Індекс рубрикатора НБУВ: Р252.51

Рубрики:

Адаптаційний синдром (стрес)

Шифр НБУВ: Ж26810 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю922.362

Рубрики:

Поведінка тварин

Шифр НБУВ: Ж26810 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е60*732.12

Рубрики:

Загальна зоологія

Шифр НБУВ: Ж26810 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е70*732.12*114 + Е70*732.12*04

Рубрики:

Біологія людини

Шифр НБУВ: Ж26810 Пошук видання у каталогах НБУВ 

В опытах на нелинейных крысах 4,5 - 5 месяцев при разных типах погоды показано, что в исходном состоянии при III типе погоды наблюдается тенденция к напряжению регуляторных процессов за счёт увеличения адренергических влияний, что обеспечивает незначительную чувствительность к воздействию адреналина. Развитие общего адаптационного синдрома при действии адреналина у самцов отмечено при I типе погоды, у самок - при II.

Проведены кардиоинтервалография и психологическое тестирование по шкалам FPI теста у 138 юношей и 147 девушек 17 - 21 лет (относительно здоровых и с автономными дисфункциями) при медико-метеорологической ситуации (ММС) I и II типа. Выявлено, что ни у юношей, ни у девушек исследуемые показатели значительно не зависят от типа ММС. У всех студентов более адекватные механизмы регуляции сердечного ритма, меньше невротичность. У студентов с автономными дисфункциями при II типе погоды в ортостазе недостаточное автономное обеспечение регуляции сердечного ритма; у девушек создаются предусловия для развития стресс-синдрома. Выраженная потребность в общении среди студенток с автономными дисфункциями благоприятствует их лучшей адаптации.

Среди относительно здоровых метеостойких (МС) и метеочувствительных (МЧ) студентов 17 - 21 года выявлены половые различия в реагировании на разные типы погоды. МС юноши лучше адаптированы, имеют самые высокие функциональные резервы сердечно-сосудистой системы (ФР ССС) при I типе погоды. У МЧ студентов адаптированность самая высокая при II типе, а самые высокие ФР ССС - при III. У МС студенток самая лучшая адаптированность при I, ФР ССС при I и II типах погоды. У МЧ девушек адаптированность самая высокая к II и I типам, наилучшие ФР ССС - при II.

Доведено, що помірна активація симпатичного відділу автономної нервової системи сприяє адаптації студентів до різних типів погоди: метеостійких - до III, метеочутливих - до I, II і III. Дія осіб без психоемоційного напруження характерні адекватні механізми регуляції, для молодих людей з психоемоційним напруженням - їх порушення. Напруження механізмів регуляції відзначено за зростання депресивності, сором'язливості, низькій урівноваженості за II і III типів погоди, збільшенні маси тіла за III типу погоди. Дизрегуляторні зміни спостерігаються за різних рівнів тривожності за будь-якого тилу погоди. Встановлено фактори погоди, які найнесприятливіші для жителів Західно-Подільського регіону у виникненні серцево-судинної патології. Вияснено, що за III типу погоди загострення серцево-судинних хвороб найчастіші, не дивлячись на відносно незначну частоту таких днів у році. Експериментально доведено найкращу адаптацію щурів до I типу погоди. Серед механізмів адаптації - помірна активність симпатичного та парасимпатичного відділів автономної нервової системи. Провідна роль належить вагусним впливам. Виявлено зміну реактивності адрено- та холінорецепторів за різних типів погоди, яка залежить від статі. Різкі коливання показників автономної регуляції, що спричинюють виражений дисбаланс, призводять до летального наслідку серед тварин за умов токсичного впливу адреналіну. Найнебезпечнішим є III тип погоди для самців.

Під час проведення обстеження відносно здорових і з автономними дисфункціями студентів 17 - 21 року за допомогою комп'ютерного аналізу серцевого ритму виявлено, що у молодих людей при зміні положення тіла спрацьовують адекватні механізми регуляції серцево-судинної системи, але вони мають різне автономне забезпечення. За II типу медико-метеорологічної ситуації (ММС) при ортостазі у здорових і хворих юнаків включаються протилежно спрямовані пристосувальні механізми регуляції, які забезпечують оптимальну адаптацію; у здорових дівчат порівняно з юнаками за цих погодних умов вищі адаптаційні резерви. Здорові юнаки краще пристосовані до I і III типів ММС, дівчата - до II і III типів ММС, юнаки з автономними дисфункціями - до II, дівчата - до I; здорові студенти мають кращі регуляторні механізми і функціональний стан. У здорових дівчат вищий рівень функціонування серцево-судинної системи за всіх типів ММС, а здорових юнаків - тільки за I і II типів.

У дослідах, що проведено за різних типів медико-метеорологічної ситуації на нелінійних щурах, показано, що М-холіноблокуючий ефект у самців виявляється тільки за I типу погоди, самиць - II. У разі гіперадреналінемії за I типу у щурів-самців, за III - у самиць посилюються адренергічні та послаблюються холінергічні впливи на серце; ефект від дії адреналіну швидший і триваліший у самиць, ніж у самців.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р410.109-1 + Р252.211

Рубрики:

Порушення ритму (аритмія) серця

Фізичні патогенні чинники

Шифр НБУВ: Ж26810 Пошук видання у каталогах НБУВ 

В опытах, проведенных при различных типах погоды на беспородных крысах, показано, что существует половая реактивность в адаптации крыс к погодным условиям (крысы-самцы лучше приспособлены к I типу погоды, самки - ко II). Особенно чувствительны у крыс структуры головного мозга, которые отвечают за эмоциональную сферу. У самок приспособление к новым условиям среды осуществляется при меньших изменениях нервной деятельности. Выявленные различия могут быть связаны с различной чувствительностью центральных катехоламиновых рецепторов.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р413.601.1

Рубрики:

Панкреатити

Шифр НБУВ: Ж22874 Пошук видання у каталогах НБУВ 

У процесі дослідження мікрофлори товстого кишечника у хворих на хронічний панкреатит (ХП) у 72 % випадків знайдено дисбіоз різного ступеня вираженості. Виявлено, що дисбіотичні зміни спричинюють збільшення загального рівня білка крові, м'язової маси плечей та індексу маси тіла. Вони також призведуть до формування та збільшення вторинної імунної недостатності внаслідок підвищення кількості Т- і В-лімфоцитів. Виявлено вірогідний прогностичний вплив мікрофлори товстого кишечнику у хворих із ХП на формування та прогресування анемії на підставі вірогідної кореляції між рівнями гемоглобіну й еритроцитів крові та кількістю лакто- і біфідобактерій (R у межах 0,3 - 0,6), а також умовно-патогенних організмів і загальної кількості E. coli (R у межах -0,3 - -0,6).

У дослідах на нелінійних щурах віком 4,5 - 5 міс за різних типів медико-метеорологічної ситуації виявлено статеву різницю біоелектричних явищ серцевого м'яза. Тварини реагують на метеоумови подібними змінами: самці на I тип погоди, самиці - III тип погоди. В інтактних щурів-самців за I типу погоди, самиць - III типу спостережено вищу вихідну активність симпатичної нервової системи. Одним із механізмів адаптації тварин до погодних умов є помірне зростання вихідних адренергічних впливів.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р410-52

Рубрики:

Хвороби систем кровообігу і лімфообігу

Шифр НБУВ: Ж69358 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проведено спектральний аналіз серцевого ритму та психологічне тестування студентів (відносно здорових і з автономними дисфункціями) за умов медико-метеорологічної ситуації (ММС) I і II типу. Виявлено, що досліджувані показники значно не залежать від типу ММС. У відносно здорових студентів спрацьовують адекватні механізми регуляції на активне ортостатичне навантаження, студенти з автономними дисфункціями за II типу ММС мають недостатні механізми регуляції. Активація симпатичного вазомоторного центру спричинює погіршення психологічного стану хлопців із автономними дисфункціями за двох типів ММС, дівчат - за II типу. Хворі дівчата мають кращий психологічний стан у разі зростання сегментарних симпатичних впливів за I типу ММС; надсегментарних - II типу.

У дослідах, що проведено над білими нелінійними щурами різної статі, віком 4,5 - 5 місяців, з'ясовано характер впливу атропіну сульфату на автономну регуляцію серцевого ритму. Виявлено, що у самців під час введення неселективного М-холіноблокатора активується тонус симпатичного відділу автономної нервової системи, у самиць пригнічується тонус парасимпатичного відділу. Введення адреналіну викликає у самців зниження тонусу симпатичного відділу автономної нервової системи, у самиць - інертність відповіді як симпатичного, так і парасимпатичного відділів. Відзначено різну дію кардіотоксичної дози адреналіну на фоні атропіну: у самців в цьому разі знижується активність парасимпатичного відділу автономної нервової системи у разі інертності адренергічних впливів; у самиць, крім зниження холінергічних впливів, значно зростає тонус симпатичного відділу, що свідчить про підвищену реактивність регуляторних механізмів. Уведення адреналіну на фоні дії атропіну викликає потенціювання класичного впливу обох препаратів, що більше виражено у самців. Одержані результати вказують на значну статеву різницю механізму дії адреналіну, атропіну сульфату та поєднаного введення цих препаратів на щурів.

Мета роботи - на підставі комплексного вивчення стану здоров'я дорослих людей і мешканців Чортківського району Тернопільської області оцінити стан і динаміку розвитку ендокринної патології. Проаналізовано обліково-звітну та медико-статистичну документацію щодо діяльності ендокринологічної служби центральної районної поліклініки м. Чортків за 2010 - 2012 рр. Наведено дані про структурну динаміку хворих на ендокринопатії серед дорослого населення в Чортківському районі Тернопільської області протягом 2010 - 2012 рр. Висновки: виявлено зростання показників поширеності захворювань ендокринної системи серед дорослого населення Чортківського району Тернопільської області впродовж 2010 - 2012 рр.

Обследованы 153 юношей и 173 девушек студентов медицинского университета с низким и высоким риском развития артериальной гипертензии (АГ). По результатам кардиоинтервалографии установлено, что у юношей и девушек с высоким риском развития АГ в положении лежа преобладает активность симпатического отдела автономной нервной системы. В ортостазе у студентов с низким риском развития АГ, по сравнению со студентами с высоким риском, отмечены большие резервы адаптации. При высоком риске развития АГ исчезает половая разница автономного обеспечения деятельности сердечного ритма, возрастает активность симпатического отдела, что является предпосылкой возникновения АГ. При исследовании психологического состояния по тесту FPI не отмечены различия между группами лиц с различным риском развития АГ.