Список флоры насчитывает 923 вида сосудистых растений из 418 родов 103 семейств 4 отделов. Аборигенная фракция составляет 733 вида, 333 рода, 88 семейств, адвентивная - 190 видов, 139 родов и 51 семейство. Значительную роль в составе флоры играют покрытосеменные - 98,8 %, а сосудистые споровые и голосеменные - только 1,2 %. Флористические пропорции: (в/р) - 3,8, (в/с) - 8,3, (р/с) - 2,2. Флора имеет значительное видовое и родовое разнообразие и является типичной для Причерноморской провинции Евразиатской степной области.

Розкрито психологічні особливості мотивів досягнення та уникнення невдач випускників шкіл-інтернатів у порівнянні з їх однолітками з загальноосвітніх шкіл, залежно від типу та тривалості пережитої депривації, статевої належності, місця проживання. Показано зв'язок мотивації досягнення з академічною успішністю, особистісними характеристиками. Визначено критерії та показники діагностування рівнів мотивації досягнення: співвідношення мотивів досягнення успіху та уникнення невдач (домінантності), особистісна тривожність (інтенсивність), самооцінка (адекватність), рівень домагань (рівень, адекватність). Обгрунтовано психолого-педагогічні умови формування мотивації досягнення та апробовано систему роботи з її психологічної корекції.

Розглянуто громадські організації (ГО) як соціально-інституційний феномен. Висвітлено передумови створення та розвиток ГО, описано види, типи та функції ГО. Розкрито концептуальні засади державно-громадського управління освітніми закладами (ОЗ), увагу приділено соціальному партнерству як інструменту забезпечення стратегічного розвитку ОЗ, взаємозв'язку з громадськістю у формуванні іміджу ОЗ. Проаналізовано фінансово-економічну діяльність ОЗ в контексті співробітництва з ГО, а також спільну діяльність менеджера освіти та ГО.

На основі аналізу кадрового складу керівників загальноосвітніх шкіл Одеської області проаналізовано форми, методи та запропоновано вірогідну модель підготовки резерву керівників ЗНЗ до управлінської діяльності. Виділено три групи резерву: послідовників (оперативний резерв, резерв функціонування), молодих працівників із лідерськими нахилами (стратегічний резерв, резерв розвитку) та "безадресний" резерв (на довготривалий строк). Висвітлено особливості підготовки резерву керівників закладів освіти в Україні.

На основе анализа кадрового состава руководителей общеобразовательных школ Одесской области проанализированы формы, методы и предложены вероятную модель подготовки резерва руководителей общеобразовательных учебных заведений к управленческой деятельности. Выделены три группы резерва: последователей (оперативный резерв, резерв функционирования), резерв молодых сотрудников с лидерскими наклонностями (стратегический резерв, резерв развития) и "безадресный" резерв (на длительный срок). Освещены особенности подготовки резерва руководителей учреждений образования в Украине.

On the basis of analysis of the staff of managers of secondary schools of Odessa region analyzed the forms, methods and suggest a probable model of reserve training managers of secondary schools of management. Three groups of reserve: the followers of(operating reserve, the reserve operation), the reserve for young employees with leadership inclinations (strategic reserve, the reserve development) and "non-address" reserve (long term). It's considered features of reserve training heads of educational institutions in Ukraine.

Розглянуто профспілки працівників освіти як громадську організацію, визначено основні її функції за сучасних умов. Сформульовано поняття захисної функції профспілок та відображено шляхи її реалізації: соціальне партнерство, застосування встановлених умов праці на підприємствах, вирішення трудових суперечок, здійснення профспілкового контролю за дотриманням законодавства про працю і правил охорони праці. Проаналізовано діяльність Одеської обласної організації профспілок в галузі освіти. Констатовано, що профспілки є наймасовішою громадською організацією, яка об'єднує значну кількість працюючих в системі освіти; основними функціями профспілок є захисна і представницька; у захисті трудових прав працівників освіти профспілки мають переваги над іншими представниками трудящих: системність у побудові профспілок - від первинних організацій до профспілки працівників освіти і науки України.

Рассмотрены профсоюзы работников образования как общественная организация, определены основные ее функции в современных условиях. Сформулировано понятие защитной функции профсоюзов и отражены пути ее реализации: социальное партнерство, применение установленных условий труда на предприятиях, решение трудовых споров, осуществление профсоюзного контроля над соблюдением законодательства о труде и правил охраны труда. Проанализирована деятельность Одесской областной организации профсоюзов в области образования. Констатировано, что профсоюзы являются самой массовой общественной организацией, объединяют значительное количество работающих в системе образования; основными функциями профсоюзов есть защитная и представительская; в защите трудовых прав работников образования профсоюзы имеют преимущества перед другими представителями трудящихся: системность в построении профсоюзов - от первичных организаций до профсоюза работников образования и науки Украины.

The trade unions consider in education sphere in the article as a public organisation, its basic functions in modern conditions. The concept of protective function of trade unions is formulated and ways of its realisation are displayed. Activity of theOdessa regional organisation of trade unions in an education sphere is analyzed.

Проаналізовано стан сучасної підготовки спеціалістів з менеджменту освіти (МО) та розглянуто дидактичне обгрунтування та головні принципи її змісту, загальні та специфічні функції МО. Наведено класифікацію МО за ознаками ієрархічно-територіального рівня, ступенем гармонізації інтересів суб'єктів процесу, ієрархічно-регулятивного рівня, за часом дії та наслідками реалізації управлінських впливів, галузево-функціонального підходу до дослідження проблем управління. Зазначено, що в центрі системи МО стоїть особистість директора ЗНЗ як особа ділових якостей, спрямованості інтересів, ціннісних орієнтацій керівника, його емоційних і психічних станів.

Розкрито зміст поняття "готовність менеджера освіти до роботи з громадськими організаціями", її специфічні атрибути: професійні вміння й навички, індивідуальний стиль їх реалізації, практико-орієнтований досвід діяльності, рефлексія діяльності. Акцентовано увагу на тому, що робота з громадськими організаціями повинна базуватись на системі наступних принципів: соціальна спрямованість плану роботи, гуманізація управління, системність планування, перспективність, демократизація, динамічність, конкретність планування, контроль. Визначено й охарактеризовано структурні компоненти досліджуваної готовності: мотиваційний критерій, когнітивний, процесуально-діяльнісний та відповідні їм показники. Підкреслено тезу, що використання потенціалу проектних технологій керівниками освітніх закладів є основою модернізації всіх сторін життя школи, зокрема застосування фандрайзингової та волонтерської діяльності.

Раскрыты содержание понятия "готовность менеджера образования к работе с общественными организациями", его специфические атрибуты: профессиональные умения и навыки, индивидуальный стиль их реализации, практико-ориентированный опыт деятельности, рефлексия деятельности. Акцентировано внимание на том, что работа с общественными организациями должна базироваться на системе следующих принципов: социальная направленность плана работы, гуманизация управления, системность планирования, перспективность, демократизация, динамичность, конкретность планирования, контроль. Определены и охарактеризованы структурные компоненты исследуемой готовности: мотивационный критерий, когнитивный, процессуально-деятельностный и соответствующие им показатели. Подчеркнут тезис о том, что использование потенциала проектных технологий руководителями образовательных учреждений является основой модернизации всех сторон жизни школы, в частности применение фандрайзинговой и волонтерской деятельности.

the structure of the educational willingness of managers to work with public organizations is described in the article. The criteria of willingness are defined: motivational, cognitive, protsesualyti-activity. Indicators of these criteria are disclosed.

Висвітлено результати науково-дослідної роботи обласного Одеського інституту удосконалення вчителів у напрямі співпраці керівників освітніх закладів з громадськими організаціями, яке виявило тільки 11 % шкіл (в основному міських), що працюють з громадськістю. Відзначено однобокість цих зв'язків, наприклад - це батьківські збори, конференції, участь батьків у внутрішньокласних заходах. Запропоновано спільну роботу директора школи з громадськими організаціями здійснювати за такими напрямами: проектна діяльність, фандрайзинг в закладах освіти, волонтерський рух. Зазначено, що реалізація проектів забезпечує створення в школі та громадських організаціях ситуації успіху. Виокремлено державні, посередницькі, приватні, незалежні, асоційовані та місцеві благодійні фонди, які можуть здійснювати фінансування для реалізації проектів. Розкрито структуру фандрайзингової діяльності навчального закладу. Наголошено на важливості впливу професійних вмінь і навичок, віри в свою справу директора школи на успішність залучення коштів. Охарактеризовано сутність волонтерського руху, його типові види. Визначено основоположні засади волонтерської діяльності в освітніх закладах, основні методи налагодження контактів з потенційними волонтерами.

Подано рекомендації щодо запровадження інформаційних і морально-етичних механізмів в роботу з громадськими організаціями (ГО). Наведено основні засоби інформаційної роботи зі ЗМІ: прес-конференції, дискусії, "круглі столи" з актуальних проблем освітнього закладу, виставки творчості та конкурси за участю учнів, батьків, громадських організацій, дні "відкритих дверей", усна, письмова й електронна комунікація, комунікація через ЗМІ. Виділено напрями здійснення PR в роботі з громадськими організаціями: позитивне ставлення громадських організацій до освітнього закладу, забезпечення та покращення репутації освітнього закладу та ГО, продуктивні внутрішні відносини в освітньому закладі. Окреслено основні проблеми сучасних ЗОШ.

Представлены рекомендации по внедрению информационных и морально-этических механизмов в работу с общественными организациями (ОО). Приведены основные средства информационной работы со СМИ: пресс-конференции, дискуссии, "круглые столы" по актуальным проблемам образовательного учреждения, выставки творчества и конкурсы с участием учеников, родителей, общественных организаций, дни "открытых дверей", устная, письменная и электронная коммуникация, коммуникация через СМИ. Выделены направления осуществления PR в работе с общественными организациями: позитивное отношение общественных организаций к образовательному учреждению, обеспечение и улучшение репутации образовательного учреждения и ОО, производительные внутренние отношения в образовательном учреждении. Определены основные проблемы современных ОУЗ.

The article presents guidelines for education managers about introduction of information and moral and ethical mechanism to work with community organizations.

Описано методику оцінювання рівнів підготовленості менеджерів освіти до роботи з громадськими організаціями. Виявлено вихідні рівні (високий, достатній, базовий, низький) підготовленості менеджерів освіти до роботи з громадськими організаціями на підставі одержаних результатів. Зазначено, що за результатами проведеного констатувального експерименту виявлено недостатню підготовленість менеджерів освіти до роботи з громадськими організаціями, що вимагає розробки відповідної методики підготовки менеджерів до такої роботи, комплексу інформаційно-методичних матеріалів щодо впровадження державно-громадського управління в освітніх закладах.

Описана методика оценки уровней подготовленности менеджеров образования к работе с общественными организациями. Выявлены исходные уровни (высокий, достаточные, базовый, низкий) подготовленности менеджеров образования к работе с общественными организациями на базе полученных результатов. Указано, что по результатам проведенного констатирующего эксперимента выявлена недостаточная подготовленность менеджеров образования к работе с общественными организациями, что требует разработки соответствующей методики подготовки менеджеров к такой работе, комплекса информационно-методических материалов по внедрению государственно-общественного управления в образовательных учреждениях.

A method for estimating levels of preparedness education managers to work with civil society. Identified baseline levels (high, reasonable, basic, low) fitness management education to work with civil society organizations on the basis of the results obtained. Indicated that the results of an experiment showed insufficient training managers of education to work with community organizations, which requires the development of appropriate methods of training managers of education to work with community organizations, complex information and methodological materials for the implementation of state-public management in educational institutions.

Подано рекомендації щодо організації взаємодії закладів освіти з громадськими організаціями за умов інклюзивного навчання. Проаналізовано методи покращання матеріальної бази навчального закладу для успішного впровадження інклюзивного навчання за допомогою фандрайзингу (діяльність щодо збирання коштів, формування різних фінансових фондів, зокрема для благодійних або освітніх цілей). Підсумовано, що взаємодія закладів освіти з громадськими організаціями за умов інклюзивного навчання відкриває широкі можливості для соціалізації дітей з особливими освітніми потребами, їх адаптації в соціумі, розширення кола їхнього спілкування.

Даны рекомендации по организации взаимодействия учреждений образования с общественными организациями в условиях инклюзивного обучения. Проанализированы методы улучшения материальной базы учебного заведения для успешного внедрения инклюзивного обучения посредством фандрайзинга (деятельность по сбору средств, формированию различных финансовых фондов, в частности для благотворительных или образовательных целей). Констатировано, что взаимодействие учебных заведений с общественными организациями в условиях инклюзивного обучения открывает широкие возможности для социализации детей с особыми образовательными потребностями, их адаптации в социуме, расширение круга их общения.

Recommendations on the organization of interaction of educational institutions with public organizations in terms of inclusive education . The methods of improving the material base of educational institutions for the successful implementation of inclusive education through fundraising ( fundraising activities , the formation of various financial assets , particularly for charitable or educational purposes ) . Stated that the interaction of schools with community organizations in terms of inclusive education opens up opportunities for socialization of children with special educational needs , their adaptation to society, expanding the range of their communications.

Проаналізовано стан функціонування шкільних освітніх округів в Одеському регіоні та визначено шляхи співпраці в їхніх мережах. Визначено кількісний склад шкільних освітніх округів за 2008 - 2013 рр., різновиди опорних закладів в них, мережу профільних класів за 2007 - 2013 рр., кількість обраних профілів в районах Одеської області за 2010 - 2013 рр., популярність серед учнів напрямів профільного навчання за 2011 - 2013 рр. Окреслено перешкоди та труднощі в процесі створення шкільних освітніх округів. Доведено, що створення шкільних освітніх округів підвищує якість управління освітою, забезпечує рівний доступ до якісної освіти для всіх учнів, заощаджує значні кошти за рахунок оптимізації ресурсів та реструктуризації мережі закладів освіти.

Проанализировано состояние функционирования школьных образовательных округов в Одесском регионе и определены пути сотрудничества в их сетях. Выделен количественный состав школьных образовательных округов за 2008 - 2013 гг., разновидности опорных заведений в них, сеть профильных классов за 2007 - 2013 гг., количество выбранных профилей в районах Одесской области за 2010 - 2013 гг., популярность среди учащихся направлений профильного обучения за 2011 - 2013 гг. Очерчены препятствия и трудности в процессе создания школьных образовательных округов. Доказано, что создание школьных образовательных округов повышает качество управления образованием, обеспечивает равный доступ к качественному образованию для всех учащихся, экономит значительные средства за счет оптимизации ресурсов и реструктуризации сети учреждений образования.

The state of functioning of school education districts in the Odessa region and ways of cooperation in their networks. The quantitative composition of school districts for education from 2008-2013., types of institutions supporting them, a network of specialized classes for 2007-2013., the number of profiles in selected districts of Odessa region in 2010-2013. Popularity among students areas specialized education for 2011-2013. Outlined obstacles and difficulties in the creation of school educational districts. We prove that the creation of school educational districts enhances the quality of the education department, provides equal access to quality education for all students, saving significant costs by optimizing resources and restructuring of the network of educational institutions.

Досліджено вплив різних концентрацій клітин агробактерій та антибіотика цефотаксиму, тривалості співкультивування і типу селекції на частоту Agrobacterium-опосередкованої трансформації морфогенних калюсів м'якої пшениці сорту Зимоярка. Показано, що найоптимальнішою для генетичної трансформації є концентрація агробактерій 0,2 оптичних одиниці, тривалість співкультивування калюсів з агробактеріями протягом 3-х діб, використання антибіотика цефотаксиму концентрацією 250 мг/л та ступінчаста селекція. За таких умов 54 % калюсів зберігали морфогенний потенціал. Серед індукованих із калюсів регенерантів за методом полімеразної ланцюгової реакції виявлено 6 рослин пшениці з трансгенами pdh та nptII у геномі.

Розглянуто сутність і напрямки використання поняття „проактивність ” у теорії управління закладом освіти. Зауважено, що проактивність – це злагоджена робота всіх складових системи, які очолює проактивний менеджер, який характеризується як ініціативний, винахідливий, впевнений в собі фахівець, здатний визнавати й виправляти свої помилки та робити з цього висновки. Доведено, що лише тоді, коли заклад освіти є сильною і самодостатньою системою, можна говорити про те, що він має сили і можливості впливати на зовнішнє середовище. Запропоновано порівняльну характеристику реактивного і проактивного менеджера в галузі освіти. Доведено необхідність вивчення методів та інструментів реалізації проактивності в управлінській практиці закладів освіти.

Рассмотрена сущность и направления использования понятия "проактивность" в теории управления учебным заведением. Отмечено, что проактивность - это слаженная работа всех составляющих системы, возглавляемой проактивным менеджером, который характеризуется как инициативный, находчивый, уверенный в себе специалист, умеющий признавать и исправлять свои ошибки и делать из этого выводы. Доказано, что только тогда, когда учебное заведение является сильной и самодостаточной системой, можно говорить о том, что оно имеет силы и возможности влиять на внешнюю среду. Предложена сравнительная характеристика реактивного и проактивного менеджера в области образования. Доказана необходимость изучения методов и инструментов реализации проактивности в управленческой практике учебных заведений.

The essence and ways of using the concept of "proactive" in control theory institution. Observed that proactivity - a harmonious work of all components of the system, led by a nasty manager, uninstalled characterized as proactive, resourceful, confident expert who knows how to recognize and correct their mistakes and take lessons from this. It is proved that only when the institution is strong and self-sufficient system, we can say that it has the strength and ability to influence the external environment. Proposed a comparative description of reactive and proactive management in the field of education. The necessity of studying the methods and tools for implementing pro-activity in the management practices of educational institutions.

Досліджено перебіг мейозу в генетично модифікованих рослин пшениці, одержаних за Agrobacterium-опосередкованої трансформації клітин калюсних культур сорту Зимоярка. Транстенні форми характеризувались більшою частотою порушень мейозу у порівнянні з нетрансгенними рослинами. Відсоток клітин із порушеннями мейозу був найбільшим у трансгенних рослин ліній із низькою насіннєвою продуктивністю. Рівень цитологічної стабільності ліній, одержаних за використання штаму AGLO з векторною конструкцією pBi2Е, вищий у порівнянні з лініями, трансформованими штамом AGLO з векторною конструкцією pBi-ОАТ.

Досліджено перебіг мейозу в генетично модифікованих рослин пшениці, одержаних за Agrobacterium-опосередкованої трансформації сорту Зимоярка за методом in planta. Виявлено, що трансгенні форми характеризуються більшою частотою порушень мейозу у порівнянні з нетрансгенними рослинами. У результаті порівняльного аналізу перебігу мейозу встановлено, що у трансгенних ліній, одержаних за використання штаму AGLO і векторної конструкції pBi2E, відсоток клітин із порушеннями на стадії метафази 1 був значно нижчим, а мейотичний індекс відповідно вищим, ніж у ліній, одержаних за використання штаму AGLO і векторної конструкції pBi-ОАТ. Визначено, що кількість клітин із порушеннями мейозу найбільша у трансгенних рослин ліній зі зниженою фертильністю пилку і низькою насіннєвою продуктивністю.

Досліджено цитогенетичні особливості трансгенних рослин пшениці, одержаних за допомогою методу Agrobacterium-опосередкованої трансформації клітин із використанням калюсних культур сорту Зимоярка, що мають високий морфогенетичний потенціал. Трансгенні рослини-регенеранти, одержані з 12-ти ліній (57 %), були каріотипічно нормальними (2n = 6x = 42) без видимих хромосомних аберацій; серед регенерантів 9 ліній (43 %) встановлено хромосомну мінливість, яка виявлялася анеуплоїдією та структурними змінами хромосом. За числом хромосом різнилися рослини, регенеровані з клітин однієї й тієї ж калюсної лінії. Найпоширенішою серед хромосомних відхилень у трансгенних рослин пшениці була анеуплоїдія. Змін рівня плоїдності рослин не зафіксовано.

Висвітлено теоретико-методологічні засади освітніх змін в початковій школі. Розглянуто питання модернізації змісту початкової освіти та підготовки вчителів початкових класів до впровадження освітніх інновацій. Описано регіональний досвід впровадження Нової української школи в початковій ланці. Висвітлено роль цифровізації в оновленні освітніх стратегій.