Розглянуто актуальність проблеми науково-навчального тексту, адже саме тексти науково-навчального підстилю служать у сучасній школі твердим підгрунтям удосконалення мовленнєвої підготовки старшокласника. Особливу увагу приділено формуванню в учнів умінь аналізувати мовні засоби під час роботи з текстом. Надано приклади роботи над текстами, ситуативними вправами, запропонованими у підручниках; наведено таблицю з прикладами різних форм робіт для формування вмінь аналізування, групування, творчого складання конспектів тощо.

Представлено показники рівня захворюваності та розповсюдженості гінекологічної та деякої екстрагенітальної патології у дівчат Буковини пубертатного віку. Показано, що у 2007 р. рівень захворюваності дівчат Буковини на запальні захворювання внутрішніх статевих органів був в 1,3 рази вищим, ніж загальнодержавний, а показник поширеності цієї патології, відповідно, в 1,6 рази, що вимагає розробки та впровадження профілактичних заходів з метою покращання репродуктивного здоров'я жіночого населення країни.

Досліджено етіопатогенетичний розвиток, визначено діагностичні критерії та розроблено патогенетично обгрунтований комплекс загального та місцевого лікування запальних захворювань зовнішніх статевих органів і піхви у дівчат різних вікових періодів життя. Виявлено, що вульвовагініт у дівчаток і підлітків як поліетіологічний запальний процес зовнішніх статевих органів і піхви виникає на спровокованому преморбідному фоні, який зберігає "перинатальний" слід, внаслідок анатомо-фізіологічних особливостей дитячого організму під дією патогенних етіологічних чинників, порушення загальних і місцевих імунологічних взаємозв'язків гуморального та клітинного імунітету, цитокінового та гормонального профілю організму, а також порушення процесу апоптозу у піхві за несформованих імунологічно-гормональних взаємодій незрілого дитячого та підліткового організму. Виявлено, що дані чинники патогенезу розвитку вульвовагініту обумовлюють необхідність проведення ретельної діагностики патологічного процесу на всіх його етапах виникнення та вимагають адекватного призначення загального та місцевого лікування залежно від віку пацієнтки, етіологічного збудника та рівня складності усіх даних патогенетичних етапів прогресування запального процесу.

Розроблено й експериментально перевірено методику опрацювання науково-навчальних текстів у старших класах з поглибленим вивченням української мови, що базується на теоретичному засвоєнні стилістики та лінгвістики тексту й систематичному залученні учнів до активних форм мовленнєвої діяльності шляхом виконання репродуктивних, репродуктивно-креативних та креативних вправ і завдань. Розкрито зміст понять "науково-навчальний текст", "науково-навчальний стиль (підстиль)", "наукове мовлення". Визначено лінгвістичні, психологічні, психолінгвістичні та лінгводидактичні засади роботи з науково-навчальними текстами у старших класах з поглибленим вивченням української мови. Встановлено рівень сформованості комунікативних умінь і навичок старшокласників сприймати, аналізувати, відтворювати, конструювати науково-навчальні тексти. Показано ефективність впровадження у навчальний процес принципу міжпредметних зв'язків шкільного курсу української мови з іншими дисциплінами через посередництво науково-навчальних текстів. Простежено вплив запропонованих методів і форм організації навчання на розвиток наукового мовлення та комунікативних умінь старшокласників.

На сучасному рівні описано анатомо-фізіологічні особливості статевого розвитку, регуляцію функції репродуктивної системи та гінекологічні захворювання у дівчат різного віку. Розглянуто проблему порушень статевого розвитку у дівчат, природжених аномалій статевих органів, розладів менструальної функції, нейроендокринних гінекологічних синдромів, запальних захворювань статевих органів, патологій молочних залоз. Значну увагу приділено травматичним ушкодженням і доброякісним новоутворенням статевих органів, невідкладним станам, перебігу вагітності та пологів у неповнолітніх, методам контрацепції і поведінковим розладам у підлітків. Акцентовано на психічних і поведінкових розладах у дітей і підлітків внаслідок вживання алкоголю, наркотиків і тютюнопаління. Викладено сучасні методи діагностики, лікування гінекологічних захворювань та питання організації спеціалізованої гінекологічної допомоги дітям і підліткам в Україні.

Обстежено 67 дівчат пубертатного віку, які перебували на стаціонарному лікуванні в гінекологічному відділенні пологового будинку N 1 м. Чернівці впродовж 2008 - 2009 pp. з приводу пубертатних менорагій. Найчастіше дана патологія спостерігалася в дівчат із захворюваннями щитоподібної залози, з вегетосудинної дистонією, на тлі астено-невротичного синдрому, захворювань травного тракту, хронічного сальпінгоофориту та вульвовагініту. Всім пацієнткам проведено консервативне лікування пубертатних менорагій: у 61,19 % використано негормональний гемостаз із використанням транексамової кислоти; у 38,81 % - гормональний гемостаз комбінованими монофазними контрацептивами та "чистими" гестагенами. З метою нормалізації менструальної функції всім пацієнткам амбулаторно призначено протирецидивний курс лікування препаратом Дисменорм.

Охарактеризовано рівень захворюваності і поширеності гінекологічної і ендокринної патології в дівчат Буковини пубертатного віку.

Розглянуто проблеми порушення менструальної функції в дівчат-підлітків препубертатного та пубертатного віку у разі патології щитоподібної залози як дві важливі складові репродуктивного здоров'я.

Наведено особливості перебігу ювенільних маткових кровотеч у дівчат за супутньої патології щитоподібної залози (СПЩЗ) та особливості генетичних предикторів розвитку даної патології. Проаналізовано частоту генотипів гена глікопротеїну GP IIIa у структурі пубертатних менорагій у дівчат із СПЩЗ.

Наведено та проаналізовано склад мікробіоти піхви у дівчат, хворих на сальпінгоофорит. Встановлено певні особливості мікробіоценозу вульви та піхви за умов запальних захворюваннь органів малого таза, роль патогенних та умовно-патогенних мікроорганізмів у розвитку сальпінгооофоритів у дівчат пубертатного віку та в період становлення репродуктивної функції.

Проведено обстеження та лікування 25 вагітних із пієлонефритом, що виник у різні терміни вагітності, використовуючи "ступеневу" антибактеріальну терапію з переходом на супресивну терапію до кінця вагітності. Групу порівняння становили 20 вагітних із пієлонефритом, яким не призначалася супресивна терапія. Встановлено відсутність рецидивів у 95 % вагітних основної групи незалежно від препарату, що застосовувався для супресивної терапії. У жінок групи порівняння, яким не призначалася супресивна терапія до кінця вагітності, відсутність рецидиву була в 11 % вагітних, що достовірно відрізнялося.

Проведено науковий аналіз взаємозв'язків між материнськими чинниками та формуванням неврологічних порушень у дітей. За результатами дослідження можна дійти висновку про високий ризик перинатальних уражень у недоношених дітей, до зростання кількості яких ведуть порушення формування репродуктивного здоров'я жінки в підлітковому періоді.

У дівчат, віком від 1 до 7 років, які страждають на генітальні розлади настає елімінація або виражений дефіцит біфідобактерій, пропіоновокислих бактерій і незначне зниження корине- та лактобактерій, зростає контамінація порожнини піхви гонококами та трихомонадами, патогенними й умовно-патогенними ентеробактеріями, ентерококами та стафілококами. З віком пацієнток (8 - 15 років) порушення мікробіоценозу посилюється. Дисбіоз порожнини піхви пацієнток віком 16 - 18 років характеризується елімінацією пропіоновокислих бактерій, дефіцитом біфідо- і лактобактерій, коринебактерій та контамінацією порожнини піхви превотелами, пептострептококами, золотистим стафілококом, стрептококами, гонококами, трихомонадами та дріжджоподібними грибами роду Candіda.

На основі вивчення патогенезу розвитку неспроможності кишкових швів та їх особливостей за поєднаної патології розроблено ефективні методи профілактики.

Охарактеризовано рівень гінекологічної захворюваності дівчаток та підлітків на Буковині за останніх 5 років.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р715.032-3

Рубрики:

Маткові кровотечі

Шифр НБУВ: Ж15712 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано частоту вульвовагінітів і мікробний пейзаж їх виникнення в ювенільному віці. Оцінено ефективність використання комбінованого препарату "Нео-Пенотран" у разі бактеріальних вульвовагінітів у дівчат даного віку.

Вивчено роль хламідій, мікоплазм, уреаплазм, гарднерели у виникненні запальних захворювань зовнішніх статевих органів та піхви в ювенільному віці.

Вісвітлено досвід застосування замісної гормональної терапії у жінок, які перенесли оперативне втручання на матці і яєчниках, залежно від обсягу операції.

Проведено клініко-мікробіологічне обстеження у 23-х дівчат віком від 16-ти до 18-ти років із запаленням зовнішніх геніталій. Дисбіоз піхви характеризувався елімінацією пропіоновокислих бактерій, дефіцитом біфідо- і лактобактерій, коринебактерій і контамінацією піхви превотелами, пептострептококами, золотистим стафілококом, стрептококами, гонококами, трихомонадами та дріжджоподібними грибами роду Candida.