Використано біографічний метод дослідження у спорті, основну увагу сфокусовано на унікальних аспектах історії життя видатних тренерів і на суб'єктивному, особистісному підході до описання професійної кар'єри та смислового горизонту. На підставі контент-аналізу виявлено та систематизовано чисельні професійно важливі особистісні якості тренера. Розроблено акмеологічний інваріант професіоналізму тренера.

Использован биографический исследовательский прием в спорте, основное внимание сфокусировано на уникальных аспектах истории жизни выдающихся тренеров и на субъективном, личностном подходе к описанию профессиональной карьеры и смыслового горизонта. На основе использования контент-анализа выявлены и систематизированы многочисленные профессионально важные личностные качества тренера. Разработан акмеологический инвариант профессионализма тренера.

In the article, which is dedicated to the problem of using biographic method in sport, special attention is focused on unique aspects of life story of outstanding coaches, as well as on subjective, personal approach to describing professional career and notional horizon. On the basis of using content analysis numerous professionally significant personal qualities of a coach has been revealed and systematized. Acmeologic invariant of coach's professionalism has been developed.

Проаналізовано процес розвитку, утворення й становлення суб'єкта діяльності.

Проанализирован процесс развития, образования и становления субъекта деятельности.

The paper considers analysis of process development and formation of the subject activity.

Подано історико-критичний аналіз найбільш відомих і впливових філософсько-психологічних вчень про людину як суб'єкт.

Представлен историко-критический анализ наиболее известных и влиятельных философско-психологических учений о человеке как субъекте.

The paper considers historical analysis of the most known and influential philosophical and psychological doctrines about the person as about the subject.

Подано аналіз різних концепцій, теорій та підходів дослідження професіоналізації суб'єкта діяльності. Виявлено основний зміст, механізми, закономірності та суперечливі тенденції процесу професіоналізації суб'єкта діяльності.

Проведен анализ различных концепций, теорий и подходов исследования профессионализации субъекта деятельности. Определены основное содержание, механизмы, закономерности и противоречивые тенденции процесса профессионализации субъекта деятельности.

The paper represents the analysis of different conceptions, theories and approaches of researching professionalism of a subject of activities. The main contents, mechanisms, laws and inconsistent tendencies of the process of professionalism of the subject of the activities have been determined.

Оглянуто новітні емпіричні результати дослідження рефлексії, виявлення її ролі у структурі суб'єктності тренера-викладача. Рефлексія розглядається як здатність до самопізнання та самоаналізу власної внутрішньої психічної діяльності, психічних якостей і станів як один з найважливіших показників суб'єктності тренера-викладача, адже саме вона визначає повноту його самоінтеграції та самоздійснення як неповторної цілісності.

Надано стислу характеристику нинішніх підходів до розуміння сутності і природи ідентичності, осмислення яких є необхідним для подальшого розгляду професійної ідентичності в контексті маргінальної поведінки суб'єкта діяльності.

Досліджено процес професійного становлення тренера-викладача в аспекті розвитку його суб'єктності. Розкрито психологічний зміст функціональної моделі суб'єкта спортивно-педагогічної діяльності. Наведено результати теоретико-емпіричних досліджень атрибутивних показників суб'єктності тренерів-викладачів залежно від етапу професійного становлення. Розглянуто форми реалізації психологічного супроводу професіогенезу тренера-викладача: на всіх етапах - моніторингу як інформаційної основи, на етапах професійної підготовки й адаптації - самофутурування як способу конструювання професійного майбутнього, на етапах первинної та вторинної професіоналізації - супервізії як процесу ідентифікації та стимулювання психічних резервів суб'єктного та професійного зростання, на етапі майстерності - професійного самозбереження як засобу зміцнення психічного здоров'я та протистояння несприятливим факторам професійного середовища.

Установлено, що тривалий вплив ситуацій, пов'язаних з одержанням травм, високою нервово-психічною напруженістю за відсутністю можливості діяти, пораненням співслужбовців, призводять до негативних зрушень в емоційно-вольовій сфері особистості. Для формування емоційно-вольової стійкості до діяльності за зазначених умов тренінговий комплекс включає вправи, спрямовані на розвиток: здатності самостійно мислити; емоційної стійкості; навиків самоуправління; довіри до кожного члена групи; уміння відстоювати власну думку.

Розкрито найбільш важливі у віктимологічному плані особистісні характеристики та поведінкові реакції неповнолітніх, які детермінують їх підвищену віктимність. Осмислено феноменологію насильства по відношенню до неповнолітніх (фізичне, емоційне, психологічне, сексуальне). Окреслено віктимологічні аспекти загальної профілактики статевих злочинів в сім'ях, які вчиняються по відношенню до неповнолітніх потерпілих.

Висвітлено коротку історію та методологічні положення психології праці, розглянуто її зміст і місце у психологічній науці. Подано основи професіознавства, взаємодії суб'єктів трудової діяльності, їх психічні стани, надійність і безпека праці. Проаналізовано етапи формування профпридатності та професіогенез. Викладено психологічну характеристику праці за особливих умов.

Подано основні відомості про організацію науки в Україні та особливості підготовки кадрів дослідницької кваліфікації у світі. Розкрито методологічні засади наукового пізнання та творчості, пошуку й опрацювання наукової інформації. Увагу приділено методам наукового дослідження та практичного використання їх у науковій діяльності. Висвітлено етапи планування та проведення наукового дослідження, опрацювання результатів експерименту. Наведено рекомендації та вимоги щодо оформлення результатів досліджень.

The abstract shows a determining of the prospects for thorough studying the psychological capacities of the responsible behavior of the subject of action. It analyzes the determination and main components of social responsibility of the subject of action. In view of authors, it is not enough to have a psychological potential, the person must be capable to realize it.

Рассмотрена профессиональная деятельность человека не только как основное средство существования, но и как доминирующая сфера его развития и самореализации как личности. Дано определение самочувствия как следствие реального представления нашей значимости для других и ценности поступков. Отмечено, что в понятии самочувствия можно выделить: удовлетворенность профессией; позитивное отношение к себе; эмоциональное равновесие; физическое состояние. Отмечено, что представители социономических профессий подвержены риску нарушения целостности личности. Освещены критерии самореализации индивидов с высоким реалистичным, нереалистичным, умеренным и низким уровнем притязаний. Указано, что критерии самореализации отражают удовлетворенность качеством жизни, что способствует психическому здоровью человека. Исследованы конкретные факторы, определяющие удовлетворенность работой.

З'ясовано художні та регіональні особливості колориту вишивки на жіночих сорочках північних районів Тернопільської області XX ст. Надано дані про моно-, бі-, поліхромний колорити вишивки; визначено географію та період їх побутування. Простежено взаємозв'язок колориту з композицією орнаменту.

Здійснено комплексне дослідження етнорегіональної специфіки народної вишивки Тернопільщини XX ст. як самобутнього явища національної культури. З'ясовано основні етапи розвитку, розкрито типологію вишивки за функціональним призначенням. Проаналізовано художньо-стилістичні особливості народної вишивки XX ст.: виявлено виражальні можливості технік, систематизовано орнаментальні мотиви на тканинах, одягового та інтер'єрного призначення, окреслено композиційні структури геометричних, рослинно-геометризованих орнаментів, наведено традиційні та територіальні властивості колориту. Проаналізовано регіональні ознаки народної вишивки етнорегіонів Волині, Західного Поділля, Опілля та Придністров'я, в межах яких зосереджений адміністративно-територіальний кордон Тернопільської області.

Необходимость регуляции возникает при осуществлении любой целеустремленной активности в изменяющейся, неопределенной среде. Всякая регуляция заключается в обеспечении устойчивого развития активности на достижение конкретной цели. В деятельности человека психическая регуляция приобретает осознанный и активно преобразующий характер. Посредством психических регуляторов человек направляет свою активность, программирует, реализует, контролирует и корректирует свое поведение и действия. В психологии более всего изучены в качестве регуляторов возможности познавательных процессов, выделены и обоснованы их отличия и свойства, которые рассматриваются с точки зрения когнитивных и регулятивных функций. Проведен системный анализ интегративных психических процессов регуляции деятельности. В основу изучения проблемы положено предположение о том, что регулятивная роль психики должна раскрываться на основе изучения разнопорядковых явлений. Функции психики (когнитивная, регуляторная и коммуникативная) проявляются в феноменах целеполагания, антиципации, принятия решений, прогнозирования, планирования, программирования и самоконтроля в неразрывном единстве, что позволяет рассматривать их как системные процессы. В каждом из них выражается специфический способ реализации регуляторной функции, выполнение которой становится для субъекта деятельности доминирующей. Интегративные по строению и регулятивные по функциональной направленности данные процессы выступают необходимым уровнем интеграции между основными психическими процессами и целостной регуляцией деятельности. Эти процессы характеризует разная степень устойчивости, осознанности и длительность протекания. Реализация субъектом регуляторного процесса есть самостоятельное принятие им ряда взаимосвязанных и согласованных между собой решений, направленных на преодоление информационной неопределенности при развертывании своей активности.

Висвітлено історію розвитку, типологію та художньо-стилістичні особливості народної вишивки Тернопільщини з точки зору регіональної своєрідності. Досліджено історіографію, обгрунтовано функціональне спрямування, систематизовано широкий діапазон орнаментальних мотивів за іконографічними ознаками, проаналізовано композиційні структури та колорит народної вишивки. Визначено основні етнографічні типи, локальні особливості та спільні національні риси у загальноукраїнському контексті.

Мета роботи - концептуалізація та операціоналізація поняття "психологічний потенціал" суб'єкта науково-педагогічної діяльності. Розкрито об'єктивні та суб'єктивні ресурси реалізації психологічного потенціалу суб'єкта науково-педагогічної діяльності. Як об'єктивний ресурс розглянуто наукову школу. Як суб'єктивний - психологічні особливості, можливості та здібності суб'єкта, які обумовлюють успішність науково-педагогічної діяльності. Використано комплекс теоретичних методів: аналіз, синтез, порівняння, систематизація та узагальнення даних сучасної наукової літератури з проблеми. Показано, що психологічний потенціал - це не тільки те, що дано людині від природи, а й те, що постійно індивідуально поновлюється. Відновлювана частина психологічного потенціалу залежить, головним чином, від активності самого суб'єкта науково-педагогічної діяльності. Наголошується, що структура психологічного потенціалу об'єднує ті психічні утворення, які здатні організовувати і координувати різні форми взаємодії суб'єкта діяльності з реальністю. Виділено наступні структурні компоненти психологічного потенціалу: самооцінка особистості, особистісна референтність, рівень конфліктності, досвід соціального спілкування, моральна нормативність. Визначальними при цьому є психологічні особливості, можливості та здібності суб'єкта, які обумовлюють успішність науково-педагогічної діяльності. Об'єктивні та суб'єктивні ресурси різного рівня, які забезпечують реалізацію психологічного потенціалу, істотно впливають на те, які цілі і як ставить перед собою суб'єкт науково-педагогічної діяльності, а також визначають особливості досягнення цих цілей. Науково-дослідні компетенції забезпечують процесуальний рівень професійної та особистісної активності суб'єкта педагогічної діяльності.