системі "школа - спільнота". Представлено базову кваліметричну модель ГАШ.

Розглянуто адаптивне управління як управлінську систему, що забезпечує узгодження та адаптацію наскрізних цілей управління на всіх її рівнях. Висвітлено мету, функції та характерні ознаки адаптивного управління. Наведено схеми функціонального циклу адаптивного управління, наскрізно-рівневої взаємодії управлінської і виконавчої підструктур, модульного узгодження взаємодії в управлінському процесі та управління у спосіб субординаційно-проміжного партнерства.

Розглянуто проблему впровадження інноваційної управлінської діяльності у реалізацію завдань управління освітою. Досліджено пріоритетні сучасні наукові підходи щодо управління загальноосвітніми навчальними закладами: синергетичний, системний, стратегічний та ін. Доведено пріоритетність визначених наукових підходів до управління ЗНЗ. Охарактеризовано низку протиріч між суспільною формою управлінської діяльності, колективним характером праці, що зумовлює міжособистісну взаємодію, та індивідуальною формою опанування управлінськими інноваційними технологіями кожним керівником ЗНЗ. Розглянуто компоненти, які змінюють показники інноваційної діяльності керівників в системі підвищення професійної кваліфікації. Вміщено таблиці найбільш значущих особистісних якостей керівників ЗНЗ та методики розрахунку рівнів підготовки керівника до інноваційної діяльності.

Обгрунтовано потребу запровадження інноваційних стратегій моделювання освітніх систем для забезпечення своєчасного регулювання процесів розвитку освіти. Розглянуто концептуальну модель «освітньої системи» як спосіб вирішення проблем сучасної освіти. Розкрито особливості дитиноцентристської освітньої системи та доцільність її використання для переходу до багато варіативної освітньої системи. Значну увагу приділено використанню моделювання в створенні освітніх систем, та теоретико-методологічним основам моделювання інноваційного розвитку навчальних закладів. Відзначено умови успішного впровадження прогностичної моделі інноваційного розвитку ЗНЗ. Подано схему структурно-процесуальної моделі інноваційного розвитку навчального закладу. Наголошено на кореляціях моделей інноваційного розвитку та компонентів шкільної освітньої системи.

Обоснована необходимость внедрения инновационных стратегий моделирования образовательных систем для обеспечения своевременного регулирования процессов развития образования. Рассмотрена концептуальная модель «образовательной системы» как способ решения проблем современного образования. Раскрыты особенности детоцентристской образовательной системы и целесообразность ее использования для перехода к много вариативной образовательной системы. Значительное внимание уделено использованию моделирования в создании образовательных систем, и теоретико-методологическим основам моделирования инновационного развития учебных заведений. Отмечены условия успешного внедрения прогностической модели инновационного развития ОУЗ. Представлена схема структурно-процессуальной модели инновационного развития учебного заведения. Отмечены корреляции моделей инновационного развития и компонентов школьной образовательной системы.

Substantiated is the need for the introduction of innovative strategies for modeling educational systems to ensure the timely adjustment process of education. Considered is the conceptual model of "education system" as a way to solve the problems of modern education. Disclosed are the features of child centrist education system and feasibility of its use to go to the many variable educational system. Special attention is paid to the use of simulation in the creation of educational systems, and theoretical and methodological foundations of modeling the innovation of education. Marked are the conditions for successful implementation of innovative development of predictive models of CEI. Posted is the circuit structure-process model of innovative development of the institution. Among others, admitted is the correlation model innovation and components of school education system.

Висвітлено актуальні проблеми управління якістю освіти у вітчизняному освітньому просторі з позиції набутого досвіду та визначення інноваційних шляхів їх вирішення. Викладено методологічні засади управління якістю освіти, які виступають підгрунтям оновлення діяльності сучасної професійної школи. Розглянуто теоретичні аспекти вдосконалення якості освіти. Розкрито механізми забезпечення якості професійної підготовки педагогічних кадрів.

Висвітлено основи алгоритмізованого управління ЗНЗ із використанням інформаційно-комунікаційних технологій як різновиду адаптивного управління. Вивчено сучасний стан використання моніторингових досліджень у практиці управління загальною середньою освітою. Проаналізовано програмне забезпечення управлінської діяльності на районному рівні. Охарактеризовано організаційно-педагогічні умови здійснення моніторингових досліджень в управлінні районною системою освіти та здійснено їх експериментальну перевірку. Розроблено субмоделі діяльності педагогічного працівника ЗНЗ. Приділено увагу управлінню якістю підвищення кваліфікації керівників ЗНЗ сільської місцевості на адаптивних засадах. Розглянуто діагностичний інструментарій цілеспрямованого розвитку управлінської культури у професійно-технічному навчальному закладі. Виконано моніторинг результативності навчального процесу приватного ВНЗ на адаптивних засадах.