Вміщено матеріали Всеукраїнської науково-теоретичної конференції "Україна у XXI столітті: перспективи розвитку гуманітарних наук та освіти", що відбулася 18 - 19 травня 2000 р. у Дніпропетровську. Значну увагу приділено комунікативним основам нейролінгвістичного програмування, проблемам формування творчих здібностей у дітей дошкільного віку. Охарактеризовано деякі аспекти творчої спадщини Августина Блаженного, зокрема, його теорію суспільства, в якому панують приватна власність та товарне виробництво. Всебічно досліджено психологічні та педагогічні умови формування навичок і вмінь використання різних видів мовленнєвої діяльності у процесі навчання української мови студентів вищих технічних закладів.

Проаналізовано категоріальну базу та стан вітчизняних і зарубіжних досліджень психологічних ознак культури, викладено інтегрований підхід до їх упорядкування. Наведено загальну характеристику сучасного етапу розвитку українського суспільства. Висвітлено психологічні ознаки культури сучасних українців в аспекті їх функціонування як суб'єктів пізнання та перетворення світу. Представлено результати емпіричного дослідження напрямів змін психологічних ознак культури українців в процесі соціально-економічних перетворень у країні.

Проанализированы категориальная база и состояние отечественных и зарубежных исследований психологических свойств культуры, изложен интегрированный подход к их упорядочению. Приведена общая характеристика современного этапа развития украинского общества. Освещены психологические свойства культуры современных украинцев в аспекте их функционирования как субъектов познания и преобразования мира. Представлены результаты эмпирического исследования направлений изменений психологических свойств культуры украинцев в процессе социально-экономических преобразований в стране.

Розкрито концептуальну базу експериментальної психології. Висвітлено основні поняття з курсу, впорядковані за моделлю інформаційного тезаурусу в базу декларативних знань, а також методологічні проблеми і стратегії досліджень в окремих типових розділах експериментальної психології. Запропоновано українсько-англійський словник основних понять.

Раскрыта концептуальная база экспериментальной психологии. Освещены основные понятия по курсу, составленные на основе модели информационного тезауруса в базу декларативных знаний, а также методологические проблемы и стратегии исследований в отдельных типовых разделах экспериментальной психологии. Предложен украинско-английский словарь основных понятий.

Розкрито витоки основних функцій емоційного інтелекту як інтегральної особистісної властивості, методологічні засади концептуалізації феномену емоційного інтелекту. Описано внутрішні та зовнішні компоненти емоційного інтелекту, особливості їх виявлення як динамічної єдності. Наведено результати емпіричного дослідження стресозахисної та адаптивної функцій емоційного інтелекту.

Раскрыты истоки основных функций эмоционального интеллекта как интегрального личностного свойства, методологические основы концептуализации феномена эмоционального интеллекта и его основные функции. Описаны внутренние и внешние компоненты эмоционального интеллекта, особенности их выявления как динамического единства. Приведены результаты эмпирического исследования стрессозащитной и адаптивной функций эмоционального интеллекта.

Висвітлено підходи до діагностики емоційної стійкості суб'єктів за екстремальних умов їх діяльності, оцінку рівня сформованості емоційного інтелекту. Визначено залежність психомоторної діяльності від функціональної асиметрії мозку у представників різних типів темпераменту, особистісні передумови суб'єктної активності. Розглянуто проблему ефективності психотерапії. Висвітлено психологічні особливості навчальної комунікації у межах дистанційної освіти, сучасні тенденції її розвитку у Канаді. Розкрито дидактико-методичні засади білінгвальної освіти у державних школах США. Проаналізовано проблеми політичної психології та її роль у становленні громадян України, феномен артистизму у політиків.

Изложены подходы к диагностике эмоциональной стойкости субъектов в экстремальных условиях их деятельности, оценка уровня сформированности эмоционального интеллекта. Определены зависимость психомоторной деятельности от функциональной ассиметрии мозга у представителей разных типов темперамента, личностные предпосылки субъектной активности. Рассмотрена проблема эффективности психотерапии. Освещены психологические особенности учебной коммуникации в пределах дистанционного образования, современные тенденции его развития в Канаде. Раскрыты дидактико-методические основы билингвального образования в государственных школах США. Проанализированы проблемы политической психологии и её роль в становлении граждан Украины, феномен артистизма у политиков.

Розкрито сутність, принципи та структуру наукового дослідження, розглянуто процедуру й основні характеристики психологічного експерименту. Розроблено класифікаційну схему експериментальних планів. Визначено зміст квазіекспериментальних і неекспериментальних планів, наведено зразки інтерпретації й оформлення результатів наукового дослідження. Висвітлено соціально-психологічні аспекти психологічного експерименту, зокрема, розглянуто способи контролю факторів, пов'язаних з досліджуваним і дослідником, що впливають на результати експерименту. Проаналізовано методологічні проблеми та стратегії досліджень в окремих типових розділах експериментальної психології. Викладено методи експериментального дослідження сприйняття, вербального навчання та пам'яті, мотиваційної динаміки, формування умовних реакцій. Наведено ідеографічні описи деяких психологічних феноменів, які вивчаються в експериментальній психології.

Раскрыты сущность, принципы и структура наукового исследования, рассмотрены процедура и основные характеристики психологического эксперимента. Разработана классификационная схема экспериментальных планов. Определено содержание квазиэкспериментальных и неэкспериментальных планов, приведены образцы интерпретации и оформления результатов научного исследования. Освещены социально-психологические аспекты психологического эксперимента, в частности рассмотрены способы контроля факторов, связанных с исследуемым и исследователем, которые влияют на результаты эксперимента. Проанализированы методологические проблемы и стратегии исследований в отдельных типовых разделах экспериментальной психологии. Рассмотрены методы экспериментального исследования восприятия, вербального обучения и памяти, мотивационной динамики, формирования условных реакций. Приведено идеографическое описание некоторых психологических феноменов, которые изучаются в экспериментальной психологии.

Розглянуто психологічний потенціал дистанційного навчання як одну з можливих форм зміни освітньої парадигми. Наведено підходи до розробки матеріалів дистанційних навчальних курсів на сучасному етапі розвитку даної форми навчання. Проаналізовано особливості застосування моделі інформаційного тезауруса для завдань упорядкування наукового знання з навчальною метою. Викладено прийоми формування когнітивних структур особистості засобами комп'ютерних технологій.

Рассмотрен психологический потенциал дистанционного обучения как одна из возможных форм изменения образовательной парадигмы. Приведены подходы к разработке материалов дистанционных учебных курсов на современном этапе развития данной формы обучения. Проанализированы особенности применения модели информационного тезауруса для задач упорядочения научного знания с учебной целью. Изложены приемы формирования когнитивных структур личности средствами компьютерных технологий.

Розглянуто аспекти імпліцитної діагностики емоційної стійкості людини, що виокремлені з урахуванням результатів різних етапів дослідження стресоподолання в контексті адаптаційної та когнітивної теорії стресу. Проаналізовано комп'ютерну модель, розроблену для імпліцитної діагностики емоційної стійкості людини за характеристиками виконання суб'єктом інформаційно-перероблюваної перцептивно-мнемічної діяльності за умов дії стресу неуспіху, що базується на парадигмі вимірювання латентних періодів вербальних і моторних реакцій. Наведено результати перевірки її валідності, обгрунтовано інші форми імпліцитної (відображеної) оцінки емоційної стійкості людини, зокрема за показниками реалізації вищих психічних функцій, особливостей вибору суб'єктом стратегій стресоподолання, а також за показниками психічного здоров'я.

Рассмотрены проблемы имплицитной диагностики эмоциональной устойчивости человека, выделенные с учетом результатов разных этапов исследования стрессопреодоления в контексте адаптационной и когнитивной теории стресса. Проанализирована компьютерная модель, разработанная для имплицитной диагностики эмоциональной устойчивости человека по характеристикам выполнения субъектом информационно-перерабатывающей перцептивно-мнемической деятельности при условии действия стресса неуспеха, базирующаяся на парадигме измерения латентных периодов вербальных и моторных реакций. Приведены результаты проверки их валидности, обоснованы другие формы имплицитной (отраженной) оценки эмоциональной устойчивости человека, в частности по показателям реализации высших психических функций, особенностей выбора субъектом стратегий стрессопреодоления, а также по показателям психологического здоровья.

The authors analyze personality traits of the senior adolescent learners with different levels of creativity. It has been found out that the higher is the level of creativity the higher is the frequency of such personality traits as ambiguity tolerance and openness to a new experience. This opens up new prospects selecting gifted young people.

Проаналізовано особливості корекції емоційного стану дітей за допомогою дельфінотерапії, мотивації до навчання у юнаків з порушеннями слуху. Вивчено специфіку психоемоційних станів батьків дітей з соматичними захворюваннями. Розглянуто питання мікрогенезу автобіографічної антиципації особистості, формування адекватної самооцінки особистості керівника як суб'єкта управління. Висвітлено перспективи дослідження проблеми стресозахисного потенціалу індивідуальної релігійності. Розкрито соціально-психологічні основи адаптації до професійної діяльності. Визначено особистісну зрілість як передумову та показник психологічного здоров'я.

Проанализированы особенности коррекции эмоционального состояния детей с помощью дельфинотерапии, мотивации к обучению у юношей с нарушениями слуха. Изучена специфика психоэмоциональных состояний родителей детей с соматическими заболеваниями. Рассмотрены вопросы микрогенеза автобиографической антиципации личности, формирования адекватной самооценки личности руководителя как субъекта управления. Освещены перспективы исследования проблемы стрессозащитного потенциала индивидуальной религиозности. Раскрыты социально-психологические основы адаптации к профессиональной деятельности. Определена личностная зрелость как предпосылка и показатель психологического здоровья.

Вперше теоретично обгрунтовано системний підхід до визначення та впорядкування особистісних характеристик у структурі обдарованості. Емпірично перевірено притаманність юнакам і дівчатам з різними формами обдарованості комплексу універсальних особистісних характеристик толерантності до невизначеності, відкритості новому досвіду та ефективності стратегій психологічного подолання, за рівнем виявлення яких вони відрізняються від однолітків, не ідентифікованих як обдаровані. Розкрито основні структурні компоненти творчої обдарованності й особливості функціонування суб'єктів пізнання за умов креативного середовища. Обгрунтовано необхідність створення в закладах освіти з профільним навчанням специфічних ознак креативного середовища з метою сприяння розвитку обдарованої молоді.

Впервые теоретически обоснован системный подход к определению и упорядочению личностных характеристик в структуре одаренности. Эмпирически доказано, что юношам и девушкам с разными формами одаренности присущ комплекс универсальных личностных характеристик толерантности к неопределенности, открытости новому опыту и эффективности стратегий психологического преодоления, по уровню виявления которых они отличаются от сверстников, не идентифицированных как одаренные. Раскрыты основные структурные компоненты творческой одаренности и особенности функционирования субъектов познания в условиях креативной среды. Обоснована необходимость создания в учебных заведениях с профильным обучением специфических признаков креативной среды с целью содействия развитию одаренной молодежи.

Освещены проблемы диагностики и коррекции нарушений рецептивности эндометрия у пациенток с бесплодием. Показаны особенности экспрессии пиноподий, рецепторов стероидных гормонов, молекулярно-генетических факторов имплантации, маточных натуральных киллеров, факторов пролиферации и апоптоза. Дана информация о способах и схемах коррекции нарушений рецептивности эндометрия, а также о лекарственных препаратах, наиболее часто используемых при данной коррекции.

Проведено огляд розроблених у зарубіжній психології теорій і моделей особистості, які дають уявлення про дослідження особистісної динаміки, структури та саморегуляції особистості. Надано уявлення про інтегративний підхід до опису індивідуальності, наведений дослідженнями особистісної ідентичності засобами наративів, багатовимірною ієрархічною моделлю Я-концепції, факторною шкалою самосвідомості та мотиваційними рисами особистості. Проаналізовано імпліцитний підхід до дослідження особистості, у межах якого особистісні характеристики оцінюються опосередковано, зокрема через вимірювання латентних періодів моторних реакцій.

Проведено изучение эффективности Дисменорма при предменструальном синдроме. Доказано, что включение Дисменорма в комплексную схему лечения предменструального синдрома на протяжении 3 мес достоверно приводит к сокращению средней длительности проявления его симптомов в цикле в 3,45 раза, к снижению средней частоты персистенции 16 из 29 симптомов в 2,08 раза, снижению уровня пролактина в 1,31 раза и повышению уровня прогестерона в 1,90 раза. Натуральные компоненты Дисменорма позволяют избежать побочных эффектов и аллергии. Препарат может быть рекомендован к широкому применению в клинической практике для профилактики и лечения предменструального синдрома как препарат первой линии перед назначением гормональных препаратов и селективных ингибиторов обратного захвата серотонина, а также у пациенток с непереносимостью гормональных препаратов.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р715.765.024-387

Рубрики:

Хірургічне лікування жіночого безпліддя

Шифр НБУВ: Ж23282 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто принципи, за якими доцільно розробляти навчальні матеріали з застосуванням сучасних комп'ютерних технологій: урахування закономірностей збереження інформації у семантичній пам'яті людини; спирання на множинність форм репрезентації інформації у свідомості; орієнтація на майбутню реальну професійну діяльність під час моделювання бази виконавчих знань.

Розкрито методологічні засади формування когнітивних структур особистості засобами новітніх інформаційних технологій (HIT) в процесі засвоєння концептуальних знань із спиранням на закономірності семантичної пам'яті людини, множинність форм ментальної репрезентації досвіду пізнання, особливості структури та функціонування знань експерта відповідної галузі. Шляхом порівняльної оцінки тривалості збереження знань у пам'яті та перенесення навичок їх упорядкування у нові навчальні ситуації теоретично й емпірично доведено ефективність формування когнітивних структур особистості шляхом екстеріоризації за стимулювання інформаційно-перетворювальної активності суб'єкта пізнання внутрішніх умов формування знань як основи їх наступної інтеріоризації у вигляді когнітивних структур. Висвітлено основні принципи стимулювання формування когнітивних структур особистості засобами HIT та запропоновано прийоми їх реалізації, що відбивають структуру та механізми експертного знання. Обгрунтовано критерії оцінки рівнів сформованості когнітивних структур особистості суб'єктів пізнання шляхом встановлення їх відповідності когнітивним структурам носія експертного знання за показниками: рівня диференційованості та інтегрованості поняттєвих структур знання; рівня автоматизованості процесів процедуралізації знань, готовності до їх використання як основи демонстрації виконавчих знань за умов вирішення конкретних ситуативно-релевантних задач; рівня самомотивування суб'єктів пізнання на виконання нових задач.

Обгрунтовано гіпотезу можливості оцінювання розвитку освіти на основі аналізу її своєрідних "наслідкових результатів", зокрема, ієрархії позитивних цінностей і "сильних" рис особистості, що формуються як у педагогів, так і у студентів за умов організації та змісту освіти. У таблиці наведено перелік цих цінностей і 24 "сильні" риси особистості, що відповідають цінностям. Описано методику проведення дослідження рівня сформованості позитивних цінностей і рис особистості, що формуються завдяки дотримуванню цих цінностей, та встановлено їх ієрархію. Приділено увагу ймовірному зв'язку результатів досліджених рівнів з деякими недоліками в організації та змісті освіти. Рекомендовано підвищити якість формування метакогнітивних навичок педагогів, удосконалити відбір абітурієнтів за рівнем інтелектуальних здібностей, внести структурні зміни в організацію навчального процесу для підвищення ролі самостійної роботи, що сприятиме формуванню навичок саморегуляції і самоконтролю у студентів, розвитку креативності.

Обоснована возможность применения когнитивно-семантической модели тревоги. Модель была предложена для изучения патологических проявлений этого состояния при разрешении задач оценки особенностей отношения человека к угрожающей информации в условиях "нормальной" тревоги. Рассмотрены три стадии выявления тревожного состояния через особенности переработки информации. Очерчены перспективы операционализации подхода к изучению состояния тревоги.

Проаналізовано зміст поняття "позитивна психологія" і основні напрями досліджень, які виокремилися в її межах; узагальнено його вихідні положення та психодіагностичний інструментарій оцінювання особистісних чинників успішного функціонування людини як суб'єкта життєдіяльності. Оцінено можливості використання цього інструментарію за інших соціокультурних умов. Визначено перспективи практичного застосування "позитивної психології". Зроблено висновок про потребу введення дисципліни "Позитивна психологія" в навчальні плани підготовки психологів у педагогічних ВНЗ.

Проанализировано содержание понятия "положительная психология" и основные направления исследований, которые выделились в ее границах; обобщены исходные положения этого понятия и психодиагностический инструментарий оценивания личностных факторов успешного функционирования человека как субъекта жизнедеятельности. Оценены возможности использования этого инструментария в других социокультурных условиях. Определены перспективы практического применения "положительной психологии". Сделан вывод о необходимост и введения дисциплины "Положительная психология" в учебные планы подготовки психологов в педагогических ВНЗ.

Аnalyzed the concept of "positive psychology" and the main directions of research, which spun off into its borders generalized assumptions of this concept and psycho toolkit estimation of personal factors in the successful functioning of the person asa subject of vital functions. The feasibility of using this tool in other sociocultural conditions. The prospects of practical application of "positive psychology". Concluded on the need for the discipline of "positive psychology" in the curricula of training of psychologists in educational institutes.