По результатам микробиологических исследований обоснован выбор концентрации флуконазола в вагинальных суппозиториях. В качестве основы для суппозиториев с фунгицидной активностью выбрана гидрофильная: ПЭО 1500 + ПЭО 400 в соотношении 95:5.

Для идентификации флуконазола и хлоргексидина биглюконата в вагинальных суппозиториях предложены условия хроматографического обнаружения с помощью метода тонкослойной хроматографии.

Розроблено склад й експериментально досліджено ефективність застосування нового препарату протигрибкової та протимікробної дії - вагінальних супозиторіїв під умовною назвою "Флугедин", призначених для лікування хворих з такими урогенітальними захворюваннями, як вульвовагінальний кандидоз і кандидозний вульвовагініт. Обгрунтовано новий науково-методичний підхід до розробки лікарського препарату у вигляді супозиторіїв з фунгіцидною активністю. На підставі комплексних біофармацевтичних, фізико-хімічних, фармако-технологічних і мікробіологічних досліджень розроблено оптимальну технологію та методи стандартизації вагінальних супозиторіїв, визначено їх стабільність під час зберігання. Експериментально досліджено мікробіологічну чистоту нового препарату, доведено його специфічну активність і безпечність застосування. Розроблено проект технологічного промислового регламенту на виробництво супозиторіїв і проведено його апробацію за промислових умов.

Проведене кількісне визначення вмісту вітаміну С в соках апельсинових вітчизняного виробництва методом титриметрії з використанням 2,6-дихлорфеноліндофеноляту натрію як титранту. Визначено, що після 4-х діб зберігання за температури 2 - 8 °С кількість аскорбінової кислоти значно зменшується у відкритих пачках соку за умов холодильника. Рекомендовано звертати увагу на цей процес за призначення апельсинового соку до харчового раціону з лікувально-профілактичною метою.

Проведено количественное определение содержание витамина С в соках апельсиновых отечественного производства методом титриметрии с использованием 2,6-дихлорфенолиндофенолята натрия в качестве титранта. Определено, что количество аскорбиновой кислоты снижается в открытых пачках сока при температуре 2 - 8 °С после 4-х суток хранения. Рекомендовано обращать внимание на этот процесс при рекомендации включения апельсинового сока в рацион питания с лечебно-профилактической целью.

Розробка нових ефективних лікарських засобів профілактики та лікування вестибулярних розладів є важливим етапом розв'язання проблеми зміцнення здоров'я працівників, професія яких пов'язана з діяльністю, що негативно впливає на вестибулярний аналізатор (водії автомобільного транспорту, машиністи потягів, льотчики, моряки, космонавти та ін). Мета роботи - провести дослідження вітчизняного фармацевтичного ринку лікарських засобів, що застосовуються у разі вестибулярних розладів і мають назву "вестибулопротектори". Аналіз ринку вестибулопротекторів проводився за наступними показниками: назва активного фармацевтичного інгредієнту у складі препарату, лікарська форма та країна-виробник лікарського препарату. Виявлено, що більшість вестибулопротекторів створено на основі бетагистину гідрохлориду. Найпоширенішою лікарською формою у своїй більшості закордонного виробництва є таблетки. Висновки: перелік вестибулопротекторів, зареєстрованих в Україні, забезпечує можливість надання ефективної терапії комплексу симптомів вестибулопатій.

Співробітники більшості закладів практичної фармації, професійна діяльність яких пов'язана з повсякденним здійсненням емоційно напружених контактів з великою кількістю пацієнтів значною мірою стають схильними до розвитку синдрому "професійного вигорання". Цей синдром став досить розповсюдженим і вже досяг такого рівня, що навіть набув діагностичного статусу у МКХ-10, а його подальше дослідження стало дуже актуальним. Мета роботи - дослідження й оцінювання основних факторів, що формують синдром професійного вигоряння у спеціалістів фармації та пошук ефективних методів його запобігання і корекції. Дослідження було проведено в супровід з ретельним оглядом та узагальненням інформації наукових джерел та даних профільної літератури. Для загального аналізу було використано опитування за методом анонімного анкетування серед слухачів курсів підвищення кваліфікації. Обробка й аналіз результатів опитування проводилась за допомогою методів статистичних підрахунків. Згідно одержаних результатів дослідження встановлено, що психологічний клімат на робочому місці найбільше впливав на формування професійного вигоряння у спеціалістів фармації. А володіння прийомами зняття психологічної напруги та розширення професійної свідомості стали основними аспектами, які було виділено респондентами серед заходів його запобігання та корекції. Висновки: для ефективної праці та одержання задоволення від обраного фаху спеціалістам фармації необхідні нові формати шляхів профілактики стресів на професійному лані та позитивне когнітивне мислення в особистому житті. Позитивний стан атмосфери у колективі (доброзичливість, контактність, інтегрування) сприяють створенню комфортного середовища, формуванню професійної впевненості та доброзичливості. Напрацювання навичок психогігієни у повсякденності також сприяє запобіганню виникнення симптомів професійного вигоряння.