Ключ. слова: соняшник (Helianthus annuus L.), іони кадмію, клітинна селекція, стійкість
Індекс рубрикатора НБУВ: П214.11-272.5

Рубрики:

Соняшник

Шифр НБУВ: Ж61831 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Виділено компоненти комунікативно-мовленнєвого розвитку дошкільника (КМРД), визначено його рівні та типи родинного спілкування. Встановлено взаємозв'язок між типом родинного спілкування та рівнем КМРД. Доведено, що система формувальної роботи, спрямована на покращання типу родинного спілкування, позитивно впливає на КМРД. Визначено, що успішний КМРД відбувається завдяки встановленню контакту та довірливих стосунків батьків з дітьми, формуванню у дітей потреби в мовному спілкуванні, виконанню спільних завдань з батьками, гармонізації типу сімейного спілкування.

Досліджено стрес-індуковану мінливість геному сої за клітинної селекції, спрямованої на одержання ліній з комплексною стійкістю щодо абіотичних стресів. Одержано клітинні лінії за стресових умов вирощування, що в нормі виключають можливість функціонування нітратредуктази. Доведено, що одержані в результаті добору лінії мають перехресну стійкість до комплексу стресових чинників: іонних і молекулярних осмотичних речовин. У стійких клітинних ліній встановлено наявність модального класу клітин з числом хромосом 4х, частка яких достовірно не змінювалась протягом тривалого культивування. Встановлено, що відповідною реакцією геному сої у клітинах стійкої лінії на послідовну дію летальних доз оксіаніонів вольфраму та ванадію є варіювання певних RAPD- ампліконів і динамічні зміни в біосинтетичних процесах, пов'язаних із метаболізмом азоту.

Визначено, що чим більш партнерські стосунки в сім'ї, чим частіше батьки проявляють зацікавленість дитиною, заохочують до спільного проведення часу, до мовленнєвої активності, тим вищий рівень комунікативно-мовленнєвого розвитку дитини та навпаки. Обгрунтовано, за якими напрямками має будуватися корекційна робота та методи і прийоми, які доречно використовувати для реалізації цілей і завдань. Підкреслено, що для успішного розвитку у дітей комунікативних умінь і формування культури мовленнєвого спілкування необхідно враховувати особливості комунікативно-мовленнєвого розвитку, потреби, які його мотивують, специфіку родинного спілкування.

Обращено внимание на то, что чем больше партнерскими складываются отношения в семье, чем чаще родители проявляют заинтересованность ребенком, поощряют к совместному проведению времени, к речевой активности, тем высший уровень коммуникативно-речевого развития ребенка и наоборот. Обосновано, за какими направлениями должна строиться коррекционная работа, методы и приемы, которые уместно использовать для реализации целей и задач. Подчеркнуто, что для успешного развития у детей коммуникативных умений и формирования культуры речевого общения необходимо учитывать особенности коммуникативно-речевого развития, потребности, которые его мотивируют, специфику семейного общения.

Висвітлено основні поняття, практичні аспекти психології екстремальних ситуацій, пов'язані з діяльністю та поведінкою людини за екстремальних умов. Подано основні завдання психології естремальних ситуацій. Розкрито психологічні особливості людини, яка зазнає насилля. Викладено теорію і методику діагностики, підтримки, відновлення психологічного здоров'я. Розглянуто шляхи, способи оптимальної взаємодії в ситуації різного ступеня складності.

Досліджено зміни вмісту вільного проліну (Pro) на початкових етапах реакції кукурудзи на дію модельованого летального зневоднення та сульфатно-хлоридного засолення. Після 4-годинної дії стресорів спостерігали істотні зміни вмісту Pro в пагонах і коренях 7-добових проростків інбредної лінії Л-390 та Л-390, трансформованої in planta з використанням штаму LBA 4404, що несе рВi2Е з дволанцюговим РНК-супресором гена проліндегідрогенази (Л-390-T1). Рівень Pro в пагонах і коренях проростків Л-390-T1 переважав цей показник у рослин Л-390 за будь-яких умов культивування. За дії осмотичних стресів вміст Pro знижувався в пагонах і підвищувався в коренях рослин Л-390, тоді як у рослин Л-390-T1 його вміст у коренях зменшувався й неістотно коливався в пагонах. Це свідчить про активування метаболізму проліну вже на початкових етапах впливу осмотичних стресів, де одним із компонентів генетичного контролю є ген проліндегідрогенази. Обговорено внесок системи транспорту Pro на початкових етапах стресу.

Розглянуто сучасний стан вивчення епігенетичної регуляції експресії генів культурних рослин за стресів, спричинених водним дефіцитом. Наведено результати досліджень відділу генетичної інженерії Інституту фізіології рослин і генетики НАН України щодо одержання осмотолерантних форм із використанням дволанцюгового РНК-супресора гена проліндегідрогенази та результати генетичного покращання рослин за методом клітинної селекції.

Охарактеризовано транскрипційні фактори NAC-субродини, розглянуто ефективність їх використання в молекулярних біотехнологіях для підвищення рівня стійкості культурних рослин до осмотичних стресів.

Досліджено іоном трансгенних рослин кукурудзи з дволанцюговим (ds)PHK-cynpecopoM гена проліндегідрогенази, отриманих шляхом Agrobacterium-опосередкованої трансформації in planta рослин інбредної лінії 370 селекції Iнституту фізіології рослин і генетики НАН України. Аналіз насіннєвого Т3-покоління рослин кукурудзи з частковою супресією активності проліндегідрогенази та підвищеною стійкістю до осмотичних стресів показав диференційні зміни окремих компонентів іоному: підвищення вмісту елементів Mg, Mn, Fe, Cu і Mo на фоні зниження вмісту Са, К та Na й істотне зниження рівня іонів важких металів: Ni, Ba, Cd, Sr. Зростання вмісту неорганічних складових редокс-компонентів - Mn, Cu, Fe, за винятком Zn, є важливим для формування підвищеної осморезистентності. Можна передбачити, що кількісні зміни неорганічних компонентів редокс-систем у генетично модифікованих рослин можуть бути складовою підвищеної стійкості до осмотичного стресу. Підвищення осморезистентності кукурудзи уможливить впровадження систем мінерального живлення з високим рівнем засвоєння окремих іонів, які побудовані на зростанні локальних концентрацій окремих елементів та відрізняються підвищеним рівнем резистентності до нестачі вологи. Завдяки зниженню вмісту ряду важких металів стане можливим більш широко використовувати у системах живлення фосфорні добрива, які можуть бути небезпечними щодо забруднення грунтів та рослин важкими металами.

Висвітлено теоретичні та практичні аспекти психологічної підтримки дітей з особливими освітніми потребами в умовах інклюзивного навчання. Подано психологічну характеристику дітей різних категорій з особливими освітніми потребами. Наведено загальну характеристику організації освіти для дітей з особливими освітніми потребами в України. Розкрито специфіку діяльності психологічної служби закладу освіти в умовах інклюзивного навчання.

Пшениця (Triticum aestivum L.) - одна з найважливіших зернових культур, вона є ключовим компонентом раціону людини, основним складником кормів для тварин і зерна для промислових цілей. У зв'язку зі збільшенням чисельності населення в світі зростає необхідність розширення виробництва та збільшення продуктивності пшениці. Крім того, кліматичні зміни потребують підвищення адаптивного потенціалу рослин до стресових погодних умов. У зв'язку з цим поліпшення пшениці за ознаками стійкості до біотичних та абіотичних стресів, ознаками якості зерна й ознаками, що впливають на врожайність - основні завдання селекціонерів і генетиків. Подолати негативний вплив біотичних та абіотичних чинників, які здатні значно знижувати врожай цієї культури, можна за допомогою генно-інженерних технологій і добору генотипів із господарсько-важливими ознаками, базуючись на вивченні генетичного поліморфізму. Розглянуто сучасні біотехнологічні підходи поліпшення господарсько-цінних ознак пшениці. Описано перспективні генно-інженерні технології підвищення продуктивності та адаптивності пшениці до абіотичних і біотичних стресів. Висвітлено можливості маркер-асоційованої селекції в процесі створення сортів пшениці з унікальними комбінаціями генів, що забезпечують адаптацію до умов вирощування й набуття необхідного рівня корисних технологічних ознак. Наведено приклади створення нових генотипів пшениці з підвищеною стійкістю до стресових чинників за допомогою генетичних модифікацій. Показано можливості сучасних технологій цілеспрямованого редагування геному із застосуванням системи CRISPR/Cas9 та отримання модифікованих рослин пшениці без продукування в них трансгенних білків із використанням регуляторних механізмів експресії генів шляхом РНК-інтерференції.