Висвітлено філософські засади педагогічної освіти, вітчизняний і зарубіжний досвід модернізації освіти, питання творчого використання інноваційних технологій у вищих педагогічних навчальних закладах. Проаналізовано тенденціії розвитку післядипломної педагогічної освіти в світовому просторі. Розкрито особливості навчання за модульними програмами, що базуються на компетенціях. Увагу приділено реалізації дидактичних принципів в ігрових технологіях навчання.

Освещены философские основы педагогического образования, отечественный и зарубежный опыт модернизации образования, вопросы творческого использования инновационных технологий в высших педагогических учебных заведениях. Проанализированы тенденции развития последипломного педагогического образования в мировом образовательном пространстве. Раскрыты особенности обучения по модульным программам, базирующимся на компетенциях. Уделено внимание реализации дидактических принципов в игровых технологиях обучения.

Обгрунтовано педагогічні умови формування готовності студентів психолого-педагогічних факультетів до науково-дослідної діяльності. Визначено теоретичні засади професійної підготовки даних студентів до цієї діяльності. Розкрито суть поняття "готовність до науково-дослідної діяльності". На підставі визначених компонентів, критеріїв і рівнів такої готовності проведено діагностування її фактичного рівня. Розроблено й експериментально перевірено психолого-педагогічну модель та методичні рекомендації щодо формування готовності студентів до науково-дослідної діяльності. На підставі результатів експериментального дослідження показано, що ефективність даного формування залежить від визначення основних компонентів, критеріїв і рівнів готовності студентів, обраних теоретичних положень щодо побудови психолого-педагогічної моделі формування готовності цих студентів до науково-дослідної діяльності та методичного забезпечення такого процесу.

Проаналізовано проблеми культурологічної скаладової професійного розвитку педагога. Висвітлено особливості культурологічного підходу у парадигмі сучасної системи освіти, у розвитку особистості педагога та його професійної культури. Охарактеризовано культурологічні основи розвитку педагогічної освіти за сучасних умов. Увагу приділено питанням використання біографічних досліджень у розвитку культури педагога.

Висвітлено концептуальні засади функціонування полікультурної освіти в епоху глобалізації. Проаналізовано тенденції загальнокультурного розвитку особистості педагога в історичному та сучасному аспектах. Увагу приділено загальнокультурному розвитку особистості педагога у процесі професійної підготовки. Викладено методологічні основи дослідження проблеми полікультурної освіти. Запопоновано сучасні підходи до вивчення проблеми полікультурної освіти. Розглянуто інноваційну діяльність як чинник загальнокультурного розвитку особистості педагога.

Стаття присвячена обгрунтуванню теоретичних основ технології полікультурної освіти. Визначено сутність педагогічної технології. Перелічуються та характеризуються найбільш поширені види технологій. Пояснюється різниця між поняттям "освітні технологїї" та "технології навчання". Дається визначення сутності полікультурної освіти. Названо основну мету розробки технології полікультурної освіти майбутнього викладача.

Статья посвящена обоснованию теоретических основ технологии поликультурного образования. Определяется сущность педагогической технологии. Перечисляются и характеризуются наиболее распространенные виды технологий. Объясняется разница между понятием "образовательные технологи" и "технологии обучения". Дается определение сущности поликультурного образования. Определяется основная цель разработки технологии поликультурного образования будущего преподавателя.

The article is devoted to the justification of the theoretical foundations of multicultural education technology. Analysis of the results of the introduction of modern technologies in teaching practice shows that they allow to make teaching process more manageable and effective on the basis of his system of building, construction, and development of their teachers significantly increases the level of professional competence and pedagogical skills.

Означено можливості професійного розвитку педагогічних працівників на основі розроблених технологій навчання за умов формальної та неформальної освіти. Запропоновано авторські технології професійного розвитку педагогів. Зазначено, що процесуальна реалізація означених технологій дозволить підвищити рівень фахових компетентностей педагогів: культури, діалогічної взаємодії, соціальної та громадянської активності, педагогічної майстерності, інноваційного мислення з урахуванням пріоритетів Нової української школи. Розглянуто технологію розвитку мовнокомунікативної компетентності майбутніх докторів філософії за умов поєднання формального та неформального навчання. Увагу приділено технології використання засобів музейної педагогіки у неформальній освіті педагогів. Увагу приділено технології формування полікультурної компетентності педагогічного персоналу.

Охарактеризовано сутнісні ознаки базових понять дослідження. Проаналізовано соціально-культурні передумови виникнення полікультурної освіти на основі вивчення зарубіжного та вітчизняного досвіду. Теоретично обґрунтовано методологічні засади та розроблено концепцію полікультурної освіти майбутнього викладача закладу вищої освіти. Розроблено структурно-функціональну модель полікультурної освіти майбутнього викладача закладу вищої педагогічної освіти. Визначено структуру, критерії та рівні полікультурної компетентності майбутнього викладача закладу вищої педагогічної освіти. Обґрунтовано методичні засади полікультурної освіти майбутнього викладача закладу вищої педагогічної освіти. Експериментально перевірено структурно-функціональну модель полікультурної освіти майбутнього викладача закладу вищої педагогічної освіти. Створено навчально-методичний комплекс з формування полікультурної компетентності майбутнього викладача закладу вищої педагогічної освіти. Здійснено прогностичне обґрунтування розвитку полікультурної освіти майбутнього викладача в Україні.

Цель работы - изучить показатели, характеризующие поздние потенциалы желудочков (ППЖ) у детей школьного возраста с сахарным диабетом (СД) I типа. Обследованы 120 детей в возрасте 6 - 17 лет (56 - младшего школьного возраста - 6 - 11 лет; 64 - старшего школьного возраста 12 - 17 лет). Среди детей в возрасте 6 - 11 лет было 36 детей с СД I типа (I основная группа (ОГ)) и 20 здоровых детей (I контрольная группа (КГ)). Среди пациентов в возрасте 12 - 17 лет было 44 ребенка с СД I типа (II ОГ) и 20 здоровых детей (II КГ). В каждой ОГ пациенты разделены на 2 подгруппы в зависимости от продолжительности заболевания: подгруппа A - 39 больных (22 - младшего школьного возраста, 17 - старшего школьного возраста) с продолжительностью СД 1 - 3 года, подгруппа B - 41 больной (соответственно 14 и 27) с продолжительностью СД 4 года и более. Всем детям проведена регистрация ППЖ методом электрокардиографии высокого разрешения. Рассчитаны следующие показатели: продолжительность фильтрованного комплекса QRS (TotORS, мс), продолжительность низкоамплитудной (до 40 мкВ) части сигнала в конце комплекса QRS (LAS40, мс), среднеквадратичная амплитуда колебаний в последние 40 мс комплекса ORS (RMS40, мкВ), а также соотношение TotQRS/RMS40. Статистическая обработка полученных результатов проведена на основе электронных таблиц "Microsoft Office Excel 2007" с использованием пакета "Statistica 7.0" для "Windows". При анализе показателей установлено, что у детей с СД по сравнению со здоровыми детьми выявлены различия, которые можно трактовать как признаки ППЖ (повышение TotORS, LAS40 и соотношения TotQRS/RMS40, снижение значений RMS40). Такие изменения с различной степенью достоверности зарегистрированы во всех возрастных группах, причем более выраженными были в подгруппе В, как у детей в возрасте 6 - 11 лет, так и у больных в возрасте 12 - 17 лет. Это свидетельствует об усугублении нарушения электрической стабильности миокарда по мере увеличения продолжительности заболевания. По полученным данным, у детей с СД I типа имеют место очаги задержанной фрагментированной активности, обусловленные электрофизиологической неоднородностью миокарда. Наличие подобных очагов является независимым прогностическим фактором риска фатальных аритмий, что ставит перед специалистами, занимающимися ведением данных пациентов, задачи по раннему выявлению ППЖ для предотвращения жизнеугрожающих состояний. Исследование выполнено в соответствии с принципами Хельсинкской декларации. Протокол исследования одобрен Локальным этическим комитетом всех участвующих учреждений. На проведение исследований получено информированное согласие родителей, детей. Авторы заявляют об отсутствии конфликта интересов.