Викладено теоретико-методологічні та методичні основи формування здорового способу життя у вчителів. Проаналізовано особливості становлення і розвитку проблеми культивування даного способу життя в суспільній практиці, науці, підготовці вчителів. Описано модель формування здорового способу життя у вчителів в процесі їх професійної підготовки. Висвітлено науково-методичні основи формування готовності студентів педагогічних ВНЗ до організації здорової життєдіяльності.

Изложены теоретико-методологические и методические основы формирования здорового образа жизни в учителей. Проанализированы особенности становления и развития проблемы культивирования данного образа жизни в общественной практике, науке, подготовке учителей. Описана модель формирования здорового образа жизни в учителей в процессе их профессиональной подготовки. Освещены научно-методические основы формирования готовности студентов педагогических ВУЗ к организации здоровой жизнедеятельности.

Досліджено теоретичні та методичні засади формування здорового способу життя у майбутніх учителів у процесі вивчення дисциплін природничого циклу. З урахуванням результатів ретроспективного та зіставного аналізу національного та зарубіжного освітнього досвіду розроблено модель формування здорового способу життя у студентів педагогічних ВНЗ, яка в концептуальному вигляді відбиває принцип антропоцентризму, аксіологічний, компетентнісний, особистісно діяльнісний підходи у вивченні дисциплін природничого циклу та включає чотири взаємопов'язані компоненти: мотиваційний, когнітивний, операційно-діяльнісний, професійно-технологічний. Виокремлено комплекс організаційно-педагогічних прийомів раціональної життєдіяльності майбутніх учителів на етапі професійної підготовки. Визначено педагогічні умови, засоби та критерії оцінювання ефективності формування готовності студентів до удосконалення власної життєдіяльності на засадах здорового способу життя у період навчання у ВНЗ. Розроблено навчальні програми та методичні посібники для викладачів і студентів, здійснено їх апробацію у ВНЗ педагогічного профілю.

Проаналізовано творчий доробок визначного українського вченого Б.Д. Грінченка. Висвітлено проблеми українського шкільництва, визначено аксіологічні домінанти педагогіки вченого, культуро- та мовознавчий аспекти його творчої спадщини. Розкрито основні засади сімейного виховання в родині Грінченків, педагогічні основи виховання у працях вченого. Розглянуто питання використання дитячих оповідань Б.Д. Грінченка у формуванні особистості учня початкових класів, його роль в українському національному відродженні.

Проанализировано творческое наследие выдающегося украинского учёного Б.Д. Гринченко. Освещены проблемы украинского школьного дела, определены аксиологические доминанты педагогики учёного, культуро- и языковедческий аспекты его творческого наследия. Раскрыты основы семейного воспитания в семье Гринченко, педагогические основы воспитания в трудах учёного. Рассмотрены вопросы использования детских рассказов Б.Д. Гринченко в формировании личности ученика начальных классов, его роль в украинском национальном возрождении.

У процесі аналізу стану імунітету у дівчат віком 12 - 14 років із підтвердженим діагнозом урогенітального хламідіозу показано зниження імунорегуляторного індексу, супресію гуморальної ланки, зниження бактерицидності фагоцитів. Застосування в комплексному лікуванні хламідійної інфекції Лікопіду та Циклоферону призвело до нормалізації дисбалансу.

Обгрунтовано критерії та рівні готовності майбутніх учителів до формування здорового способу життя. Визначено структурні компоненти готовності студентів педагогічних ВНЗ до формування здорового способу життя, а саме: мотиваційний, когнітивний, операційно-діяльнісний, професійно-технологічний; розкрито їх змістові аспекти. Встановлено та охарактеризовано рівні готовності - досконалий, достатній, базовий та елементарний. Для визначення рівня готовності майбутніх учителів до організації здорового способу життя проаналізовано та оцінено наступні критерії (показники): мотиви, спрямовані на дотримання норм здорової життєдіяльності; знання теорії та практики формування здорового способу життя; уміння і навички програмування, організації та самооцінки своєї діяльності відповідно до вимог здорового способу життя, самоосвіти в означеній галузі; професійні вміння та навички моделювання діяльності (зокрема просвітницької) зі збереження і зміцнення здоров'я, формування здорового способу свого життя та інших людей.

Висвітлено результати експериментального дослідження, в процесі якого було враховано педагогічні умови, дотримання яких забезпечувало ефективність формування готовності майбутніх учителів до здорової життєдіяльності: цілісність, безперервність процесу формування системи знань, умінь і навичок організації здорової життєдіяльності; використання предметного поля природничих дисциплін; орієнтація процесу вивчення природничих дисциплін на суб'єктну позицію студента; мотиваційне забезпечення діяльності студента тощо. Зроблено відповідні висновки та розглянуто перспективні наукові пошуки автора щодо цієї проблеми.

Розкрито сутність поняття мотиваційно-ціннісного ставлення майбутніх учителів до організації здорової життєдіяльності. За результатами дослідження (1996 - 2007 рр.), проведеного на базі трьох ВНЗ України, виокремлено основні групи мотивів (соціальні, професійні, особистісного зростання), що визначають вибір студентами здорового способу життя. Обгрунтовано два підходи ("зверху вниз" і "знизу вгору") щодо формування у студентів мотиваційно-ціннісного ставлення до організації здорової життєдіяльності.

Раскрыта сущность понятия мотивационно-ценностного отношения к организации здоровой жизнедеятельности. По результатам исследования (1996 - 2007 гг), проведенного на базе трех ВУЗ Украины, выделены основные группы мотивов (социальные, профессиональные, личностного роста), определяющих выбор студентами здорового образа жизни. Обоснованы два подхода ("сверху вниз" и "снизу вверх") к формированию у студентов мотивационно-ценностного отношения к организации здоровой жизнедеятельности.

The idea of future teachers' motivation and value-building view on healthy lifestyle organization is considered in the paper. Basic groups of motives defining the student's choice of lifestyle are determined. Approaches to forming future teachers' motivation and value-building view on healthy lifestyle organization are highlighted and substantiated here.

Розглянуто потребу освіти України у прикладних дослідженнях, розвитку нових методів і технологій, які сприятимуть становленню людської особистості на прикладі прогресивних країн. Проаналізовано досвід Великої Британії у створенні та застосуванні кейс-методів, упроваджених у процес професійної підготовки майбутніх фахівців у ВНЗ. Запропоновано широко відомі моделі Великобританії, подано рекомендації щодо їх застосування. Розкрито досвід застосування кейс-методу у процесі лекційного викладання у ВНЗ, самостійної роботи студентів, у вирішенні ситуаційних завдань, у рольових іграх. Висвітлено етапи створення технології кейсу у Манчестерському, Кентерберійському університетах. Констатовано, що перспективність застосування кейс-методу у практиці вітчизняної університетської освіти є надзвичайно актуальною.

Рассмотрена потребность образования Украины в прикладных исследованиях, развитии новых методов и технологий, способствующих становлению человеческой личности на примере прогрессивных стран. Проанализирован опыт Великобритании в создании и применении кейс-методов, внедренных в процесс профессиональной подготовки будущих специалистов в ВУЗ. Предложены широко известные модели Великобритании, даны рекомендации по их применению. Раскрыт опыт применения кейс-метода в процессе лекционного преподавания в ВУЗ, самостоятельной работы студентов, в решении ситуационных задач, в ролевых играх. Освещены этапы создания технологии кейс-метода в Манчестерском, Кентерберийском университетах. Констатировано, что перспектива применения кейс-метода в практике отечественного университетского образования является чрезвычайно актуальной.

Сonsidered the need for education in Ukraine in applied research, development of new methods and technologies that contribute to the formation of the human person as an example of advanced countries. The experience of Great Britain in the creation andapplication of case-method, introduced in the training of future professionals in colleges and universities. Proposed that the well-known model of the UK, recommendations for its use. Revealed the experience of case-method teaching in a lecture at universities, independent work of students, the decision of situational problems, role-playing games. Highlights the steps for creating technology of case-method at Manchester, University of Canterbury. It was stated that the prospect of the use of case-methodin the practice of domestic university education is extremely important.

Висвітлено актуальну проблему формування самоосвітньої компетенції майбутнього викладача вищої школи за умов магістратури. Уточнено зміст понять "самоосвіта", "компетенція". Узагальнено вітчизняні та зарубіжні напрацювання з даного дослідження. Визначено організаційно-педагогічні умови формування самоосвітньої компетенції магістрантів за умов модернізації системи організації навчального процесу, що передбачають: цілісність, безперервність досліджуваного процесу; застосування під час професійної підготовки майбутніх викладачів предметного поля навчальних дисциплін з метою формування вмінь і навичок самоосвіти; орієнтацію процесу формування самоосвітньої компетенції у магістрантів на їх суб'єктну позицію у здійсненні самоосвітньої діяльності; мотиваційне забезпечення самостійної пізнавальної діяльності студентів; застосування інноваційних технологій, зокрема інтернет-технологій, у процесі формування самоосвітньої компетенції майбутніх викладачів вищої школи.

Обоснована актуальность исследования проблемы формирования самообразовательной компетенции будущего преподавателя высшей школы в условиях магистратуры. Уточнено содержание понятий "самообразовательная компетенция", "самообразование" и "компетенция". Обобщены отечественные и зарубежные наработки с данной проблемы. Определены организационно-педагогические условия приобретения магистрантами самообразовательной компетенции в условиях модернизации системы организации процесса обучения.

In the article there has been substantiated the actuality of studying the problem of acquiring а self-learning competency of students majoring in Higher School Pedagogics. Moreover, based on the analyses of the scientific approaches to interpreting such terms as "self-learning" and "a competency", the intension of "а self-learning competency" has been specified. Besides, there has been generalized domestic and foreign best practice making the theoretical framework for studying the problem of acquiring а self-learning competency of students majoring in Higher School Pedagogics when taking Master degree program.

Окреслено пріоритетні напрями підготовки майбутнього вчителя до застосування інформаційно-комунікаційних технологій. Визначено положення, обгрунтування яких забезпечить на теоретичному й прикладному рівнях застосування інформаційно-комунікаційних технологій у вищій педагогічній освіті: інформатизація у галузі вищої освіти повинна мати випереджувальний характер і визначати інформатизацію інших напрямів суспільної діяльності; інформатизація вищої освіти можлива за умови широкого впровадження в педагогічну практику психолого-педагогічних розробок, що дозволяють інтенсифікувати навчальний процес, реалізувати ідеї розвивального навчання за умов інформаційного суспільства. Узагальнено напрацювання учених з питань запровадження ІКТ у вищій педагогічній освіті, зокрема під час професійної підготовки майбутніх фахівців освітньої сфери, що дасть їм змогу реалізувати не тільки інформаційно-технологічні, але й психолого-педагогічні цілі, які виведуть процес шкільної освіти на якісно новий інноваційний рівень,забезпечать особистісно-професійний розвиток студентів вищого педагогічного навчального закладу. Запропоновано науково-методичне забезпечення навчального процесу, яке базується на застосуванні сучасної комп’ютерної та інтерактивної проектної техніки, поєднанні індивідуальної та групової діяльності у процесі професійної підготовки майбутнього вчителя.

Очерчены приоритетные направления профессиональной подготовки будущего учителя к использованию информационно-коммуникационных технологий. Определены положения, обоснование которых обеспечат на теоретическом и прикладном уровнях использование информационно-коммуникационных технологий в высшем педагогическом образовании. Отмечено, что информатизация в сфере высшего образования должна иметь опережающий характер и определять информатизацию других направлений общественной деятельности; информатизация образования возможна при условиях широкого внедрения в педагогическую практику психолого-педагогических разработок, которые позволяют интенсифицировать учебный процес, реализировать идеи розвивающего обучения в условиях информационного общества. Обобщены наработки ученых по вопросам внедрения ИКТ в высшем педагогическом образовании, во время професиональной подготовки будущих специалистов образовательной сферы, что даст им возможность реализировать не только иннформационо-технологические но и психолого-педагогические цели, которые обеспечат личностно-професиоанльное развитие студентов высшего педагогического заведения. Предложено научно-методическое обеспечение учебного процесса, которое базируется на применении компьютерной и интерактивно-проектной техники, сочетании индивидуальной и груповой деятельности в процесе професиональной подготовки будущего учителя.

Outlines the priorities for training future teachers to use information and communication technologies. The positions, which provide the rationale for theoretical and practical levels, the use of ICT in higher pedagogical education: information technology in higher education should be to determine the nature and preduprezhdatelny informatization of other areas of public activity, the computerization of education is available for wide implementation in terms of teaching practice psycho- educational developments that allow processes to intensify the training, carried at the idea of rozvivalnogo learning in the information society. Summarizing the achievements of scientists on the implementation of ICT in higher pedagogical education, during the training of the future specialists in the sphere of education that will enable them to not only carried at innformatsiono technological and psycho-educational purposes, which will provide student-profesioanlnoe development of students of higher pedagogical institutions. Proposed scientific and methodological support of educational process, which is based on the use of computer-design and interactive techniques, a combination of individual and group activity pattern during training of the future teacher.

Узагальнено досвід проектування змісту навчальної дисципліни «Освітня політика» за умов упровадження кредитно-модульної системи організації навчання у педагогічному університеті. Обґрунтовано науково-методичний підхід до розроблення змістового, операційного та підсумково-оцінювального компонентів програми означеної навчальної дисципліни. Визначено мету, завдання, укладено зміст розділів відповідно до навчальних модулів. Висунуто пропозиції щодо поділу навчальної дисципліни «Освітня політика» на два самостійні і, водночас, взаємопов’язані модулі: теоретико-методологічні основи освітньої політики і стан та перспективи розвитку освітньої політики: міжнародний та вітчизняний контекст. Виявлено, що у професійній підготовці студентів ОКР «спеціаліст» і «магістр» визначальною є сукупність різних форм організації навчального процесу, які сприяють удосконаленню змістового наповнення навчальних занять, самостійної роботи, контрольних заходів; організації семінарських, індивідуальних занять; розробленню дидактичного комплексу інформаційного забезпечення дисципліни; створенню якісних завдань для тематичного та модульного оцінювання навчальних досягнень студентів; виробленню чітких критеріїв і показників оцінювання індивідуальних навчально-дослідницьких завдань, результатів самостійної роботи студентів.

Обобщен опыт проектирования содержания учебной дисциплины «Образовательная политика» в условиях внедрения кредитно-модульной системы организации учебного процесса в многопрофильном университете. Обоснован научно-методический подход к разработке содержательного, операционного и итогово-оценочного компонентов программы исследуемой учебной дисциплины. Определены цель, задания, составлено содержание разделов в соответствии с учебными модулями. Предложено поделить данную учебную дисциплину на два самостоятельных и вместе с тем взаимосвязанных модуля: теоретико-методологические основы образовательной политики и состояние, перспективы развития образовательной политики: международный и отечественный контекст. Выявлено, что в профессиональной подготовке студентов «специалист» и «магистр» определяющим является совокупность различных форм организации учебного процеса, которые способствуют улучшению содержательного наполнения учебных занятий. Сформированы разные виды работ: самостоятельная, контрольная; организация семинарских, индивидуальных занятий; разработка дидактического комплекса информационного обеспечения дисциплины; заданий для тематического и модульного оценивания учебных достижений студентов, качественного оценивания индивидуальных учебно-исследовательских заданий, результатов самостоятельной работы студентов.

The article sums up experience of design the “Educational Policy” course in terms of introducing the creditmodular system of teaching process organization at the multiuniversity. It substantiates the scientificmethodical approach to the elaboration ofthe substantial, operational and finalestimated components of program of the investigated educational discipline. Summed up the experience of designing the content of the training course "Education Policy" in the introduction of credit-modular system of educational process in a multidisciplinary university. Sound scientific and methodical approach to the content, and the outcomes of operational and evaluative components of the program under study discipline. Defined goal, tasks, content is made in accordance with sections of the modules. Invited to share danuyu academic disciplines into two distinct yet interrelated modules: theoretical and methodological foundations of educational policy, the state and prospects of development of educational policy: international and domestic context. Revealed that the training of students of "specialist" and "master" is defining sukupnost different forms of educational managering that enhance substantive content of training. Formed by different types of work, self, control, organization of seminars, private lessons, develop didactic complex information management discipline tasks to thematic and modular chebnyh evaluating student achievement, quality evaluation of individual teaching and research assignments, the results of students' individual work.

Висвітлено провідні напрями просвітницької діяльності, що відповідають особливостям полікультурної складової сучасних систем освіти та виховання. Розкрито педагогічні погляди й ідеї К.Д.Ушинського у полікультурному контексті. Розглянуто його концепції про використання засобів народної педагогіки, фізичної та розумової праці, рідної мови у процесі виховання. Проаналізовано досвід навчання за методикою К.Д.Ушинського у зарубіжних школах. Визначено перспективи подальших досліджень педагогічної спадщини видатного педагога у контексті сучасних вимог до навчання та виховання молодого покоління.

Освещены ведущие направления просветительской деятельности К.Д.Ушинского, которые соответствуют особенностям поликультурной составляющей современного образования и воспитания. Раскрыты педагогические взгляды и идеи К.Д.Ушинского в поликультурном контексте. Рассмотрены его концепции об использовании средств народной педагогики, физического и умственного труда, родного языка в процессе воспитания. Проанализирован опыт применения методики обучения К.Д.Ушинского в зарубежных школах. Определены перспективы дальнейших исследований педагогического наследия выдающегося педагога в контексте современных требований к обучению и воспитанию подрастающего поколения.

Mainstreams of the enlightenment activity, those meet peculiarities of multicultural nature of modern system of education were grounded. Pedagogical views and ideas of K.D.Ushynskiy were analyzed on a multicultural background. Some prospects over the future researches of prominent teacher's pedagogical heritage in the context of modern requirements to study process and education of the young generatin were determined.

Охарактеризовано сутнісний зміст поняття «знання». Виявлено основні види засвоєння студентами сучасного ВНЗ знань з проблем формування здоров'я людини. Визначено компетенції, які набуваються студентами у процесі здобуття знань у галузі формування, збереження та зміцнення здоров'я, обгрунтовано їх професійну значущість. Обгрунтувано доцільність застосування компетентнісного підходу до формування здоров'я студентської молоді. Розглянуто процес формування інтелектуального потенціалу майбутнього фахівця з питань формування здоров'я як цілеспрямоване й організоване (а значить кероване) набуття суб'єктом (студентом) природничо-наукових знань в означеній галузі, що мають філософський, методологічний, історичний, теоретичний і прикладний зміст. Аргументовано, що засвоєння студентами знань у галузі формування, збереження та зміцнення здоров'я є видом діяльності, цілеспрямованою передачею практичного та соціального досвіду, є засобом розвитку особистості студента й органічно вплітається в контекст його життєдіяльності та професійного становлення. Зазначено, що зміст навчання студентів має становити задана характером майбутньої професійної діяльності система дій і тільки ті знання, що забезпечать виконання цих дій.

Охарактеризовано сущностное содержание понятия «знание». Выявлены основные виды усвоения студентами современного ВУЗ знаний по проблемам формирования здоровья человека. Определены компетенции, приобретаемые студентами в процессе получения знаний в области формирования, сохранения и укрепления здоровья, обосновано их профессиональную значимость. Обоснована целесообразность применения компетентностного подхода к формированию здоровья студенческой молодежи. Рассмотрен процесс формирования интеллектуального потенциала будущего специалиста по вопросам формирования здоровья как целенаправленное и организованное (а значит управляемое) приобретение субъектом (студентом) естественнонаучных знаний в указанной отрасли, имеющих философский, методологический, исторический, теоретический и прикладной смысл. Аргументировано, что усвоение студентами знаний в области формирования, сохранения и укрепления здоровья является видом деятельности, целенаправленной передачей практического и социального опыта, средством развития личности студента и органично вплетается в контекст его жизнедеятельности и профессионального становления. Отмечено, что содержание обучения студентов должно соответствовать характеру будущей профессиональной деятельности, системе действий и знаний, обеспечивающих исполнение этих действий.

The article is devoted to the characteristics of the essential content of the notion ‘knowledge’; to the exposing of the main aspects of mastering knowledge of the problems of people’s health formation by students of higher educational establishments;to the defining of competences which students receive in the process of knowledge acquisition in the field of formation, maintaining and strengthening the health, to the substantiation of the professional significance of the competences. Characterized suschnostnіy meaning of "knowledge", identified the main types of students with the knowledge of modern higher education institution in the field of knowledge for problems of health, defined competencies to be acquired by students during the development ofknowledge in the area of formation, savings and health promotion, to prove their professional value. Described the essential content of the concept of "knowledge." The basic types of high school students with the knowledge of modern knowledge on the formation of human health. Defined competencies to be acquired by students in the process of obtaining knowledge of the formation, preservation and promotion of health, is based on their professional value. The appropriateness of the competency approach to the formation of the health of students. The process of the formation of the intellectual potential of the future expert on the issues of health as a purposeful and organized (and therefore controlled) acquisition of the subject (student) of scientific knowledge in this industry, with philosophical, methodological, historical, theoretical and applied significance. Argued that the assimilation of students' knowledge in the field of formation, preservation and promotion of health is an activity targeted transfer of practical and social experience, is a means of personal development of the student and organically woven into the context of his life and professional development. The content of teaching students should be given the nature of their future professional activity system of actions and only the knowledge that will give effect to these actions.

Проаналізовано підходи до вивчення питань співвідношення моральних цілей і засобів як проблеми професійної етики в історії становлення філософсько-етичної й педагогічної думки, узагальнено досвід вивчення студентами сучасного ВНЗ проблеми співвідношення моральних цілей і засобів у професійній діяльності. Зроблено висновок, що у науковій літературі розглядаються три принципові позиції, що окреслюють різні підходи щодо розв’язання проблеми співвідношення моральних цілей і засобів в історії філософсько-етичної й педагогічної думки. Виявлено, що у професійній підготовці викладача вищої школи на базі магістратури можливості ознайомлення з проблемою співвідношення моральних цілей і засобів у педагогічній діяльності полягають в удосконаленні змістового наповнення програмового матеріалу, творчому підході до розроблення індивідуально-дослідницьких завдань, дотриманні норм професійної етики під час виконання кваліфікаційної роботи.

Проанализированы подходы к изучению вопросов соотношения моральных целей и средств как проблемы профессиональной этики в истории становления философско-этической и педагогической мысли, обобщен опыт изучения студентами современного ВУЗ проблемы соотношения моральных целей и средств в профессиональной деятельности.

The article analyzes approaches to the study of the questions of correlation between moral goals and means as the problem of professional ethics in the history of philosophic-ethical and pedagogical idea, summarizes experience of the study of problem of correlation between moral goals and means in professional activity by students of modern higher educational institution.

Узагальнено наукові підходи до розуміння сутності поняття «професійна мобільність», обгрунтовано роль сучасної вищої освіти у професійній підготовці мобільних фахівців. Досліджено теоретичні і прикладні аспекти проблеми професійної мобільності у контексті Болонського процесу.

Обобщены научные подходы к пониманию сущности понятия «профессиональная мобильность», обоснована роль высшего образования в профессиональной подготовке мобильных специалистов. Проанализированы документы Болонского процесса, которые раскрывают роль ВУЗ в предоставлении студентам и преподавателям возможностей для усовершенствования их академической мобильности и мобильности на рынке труда. Сделаны выводы, что получение студентами и преподавателями возможностей для усовершенствования их академической мобильности и мобильности на рынке труда обеспечит: расширение международного академического и студенческого сообщества; появление новых перспектив развития человеческих ресурсов; повышение каръерных шансов випускников; освоение учебных програм, которые не предлагают национыльные высшие учебные заведения; гармонизацию национальных и межнациональных процессов обеспечения качества образования; создание открытого европейского пространства высшей школы.

The article summarizes the scientific approaches to understanding of the essence of “professional mobility”, substantiates the role of modern higher education in professional training of mobile specialists; analyzes the documents

Викладено результати філософського аналізу освіти як ключового чинника сучасних цивілізаційних процесів. Досліджено актуальні проблеми формування глобальної освітньої політики. Висвітлено закономірності планування та впровадження державної освітньої політики в трансформаційному суспільстві. Проаналізовано стан і перспективи дослідження теоретико-методологічних засад дослідження освітнього права. Обгрунтовано проблему становлення поняттєво-категорійного апарату освітньої політики в структурі досліджень феномену сучасної освіти. Вивчено правові механізми взаємодії суб'єктів державно-громадської моделі управління освітою в Україні. Охарактеризовано проблеми модернізації освітнього простору за умов інституційних трансформацій глобального суспільства. Здійснено аналіз становлення ідеї єдності науки, навчання та інновацій як принципу європейської освіти в історико-педагогічному контексті. Розкрито особливості розвитку академічної та професійної мобільності за умов розгортання трансформаційного суспільства. Висвітлено стан і перспективи планування й упровадження освітньої політики України у сфері інформатизації освіти, визначено підходи до забезпечення європейських стандартів якості вищої освіти на інституційному рівні.

Проаналізовано проблеми формування професійних компетентностей майбутніх філологів засобами комп’ютерно орієнтованих технологій за умов упровадження комп’ютерно орієнтованої освіти у ВНЗ. Обгрунтовано модель формування професійних компетентностей майбутніх філологів засобами комп’ютерно орієнтованих інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ). Виокремлено структурні компоненти моделі формування професійних компетентностей майбутніх філологів засобами комп’ютерно орієнтованих ІКТ (цільовий, змістовий, технічний, результативний) та розкрито їх взаємозв’язки з урахуванням специфіки майбутньої професійної діяльності філологів. Обгрунтовано тезу про те, що досліджувана проблема набуває особливої значущості у зв'язку з необхідністю інформатизації вищої освіти, застосуванням в освітньому процесі ВНЗ комп’ютерно орієнтованих ІКТ.

Проанализированы проблемы формирования профессиональных компетенций будущих филологов средствами компьютерно ориентированных технологий в условиях внедрения компьютерно ориентированного образования в ВУЗ. Представлено обоснование модели формирования профессиональных компетенций будущих филологов средствами компьютерно ориентированных информационно-коммуникационных технологий (ИКТ). Выделены структурные компоненты модели формирования профессиональных компетенций будущих филологов средствами компьютерно ориентированных технологий ИКТ (целевой, содержательный, технологический, результативный) и раскрыта их взаимосвязь с учетом специфики будущей профессиональной деятельности филологов. Обоснован тезис о том, что исследуемая проблема приобретает особую значимость в связи с необходимостью информатизации высшего образования, применением в образовательном процессе современного ВУЗ компьютерно ориентированных ИКТ.

The article analyzes the problems of formation of professional competence of future philologists by means of computer oriented technologies in terms of introduction of computer-based education in higher education institutions (HEI). Author determined a model of future philologists professional competence formation by means of computer-oriented information and communication technologies (ICT); singled structural components of the model of professional competence of future philologists formed by means of computer oriented ICT (target, content, technical, productive) and revealed their relationship to the specific future linguists’ careers; proved the thesis that the studied problem is of particular importance because of the necessity of informatization of higher education and usage the computer-oriented ICT in the educational process of the university.

Здійснено спробу виявити протиріччя у пошуках конкретного вираження сутності змісту і структури поняття "освітня політика"; обґрунтовано суспільний, теоретико-методологічний, прикладний рівні запиту щодо розроблення поняттєво-категорійного апарату освітньої політики; узагальнено підходи учених до здійснення глибинного аналізу досліджуваного феномену як основи для розкриття діалектичної взаємодії термінів і понять у проблемному полі освітньої політики; проаналізовано суперечності у вивченні вітчизняними і зарубіжними вченими проблеми становлення поняттєво-категорійного апарату освітньої політики в структурі досліджень феномену сучасної освіти.

Осуществлена попытка определения противоречий в поисках конкретного выражения содержания и структуры понятия "образовательная политика"; обоснованы общественный, теоретико-методологический, прикладной уровни запроса по разработке понятийно-категориального аппарата образовательной политики; обобщены подходы ученых к исследованию глубинного анализа исследуемого феномена как основы для раскрытия диалектического взаимодействия терминов и понятий в проблемном поле образовательной политики; осуществлен анализ несогласованности в изучении украинскими и зарубежными учеными проблемы становления понятийно-категориального аппарата образовательной политики в структуре исследований феномена современного образования.

The article attempts to reveal the contradictions occurred in the search of certain expression of the essence of content and structure of the concept “educational policy”; justifi es social, theoretical and methodological, applied aspects of the request for development of conceptual and categorical apparatus of educational policy; summarizes scientists’ approaches to the deep study of research phenomenon as a basis for investigation of dialectical interaction of terms and concepts in the problematic fi eld of education policy; analyses inconsistencies in the national and international scientists’ study of development of the problem of conceptual and categorical apparatus of educational policy in the structure of research in phenomenon of modern education.

Проаналізовано чинники, що визначають державну освітню політику України в галузі охорони здоров'я дітей та молоді, на основі програмних документів охарактеризовано зміст оздоровчої освіти в Польщі, визначено напрями впровадження польського досвіду оздоровчої освіти у плануванні і реалізації освітньої політики України щодо сприяння здоров'ю дітей та молоді.

Прееклампсія є однією з найбільш важливих проблем сучасного акушерства. Прееклампсія ускладнює від 5,0 % до 16,0 % вагітностей, у 5 разів підвищує ризик перинатальних втрат і обумовлює більше ніж 50 тис. випадків материнських смертей у світі щорічно. Мета роботи - провести вивчення стану автономної нервової системи матері та плоду при фізіологічному перебігу вагітності та на тлі прееклампсії. Обстежено 292 вагітні, у 154 з яких була діагностована прееклампсія. Вивчено показники симпатовагального балансу, центральної материнської гемодинаміки, проведено спектральний аналіз кривих швидкостей кровотоку у вені пуповини. Прееклампсія розвивається на тлі гіперсимпатикотонії, зменшення загального рівня регуляції і парасимпатичної ланки. Це сприяє підтримці гіперкінетичного типу центральної материнської гемодинаміки, що компенаторно забезпечує достатній рівень перфузії внутрішніх органів у жінок із прееклампсією легкого і середнього ступеня. У міру виснаження вагального тону і подальшого зниження автономної нервової регуляції відбувається підвищення загального периферичного опору судин, зниження серцевого індексу і перехід до гіпокінетичного типу центральної материнської гемодинаміки в пацієнток із прееклампсією тяжкого ступеня. Останнє призводить до роз'єднання регуляторних механізмів гемодинаміки матері та плоду. Висновки: гемодинамічна ізоляція плоду призводить до гіперсимпатикотонії, зниження рівня автономної нервової регуляції, централізації кровообігу і дистресу плоду.

Розкрито теоретико-методичні аспекти нарощення академічного потенціалу ноосферної освіти у проектній діяльності. Актуалізовано національні інтереси держави для реалізація в умовах гібридних загроз. Здійснено структурно-функціональний аналіз цільового призначення майбутніх менеджерів з професійною компетентністю безпеки. Обгрунтовано ефективність структурно-функціонального підходу, у якості парадигми дослідження управління як соціально-психологічного феномену. Конкретизовано проблеми та перспективи професійної підготовки майбутніх фахівців з публічного управління до педагогічної діяльності та сучасні проблеми та перспективи формування методики комунікативної компетентності зв’язку в майбутніх менеджерів у закладах вищої освіти. Встановлено роль професійної підготовки менеджерів для удосконалення системи управління національної безпеки України. Представлено систему формування професійної майстерності викладачів для глобального виміру демократизації освіти. Конкретизовано визначальні ознаки та аспекти дистанційного навчання, в тому числі засобами медіатехнологій зі забезпеченням електронного навчання в умовах екологічних загроз. Проаналізовано генезис розвитку пізнавальної активності дітей старшого дошкільного віку через екологічне виховання та позиції зарубіжних вчених впровадження інклюзивної освіти. Встановлено роль виховання морально-етичних цінностей у молодших школярів в системі БТЕМ-освіти та необхідність формування іншомовних компетентностей у вчителів початкових класів для педагогічної діяльності в умовах змішаного навчання. Запропоновано педагогічні умови професійної іншомовної підготовки офіцерів збройних сил України, модель формування професійної компетентності майбутніх механіків до технічного сервісу, педагогічні технології для формування екологічної компетентності майбутніх архітекторів. Виокремлено напрями і тенденції розвитку вищої освіти в XXI ст., освітні парадигми досвіду реалізації в теорії і практиці вищої школи. Презентовано моделі університетської системи освіти та інноваційні моделі освітньо-інформаційного середовища технічного університету, засади формування особистісної траєкторії успіху майбутнього фахівця в інформаційно-освітньому середовищі ЗВО. Проаналізовано моделі навчання та перспективи їх використання при підготовці практичних психологів. Встановлено роль толерантності при невизначеності особистісно-професійного становлення у підготовці авіаційних фахівців.