Вперше розроблено методику навчання студентів ВНЗ силових фізичних вправ залежно від мотивації до видів силових навантажень у позааудиторній діяльності, що включає систему принципів, етапів, педагогічних умов, засобів і методів навчання, а також дозування навантажень відповідно до індивідуальних психофізіологічних можливостей організму. Виявлено особливості форм і засобів занять силовими фізичними вправами студентів відповідно до мотиваційно-ціннісних пріоритетів та індивідуальних добових біоритмів організму. Наведено відомості про фізичний стан студентської молоді, його зміну в динаміці навчання у ВНЗ під впливом силових навантажень у позааудиторній діяльності.

Висвітлено проблеми особливостей застосування засобів тренування метальників диска на початковому етапі багаторічної підготовки. Зазначено про важливість зв'язку припустимих фізичних навантажень із рівнем функціональних можливостей і фізичної підготовленості спортсмена.

Розкрито особливості силової підготовленості студентів вищих навчальних закладів. Виявлено тенденцію зниження рівня розвитку сили у студентів відповідно до вимог навчальних програм. Загалом силові якості студентів зростають із першого до другого курсу, після чого настає стабілізація та зниження результатів.

Висвітлено питання розвитку олімпійського руху в Україні, зокрема участь волинських спортсменів в Олімпійських іграх.

Надано результати експерименту з вивчення ефективності застосування ігрового методу для розвитку координаційних здібностей у дітей віком 13 - 15 років, які займаються метанням молота. На основі одержаних результатів зроблено висновок, що зростання показників координаційних здібностей позитивно вплинуло на засвоєння техніки метання молота. У дівчат експериментальної групи показники покращилися на 28,97 %, відносно початку експерименту. У хлопців цей показний склав 19,95 %. Висновки дослідження надають змогу сформувати рекомендації тренерам з легкої атлетики, які спеціалізуються у метанні молота, для проведення навчально-тренувальних занять з юними метальниками.

Надано визначення місця силових навантажень у системі мотиваційно-ціннісних орієнтацій студентів вищих навчальних закладів і виховання в них позитивного ставлення до фізичного виховання та спорту.

Розкрито деякі аспекти індивідуалізації фізичної підготовки юних метальників розроблено методику розвитку "відстаючих" рухових якостей, що передбачає індивідуальний підбір тренувальних засобів. Порівнюючи швидкісні показники контрольної та експериментальної груп, виявили, що в основних тестах експериментальна група перевершує контрольну: у бігу - на 30 м, із ходу - на 4,7 %; у бігу з високого старту - на 5,1 %; у часі рухових дій - у середньому на 4,4 %. Експериментальна перевірка запропонованої методики індивідуалізації фізичної підготовки юнаків-метальників показала її ефективність у покращанні фізичної підготовленості та ефективному управлінні тренувальним процесом, а також суттєвому покращанні спортивних результатів юних метальників. Результат в основній змагальній дисципліні покращився в експериментальній групі на 6 - 7 %, у той час як у контрольній групі цей показник покращився лише на 0,7 - 1,2 %.

Показано можливість і доцільність застосування в навчально-тренувальному процесі (НТП) метальників молота активних засобів відновлення працездатності, що надасть можливість не тільки відновити працездатність метальників під час НТП, а й підвищити техніку виконання кидків та їх результативність. Використано тренажер для ніг та інші відновлювальні засоби під час тренувальних занять залежно від самопочуття спортсменів у випадку появи в них ознак стомлення: між кидками в метанні та підходами, а також у кінці та після тренування. Тривалість використання масажера та засобів відновлення працездатності метальників молота вибрано для кожного метальника індивідуально. Це залежало від його потреби в активному відпочинку, частини тренувального заняття та тривало в середньому до 3 хв, а після заняття - до 8 хв. Ефективність застосування засобів відновлення масажерів оцінено за якістю техніки виконання кидків, ступенем активності спортсмена під час виконання вправ, а також за його самопочуттям, суб'єктивними відчуттями комфорту та дискомфорту та деякими показниками тренованості. В групі метальників молота, з якими проведено експериментальну роботу з відновлення працездатності стоп за допомогою засобів самомасажу, масажу, відзначено, що його застосування в процесі спортивного тренування надало змогу підвищити самопочуття, рухову активність, відчувати "легкість" нижніх кінцівок і навіть покращити техніку виконання кидків (на результат).

Надано розробку короткої стандартної тренувальної програми, розрахованої на шість - вісім тижнів, з інтенсивного розвитку швидкісно-силових якостей, що виявляються в бігових і стрибкових рухах. Доведено, що використання цієї програми сприятиме швидкому приросту означених якостей у дітей молодшого шкільного віку.

Приведена разработка короткой стандартной тренировочной программы, рассчитанной на шесть - восемь недель, по интенсивному развитию скоростно-силовых качеств, проявляющихся в беговых и прыжковых движениях. Доказано, что использование данной программы будет способствовать быстрому приросту отмеченных качеств у детей младшего школьного возраста.

Shows the development of the standard short training program designed for 6-8 weeks for intensive development of speed-strength manifested in running and jumping movements. It is proved that the use of the program will contribute to the rapid growth of these qualities in children of primary school age.

Розглянуто особливості тренувальної програми для розвитку швидкісно-силових якостей метальників списа, виявлено ефективні засоби підвищення рівня спеціальної фізичної підготовки списометальників у підготовчому періоді. Приділено увагу розробці кількісних параметрів планування навантажень швидкісно-силового характеру та визначено їх вплив на спортивний результат. У результаті проведеного дослідження визначено ефективність запропонованої тренувальної програми, результати здебільшого виросли за весь час проведення педагогічного експерименту від 4 до 14 %, що надає можливість поглибити та розширити методологію швидкісно-силової підготовки метальників списа та запропонувати вводити розроблені комплекси тренувальних вправ у тренувальний процес легкоатлетів-метальників.

Актуальність дослідження зумовлена впровадженням у навчально-тренувальний процес студентів, котрі займаються в групах підвищення спортивної майстерності, нефармакологічних засобів, до яких належать аромамасла та їх композиції, для підвищення функціональних резервів організму й ефективності тренувальної діяльності. Мета дослідження - виявлення ефектів спрямованого впливу аромакомпозицій (композицій рослинних ефірних масел) на функціональний, психоемоційний стан і фізичну працездатність студенток вищих навчальних закладів за умов тренувальної діяльності. Результати дослідження. Результати дослідження свідчать, що в досліджуваній групі спостерігається тенденція до поліпшення психоемоційного стану, що видно з результатів тесту САН, який свідчить що активність підвищилась із 3,6 +- 0,5 бала до 4,2 +- 0,6 бала. На 14 % підвищився настрій, бажання працювати, порівняно з фоновими показниками, зросли з 3,6 +- 0,5 до 4,2 +- 0,6 бала. Самопочуття покращилося на 9 %. При накопиченні аромакомпозицій спостерігається зниження ЧСС у спокої 72,9 +- 1,59 (75,9 +- 1,56 на початку). Показник пульсового тиску на початку дослідження становив 45,6 +- 0,87 од., після - 44,18 +- 0,96 од. Індекс Робінсона після застосування аромасеансів становив 84,7 +- 2,06 од., індекс Руф'є - 6,50 +- 1,1 бала, ЕГК змінилась з 7,11 +- 0,27 см до 8,35 +- 0,23 см. Результати технічних дій зросли в середньому від 5 % до 44,1 %, показники ефективності ігрових дій при подачі підвищилися із 37,54 до 41,62 %; ігрових дій при захисті зросли з 43,16 до 46,20 %; ігрових дій у нападі з 46,13 % до 50,08 %; ігрових дій у прийомі зросли з 42,38 до 48,47 %. Тобто всі показники ігрових дій збільшились від 9 до 19 % після педагогічного експерименту.

Особливе значення для зміцнення й збереження здоров'я дівчат має розвиток силових здібностей. Силові навантаження позитивно впливають на стан здоров'я, працездатність, витривалість, спритність, швидкість. Тому вивчення стану розвитку сили в дівчат старшого шкільного віку - важлива передумова розробки оптимальних параметрів їх рухової активності. Завдання дослідження - визначення рівня розвитку сили дівчат старшого шкільного віку та чинників, які спонукають до виконання силових фізичних навантажень. Матеріал і методи дослідження включають теоретичний аналіз й узагальнення науково-методичної літератури, педагогічне спостереження, анкетування, педагогічне тестування, методи математичної статистики. У дослідженні взяли участь 269 дівчат старшого шкільного віку. Із них 135 дівчат 10-х і 134 - 11-х класів. Розкрито особливості силової підготовленості дівчат старшого шкільного віку. Виявлено, що вибухова сила за показниками стрибка в довжину з місця становить 162,3 +- 21,01 см, стрибка вгору з місця - 26,92 +- 7,33 см, метання набивного м'яча 1 кг сидячи - 417,2 +- 22,3 см. Дослідження силової витривалості засвідчило, що показники підйому тулуба з положення лежачи за 60 с дівчат 10-х класів - 40,54 +- 6,12 раза, вис на зігнутих руках - 31,85 +- 7,39. У дівчат 11-х класів підйом тулуба з положення лежачи за 60 с склав 38,74 +- 4,19 раза, а вис на зігнутих руках - 33,11 +- 6,16. За показниками кистьової динамометрії виявлено, що максимальна сила перебуває на рівні 13,99 +- 6,17 кг у дівчат 10-х класів, та 15,08 +- 5,28 кг - у дівчат 11-класів. Результати дослідження свідчать, що лише 16,33 % дівчат 10-х, 14,28 % дівчат 11-х класів мають високий рівень інтересу до фізичних вправ. Середній або вищий від середнього інтерес до виконання фізичних вправ показали 44,78 % дівчат 10-х класів та 42,36 % - 11-х. Висновки: виявлено тенденцію до зниження рівня розвитку сили в старшокласниць відповідно до вимог навчальних програм. Установлено максимально високий рівень сили лише в 4,38 % дівчат, середнього та вищого від середнього - у 33,6 %. 50,3 % респондентів мають нижчий за середній рівень, а незадовільний - 11,72 %. Визначено місце силових навантажень у системі мотиваційно-ціннісних орієнтацій дівчат старшого шкільного віку.

Актуальність дослідження зумовлена потребою підвищення силової підготовленості молоді як засобу різнобічного оздоровчого впливу на організм молоді. Мета дослідження - визначити взаємозв'язки силової підготовленості та морфофункціонального стану молоді. Методи дослідження - теоретичні (аналіз психолого-педагогічної та спеціальної літератури, порівняння, систематизація інформації), емпіричні (антропометричні вимірювання, педагогічне тестування, медико-біологічні методи), статистичні. із метою вивчення можливих функціональних взаємозв'язків між показниками розвитку сили й складниками фізичного стану проведено кореляційний аналіз. Дані згинання й розгинання рук в упорі лежачи позитивно взаємопов'язані з окружністю грудної клітки (r = 0,34), плеча (0,47), передпліччя (0,37), зап'ястя (0,34) і від'ємно - із довжиною тіла (-0,32), товщиною шкірно-жирових складок трицепса (-0,36), над клубовою кісткою (-0,37), гомілкового м'яза (-0,43) Результати згинання й розгинання рук в упорі лежачи мають окремі зв'язки з іншими силовими показниками молоді. Зокрема, отримані результати пов'язані з даними вису на зігнутих руках (0,57), підтягування у висі (0,62), підйому в сід із положення лежачи за 1 хв (0,32), становою силою (0,34). Станова сила позитивно пов'язана з динамометрією (0,31), стрибком у довжину з місця (0,30), нахилом уперед із положення сидячи; вис на зігнутих руках - із підтягуванням (0,64). Динамометрія кисті пов'язана з масою тіла (0,35) та окружністю гомілки (0,36); стрибок у довжину з місця - із довжиною тіла (0,31). Висновки: результати дослідження свідчать про наявність позитивних і негативних зв'язків між силовою підготовленістю, фізичним розвитком і функціональними можливостями молоді. Виявлені закономірності потрібно враховувати в процесі планування навчально-тренувальних занять із фізичного виховання в навчальних закладах.

Актуальність дослідження зумовлена впровадженням у навчально-тренувальний процес студентів, котрі займаються в групах підвищення спортивної майстерності (група метання), популярного в Україні виду рухової активності - кросфіт, у програму якого входять функціональні комплексні вправи силової спрямованості. Мета дослідження - розробити та експериментально перевірити вплив кросфіт-програми на підвищення рівня силових якостей та спортивної майстерності легкоатлетів-метальників закладів вищої освіти. Аналізуючи результати тестування на початку експерименту, виявлено, що контрольна група майже за всіма показниками перевищує результати учасників експериментальної групи, але водночас потрібно відзначити, що якщо взяти середні показники, то експериментальна група мала показники не гірші за контрольну. Це видно в застрибуваннях на тумбу 50 см за 30 секунд, динамометрії лівої кисті та висі на зігнутих руках, де зафіксовано незначну перевагу. Результати проведених досліджень у кінці експерименту засвідчують, що вищий відсоток приросту показників силової підготовленості спостерігаємо в легкоатлетів-метальників ЕГ, порівняно з КГ, який у середньому становив у вибуховій силі 12,25 %, у максимальній силі -6,75 % та в силовій витривалості (статичній і динамічній) -20,75 %. До того ж, якщо на початку експерименту ЕГ поступалась у спортивній майстерності, маючи шість результатів рівня III розряду й два - II-го, порівняно з 5-ма результатами третього розряду КГ та 3-ма результатами II-го, то в кінці експерименту простежуємо динаміку підвищення спортивної майстерності в ЕГ (7 - II розряд, 1 - I-й), порівняно з КГ (6 - II розряд, 2 - III-й). Висновки: результати проведеного педагогічного експерименту свідчать, що програма підвищення рівня силових якостей метальників із використанням засобів кросфіту сприяла розвитку сили, швидкості та потужності в метальників і вивела тренувальний процес у метаннях на більш високий, якісний рівень.

Розглянуто роботу в дитячо-юнацьких спортивних школах на етапах початкової підготовки, які відрізняються великим розмаїттям засобів і методів тренування, які вимагають від юних спортсменів прояву організованості, ініціативи, що сприяє вдосконаленню всіх фізичних якостей та вихованню організаційних навичок і працелюбності дітей. Здійснюване в тісному зв'язку з розумовим, моральним, естетичним вихованням та трудовим навчанням фізичне виховання й спорт, зокрема, сприяють усебічному розвитку юних спортсменів. Підвищення ефективності підготовки юних спортсменів - найбільш гостра проблема школи спорту. Роботу багатьох спортивних шкіл характеризують утрати спортивних дарувань, а також незацікавленість дітей у спорті. Традиційними стали роз'єднаність загальноосвітніх і спортивних шкіл у виконанні завдань масового юнацького спорту, недостатня відповідність організаційних форм підготовки досягненням сучасної методики. Мета дослідження - розробити й експериментально обгрунтувати програму розвитку швидкісно-силових якостей легкоатлетів на етапі початкової підготовки. Визначено рівень розвитку швидкісно-силових якостей спортсменів на етапі початкової підготовки, розробка програми розвитку швидкісно-силових якостей спринтерів, перевірка ефективності цієї програми. Використано аналіз науково-методичної літератури, педагогічне спостереження, педагогічне тестування, педагогічний експеримент, методи математичної статистики. Результати проведених досліджень засвідчують, що під впливом розробленої технології показники швидкісно-силових якостей юних спортсменів вірогідно покращились: із бігу на 30 м із низького старту - на 6,63 %, із бігу на 30 м із ходу - на 7,09 %, із бігу 300 м - на 1,27 %, стрибка в довжину з місця - на 4,21 % та кидка ядра двома руками - на 41,4 %. Результати проведеного педагогічного експерименту свідчать про те, що навчально-тренувальний процес спортсменів на етапі початкової підготовки має свою специфіку, зумовлену їх анатомо-фізіологічними і психологічними особливостями, а також пристосуванням до нових умов, які виникають у результаті поєднання тренування з навчанням у школі. Тому існує необхідність пошуків нових прийомів та методів тренування, що враховували б виявлені особливості.

Розглянуто роботу в дитячо-юнацьких спортивних школах на етапах початкової підготовки, які відрізняються великим розмаїттям засобів і методів тренування, які вимагають від юних спортсменів прояву організованості, ініціативи, що сприяє вдосконаленню всіх фізичних якостей та вихованню організаційних навичок і працелюбності дітей. Здійснюване в тісному зв'язку з розумовим, моральним, естетичним вихованням та трудовим навчанням фізичне виховання й спорт, зокрема, сприяють усебічному розвитку юних спортсменів. Підвищення ефективності підготовки юних спортсменів - найбільш гостра проблема школи спорту. Роботу багатьох спортивних шкіл характеризують утрати спортивних дарувань, а також незацікавленість дітей у спорті. Традиційними стали роз'єднаність загальноосвітніх і спортивних шкіл у виконанні завдань масового юнацького спорту, недостатня відповідність організаційних форм підготовки досягненням сучасної методики. Мета дослідження - розробити й експериментально обгрунтувати програму розвитку швидкісно-силових якостей легкоатлетів на етапі початкової підготовки. Визначено рівень розвитку швидкісно-силових якостей спортсменів на етапі початкової підготовки, розробка програми розвитку швидкісно-силових якостей спринтерів, перевірка ефективності цієї програми. Використано аналіз науково-методичної літератури, педагогічне спостереження, педагогічне тестування, педагогічний експеримент, методи математичної статистики. Результати проведених досліджень засвідчують, що під впливом розробленої технології показники швидкісно-силових якостей юних спортсменів вірогідно покращились: із бігу на 30 м із низького старту - на 6,63 %, із бігу на 30 м із ходу - на 7,09 %, із бігу 300 м - на 1,27 %, стрибка в довжину з місця - на 4,21 % та кидка ядра двома руками - на 41,4 %. Результати проведеного педагогічного експерименту свідчать про те, що навчально-тренувальний процес спортсменів на етапі початкової підготовки має свою специфіку, зумовлену їх анатомо-фізіологічними і психологічними особливостями, а також пристосуванням до нових умов, які виникають у результаті поєднання тренування з навчанням у школі. Тому існує необхідність пошуків нових прийомів та методів тренування, що враховували б виявлені особливості.