Розглянуто загальні проблеми гуманізації та гуманітаризації освіти, зокрема, математичної. Визначено гуманістичний потенціал математичних і методичних курсів педвузів та університетів, шкільних курсів математики та фізики. Окрему увагу приділено сучасним педагогічним технологіям навчання математики та фізики.

Розглянуто актуальні проблеми онтології, гносеології, методології, філософської антропології та культурології, соціології та соціальної філософії, історії філософії та соціальної думки, філософії та соціології релігії, філософії мистецтва та естетики, етики, сучасної філософії освіти та філософського постмодерну. Досліджено потреби підлітків в українській культурі та шляхи їх задоволення, сутність та специфіку морального самовиховання, особливості формування світогляду сучасних старшокласників, громадянську освіту в школі у період становлення демократії в Україні тощо.

Висвітлено проблеми якісного трансформування сучасної картини світу внаслідок інтегрування ідей матеріалізму та ідеалізму, філософські питання відкриття космології, описано інформаційні процеси у Всесвіті, фізичні, психологічні та культурологічні теорії. Розглянуто теоретико-методологічні проблеми формування гуманітарних цінностей сучасної цивілізації, моделі взаємодії держави та церкви. Розкрито сутність та зміст сучасної політичної, історичної, економічної, мовної картин світу. Проаналізовано роль абревіації у формуванні мовної картини світу, проблему культури спілкування в контексті формування сучасної іншомовної картини світу.

Освещены проблемы качественного трансформирования современной картины мира вследствие интегрирования идей материализма и идеализма, философские вопросы открытия космологии, описаны информационные процессы во Вселенной, физические, психологические и культурологические теории. Рассмотрены теоретико-методологические проблемы формирования гуманитарных ценностей современной цивилизации, модели взаимодействия государства и церкви. Раскрыты сущность и содержание современной политической, исторической, экономической, речевой картин мира. Проанализированы роль аббревиации в формировании речевой картины мира, проблема культуры общения в контексте формирования современной иноязычной картины мира.

Розглянуто актуальні проблеми забезпечення якості освіти у загальноосвітніх навчальних закладах (ЗНЗ) України. Проаналізовано особливості формування математичних компетентностей учня за умов оновлення змісту шкільної освіти, концептуальні засади формування правової освіти у процесі вивчення правознавчих дисциплін у ЗНЗ, проблеми організації моніторингу стану здоров'я учнів сільської школи. Висвітлено питання впровадження сучасних методів педагогічного вимірювання, психолого-педагогічні умови управління виховною роботою у ЗНЗ через учнівське самоврядування. Визначено чинники якісної підготовки майбутніх вчителів до професійної діяльності в процесі вивчення предметів педагогічного циклу.

Рассмотрены актуальные проблемы обеспечения качества образования в общеобразовательных учебных заведениях (ОУЗ) Украины. Проанализированы особенности формирования математических компетентностей ученика в условия обновления содержания школьного образования, концептуальные основы формирования правового образования при изучении правоведческих дисциплин в ОУЗ, проблемы организации мониторинга состояния здоровья учеников сельской школы. Освещены вопросы внедрения современных методов педагогического измерения, психолого-педагогические условия управления воспитательной работой в ОУЗ через ученическое самоуправление. Определены факторы качественной подготовки будущих учителей к профессиональной деятельности в процессе изучения предметов педагогического цикла.

Розглянуто різні аспекти проблеми інтеграції змісту освіти. Особливу увагу приділено аналізу картин світу та світогляду як вищих форм інтеграції різних форм соціального розвитку, які повинні стати вихідними теоретико-методологічними засадами для визначення змісту та створення підручників з інтегрованих шкільних курсів суспільно-гуманітарного профілю.

Рассмотрены разные аспекты проблемы интеграции содержания образования. Особое внимание уделено анализу картин мира и мировоззрения как высших форм интеграции разных форм социального развития, которые должны стать исходными теоретико-методологическими основами для определения содержания и создания курсов и учебников по интегрированным школьным курсам общественно-гуманитарного профиля.

Висвітлено проблеми модернізації системи післядипломної педагогічної освіти, пошуку новітніх технологій навчання дорослої людини. Розглянуто питання щодо діяльності районного відділу освіти з підвищення фахової компетентності керівників шкіл, удосконалення мовленнєвої культури вчителя, сучасних інтерактивних методів навчання в системі підвищення кваліфікації викладачів.

Освещены проблемы модернизации системы последипломного педагогического образования, поиска современных технологий образования взрослого человека. Рассмотрены вопросы, касающиеся деятельности районного отдела образования по повышению профессиональной компетентности руководителей школ, усовершенствования речевой культуры учителя, современных интерактивных методов обучения в системе повышения квалификации преподавателей.

Розглянуто питання філософської культурології, гносеології, феноменології, логіки, естетики, етики та релігійної філософії, соціальної філософії та соціології, історії філософії, філософської освіти, математичної фізики, прикладної лінгвістики. Висвітлено історіографію Донбасу 1940 - 1947 рр. на фоні феноменологічної динаміки сучасної епохи та особливостей історичного процесу. Проаналізовано співвідношення національної та загальноєвропейської ідентичності в контексті міжкультурної взаємодії, діяльність людини в контексті цінностей техногенної культури. Визначено особливості функцій сакрального мистецтва, специфіку естетичного як виміру людського буття. Розкрито вплив філософії Г.Сковороди на світоглядні позиції філософів ХХ ст.

Рассмотрены вопросы философской культурологии, гносеологии, феноменологии, логики, эстетики, этики и религиозной философии, социальной философии и социологии, истории философии, философского образования, математической физики, прикладной лингвистики. Освещена историография Донбасса 1940 - 1947 гг. на фоне феноменологической динамики современной эпохи и особенностей исторического процесса. Проанализированы соотношение национальной и общеевропейской идентичности в контексте межкультурного взаимодействия, деятельность человека в контексте ценностей техногенной культуры. Определены особенности функций сакрального искусства, специфика эстетического как измерения человеческого бытия. Изучено влияние философии Г.Сковороды на мировоззренческие позиции философов ХХ ст.

Розкрито особливості становлення системи освіти Волині. Показано роль у цьому процесі таких відомих культурно-освітніх діячів, як Ю. Крашевський, М. Смотрицький, Л. Древинський, В. Липинський. Висвітлено проблеми підготовки вчителів освітніми закладами Волині різних рівнів (коледжі, педагогічний інститут, університет, інститут післядипломної освіти). Увагу приділено тенденціям і суперечностям у розвитку системи освіти краю, сучасним технологіям підготовки вчителя з урахуванням специфіки регіону.

Раскрыты особенности становления системы образования Волынской области. Показана роль в этом процессе таких известных деятелей культуры и образования, как Ю. Крашевский, М. Смотрицкий, Л. Древинский, В. Липинский. Освещены проблемы подготовки педагогов учебными заведениями Волынской области разных уровней (колледжи, педагогический институт, университет, институт последипломного образования). Уделено внимание тенденциям и противоречиям в развитии системы образования края, современным технологиям подготовки учителя с учетом специфики региона.

Розкрито структуру духовної культури та зміст шкільної освіти. Визначено цілі освіти як необхідного чинника її гуманізації. Викладено вихідні засади світоглядної освіти. Узагальнено духовні передумови розвитку особистості як суб'єкта діяльності. Охарактеризовано становлення самосвідомості особистості у процесі її соціалізації. Висвітлено теоретичні засади профілізації шкільної освіти. Розглянуто каталізатор духовності (з досвіду створення нового підручника "Світ і людина"). Приділено увагу школі підручникотворення Яна Амоса Коменського.

Розкрито предмет, проблеми та значення філософської антропології. Висвітлено проблему людини в історії філософської думки. Увагу приділено філософії Стародавньої Індії та Китаю, Стародавньої Греції, доби Відродження. Розглянуто проблему людини в європейській філософії XVII - XVIII ст., німецькій класичній, марксистській та ірраціоналістичній філософії XIX - XX ст., а також в українській і російській філософії. Розкрито сутність і природу людини, проблеми її походження. Показано загальні закономірності становлення та розвитку людини. З'ясовано роль спадковості та середовища у формуванні людини.

Розглянуто життя людини як предмет філософського осягнення. Охарактеризовано вікові етапи, кількісні та якісні виміри, питання сенсу та мети людського життя. Висвітлено проблеми смерті та безсмертя, тривалості та продовження людського життя. Розкрито сутність, рушійні сили, об'єктивні та суб'єктивні передумови, структуру та види діяльності людини. Проаналізовано особливості предметно-практичної, духовної та комунікативної діяльності. Розглянуто співвідношення цілей та засобів, намірів і наслідків людської діяльності, а також відподальності людини за наслідки своїх дій.

Проаналізовано філософські ідеї Яна Амоса Коменського.

Висвітлено погляди В. О. Сухомлинського на духовний розвиток дітей молодшого шкільного віку.

Раскрыты взгляды В. А. Сухомлинского на духовное развитие детей младшего школьного возраста.

The views of V. O. Sukhomlyns’kyi to the spiritual development of children of primary school age are considered in the article.

Вперше представлено філософсько-педагогічну концепцію світоглядної освіти як головної ланки та каталізатора соціалізації особистості, яка стала теоретичною основою створення інтегрованих шкільних курсів "Людина і суспільство", "Світ, людина, суспільство", "Я і світ" і була реалізована в багатьох підручниках і посібниках із цих курсів. Розглянуто світогляд як вищий рівень самосвідомості соціального суб'єкта та духовного осягнення дійсності. Охарактеризовано структуру та функції світогляду. Розкрито особливості передачі світоглядних уявлень у родовому суспільстві. Проаналізовано розвиток світоглядної релігійної та філософської освіти. Увагу приділено підготовці викладачів світоглядних курсів і дисциплін.

Розглянуто місце та значення світоглядної освіти в суспільстві. З'ясовано проблему співвідношення змісту соціального досвіду, акумульованого головним чином у духовній культурі (пізнавальній, художній та оцінно-регулятивній сфері), і змісту освіти. Акцентовано увагу на далекій від підвищення науковості безоглядній орієнтації на сцієнтацію змісту освіти. Запропоновано відмовитись від попредметного моделювння освіти, коли кожний навчальний предмет формується лише на основі якоїсь однієї науки, і перейти до вироблення нового змісту освіти (світоглядного), базуючись на узагальнених - міжнаукових та загальнонаукових - формах систематизації знань. Проаналізовано існуючу систему освіти у контексті функціонально-рольової теорії особи. Розкрито суть світоглядної освіти, її роль як чинника соціалізації особистості.

Обгрунтовано, що через надмірний сайєнтизм (абсолютизацію ролі науки) зміст сучасної освіти потребує модернізації, щоб головною парадигмою її розвитку став принцип людиноцентризму. Показано, що математика та мова в ЗОШ стали найскладнішими та малозрозумілими предметами, літературу та мистецтво учні змушені сприймати через літературо- та мистецтвознавство, моральні норми - через теоретичні хитросплетіння етики, щоб набути громадянських якостей - знайомитися з уривчастими відомостями з політології та правознавства, а в цілому знайомство дитини зі світом підміняється примусовим і нецікавим засвоєнням поверхових розрізнених знань з різних наук, які до саморозуміння, самовизначення, самореалізації майже не мають відношення. Запропоновано включення до навчальних планів якогось із людинозавчних предметів або створення на основі різних наук про людину, а також літератури та мистецтвознавства інтегрованих людинознавчих курсів на всіх рівнях освіти.

Розглянуто світоглядні, педагогічні й гуманістичні засади Яна Амоса Коменського, обдарованої особистості, засновника педагогіки нового часу, видатного чеського гуманіста-мислителя, чий творчий доробок увійшов у людську культуру і, збагативши її, продовжує жити і привертати до себе увагу представників різних народів і поколінь. Відзначено, що всесвітньо відомим він став ще за життя завдяки своїм підручникам і педагогічним працям, які актуальні і в сьогоденні. Своє вчення педагог назвав пансофією, ідеї якої найбільш розвинуті у праці „Всесвітня рада з виправлення справ людських”. Я. Коменський зазначав, що для досягнення головної мети освіти необхідно повсюдно створити пансофічні школи, які навчають дітей грамотності, мистецтва життя, моральності, поміркованості, мужності, справедливості, працьовитості, чесності тощо. Констатовано, що гуманістичне вчення великого чеського педагога може і сьогодні плідно використовуватися для розв’язування багатьох проблем нашої освіти.

Актуалізовано проблему морального виховання з метою відродження духовності у період переходу від "реального соціалізму" до "дикого капіталізму", який супроводжується кризою життєвих орієнтирів і девальвацією моральних цінностей. Констатовано послаблення виховного впливу сучасної школи на підростаюче покоління внаслідок розриву між навчанням і вихованням через надмірну сцієнтізацію змісту освіти, а також підкреслено негативний вплив нинішньої кризи інституту сім'ї на виховні функції школи. Запропоновано керуватися принципом плюралізму та свободи вибору у розв'язанні світоглядних проблем з метою формування у молоді критеріїв моральної оцінки дійсності та самооцінки. Наголошено, що розвиток світоглядної освіти є одним із головних шляхів удосконалення морального виховання молоді.

Актуализирована проблема морального воспитания с целью возрождения духовности в период перехода от "реального социализма" к "дикому капитализму", который сопровождается кризисом жизненных ориентиров и девальвацией моральных ценностей. Констатировано ослабление воспитательного влияния современной школы на подрастающее поколение вследствие разрыва между учебой и воспитанием из-за чрезмерной сциентизации содержания образования, а также подчеркнуто негативное влияние нынешнего кризиса института семьи на воспитательные функции школы. Предложено руководствоваться принципом плюрализма и свободы выбора в решении мировоззренческих проблем с целью формирования у молодежи критериев моральной оценки действительности и самооценки. Отмечено, что развитие мировоззренческого образования является одним из главных путей усовершенствования морального воспитания молодежи.

The gap between training and upbringing, the excessive scientization of school programs, the weakening of the institution of the family, harm the moral and cultural upbringing of young generation. Thus the introduction of bases of Christian ethics (anything that bad is consistent with democratic pluralism) became another educational company. The motivation of highly moral behavior, their conscious choice is the main. The development of world view education is one of the main ways of improving the moral education of young people.

Розглянуто центральні ідеї його педагогічної творчості - людинотворення, людинознавство, людиноцентризм. Зазначено, що за його працями можна було б створити справжню енциклопедію духовного зростання людини, в якій її автор виступав не тільки як видатний педагог, а й як глибокий мислитель, психолог, знавець усіх особливостей різних вікових етапів життя учнів, як великий гуманіст свого часу, який, всупереч усьому, вважав, що любов до людини, насамперед до людини маленької - дитини, є найголовнішою запорукою успішної педагогічної або людинотворчої діяльності. Наголошено на надзвичайно актуальній сьогодні ідеї громадянського виховання, виплеканій В.О. Сухомлинським, яку дехто пробував заперечувати, посилаючись на те, що великий педагог писав про "комуністичне виховання". Висловлено жаль з приводу того, що сьогодні навіть не кожний вчитель може пригадати та правильно назвати головні праці Василя Олександровича, що найбільше зібрання його творів видано ще за часів Радянського Союзу. Висвітлено участь волинських педагогів у всеукраїнських читаннях, присвячених В.О. Сухомлинському.

Охарактеризовано світоглядні, педагогічні й гуманістичні засади вчення Яна-Амоса Коменського. Розглянуто ідеї щодо головної мети освіти, безперервності освіти, гуманістичної спрямованості освіти тощо. Запропоновано оригінальний погляд на етапи людського життя, виділені Яном-Амосом Коменським, на його розуміння взаємовідносин Бога, світу та людини. Зроблено висновок про те, що гуманістичне вчення великого чеського педагога-мислителя може і сьогодні плідно використовуватися для вирішення багатьох питань, які виникають перед нашою освітою.

Охарактеризированы мировоззренческие, педагогические и гуманистические основы учения Яна-Амоса Коменского. Рассмотрены идеи о главной цели образования, непрерывности образования, гуманистической направленности образования. Предложен оригинальный взгляд на этапы человеческой жизни, выделенные Яном-Амосом Коменским, на его понимание взаимоотношений Бога, мира и человека. Сделан вывод о том, что гуманистическое учение великого чешского педагога-мыслителя может и сегодня плодотворно использоваться для решения многих вопросов, возникающих перед нашим образованием.

Characterization of the philosophical, pedagogical and humanist foundation teachings of Jan Amos Comenius. Discussed the idea of the main goals of education, continuing education, education of humanistic orientation. An original look at the stages of human life, marked by Jan Amos Comenius, his understanding of the relationship of God, man and the world. It is concluded that the humanistic teachings of the great Czech educator, thinker and can fruitfully be used to address many of the issues faced byour education.