Висвітлено сучасні погляди на етіологію та патогенез формування судинних ускладнень цукрового діабету у дітей. Увагу приділено класифікації, критеріям діагностики, особливостям перебігу цукрового діабету у дітей різних вікових груп. Наведено інформацію про діабетичну нефро-, ретино-, полінейро-, хайро-, кардіоміопатію, синдром діабетичної стопи.

Освещены современные взгляды на этиологию и патогенез формирования сосудистных осложнений сахарного диабета у детей. Уделено внимание классификации, критериям диагностики, особенностям протекания сахарного диабета у детей разных возрастных групп. Приведена информация о диабетической нефро-, ретино-, полинейро-, хайро-, кардиомиопатии, синдроме диабетической стопы.

Висвітлено питання оцінки стану дитини, хворої на бронхіальну астму в період загострення, з урахуванням розвитку легеневих і позалегеневих порушень. Вивчено стан саморегульованої кардіореспіраторної функціональної системи, розроблено спосіб його оцінки за інтегральними показниками діяльності ланок. Встановлено, що дана оцінка функціонального стану кардіореспіраторної системи (КРС) за інтегральними показниками діяльності її ланок відображає компенсаційно-пристосувальні реакції різного рівня до умов мінливого середовища. Інтегральним показником діяльності КРС є дихальний коефіцієнт, який відбиває досягнення кінцевого корисного результату діяльності системи - рівня споживання кисню та адекватного виведення метаболітів. Виділено симетричну та асиметричну компенсацію (субкомпенсацію), асиметричну (респіраторну, гемодинамічну, метаболічну, тканинну) та симетричну (тотальну) декомпенсацію роботи системи. У періоді загострення бронхіальної астми у дітей компенсаційний процес у відповідь на порушення вентиляційної функції легень забезпечується всіма ланками КРС. Визначено респіраторний, респіраторно-гемодинамічний з метаболічним компонентом і без нього, респіраторно-тканинний з метаболічним компонентом і без нього, а також тотальний типи декомпенсації системи. З'ясовано, що у період загострення бронхіальної астми у дітей порушуються кореляційні відносини між елементами кардіореспіраторної системи. Повне зникнення прямої кореляції є несприятливою прогностичною ознакою.

Наведено дані щодо стану серцево-судинної системи у школярів Харківського регіону на основі результатів популяційного дослідження. Обстежено 582 школярів віком від 10 до 17 років. Стан серцево-судинної системи оцінено на підставі клінічного дослідження, даних електрокардіограми та рівня індексу Руф'є. У 147 дітей стан серцево-судинної системи був у межах норми.

С целью определения информативности метода электрокардиографии (ЭКГ) в диагностике маркеров метаболической кардиомиопатии, ассоциированной с избытком массы тела (ИМТ) и ожирением у подростков, проведен сравнительный анализ ЭКГ- и эхоскопических параметров у 100 подростков с ИМТ и ожирением. Установлена существенная информативность метода ЭКГ. При увеличении массы тела достоверно возрастает интенсивность биопотенциалов предсердий, что диагностируется возрастанием показателя индекса Макруза за счет продолжительности зубца Р. Независимо от степени ИМТ величина угла альфа ассоциируется с увеличением объема сердца: сначала коррелирует с массой миокарда, толщиной стенок и объемом левых камер, а при ожирении - дополнительно с линейными размерами правых камер и сопутствующего среднего давления в легочной артерии. Значимыми ЭКГ-критериями гипертрофии миокарда у подростков с ИМТ и ожирением целесообразно считать уменьшение угла альфа, индексов Соколова - Лайона и Cornell вольтажность. Гипертрофия при отсутствии нарушений процессов реполяризации свидетельствует о напряженности адаптации, а при их появлении - о снижении резервов адаптации.

Представлены данные обследования 150 подростков с избыточной массой тела (ИМТ) и ожирением с точки зрения оценки компонентов метаболического синдрома (МС) в зависимости от степени избытка массы, согласно современных рекомендаций международных организаций, работающих в соответствующих областях, в сравнении с критериями Международной диабетической федерации. Установлено, что накопление избытка массы у подростков с ИМТ и ожирением протекает по абдоминальному типу с формированием инсулинорезистентности и дислипидемии уже при ИМТ с последующим гиперинсулинизмом, гипертриглицеридемией и значимым снижением концентрации ЛПВП. При этом число лиц с нормальным артериальным давлением (АД) уменьшается в зависимости от величины ИМТ, а высокий процент диагностирования лабильной формы артериальной гипертензии и "гипертензии белого халата" требуют обязательного проведения суточного мониторирования АД в дополнение к анализу офисных параметров. Сделан вывод о том, что предлагаемые в качестве компонентов МС параметры лишь констатируют грубые изменения, тогда как для диагностики их предикторов требуется обследование с использованием дополнительных более чувствительных методов, позволяющих определить реальный уровень кардиоваскулярного риска.

С целью выявления ранних признаков метаболической кардиомиопатии проанализированы электрокардиографические (ЭКГ) параметры у 100 подростков с избыточной массой тела и ожирением. Установлено, что у подростков могут наблюдаться ЭКГ-изменения, зависящие от степени избыточности массы. Так, ожирение ассоциируется с замедлением проведения импульса по предсердиям. При этом у пациентов с ожирением зафиксированы изменения соотношений составляющих интервала PQ в виде увеличения продолжительности Р и уменьшения сегмента PQ, что отражается в виде высоких значений индекса Макруза. Показано, что у большинства подростков с ожирением и примерно четверти с избыточной массой тела уменьшается амплитуда зубца R в стандартных отведениях, что является маркером метаболических нарушений в миокарде и коррелирует со степенью избытка массы. ЭКГ-признаки гипертрофии миокарда более значимы у подростков с ожирением и преимущественно диагностируются с помощью относительных расчетных критериев, а также положения электрической оси сердца.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.415.202.1 + Р733.410.13-4

Рубрики:

Ожиріння у дітей

Хвороби міокарду у дітей

Шифр НБУВ: Жс20661 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.415.202.1 + Р733.410

Рубрики:

Ожиріння у дітей

Хвороби систем кровообігу і лімфообігу у дітей

Шифр НБУВ: Ж16694 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р11(4УКР-4ХАР)025.4

Рубрики:

Організація охорони здоров'я

Шифр НБУВ: Жс20661 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.415.2

Рубрики:

Хвороби обміну речовин у дітей

Шифр НБУВ: Ж16694 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Обстежено 155 підлітків віком від 10-ти до 18-ти років з надмірною масою тіла й ожирінням. Встановлено, що збільшення маси тіла у них відбувається за рахунок м'язового та жирового компонентів на першому етапі, а потім носить переважно жировий характер. Тип жиророзподілу у підлітків з надлишковою масою тіла та простим ожирінням носить абдомінальний характер, ступінь якого зростає пропорційно збільшенню маси тіла. У підлітків, індекс маси тіла яких перевищує три стандартних відхилення, вірогідно знижений обсяг мускулатури кінцівок. Зроблено висновок, що прогресування абдомінального ожиріння в поєднанні зі зниженням обсягу м'язової маси може бути предиктором кардіоваскулярного ризику в дитячому віці.

Обследовано 155 подростков в возрасте от 10-ти до 18-ти лет с избыточной массой тела и ожирением. Установлено, что нарастание массы тела у них происходит за счёт мышечного и жирового компонентов на первом этапе, а затем носит преимущественно жировой характер. Тип жирораспределения у подростков с избыточной массой тела и простым ожирением носит абдоминальный характер, степень которого нарастает пропорционально увеличению массы тела. У подростков, индекс массы тела которых превышает три стандартных отклонения, достоверно снижен объём мускулатуры конечностей. Сделан вывод, что прогрессирование абдоминального ожирения в сочетании со снижением объема мышечной массы может являться предиктором кардиоваскулярного риска в детском возрасте.

Проведено оцінку антропометричних параметрів 450-ти підлітків Харківського регіону. Встановлено, що збільшення жировідкладення за набору маси тіла в популяції підлітків відбувається рівномірно як в ділянці тулуба, так і кінцівок. Для визначення типу жиророзподілу валідним показником, не залежним від індексу маси тіла, є відношення обводу талії до росту, значення якого згідно з міжнародними та власними даними більше 0,45 свідчить про абдомінальний тип відкладення жиру. Доведено, що вимірювання сумарної шкірної складки є простим для визначення параметром, за значення якого менше 4 см і більше 7 см слід говорити про достовірне зниження м'язового компонента маси тіла підлітка.

Проведена оценка антропометрических параметров 450-ти подростков Харьковского региона. Установлено, что увеличение жироотложения при наборе массы тела в популяции подростков происходит равномерно как в области туловища, так и в области конечностей. Для определения типа жирораспределения валидным показателем, не зависимым от индекса массы тела, является отношение окружности талии к росту, значение которого согласно международным и собственным данным более 0,45 свидетельствует об абдоминальном типе отложения жира. Доказано, что измерение суммарной кожной складки является простым для определения параметром, при значении которого менее 4 см и более 7 см следует говорить о достоверном снижении мышечного компонента массы тела подростка.

У підлітків з надлишковою масою та ожирінням віком від 10-ти до 17-ти років з розподілом на групи відповідно стандартним відхиленням відносно індексу маси тіла було вивчено глікемічний статус за показниками рівня глюкози й інсуліну натще, за результатами стандартного глюкозотолерантного тесту з розрахунком індексу серцевої інсулінорезистентності HOMA-IR та площі під кривою глюкози. Встановлено, що у зв'язку зі збільшенням маси тіла у підлітків зменшується інсулінорезистентність, збільшується площа під глікемічною кривою за рахунок вірогідного зростання рівня глюкози на 30-й, 90-й та 120-й хв, що поступово приводить до зменшення кількості осіб без патології вуглеводного обміну.

У подростков с избыточной массой и ожирением в возрасте от 10-ти до 17-ти лет с распределением на группы согласно стандартным отклонениям относительно индекса массы тела был изучен гликемический статус по показателям уровня глюкозы и инсулина натощак, по результатам стандартного глюкозотолерантного теста с расчетом индекса сердечной инсулинорезистентности HOMA-IR и площади под кривой глюкозы. Установлено, что в связи с увеличением массы тела у подростков уменьшается инсулинорезистентность, увеличивается площадь под гликемической кривой за счет достоверного увеличения уровня глюкозы на 30-й, 90-й и 120-й мин, что постепенно приводит к уменьшению количества лиц без патологии углеводного обмена.

Представлены современные литературные данные относительно гетерогенной врожденной патологии - септооптической дисплазии. Рассмотрены варианты этиологии, патогенеза и клинических проявлений заболевания. Приведен клинический пример.

Встановлено варіанти фізичного розвитку та гендерні особливості структури тіла школярів, вивчено співвідношення між антропометричними параметрами дітей та їх батьків, розроблено орієнтовні нормативи для індивідуальної оцінки та прогнозування. Виявлено, що стиль дітей з ожирінням відрізняється від популяції школярів більш тривалою статичною діяльністю та менш регулярним харчуванням, які асоціюються з особливостями психологічної адаптації. Доведено, що поглиблення інтолерантності до вуглеводів і дисліпідемії за умов прогресування абдомінального ожиріння у дітей відбувається в зв'язку зі зростанням адіпоцитарної дисфункції, особливостями якої є погіршення ефективності базального ліполізу на тлі хронічного субклінічного запалення. Встановлено, що процес ремоделювання серця у дітей починається вже у разі надлишкової маси тіла і, у міру прогресування ожиріння, формуються ексцентрична гіпертрофія міокарда лівого шлуночка з розвитком діастолічної та, згодом, систолічної дисфункції, також поглиблюються гіпертензивні профілі артеріального тиску, потовщується комплекс "інтима-медіа" в загальних сонних артеріях і підвищується екскреція мікроальбуміну з сечею. Розроблено патогенетичну схему формування кардіоваскулярного метаболічного ризику у дітей з ожирінням. Визначено, що кардіоваскулярні розлади на тлі інсулінорезистентності призводять до зниження толерантності до фізичного навантаження у дітей з ожирінням.

Мета роботи - удосконалити діагностику кардіоваскулярного ризику (КВР) в дітей з ожирінням. Проведено клінічне дослідження за участю 208 підлітків із аналізом ліпідно-вуглеводного метаболізму, геометрії та функції міокарда лівого шлуночка серця з подальшим аналізом компонентів метаболічного синдрому (МС) згідно з критеріями IDF. Як удосконалені критерії використовували співвідношення обводу талії до зросту, а також рекомендації "Національної освітньої програми щодо холестеролу" (National Cholesterol Education Program) та "Четвертого звіту з питань діагностики, оцінки та лікування високого артеріального тиску в дітей та підлітків" (The Fourth Report on the diagnosis, evaluation and treatment of high blood pressure in children and adolescents). Підтверджено гіпотезу про те, що діти з ожирінням мають вияви КВР (гіпертрофію міокарда, артеріальну гіпертензію, потовщення каротидного комплексу інтима-медіа), виразність яких залежить від ступеня надлишку маси тіла, а низька частота діагностики МС в дитячому віці зумовлена низькою прогностичною цінністю негативного результату за критеріями IDF. Обговорено питання про вдосконалення діагностичних критеріїв МС в дітей з метою покращання стратифікації КВР. Висновки: кількість компонентів МС збільшується пропорційно до зростання індексу маси тіла, при цьому рекомендовані діагностичні критерії IDF високоспецифічні, але завищені, що зумовлює втрату їх чутливості з погіршенням прогностичної цінності негативного результату. Отже, використання критеріїв IDF не сприяє своєчасному зарахуванню пацієнта у групу КВР, що суперечить концепції МС. Водночас використання додаткових критеріїв відповідно до межових значень за рекомендаціями окремих профільних товариств сприяє підвищенню чутливості скринінгу пацієнтів із групи потенційно високого ризику.

Наведено аналіз сучасної літератури щодо ефективності різних стратегій під час лікування ожиріння в дітей. Низька ефективність лікування ожиріння в дітей в усьому світі спричинена соціально-психологічними особливостями, які полягають у родинному впливі та низькій самоефективності. Встановлено, що найкращий результат одержують мультидисциплінарні команди, які враховують родинні та етнічні особливості стилю життя й харчування. Показано, що перевагу мають стаціонарні інтервенції над амбулаторними, а також дії, що сконцентровані на освітніх заходах, що сприяє не лише зниженню маси тіла, а й поліпшенню моторики та успішності дітей у школі.

Проаналізовано ефективність лікування дитячого ожиріння. Висвітлено фактори, що обмежують редукцію маси тіла, та запропоновано систему інтегральної допомоги з точки зору редукції кардіоваскулярного ризику, що базується на результатах власних досліджень і враховує сучасні світові та вітчизняні рекомендації. Наведено детальний клінічний приклад, що демонструє необхідність стандартизації оцінки кардіоваскулярного метаболічного ризику, чіткої регламентації корекційних заходів, а також ефективність етапного клінічного моніторингу в умовах спеціалізованих мультидисциплінарних центрів.

Выполнен анализ эффективности лечения детского ожирения, освещены факторы, ограничивающие редукцию массы тела, и предложена система интегральной помощи с точки зрения редукции кардиоваскулярного риска, основанная на результатах собственных исследований и учитывающая современные международные и отечественные рекомендации. Приведен подробный клинический пример, демонстрирующий необходимость стандартизации оценки кардиоваскулярного метаболического риска, четкой регламентации коррекционных мероприятий, а также эффективность этапного клинического мониторинга в условиях специализированных мультидисциплинарных центров.

Вивчено основні особливості антропометричних параметрів, вітальних функцій та особливості способу життя учнів ІХ класів, що мешкають в індустріальному місті та за його межами. Встановлено, що у хлопців, що мешкають в індустріальному районі міста, перевагу має жировий компонент структури тіла, а також рівні артеріального тиску вищі, ніж у мешканців села. Для всіх мешканців індустріального району незалежно від статі типовими є статичний спосіб життя, схільність до споживання фаст-фуду, підвищена захворюваність на застуду. Одержані результати свідчать про високі шанси потенційного формування кардіоваскулярного ризику, що потребує широкого впровадження соціальних програм щодо здорового способу життя та харчування із залученням усіх членів родини.

Изучены основные особенности антропометрических параметров, витальных функций и особенности образа жизни учащихся ІХ классов, проживающих в индустриальном городе и за его пределами. Установлено, что у мальчиков, проживающих в индустриальном районе города, преимущество имеет жировой компонент структуры тела, а также уровни артериального давления выше, чем у жителей села. Для всех жителей индустриального района независимо от пола типичны статический образ жизни, склонность к потреблению фаст-фуда, повышенная заболеваемость простудой. Полученные результаты свидетельствуют о высоких шансах потенциального формирования кардиоваскулярного риска, что требует широкого внедрения социальных программ по здоровому образу жизни и питанию с привлечением всех членов семьи.

Приведен обзор текущих регламентирующих документов международных организаций, посвященный организационным вопросам оптимизации физической активности детей. Показано, что, по данным Всемирной организации здравоохранения (ВОЗ; 2015), основной причиной смертности населения являются кардиоваскулярные заболевания и их осложнения, формирование которых в наибольшей степени связано с ожирением, имеющим корни в детском возрасте. Приведены глобальные рекомендации ВОЗ относительно физической активности для укрепления здоровья (2010) и рекомендации Американской кардиологической ассоциации относительно организации физической активности детей (2014). Представлены критерии выбора типа физической активности для детей и подростков по данным Centers for Disease Control and Prevention (2011). Проанализированы результаты работы рабочей группы ВОЗ по прекращению детского ожирения (2015). Сделаны акценты на необходимости проведения мультисекторальных государственных, образовательных и социальных мероприятий.