Розглянуто задачу контролю технологічних процесів, стан яких характеризується послідовністю двох протилежних випадкових подій (наприклад, позитивних і негативних викидів вібраційного шуму). Обгрунтовано вирішальні правила оцінювання стану процесу шляхом перевірки гіпотез із використанням методу Байєса і критерію Неймана-Пірсона. Проаналізовано помилки прийняття рішень і умови оптимальності за критерієм мінімуму імовірності помилки та максимуму імовірності розпізнавання у разі заданої імовірності помилкової тривоги.

Розглянуто широке коло питань, пов'язаних з ідентифікацією та створенням математичних моделей фізичних об'єктів, розробкою автоматизованих систем, теоретико-груповими методами аналізу комп'ютерної обробки даних.

Викладено математичні основи кодування й декодування, результати комп'ютерних досліджень перешкодостійкості двійкових закодованих сигналів. Розглянуто математичний апарат дискретних сигналів і цифрових фільтрів: зет-перетворення, різницеві рівняння, дискретні передатні функції та їх використання в задачах аналізу й синтезу двійкових кодів. Проаналізовано алгоритми формування двійкових послідовностей Хаффмена і питання побудови на їх базі завадостійких нероздільних кодових комбінацій. Досліджено роздільні блокові кодові сигнали, систематичні та несистематичні коди на підставі нерекурсивних і рекурсивних двійкових формувальних фільтрів. Наведено опис програмного забезпечення комп'ютерних досліджень та обчислювальних експериментів.

Вирішено задачу визначення за даними вибіркового контролю закону розподілу імовірностей числа бракованих виробів у великій партії, отримані формули для оцінки їхнього математичного чекання і дисперсії i для обчислення показника якості - імовірності того, що відсоток браку менше припустимого.

На основании систематической теории распознавания и статистических критериев однородности выборок измерений изложены правила дефектоскопии в условиях неопределенности и ограниченности исходных данных. Рассмотрены задачи компьютерного мониторинга состояния и функционирования динамических объектов контроля с помощью текущей обработки временных рядов измерений. Проведен системный анализ выходного контроля производителя и входного контроля потребителя, предложены структурные схемы их организации, снижающие потери производителя и потребителя за счет уменьшения вероятностей принятия ошибочных решений.

Висвітлено математичні основи теорії проектування інформаційно-вимірювальних технологій у задачах неруйнівного контролю, технічної діагностики й оцінки стану навколишнього середовища. Розглянуто алгоритми контролю вимірювачів, перевірки паспортних даних, дослідження помилок і методи класифікації вимірювачів за їх точними характеристиками. Проаналізовано алгоритми порівняння стану технологій виробництва за кількістю бракованих виробів у задачах "до і після", "тут і там", а також вирішальні правила вибіркового контролю. Висвітлено алгоритми й методи контролю параметрів і статистичних закономірностей за вибірками, які містять задачі оцінок параметрів за експериментальними даними, побудови емпіричних функцій і законів розподілу, порівняння вибіркових середніх, емпіричних законів і функцій. Розкрито теоретичні засади формування вирішальних правил розпізнавання методами оцінок параметрів законів, групового обліку аргументу А.Г.Іваненка, гістограмним методом і на базі відновлених законів розподілу рядами згладжених дельта-функцій. Описано теорію виявлення змін контрольованих процесів. Розглянуто задачі фільтрації, виявлення стрибків середнього значення та потужності шуму, стрибкоподібних змін функцій і законів розподілу.

Описано алгоритмічне забезпечення комп'ютерного тестування оперативно-диспетчерського персоналу в задачах оцінки уваги та працездатності в системах автоматизованого керування електричними мережами.

Розглянута можливість отримання оцінок законів розподілу ймовірностей шляхом використання рядів ортонормованих поліномів. Досліджено чинники, які впливають на ефективність відновлення законів разподілу, та розроблено методичні рекомендації.

Рассмотрены вопросы оптимальной обработки измерений при использовании критерия минимума среднего риска и критерия Нейман - Пирсона. Определены оптимальные решающие правила обнаружения дефектных участков труб, приведены вероятностные характеристики ультразвуковой динамической дефектоскопии. Предложена адаптивная обработка измерений ультразвукового контроля труб.

Рассмотрены общие психологические проблемы принятия волевых решений независимо от конкретных сфер деятельности человека. Освещены процессы подготовки информационных, организационных, оперативных, диагностических и технологических решений, особенности психологии принятия решений в предпринимательской деятельности. Изложены вопросы психологической безопасности жизни, влияния субъективных факторов, общечеловеческой и профессиональной этики принятия решений и использования современных психометрических технологий на решение таких задач как самопознание и психорегуляция личности, психоконтроль и психодиагностика, психологическая совместимость и экология психологической среды обитания человека.

Проведено исследование по выбору оптимальных порогов сравнения в задаче контроля качества объектов со случайными параметрами на основе критериев минимума вероятности принятия ошибочных решений и минимума условного среднего риска.

Рассмотрена задача оптимального контроля качества изделий по параметру, который представляет собой случайную величину и для которого задан интервал допуска. Предлагается для партии однотипных изделий выбирать пороги контроля таким образом, чтобы минимизировать условную вероятность перебраковки при ограничении, что условная вероятность пропуска брака не должна превышать задаваемую критическую величину.

Проведено исследование принятия ошибочных решений 1-го и 2-го рода о состоянии технических объектов, контролируемые параметры которых являются случайными величинами, измеряются с ошибками и не должны выходить за пределы интервала допуска.

Исследованы возможности обнаружения изменений статистических закономерностей выборок измерений, содержащих информацию о состоянии технических объектов, с помощью критериев непараметрической статистики Клотца и Буша-Винда в условиях полного незнания законов распределения вероятностей и ограничения на объем измерений.

При неразрушающим контроле линейно-протяженных объектов (трубы, рельсы, колёса, сварные швы) и мониторинге технологических процессов производства измеряемые параметры их качества по своей физической природе являются случайными, автокоррелированными выборками и зависят от координат точек или времени измерения. Рассмотрена задача математического описания их суммарно-разностных преобразований, содержащих информацию об изменениях контролируемых или наблюдаемых параметров.

Предложены и исследованы алгоритмы моделирования нестационарных и стационарных выборок марковских случайных величин с гамма-законом распределения их плотности вероятности.

Розглянуто модифікований алгоритм сингулярного спектрального аналізу просторових замкнутих рядів. Досліджено роботу алгоритму на вимірюваннях залишкових напружень залізничних коліс та вимірюваннях напруженості магнітного поля зварних з'єднань, які являють собою замкнуті просторові ряди. Показано, що урахування властивості замкнутості вихідного ряду під час побудови траєкторної матриці дозволяє розкладати його на такі ж замкнуті складові.

Одним зі способів зменшення впливу перешкод на результати контролю є формування матриць Ганкеля і їх сингулярно-спектральний аналіз. Такий аналіз використовується для зменшення впливу перешкод шляхом відбору власних чисел і формування згладжених вибірок вимірів. Шляхом проведення обчислювальних експериментів досліджено можливість зменшення впливу адитивної і модулюючої перешкоди на сильно корельовану послідовність з різними законами розподілу ймовірності. Досліджено якість відновлення зачумлених послідовностей по різній кількості власних чисел матриці Ганкеля.

Предложен алгоритм формирования автокоррелированных последовательностей измерений вдоль простого замкнутого контура, на основе системы разностных уравнений 1-го порядка и результаты исследования их статистических закономерностей, отличающиеся от Марковских.

Предложена методика повышенной информативности для обработки результатов психометрического тестирования как нечеткого множества логико-лингвистических ответов-решений на вопросы теста, и оценивания исследуемых свойств личности уровнями их принадлежности человеку и степенью его нерешительности при принятии нечетких решений.