Розкрито етико-естетичну та психологічну концепції життя Г.Сковороди. Проаналізовано етико-естетичний потенціал його філософії, естетичні засади афористики Г.Сковороди та В.Даля. Розглянуто питання реальності культури в просторі соціального оптимізму, визначено літературу та мистецтво як складові культурного простору, а також духовний простір культури. Висвітлено проблеми пошуку духовних цінностей в українській культурі та духовній традиції, філософсько-історичні та педагогічні витоки пізнання етико-естетичного сенсу та духовних цінностей в контексті філософії Г.Сковороди.

Раскрыты этико-эстетическая и психологическая концепции жизни Г.Сковороды. Проанализированы этико-эстетический потенциал его философии, эстетические основы афористики Г.Сковороды и В.Даля. Рассмотрены вопросы реальности культуры в пространстве социального оптимизма, определены литература и искусство как составные культурного пространства, а также духовное пространство культуры. Освещены проблемы поиска духовных ценностей в украинской культуре и духовной традиции, философско-исторические и педагогические истоки познания этико-эстетического смысла и духовных ценностей в контексте философии Г.Сковороды.

Розглянуто реальність людини в ракурсі її відносин з цивілізацією та культурою. Надано нове розуміння цивілізації та культури, описано феноменологію й онтологію їх впливу на людину. Розкрито поняття квазікультури та квазіцивілізації. Обгрунтовано оптимістичний погляд на реальність буття людини в просторі цівілізації та культури з позицій християнської філософії.

Рассмотрена реальность человека в ракурсе его отношений человека с цивилизацией и культурой. Дано новое понятие цивилизации и культуры, описаны феноменология и онтология их влияния на человека. Раскрыты понятия квазикультуры и квазицивилизации. Обоснован оптимистический взгляд на реальность бытия человека в пространстве цивилизации и культуры с позиций христианской философии.

Проаналізовано розвиток сучасної художньої культури, що відбувається в тісному зв'язку з соціально-економічними трансформаціями суспільства, де "естетична культурація" економічного буття проявляє себе за умов художньої практики, постаючи своєрідним простором інобуття естетичного, "комплементацією" естетичного й економічного в життєтворчості людини. Увагу приділено формуванню естетичних орієнтацій особистості, які є компонентом її внутрішньої структури та перебувають у діалектичному взаємозв'язку з інтересами, потребами, установками, мотивами активності та можуть бути адекватними стосовно ціннісних орієнтацій суспільства, об'єктивної цінності явищ духовної культури.

Проанализировано развитие современной художественной культуры, которое происходит в тесной связи с социально-экономическими трансформациями общества, где "эстетическая культурация" экономического бытия проявляет себя в условиях художественной практики, являясь своеобразным пространством инобытия эстетического, "комплементацией" эстетического и экономического в жизнетворчестве человека. Уделено внимание формированию эстетических ориентаций личности, являющихся компонетом ее внутренней структуры, которые находятся в диалектической взаимосвязи с интересами, потребностями, установками, мотивами активности личности и могут быть адекватными касательно ценностных ориентаций общества, объективной ценности явлений духовной культуры.

Проаналізовано національно-культурне значення християнства для східних слов'ян. Висвітлено роль апостола Павла у процесі формування основ християнської церкви, її виділення з християнського середовища, релігійного виховання у педагогічній спадщині Г. Ващенка, протестантизму у духовності України. Розглянуто проблему використання соціального міфу як засобу маніпуляції свідомістю людини, питання сакрального в конфігурації духовного та культурного буття. Визначено детермінанти еволюції культури в класичному еволюціонізмі. Розкрито естетичний феномен ЗМІ в культурному вимірі, естетичну сутність аудіальної комунікації сучасної реклами.

Проанализировано национально-культурное значение христианства для восточных славян. Освещена роль апостола Павла в процессе формирования основ христианской церкви, её выделения из христианской среды, религиозного воспитания в педагогическом наследии Г. Ващенко, протестантизма в духовности Украины. Рассмотрены проблема использования социального мифа как средства манипуляции сознанием человека, вопросы сакрального в конфигурации духовного и культурного бытия. Определены детерминанты эволюции культуры в классическом эволюционизме. Раскрыты эстетический феномен СМИ в культурном измерении, эстетическая сущность аудиоальной коммуникации современной рекламы.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.481-56

Рубрики:

Пухлини кісток

Шифр НБУВ: Ж14579 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р365

Рубрики:

Іонізуюче випромінювання у терапії

Шифр НБУВ: Ж14579 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено творчість мандрівного філософа, одного із засновників української педагогіки - Григорія Сковороди, образ якого ввібрав у себе етичні норми життя рідного українського народу. Розкрито аспект формування людини духовної, де у часи змін чи культурних трансформацій результату набувають у більшості випадків "альтернативні форми" чи оригінальні, нестандартні, креативні, як це мало місце в досвіді Григорія Сковороди. Розкрито філософські рефлексії через діалог у його трьох основних типах.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р56-52

Рубрики:

Онкологія

Шифр НБУВ: РА332395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Запропоновано концепцію ролі естетичної імперативності в життєдіяльності людини. Проаналізовано онтологічну сутність і механізм дії естетичної імперативності на підставі дослідження естетичних напрацювань представників німецької класичної та сучасної філософії. Розкрито феномен прояву естетичного імперативу в економічному нормативі. Виявлено амбівалентність естетичного простору в контексті єдності краси та квазікраси, яка розкриває естетичні детермінанти економічного буття. Увагу приділено аналізу шляхів, якими людина будує техносферу та проявам естетичної імперативності в області архітектури, художньої літератури, живопису, дизайну, реклами, кіно.

Предложена концепция роли эстетической императивности в жизнедеятельности человека. Проанализированы онтологическая сущность и механизм действия эстетической императивности на основе исследования эстетических наработок представителей немецкой классической и современной философии. Раскрыт феномен проявления эстетического императива в экономическом нормативе. Выявлена амбивалентность эстетического пространства в контексте единства красоты и квазикрасоты, раскрывающая эстетические детерминанты экономического бытия. Уделено внимание анализу путей построения человеком техносферы и проявлениям эстетической императивности в области архитектуры, художественной литературы, живописи, дизайна, рекламы, кино.

Розглянуто проблему співвідношення цивілізації та культури у контексті визначення феномену естетичної імперативності. Увагу приділено власному буттю та засобам реалізації мети за сучасних умов політичного та громадського розвитку України. Визначено рекламу як гіперестезис сучасного цивілізаційного буття людини.

Проаналізовано соціально-культурні механізми взаємодії цивілізації та культури як основи трансформацій, взятих в їх єдності щодо реальності людини. Проведено системний аналіз соціально-культурологічних ознак і витоків антропологічної кризи сучасної техногенної цивілізації (криза людської суб'єктивності та віртуалізація людського "Я" як результат прогресу технологій). Розкрито специфічні суперечності сучасного техногенного цивілізаційного розвитку. Увагу приділено віртуальній реальності в її антропологічному вимірі, концептуалізації питання про зв'язок цього виміру з символічним простором культури, який створює людина.

Простежено формування концепту "зло" в історико-культурній традиції людства. Показано вплив хрещення Русі на процес формування її державності. Розглянуто проблему співвідношення релігії та духовної культури в теологічній рефлексії. Акцентовано увагу на питаннях, що стосуються християнського розуміння віртуальної реальності, феномену духовності у віртуальному просторі. Розкрито теоретичні аспекти компетентнісного підходу у системі освіти. Простежено трансформацію соціокультурного простору в епоху глобалізації, розкрито місію церкви за сучасних умов соціального буття. Проаналізовано динаміку стратегії адаптації особистості за умов сучасних соціальних перетворень. Показано історичні та політичні передумови християнізації України-Русі. Надано відомості про храмобудування в сучасній Україні. З'ясовано особливості сакрального простору в сучасному соціумі.

Розглянуто красу, добро, істину в чотирьох провідних сферах діяльності: у природі, рукотворному світі, людстві та власне у собі - це ті цінності, на які спрямоване й екологічне виховання, що не можна розглядати у відриві від цілісного соціального виховання. Висвітлено "зріз" домінуючих цінностей у суспільстві "нижчого рангу", де домінуючі цінності роблять вплив на екологічну свідомість людини.

Використано оригінальне розуміння цивілізації, культури, реальності, яке дозволяє розглядати структуру сучасного соціуму щодо імперативно-функціональної ролі культури в усіх точках соціального простору. Запропонований підхід дозволяє визначити основну структуру поведінки кожної людини як активного носія культури, суб'єкта й одночасно об'єкта соціального простору. На основі одержаних результатів корінні якісні зміни у сучасному світі проаналізовано як єдине цивілізаційно-культурне буття, у якому людина в спробах реалізації трансцендентної логіки теосу виробляє трагізм як основний стан власного буття на основі незбігу, що все більш нагромаджується, цілей, результатів і наслідків власної діяльності. Обгрунтоване в роботі розуміння структури та змісту цивілізації та культури як суперечливої єдності виробництва, економіки, політики, ідеології, з одного боку, і родинних, моральних, естетичних, філософських і релігійних стосунків, з іншого, відкриває реалізовані в дослідженні можливості розведення понять "теос" та "антропос", "сакральне", "релігійне", "священне" та "профане". Визначено основне протиріччя цивілізації як протиріччя між нескінченно зростаючими потребами й обмеженістю ресурсів на кожному етапі її існування та розвитку. На підставі модифікованого розуміння структури цивілізації та культури показано, що вони мають якісно різні власні основи та логіки існування. Порушення принципу відповідності логік їх основам породжує результати, неадекватні об'єктивному ходу речей, коли логіка освіти (яку застосовують у цивілізації) підміняється логікою виховання, об'єктивно відповідною до логіки культури, та навпаки. За цього постійне явне або латентне, усвідомлене чи неусвідомлеие дотримання людиною духовних імперативів культури реалізується спочатку як взаємопроникнення естетичного й економічного, а потім як взаємопроникнення культури та квазікультури, цивілізації та квазіцивілізації, і врешті-решт, як таке, що є відповіддю на сакральні виклики культури та профані - цивілізації. Розкрито онтологічні основи апокаліптичних мотивів буття та показано реальні шляхи зживання людиною таких мотивів за допомогою руйнування меж гіперсоціальності, гіперрелігійності та гіперкультурності в організації просторів людського буття.

Наведено аналіз доступних джерел наукової літератури, присвячених сучасним аспектам специфічної імунопрофілактики дифтерії.

Наведено аналіз доступних джерел наукової літератури, присвячених сучасним аспектам специфічної імунопрофілактики дифтерії.

Надано аналіз доступних джерел наукової літератури, присвячених сучасним аспектам лабораторної діагностики гострих респіраторних захворювань і грипу.

Коронавірусна хвороба (COVID-19) - інфекційне захворювання, яке викликає нещодавно виявлений коронавірус, названий SARS-CoV-2. Коронавірусна хвороба, викликана вірусом SARS-CoV-2, продовжує залишатися найбільшим глобальним викликом для всього світу як щодо пошуку методів лікування і профілактики, так і щодо розробки нових діагностичних напрямків. Одним з нових напрямків серологічної діагностики стала можливість визначення нейтралізуючих антитіл до SARS-CoV-2. Це повністю автоматизований високочутливий тест для визначення нейтралізуючих антитіл до RBD-ділянки S1, який виконується методом імунохемілюмінесцентного аналізу й дозволяє одночасно виявляти сумарні нейтралізуючі антитіла (IgM + IgG), що збільшує чутливість тестування, оскільки порядок появи антитіл IgM та IgG індивідуальний.

Дослідження проведено з метою оцінки наявності імунної відповіді у перехворілих на COVID-19 співробітників медичної лабораторії "ДІЛА", вивчення особливостей моніторингових показників при різних клінічних варіантах захворювання. Отримані результати дозволили проаналізувати різні варіанти імунної відповіді у перехворілих на нову коронавірусну хворобу. У співробітників, які перенесли COVID-19, проведено дослідження імунної відповіді шляхом визначення наявності імуноглобулінів класу М і G до різних білків-мішеней коронавірусу напівкількісним методом на імунохемілюмінесцентному аналізаторі. Отримані висновки дозволили оцінити не тільки вираженість імунної відповіді, але й зв'язок з клінічними проявами, давністю захворювання, віком, що буде важливо для подальшого порівняльного аналізу з імунною відповіддю вакцинованих співробітників. Отримані висновки засвідчили, що в більшості хворих на COVID-19 виробляються захисні антитіла, частіше до S-мішені. Також вони дозволили визначити середню тривалість циркуляції антитіл обох класів М і G.

Розглянуто шляхи створення та удосконалення державних еталонів одиниць сили та напруги змінного струму, а також метрологічного забезпечення прецизійних засобів вимірювальної техніки, котрі дають метрологічну простежуваність до зазначених еталонів. Проведено порівняльний аналіз методів та засобів, котрі використовуються для метрологічного забезпечення прецизійних вимірювань сили та напруги змінного струму в національних метрологічних інститутах держав, що мають засвідчені калібрувальні й вимірювальні можливості. Результати аналізу дозволили сформувати підхід до вирішення проблеми прецизійних вимірювань сили змінного струму. Обрано метод термоелектричного компарування середньоквадратичного значення з еквівалентною постійною силою струму. Розроблено основу побудови високоточного еталона, проведено дослідження метрологічних характеристик складових, проаналізовано джерела невизначеності вимірювань при його застосуванні. З метою удосконалення Державного еталона одиниці змінної напруги проаналізовано нестабільність за 14 років за існуючою методикою. Для розширення діапазону спостереження цієї характеристики удосконалено методику дослідження. Запропоновано зменшити невизначеність вимірювань при калібруванні засобів вимірювання змінної напруги шляхом визначення температурної залежності термокомпаратору Fluke 792A та дотримання рівних часових інтервалів між вимірюванням вхідних напруг. Для створення методичного забезпечення калібрування компараторів змінного струму та мір показників якості електроенергії проаналізовано експлуатаційні та нормативні документи. Сформовано підходи до вирішення цього питання через побудову вимірювальних схем, оптимізацію рівнянь зв'язку і аналіз джерел невизначеності. З метою оцінювання еквівалентності прецизійних вимірювань напруги змінного струму в межах дослідження проведено порівняння результатів вимірювання кута зсуву фаз між двома напругами за допомогою двох методів (з використанням прецизійного вольтметру або прецизійного фазометру). Для встановлення метрологічної простежуваності результатів вимірювання при калібруванні термопертворювачів напруги, що отримані калібрувальними лабораторіями України, до міжнародної системи одиниць СІ проведено міжлабораторні порівняння.