Розкрито причини низьких досягнень у навчанні значної кількості учнів. Описано труднощі, які зумовлюють неуспішність, визначено шляхи її подолання. Розглянуто педагогічні технології, що сприяють успішному навчанню. Наведено поради учителю щодо організації навчальної діяльності.

Хронічний безкам'яний холецистит (БХ) є одним з найпоширеніших захворювань органів травлення. Описано діагностику БХ з супутньою гіпотонічно-гіпокінетичною дискінезією жовчного міхура (ЖМ) шляхом оцінки особливостей жовчоутворення та жовчовиділення. Обстежено хворих на БХ з гіпотонічно-гіпокінетичною дискінезією ЖМ - 78 осіб. Жовч збирали за методом В. А. Максимова з її подальшим фізико-хімічним, біохімічним та бактеріологічним дослідженням. У хворих простежується зниження вмісту білірубіну, підвищення рівня холестерину та загального білка в міхуровій порції жовчі. Порушення балансу жовчних кислот (ЖК) в міхуровій порції жовчі виявляється зменшенням загального пулу ЖК в жовчі, підвищенням вмісту вільних ЖК, зниженням вмісту кон'югатів ЖК. Спостерігається порушення ентерогепатичної циркуляції ЖК зі змінами показників їх балансу в сироватці крові.

Изучены особенности течения ишемической болезни сердца (ИБС) с сопутствующим хроническим некалькулезным холециститом (ХНКХ). ХНКХ осложняет течение ИБС со стабильной стенокардией I - II функциональных классов. Наиболее выражены изменения липидного спектра сыворотки крови, что свидетельствует о более быстром развитии атеросклероза, нарушении гемостаза и угнетении сократительной способности миокарда.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р413.204.6-3 + Р410.11-3

Рубрики:

Виразкова хвороба шлунка і дванадцятипалої кишки

Ішемічна хвороба серця

Шифр НБУВ: Ж23117 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Отмечено, что сахарный диабет ІІ типа (СД-ІІ) сопровождается параллельным поражением двух органов-мишеней - печени и почек, что можно обозначить как феномен гепаторенальной дисфункции. Данная дисфункция у больных СД-ІІ приводит к формированию поражений сердечно-сосудистой системы, нейропатиям и неудовлетворительной компенсации метаболических нарушений.

Виявлено, що у хворих на хронічний безкам'яний холецистит має місце синдром гормональної дисфункції, який полягає у кількісних змінах вмісту ряду гормонів у сироватці крові (зниженні рівня інсуліну, підвищенні рівня кортизолу та гастрину, відносному або абсолютному дефіциті вільного трийодтироніну) та зміні співвідношення між цими гормонами. Установлено кореляційну залежність між гормонами, що вивчались, і рядом метаболічних та функціональних показників. Визначено, що застосування холе-грану покращує показники гормонального балансу у хворих на хронічний безкам'яний холецистит з гіпертонічно-гіперкінетичною або змішаною дискінезією жовчного міхура. З'ясовано, що використання холе-грану в поєднанні з токоферолу ацетатом і полісорбом сприяє усуненню синдрому гормональної дисфункції у хворих на хронічний безкам'яний холецистит з гіпотонічно-гіпокінетичною дискінезією жовчного міхура.

Обследовано 185 больных с артериальной гипертензией (АГ). Оценена клиническая эффективность препарата "Фелодипин" и проведен анализ приверженности больных к терапии в условиях реальной амбулаторной практики. Отмечено, что использование фелодипина в амбулаторных условиях позволяет достичь выраженного гипотензивного эффекта у больных с АГ как в период подбора дозы, так и при дальнейшем наблюдении. На фоне длительной терапии препаратом отмечено достоверное улучшение комплаентности в группе пациентов с низкой приверженностью к лечению. Повышение комплаентности пациентов, хорошая переносимость и незначительное количество побочных эффектов позволяет рекомендовать активное использование фелодипина в амбулаторной практике семейного врача, врача-кардиолога и участкового терапевта.

Обследовано 50 беременных женщин в возрасте от 18 до 38 лет со сроком беременности от 20 до 40 нед. Исследован суточный профиль артериального давления (АД) у беременных с эссенциальной артериальной гипертензией (АГ) - 1-я группа, с гестационной АГ - 2-я группа, с нормальным уровнем АД - контрольная группа. Доказано, что суточное мониторирование АД является высокоинформативным методом диагностики АГ у беременных женщин, позволяющий выявлять дополнительные диагностические критерии для дифференциальной диагностики различных форм АГ во время беременности. Своевременная диагностика АГ у беременных женщин способствует назначению адекватной антигипертензивной терапии.

Зазначено, що перехід людини до категорії осіб похилого віку супроводжується зростанням проблем зі здоров'ям, серед яких не останнє місце посідає артеріальна гіпертензія. Багато досліджень свідчать про те, що ефективність антигіпертензивної терапії підвищується за одночасного використання комбінацій препаратів різних класів. Якщо після прийому одного антигіпертензивного препарату неможливо досягти цільового рівня артеріального тиску, необхідно вирішити питання про додавання в схему лікування ще одного препарату іншого класу в оптимальній дозі.

Отмечено, что переход человека в категорию лиц пожилого возраста сопровождается ростом проблем со здоровьем, среди которых не последнее место занимает артериальная гипертензия. Много исследований свидетельствуют о том, что эффективность антигипертензивной терапии повышается при одновременном использовании комбинаций препаратов разных классов. Если после приема одного антигипертензивного препарата невозможно достичь целевого уровня артериального давления, необходимо решить вопрос о добавлении в схему лечения еще одного препарата другого класса в оптимальной дозе.

Індекс рубрикатора НБУВ: И345

Рубрики:

Розробка родовищ солей

Шифр НБУВ: Ж21854 Пошук видання у каталогах НБУВ 

За допомогою методу постадійних екстракцій досліджено форми знаходження важких металів у грунтах міських агломерацій - м. Київ, м. Маріуполь (Донецька обл.) та м. Шостка (Сумська обл.). За валовими концентраціями у грунтах визначено геохімічні асоціації важких металів, характерних для цих міських агломерацій. Визначено ступінь рухомості, коефіцієнти концентрації та характерні техногенні геохімічні асоціації важких металів, а також показник сумарного забруднення грунтового покриву міських агломерацій.

Проведено дослідження впливу на міжзоряне середовище масивних зір в процесі їх еволюції в галактиках із зореутворенням із сьомого випуску даних Цифрового огляду неба Слоан. Вивчення статистики масивних зір (WR та О) в галактиках із особливостями зір WR в спектрах і порівняння її з моделями еволюційного популяційного синтезу показало, що пропорція зір WR серед масивних зір зменшується із металічністю галактики, а наявні моделі добре описують спостереження спалаховим сценарієм еволюції, крім галактик з найнижчими металічностями, якщо взяти до уваги можливу зміну нахилу початкової функції мас. Описано впровадження нових моделей зоряної еволюції з врахуванням власного обертання масивних зір в еволюційний код Starburst99, а також досліджено прояви обертання масивних зір в інтегральних властивостях популяції поодиноких зір. На основі вибірки 79-ти галактик з небулярною емісією Hell λ468.6 нм показано, що іонізація гелію в міжзоряному середовищі здійснюється випромінюванням не тільки від масивних зір, а і від ударних хвиль. Визначено хімічний склад обох вищезазначених вибірок галактик. Відношення вмістів Ne/O, S/O, Cl/О і Ar/О в них не залежать від металічності. З іншого боку, відношення вмістів N/O за металічності 12 + logO/H > 8.0 зростає. Визначено, що зорі WR роблять внесок у збагачення міжзоряного середовища азотом на рівні 20 %. Залежність відношення вмістів N/O від віку спалаху зореутворення також підкреслює важливість ролі зір WR у збагаченні азотом міжзоряного середовища. Досліджено спектр блакитної компактної галактики ІС 4662. Одна з двох областей зореутворення галактики більш багата металами і в ній знаходиться 29 із загальної кількості зір WR, що дорівнює 33 зорям.

Проведено дослідження стану функціональної активності еритроцитарних мембран осіб, які працюють за умов дії комплексу шкідливих факторів, серед яких найбільш небезпечним за агресивністю впливу на організм вважається пил, що вміщує кварц. Встановлено, що тривалий вплив на організм промислового пилу сприяє порушенню проникності біомембран, пригнічує компенсаторні механізми та значно збільшує ризик розвитку бронхолегеневої патології.

Розроблено аналітичні схеми пробопідготовки гірських порід і флюоритів для визначення в них вмісту рідкісноземельних елементів (РЗЕ) методом мас-спектрометрії з індукційно зв'язаною плазмою (ICP-MS) з використанням мікрохвильового поля. Знайдено суміші кислот для розкладу флюоритів та гірських порід. Найбільш ефективною є суміш азотної, фтористоводневої і сірчаної кислот (3:6:1). Розроблена методика визначення РЗЕ у флюоритах та гірських породах від 0,01 до 1000 ppm з відносним стандартним відхиленням 0,01 - 0,10.

Індекс рубрикатора НБУВ: Г124.31-5 + Г461.6-94

Рубрики:

Германій

Мас-спектральний аналіз

Шифр НБУВ: Ж21854 Пошук видання у каталогах НБУВ 

У результаті вивчення розподілу рідкісноземельних елементів (REE) в апатитах із метаморфічних порід (ММП), наявних у вигляді ксенолітів (скіалітів) серед бердичівських гранітів і чарнокітоїдів Подільського блоку Дністровсько-Бузького мегаблоку Українського щита, встановлено, що апатити грануліто-гнейсових порід характеризуються невеликим фракціонуванням REE з перевагою легких REE за різкого дефіциту європію, що характерно для вапнисто-лужних порід інших щитів. Максимальний вміст REE в апатитах ММП березнинської товщі характерний для меланократових порід, як правило, для центральних зон ксенолітів ММП; на контакті з гранітоїдами вміст REE в них знижується. У результаті цього всі ксеноліти стають зональними, адже одним із факторів, що регулюють диференціацію REE, є кислотність-основність мінералоутворювального середовища. Припущено, що спектри розподілу REE в апатитах із метаморфічних порід, які знаходяться у вигляді ксенолітів серед гранітоїдів, можуть вказувати на природу ксенолітів: чи є вони субстратом для цих гранітоїдів, чи це, можливо, дайкові або реститові утворення.

Дисертацію присвячено дослідженню особливостей розподілу мікроелементів в об’єктах довкілля (поверхневих відкладах, рослинності та вищих грибах) Київської агломерації. Проведено детальні еколого-геохімічні дослідження територій, що потрапляють у зону впливу екологічно небезпечних підприємств Києва. Для кожного об’єкту визначено ступінь забруднення та виявлені геохімічні асоціації мікроелементів. Встановлено фізико-хімічні та гранулометричні особливості техногенно забруднених ґрунтів. Визначено форми знаходження та рухомість мікроелементів у поверхневих відкладах Київської агломерації. Проведено експериментальне дослідження розчинності та комплексоутворення важких металів у фульватних розчинах, встановлено константи стійкості цирконію, кадмію, цинку та свинцю з фульвовою кислотою. Розроблено спосіб визначення токсичних елементів у природних водах при заданих значеннях pH з використанням штучних хелатних сорбентів. Виявлено геохімічні особливості трав’яної та деревної рослинності в умовах Київської агломерації. Встановлено, що концентрація важких металів у грибах техногенно забруднених територій на порядок вища, ніж у лісових і лісопаркових зонах. Розроблено та запатентовано склад біологічно активної суміші на основі дефекату цукрового виробництва, фосфатної кислоти та сильвініту, що може широко застосовуватись для сільськогосподарських цілей, а також для поліпшення росту та якості зелених насаджень міста.

Наукова конференція проводилася 8 - 9 вересня 2021 р. у м. Київ у Інституті геохімії, мінералогії та рудоутворення ім. М. П. Семененка НАН України. До участі в заході долучилося 128 науковців та геологів-виробничників з України, Австралії, Словаччини. Вони представили 19 академічних і галузевих наукових установ, закладів вищої освіти, виробничих організацій та приватних підприємств. Незважаючи наскладні політико-соціальні та економічні умови, спричинені пандемією COVID-19, наукова конференція надала можливість обмінятися новими ідеями, вагомими науковими досягненнями, оригінальними фактами, провести конструктивне обговорення наявних дискусійних питань та засвідчила достатньо високий рівень наукових досліджень у галузі геології та сучасної екологічної геології України. Завдяки онлайн-формату до конференції змогли долучитися науковці з усієї України та зарубіжжя.

Наведено результати досліджень щодо впливу міського середовища на компоненти довкілля паркових екосистем Києва. Серед представників рослинності як індикаційних видів обрано Taraxacum officinale Wigg. (кульбабу лікарську) та Tilia cordata Mill. (липу серцелисту). Здійснено вимірювання вмісту важких металів (Cu, Pb, Zn, Ni, Mn, Cr та Cd) у зразках грунту та листя рослин у межах екосистем парків "Феофанія", Київського політехнічного інституту, Маріїнського, імені Пушкіна та "Нивки". Найвищий рівень забруднення грунтів важкими металами виявлено в межах майданчиків парків, розташованих поблизу автомобільних доріг і зупинок громадського транспорту. Найзабрудненішим парком виявився Політехнічний, а найменш забрудненим - "Феофанія". Високі рівні металів, виявлених у зразках грунту, не завжди збігалися з їх найвищими рівнями в біомасі листя досліджуваних рослин. З'ясовано, що за фітотоксикологічною класифікацією металів за коефіцієнтом біологічного поглинання (КБП) рослинами у межах досліджуваних паркових екосистем міста Києва Cu, Pb, Zn, Ni, Mn та Cr становлять переважно елементи низького поглинання (IV класу небезпеки) за винятком Маріїнського парку, в межах якого Zn, за величиною КБП, належить до елементів помірного поглинання (III клас небезпеки). Отримані авторами ряди інтенсивності біологічного поглинання металів рослинами показали достатньо широкий діапазон для різних паркових екосистем, що підтверджує принцип екологічної конгруентності (відповідності), згідно з якою живі складові досліджених екосистем виробили відповідне пристосування, скоординоване абіотичним середовищем. З метою виявлення додаткових шляхів міграції важких металів до екосистеми парку "Феофанія" залучено гідрохімічні дані щодо першого від поверхні водоносного горизонту, поширеного в межах досліджуваної території. Висунуто припущення, що підвищені, порівняно з фоновими, концентрації Cu, Pb, Zn, Ni та Mn у грунтах парку "Феофанія", по'язані передусім з Пирогівським звалищем побутових відходів, а підземні води, що розвантажуються у паркові ставки, є основним шляхом міграції полютантів до компонентів природного середовища, зокрема до системи "грунт - рослина". Отримані результати підтвердили необхідність залучення біогеохімічних даних для екологічної оцінки міського середовища та ранньої діагностики негативних змін, коли у рослинах ще не проявилися морфологічні та анатомічні відхилення від норми.