Глобальні кліматичні зміни - одна з центральних проблем розвитку людства. У довгостроковій перспективі кліматичні зміни з великою ймовірністю призведуть до суттєвого спаду економічного зростання. Освіта є одним із важливих інструментів для формування рішень щодо реагування на подальші зміни клімату. Кліматична освіта вимагає мультидисциплінарного підходу, який охоплює предмети як природничих (фізика, хімія, географія, біологія, геофізика тощо), так і соціальних наук (економіка, право тощо). Кліматична освіта в Малій академії наук України (як центру ЮНЕСКО з наукової освіти) включає навчальні заходи в межах підходів наукової освіти, тобто на основі дослідницької діяльності та проєктів, пропагуючи активну освітню діяльність: дослідження, дискусії, висування та перевірка гіпотез, заохочення школярів до активної роботи в класах шляхом опитування, спроб і помилок, впровадження конкретних рішень для вирішення проблем зміни клімату. Кінцевою метою методичної роботи є вдосконалення підготовки кадрів із питань змін клімату та вчителів природничих спеціальностей, розвиток екологічної обізнаності, розуміння фізичних аспектів формування природних явищ, як-от парниковий ефект, океанічні течії та атмосферні циркуляції, інших наукових знань і життєвих навичок. Вони є необхідними для молодих людей із метою розуміння причин, наслідків і механізмів, що призводять до змін клімату. Описано можливості інтеграції елементів наукової освіти з кліматичних питань у позашкільну освітню програму; наведено приклади тем і відповідних методик проведення демонстрацій фізичних експериментів; продемонстровано можливості застосування засобів дистанційного зондування Землі для моніторингу кліматичних змін і чинників, що впливають на них.

Сучасні концепції технологічної інтенсифікації сільськогосподарського виробництва як у нашій країні, так і в більшості країн зарубіжжя полягають у надмірній хімізації, великій концентрації поголів'я тварин, нераціональній організації структури підприємств, захопленні монокультурами, що призводить до негативних екологічних наслідків: виснаження грунту, забруднення навколишнього середовища, збільшення витрат на виробництво і, як наслідок, великої енергоємності продукції за її низької якості. Інтенсивне та здебільшого нераціональне використання ресурсів природного середовища протягом тривалого часу невпинно призводить до їх вичерпування та руйнування природних ландшафтів. Отже, розроблення та впровадження екологічно безпечних, ресурсозбережних, грунтозахисних систем землеробства з отриманням органічної продукції при створенні стійких агроекосистем і можливості взаємодії систем АПК і природно-заповідного фонду - актуальні проблеми сьогодення, одним із шляхів розв'язання яких, може стати створення наукового парку. Проведений аналіз діяльності наукових парків, що вже існують в Україні, підвів до думки про необхідність започаткувати на базі Харківського національного аграрного університету ім. В. В. Докучаєва науковий парк, що мав би на меті створення цілісної національної екомережі з запровадженням відродження традиційних видів природокористування, залученням природних ресурсів до масового відпочинку й оздоровлення населення, внесенням істотних коректив у подальший розвиток агропромислового комплексу. Було прописано основні етапи розроблення проєкту зі створення наукового парку при ХНАУ ім. В. В. Докучаєва, наведено певні тези з проєктів переможців попередніх років, які деякою мірою перегукуються з нашими ідеями, акцентовано увагу на відповідності змісту проєктів, що подаються на розгляд, основним критеріям їх оцінювання.

Визначено причини необхідності підготовки висококваліфікованих кадрів у світі, роль науки та педагогіки у підготовці висококваліфікованих фахівців, що впроваджують технологічні процеси на світовому рівні. Запропоновано основні питання, як-от потреба у кваліфікованих фахівцях із навичками XXI ст. та їх підготовка в сучасних умовах існування деяких країн, і пропозиції щодо вирішення цих питань. Навички XXI ст.: цифрова, комунікативна компетентність, креативність і висока продуктивність діяльності та їх формування в сучасному навчальному процесі. STEM-освіта - один із підходів, що надає змогу підготувати дітей до прогресивного розвитку технологій і не лише. Висвітлено впровадження основних напрямів STEM-освіти в Малайзії, Індонезії, Сполучених Штатах Америки, Україні. Зазначені країни мають різний рівень розвитку економіки та різний потенціал для розвитку освіти. Натомість кожна з них втілює підходи, що відповідають принципу STEM-освіти. Наведено приклади реалізації STEM-освіти у формі реалізації STEM-проєктів у вищезазначених державах. У Малайзії - етап впровадження STEM-освіти на основі реалізації інтегрованого навчання у навчальних закладах. Індонезія впроваджує STEM-освіту через втілення в життя STEM-проєктів, в яких реалізується інтеграція деяких галузей науки та техніки. Сполучені Штати Америки впроваджують цільові STEM-проєкти, до яких залучають фахівців, учителів і дітей. Україна впроваджує STEM-освіту шляхом реалізації навчальних STEM-проєктів або дослідницьких робіт, які інтегрують у собі декілька навчальних дисциплін. Як приклад наведено навчальний STEM-проєкт для шестикласників "Мініметеостанція", мета якого - пов'язати знання з декількох навчальних дисциплін і продемонструвати інтеграцію знань загалом. STEM-проєкт надає змогу виявити в дітей схильність до конструювання, винахідництва, охорони природи, організаторських здібностей тощо.

Наведено підхід до проєктування Інтернет-порталів знань на основі онтологій. Інтернет-портали знань надають користувачам доступ до різнорідних слабкозв'язних даних та інформаційних ресурсів із різних предметних галузей. Використання таких порталів, як єдиної точки доступу, значно спрощує роботу з інформацією, представленою у мережі Інтернет. У випадку Інтернет-порталів для представлення інформації інженерних предметних галузей у їх середовищі містяться не лише інформаційні ресурси та дані, а й велика кількість обчислювальних ресурсів і вебсервісів, які використовуються для виконання певних розрахункових задач інженерних предметних галузей. Онтологічний підхід до проєктування Інтернет-порталів знань надає змогу представити й інтегрувати гетерогенні слабкозв'язні інформаційні й обчислювальні ресурси в процесі структуризації та систематизації даних і знань. Як модель представлення знань на порталі запропоновано використовувати онтологію. Загальну онтологію Інтернет-порталу знань представлено системою чотирьох зв'язних компонент. Описано структуру такої системи, виділено базові елементи її онтологій, а також зв'язки між ними. Проведено формалізацію елементів онтологій, яка надає змогу організувати й оптимізувати семантичний пошук по інформаційному простору Інтернет-порталу знань.

Наведений аналіз досліджень щодо використання онтологій для розроблення навчальних програм, створення описів їх змісту у вигляді курсів та інформаційних ресурсів, удосконалення механізмів рекомендацій академічних джерел і ресурсів, академічного оцінювання, менеджменту закладу вищої освіти, інтеграції академічних даних і сховищ на основі онтологій, який засвідчив, що онтології є корисним засобом організації інформації в освітньому процесі. Розглянуто критерії, методи та способи метричної оцінки онтологій щодо відповідності вимогам застосування, збільшення доступності інформації для засвоєння та отримання можливості повторного їх використання з метою зниження часових і фінансових витрат на модернізацію наявних і розроблення нових моделей баз знань. Наведено опис метрик когнітивної ергономіки, які впливають на сприйняття та здатність до запам'ятовування інформації, представленої в онтологіях. Визначено залежність ефективності онтології від її метрик, на основі якої надано перелік когнітивно-перцептивних принципів, що необхідно враховувати, розробляючи онтології навчального призначення. Розглянуто основи теорії когнітивного навантаження та її застосування у процесі розроблення навчальних ресурсів на основі онтологій. Наведено опис типів когнітивного навантаження, які може спричинити навчальна онтологія, з метою визначення способів її оптимізації. Надано практичні поради розробникам навчальної онтології для найбільш ефективного представлення інформації для її засвоєння. Наведено перелік засобів побудови онтологій, у тому числі навчального призначення. Описано основні способи представлення знань засобами когнітивної ІТ-платформи "Поліедр", що враховує особливості когнітивної ергономіки в процесі розроблення онтології навчального призначення.

Інструментальна цифрова дидактика відображає використання у навчальному процесі різноманітних цифрових засобів здобування, опрацювання та інтерпретації даних натурного експерименту відповідно до логіки наукового методу й інженерного дизайну. Важливою складовою сучасного STEM-орієнтованого освітнього середовища є інноваційні програмні продукти для моделювання та симуляції роботи електронних схем. У навчальних дослідженнях на їх основі параметри компонентів електричних кіл, створених у віртуальних середовищах, порівнюють з технічними характеристиками аналогічних пристроїв, наявних на ринку відповідної продукції. Така методика надає змогу не тільки продемонструвати подібність і розбіжності властивостей ідеалізованих і реальних артефактів, виявити джерела та величину можливих похибок, а й отримати електричні характеристики, достатні для побудови еквівалентних схем заміщення пристроїв без проведення попередніх експериментальних досліджень. Запропонований підхід продемонстровано на прикладі вивчення параметрів актуального пристрою - фотоелектричного перетворювача (визначення точки його максимальної потужності, а також коефіцієнта заповнення). Навчання з використанням еквівалентних схем заміщення демонструє студентам один із варіантів процесу інженерного дизайну. Окрім того, запропонована методика, завдяки можливості розвитку від алгоритмізованої навчальної процедури до інженерного дослідження, надає змогу здійснити індивідуальний підхід у навчанні електротехніки та електроніки. Дослідження дидактичних особливостей вивчення електрики та основ електроніки, зокрема з застосуванням NI "Multisim 11.0", є одним із напрямів діяльності STEM-лабораторії "МАНЛаб" Національного центру "Мала академія наук України". Частину апробованих методик оформлено у вигляді робочого зошита та розміщено у вільному доступі у вигляді інструкцій на онлайн-ресурсі stemua.science.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч421.28

Рубрики:

Перевірка і оцінювання знань. Успішність учнів в галузі шкільної педагогіки

Шифр НБУВ: Ж74206 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Визначено поняття "соціалізація", "компетентність", "компетенція", "соціальна компетентність" і взаємозв'язок цих понять з іншими термінами, як-от "соціальне середовище", "соціальне виховання" підлітків. Проаналізувавши поняття "соціальна компетентність", зосереджено увагу на тому його аспекті, який є важливим у роботі з дітьми підліткового віку. Розглянуто психолого-педагогічні засади організації педагогічного процесу, спрямованого на розвиток здорової особистості, яка вміє навчатися впродовж життя, критично мислити, ставити цілі та досягати їх, працювати в команді, спілкуватися в багатокультурному середовищі. Окреслено умови формування соціальної компетентності підлітків. Визначено, що формування соціальної компетентності підлітків відбувається шляхом формування у здобувачів освіти здатності самостійно приймати рішення, вміння безконфліктно та толерантно спілкуватися з іншими, визнавати свої помилки, відстоювати свою гідність, права, реалізовувати свої природні можливості, вести здоровий спосіб життя, планувати своє особисте та професійне майбутнє.

Створення навчального вмісту потребує наявності певних правил, а також низки визначених етапів, механізмів та інструментів, що беруть безпосередню участь у цьому процесі. Наведено огляд стандартів створення, супроводу електронних навчальних матеріалів, що застосовують системи керування навчанням, а також аналіз та оцінку використання ними онтологічних систем. Розглянуто 4 покоління стандартів створення та супроводження електронних навчальних матеріалів (ЕНМ) і надано опис кожного з них: наведено найменування стандартів створення та супроводу життєвого циклу електронного навчального курсу як основного принципу групування ЕНМ. Для деяких стандартів надаються розшифрування абревіатури назви стандарту та опис особливостей версій. Окремо для кожного такого стандарту описано архітектуру й особливості побудови навчального курсу як носія навчально-освітньої інформації, структурні особливості, прикладний програмний інтерфейс, принципи побудови електронного навчального вмісту з використанням зазначених вище стандартів. Залишаються без відповіді подальші перспективи їх розвитку. Окремо розглянуто питання, пов'язані з процесом проєктування компонентів навчального курсу, визначення зв'язків і залежностей між ними. Зокрема, цей огляд є спробою розглянути стандарти побудови навчального курсу як такі, що надають змогу створювати матеріали з використанням онтологічних систем з ієрархічною структуризацією навчально-методичних матеріалів і подальшим їх супроводженням, а також оцінити наявність інструментів створення онтологій як складових компонентів для організації подання знань. У разі негативної відповіді має бути запропоновано, як конструктивно розв'язати цю проблему.

Досліджено інтегративні підходи щодо реалізації освітніх STEM-програм у закладах загальної середньої освіти. Продемонстровано, що поняття "STEM-освіта" нині не є усталеним. Погляди експертів на його зміст розкриваються через такі узагальнені складники, як педагогічна технологія (педагогічний процес), орієнтованість на практичні завдання та проблемне навчання. При цьому інтегративні підходи застосовуються як до окремих дисциплін, послідовності курсів, так і окремого курсу. Узагальнення визначень поняття "STEM-освіта", запропонованих різними експертами, надало змогу в межах цього дослідження розуміти його як спільну діяльність, взаємодію та співпрацю викладачів, учнів і стекхолдерів, спрямовані на подолання фрагментарності знань шляхом усунення меж між ними, інтеграції змістовних компонентів, що передбачає формування ключових компетентностей, необхідних для подальшого працевлаштування та життєдіяльності в умовах становлення та розвитку нових галузей знань, які зароджуються на стику дисциплінарних сфер. Охарактеризовано загальні ознаки організації навчання відповідно до дисциплінарного, мульти-, між- і трансдисциплінарного підходів. У контексті трансдисциплінарності розглянкто перспективи розвитку освітніх програм у закладах загальної середньої освіти України. Це надало змогу визначити низку проблем, що супроводжують процес розроблення та впровадження STEM-курсів, серед яких: проблема систематизації структурно-логічних зв'язків між дисциплінами, котрі підлягають злиттю; проблема професійної готовності педагогів, які спеціалізуються на викладанні однієї-двох дисциплін, взяти відповідальність за наставництво та підтримку учнівських трансдисциплінарних проєктів; фінансова проблема модернізації освітніх лабораторій і створення сучасних STEM-центрів при кожному закладі загальної середньої освіти.

Мета роботи - запропонувати закордонним читачам журналу порядок денний проблем, пов'язаних із вимогами українського законодавства в галузі науки щодо публікацій у журналах, які індексуються наукометричними базами Scopus і Web of Science. Положення статті пройшли попередню апробацію в межах XII Міжнародної науково-практичної конференції "Обдаровані діти - інтелектуальний потенціал держави" (2019) і були розширені з урахуванням тенденцій 2020 р. У результаті аналізу вдалося виокремити низку підходів, які можуть оновити публікаційні стратегії українських дослідників у галузі наукової освіти. Зокрема, без претензій на повноту було сформовано низку ключових рекомендацій, які можуть виступити дороговказом потенційним авторам. До них віднесено такі принципи: автори мають розвивати рівень англійської, аби якісно опрацьовувати джерельну базу, навчитися працювати з англомовними текстами з позицій майбутнього читача та автора; написання статей до міжнародних журналів, що входять до наукометричних баз, потребує відходу від традиції написання статей до фахових журналів України; для вітчизняних дослідників наукової освіти існують широкі можливості для публікацій як у спеціалізованих виданнях, так і журналах із суміжною тематикою (розвиток обдарованості; інформаційні технології в освіті тощо); дослідникам варто розвивати міжнародні контакти з досвідченими авторами в галузі наукової освіти й ініціювати спільні дослідження та публікації у їх результаті; опанування пошуковими інструментами наукометричних баз є необхідною вимогою для проведення підготовчих кроків, що передують підготовці тексту; дослідники мають звикати до довгої та кропіткої роботи з рецензентами, яка передує прийняттю статті до друку; автори мають уникати хижацьких моделей при поданні результатів досліджень через підвищення обізнаності в міжнародних стандартах публікаційної етики й академічної доброчесності.

Наведено результати теоретико-методичних засад дослідження проблеми професійної орієнтації учнівської молоді у зв'язку з упровадженням STEM-навчання в закладах освіти. Вивчення суті зазначеної проблеми та пошук можливих шляхів її розв'язання сприяли з'ясуванню особливостей реалізації STEM-проєктів, принципів їх застосування, алгоритму дій педагогів та учнів, формування STEM-грамотності. Мета професійної орієнтації - самовизначення особистості, усвідомлений вибір професії, який надає людині можливість стати висококваліфікованим фахівцем. Відповідно, впровадження напрямів STEM-навчання у закладах освіти сприятиме самовизначенню учнів, оскільки мета STEM-освіти полягає у формуванні та розвитку розумово-пізнавальних і творчих якостей молоді, що визначають її конкурентоспроможність на ринку праці. Принципи побудови STEM-проєкту такі: інтегральність - об'єднання та взаємовплив навчальної та дослідницької діяльності учнів; безперервність - процес тривалої професійно-орієнтованої освіти та виховання у творчому об'єднанні учнів різних вікових груп і наукових керівників; міжпредметне навчання, тобто вивчення та розв'язання проблеми, що передбачає глибоке систематизоване знання навчальних предметів і широку ерудицію в різних сферах. Особливістю STEM-проєктів є колективна робота учнівської молоді. Урізноманітнення навчальних проєктів надає змогу залучити школярів із різними здібностями. Навчально-дослідницька діяльність учнів розгортається в такій послідовності: вивчення проблеми; формулювання гіпотез; планування навчальних дій; збір даних (фактів, спостережень, доказів); аналіз і синтез зібраних даних; побудова висновків та узагальнень; захист STEM-проєктів. Отже, впровадження STEM-проєктів у закладах освіти сприятиме ефективному розв'язанню проблем і вирішенню завдань профорієнтаційної роботи.

Розглянуто STEM-напрям, який здобув світове визнання як один із основних акцентів сучасних реформ у сфері природничої та технічної освіти. Наведено досвід взаємодії Малої академії наук (МАН) України та Луцького національного технічного університету у сфері позашкільної освіти. Програма дослідницького гуртка матеріалознавства забезпечує інтеграцію змісту та методології природничих наук, технологій, інженерії, математики та логічного мислення у співпраці та дослідженнях. Метою навчальної програми є формування ключових і загальноосвітніх компетентностей методами наукового дослідження в галузі матеріалознавства. Безумовною перевагою гуртка є можливість проводити численні експерименти, спрямовані на дослідження структури та властивостей речовин і матеріалів. Заняття у гуртку спрямовані на розвиток уміння аналізувати поставлені завдання, застосовувати набуті знання на практиці, надають можливість постановки досліду, його виконання та опрацювання одержаних результатів. Презентації наукових здобутків на конкурсах розвивають творчі здібності та практичні навички учнів. Визначено, що STEM-підхід до організації позашкільної освіти допомагає в ефективному розвитку науково-технічної творчості школярів. Співпраця технічного університету та МАН сприяє розвитку ключових і предметних компетентностей учнів, поглибленню їх знань і розвитку нових навичок, професійному самовизначенню. Вагомим аргументом ефективності роботи є численні перемоги вихованців на конкурсах науково-технічної творчості школярів, таких як "Інтел-Еко", "Інтел-Техно", "Майбутнє України", "Кристали", конкурс-захист наукових робіт МАН.

Розглянуто проблему формування в учнів загальноосвітніх навчальних закладів (ЗОНЗ) компетенцій збереження здоров'я та безпеки життєдіяльності. Розглянуто генезис цих питань на різних етапах суспільного розвитку; визначено основні компетенції відповідно до навчальних програм курсів "Основи здоров'я" та "Біологія людини" 8 класу. Проведено анкетування учнів 8 класів у констатувальному етапі дослідження вказує, що більшість школярів вважають курс "Основи здоров'я" - 57,2 % - потрібним для вивчення, але 34,5 % прагнуть більш практичної спрямованості навчання. Формування в учнів компетенцій збереження здоров'я та безпеки життєдіяльності розглянуто як поетапний процес, який базується на теорії пізнання та має проходити за такими етапами: емпіричним, понятійним і творчим, що відповідають рівням сформованості основних понять: початковому, середньому та високому. У формувальному етапі дослідження вивчення означених природничих дисциплін здійснюється з застосуванням модульного навчання, яке передбачає перехід учня на позицію дійсного суб'єкта навчальної діяльності; виділено основні поняття. Використання навчального модуля передбачає структурування матеріалу, організацію самостійної роботи учнів і виконання навчальних завдань, практичних робіт із застосуванням правил наукової організації праці, активних методів навчання (проблемних ситуацій, ділових ігор). Структурування навчального матеріалу передбачає поділ його на блоки: інформаційний, практичний, блок інтеграції, контролю та перевірки знань. Гуманістичний підхід здійснюється доповненням програм курсу темами міжнародного гуманітарного права. Розроблено змістову та діяльнісну складові процесу, а також педагогічні умови формування в учнів компетенцій основ здоров'я та безпеки життєдіяльності. Визначено методи, які доцільно використовувати в процесі формування цієї компетенції у школярів ЗОНЗ.

Висвітлено історичний розвиток і формування музейної педагогіки як напряму освіти й окреслено її взаємозв'язки з культурою, мистецтвом, історією тощо. Викладено основні актуальні завдання музейної педагогіки та визначено основні напрями, у яких проводяться дослідження на сьогодні. Серед них загально-історичні підходи до розвитку музейної педагогіки, організація та впровадження музейно-педагогічних проєктів, підготовка майбутніх вчителів засобами музейної педагогіки, музейна педагогіка в роботі освітніх і позашкільних закладів, "музейна педагогіка" для студентів закладів вищої освіти тощо. Визначено відмінності між дитячими музеями та музеями при закладах освіти (шкільні музеї) в історичному ракурсі. Означено основні напрями діяльності шкільного музею, серед яких: екскурсійна, культурно-просвітницька, експозиційна, пошуково-дослідницька. Наведено форми реалізації для визначених напрямів діяльності, об'єднані у 3 групи: масові, групові, індивідуальні. Відповідно до теоретичних висновків встановлено принципи організації шкільного наукового музею природничого напряму. Серед них виділено такі: науковості, інтеграції, наступності, наочності, систематичності, динамічності, практичності, гуманності, творчого підходу та інші. Дотримання визначених принципів організації шкільного наукового музею природничого напряму надасть змогу ефективно реалізувати практику створення наукових музеїв на базі закладів формальної та неформальної освіти за участю освітян і здобувачів освіти. Організація шкільного наукового музею в освітньому закладі надасть можливості для розкриття художньо-естетичного, пізнавального, наукового, культурного потенціалу особистості та повноцінного сприйняття природно-культурної спадщини людства.

Визначено, що інтелектуальний капітал (ІК) закладу освіти є сукупністю нематеріальних ресурсів і компетенцій щодо їх використання, які забезпечують формування, накопичення та передавання знань, умінь, навичок, досвіду та створюють конкурентні переваги й умови тривалого розвитку закладу освіти. Визначено складові ІК в контексті закладу фахової передвищої освіти: людський, організаційний і споживчий. Наголошено, що розвиток ІК закладу освіти варто розглядати як незворотні, спрямовані, закономірні, якісні зміни стану людських, організаційних і споживчих ресурсів і компетенцій. Виявлено особливості управління розвитком ІК закладу фахової передвищої освіти. Обгрунтовано, що підвищення ефективності діяльності закладу освіти та якості наданих ним послуг значною мірою залежить від складу та якості інтелектуального потенціалу науково-педагогічних працівників, навчально-методичного, інформаційного та матеріального забезпечення освітнього процесу та зв'язків закладу з різними стейкхолдерами. Доведено, що управління розвитком ІК є системою заходів, спрямованих на доступність, затребуваність і зростання якості освітніх послуг, впровадження інноваційних форм і методів навчання, збільшення кількості інтелектуальних продуктів. За вказаними критеріями, з використанням інтегрального методу, проведено оцінку ІК Херсонського політехнічного фахового коледжу Одеського національного політехнічного університету. Результати розрахунків надають змогу стверджувати, що за аналізований період рівень ІК закладу освіти підвищився з оптимального до високого (вище середнього). Це свідчить про розвиток складових ІК та ефективність управління ним у закладі освіти. Запропоновані напрями підвищення ефективності управління розвитком ІК у закладах фахової передвищої освіти.

Розглянуто актуальні проблеми впровадження STEM-технологій і виокремлення інженерного STEM-складника, що є вагомим для формування у суб'єктів навчання STEM-компетентностей. Навчання фізики студентів нефізичних спеціальностей у технічних закладах вищої освіти в умовах реформування фізичної освіти здійснюється, як правило, на I - II курсах. Зміст дисципліни "Фізика" потребує модернізації відповідно до сучасних досягнень фізичної науки та дидактичних принципів побудови курсу фізики, враховуючи фундаментальність, науковість, наступність і міждисциплінарні зв'язки. Тому, модернізуючи вищу освіту в Україні, необхідно зважати на загальні тенденції розвитку систем вищої освіти в контексті глобалізаційних та євроінтеграційних процесів, а саме - тенденції розвитку STEM-освіти. Визначено, що зміни у сфері вищої освіти, зокрема технічної, з урахуванням розвитку STEM-освіти передбачають перегляд концепції підготовки спеціалістів у кожній конкретній галузі діяльності, тому модернізація змісту освіти потребує оновлення навчально-методичної бази (цілей, змісту, методів, форм і засобів), через яку надалі здійснюватиметься реалізація сучасних інноваційних STEM-підходів. Враховуючи сучасні тенденції та основні напрями вдосконалення освітнього процесу, створена методика навчання фізики для ефективного ознайомлення студентів з основами фізики, що потрібно для подальшого вивчення дисциплін професійно зорієнтованого напряму, має бути спрямована не тільки на якісне, науково та методично обгрунтоване викладання змісту її основ, яке забезпечується навчальною діяльністю викладача, а й головно на активізацію самостійної навчально-пошукової діяльності студентів. Така методика має розвивати та стимулювати інтерес до пізнання та розуміння фізики, застосування їх у поясненні явищ і процесів мікросвіту та навколишнього світу загалом і давати студентам дієву систему знань, умінь і навичок, формувати природничо-науковий світогляд. Окреслено особливості формування інженерного STEM-складника і наведено приклад розгляду роботи фізичного практикуму з елементами програмування. Визначено, що фізичний експеримент є вагомим чинником розвитку STEM-освіти в закладах вищої освіти технічного профілю та методики навчання фізики. Використання STEM-технологій активізує самостійну пізнавально-пошукову діяльність студентів до вивчення фізико-технічних дисциплін.

Визначено сутність понять "оцінювання" та "внутрішній аудит" системи забезпечення якості; проаналізовано вимоги міжнародних стандартів ISO щодо формування внутрішньої системи оцінювання ефективності систем управління; визначено мотивацію для проведення внутрішнього аудиту організації; виокремлено основні аспекти формування програми та плану внутрішнього аудиту, компетентностей аудиторів; запропоновано метод експертного оцінювання в системі управління якістю закладів освіти в умовах реального освітнього процесу; запропоновано автоматизовану інформаційно-аналітичну систему управління. Зазначено, що ефективність проведеного внутрішнього аудиту (ВА) залежить від дієвої програми аудиту, компетентностей аудиторів і подальших дій щодо поліпшування. Визначено мету, критерії та методи програми аудиту, наведено приклад "Програми проведення ВА структурних підрозділів коледжу". Підібрано й обгрунтовано вимоги до аудиторів. Звернено увагу на те, що функціонування системи управління якості (СУЯ) безпосередньо залежить від систематичності та ефективності проведення ВА і, як наслідок, передбачає систематичне поліпшування самої системи. Запропоновану систему експертного оцінювання СУЯ розглянуто на прикладі управління закладу фахової передвищої освіти Відокремленого структурного підрозділу "Херсонський політехнічний фаховий коледж Одеського національного політехнічного університету". Визначено основні вимоги щодо формування групи експертів, а для отримання якісного прогнозу визначено вимоги до компетентності експертів. Зроблено висновок, що отримати загальну оцінку роботи всіх процесів і визначити найбільш проблемні їх сторони без автоматизованого управління дуже складно, тому запропоновано використовувати систему експертного оцінювання СУЯ.

Розглянуто результати дослідження "Стан розвитку STEM-освіти в Україні", яке проведено відділом STEM-освіти ДНУ "Інститут модернізації змісту освіти". Дослідження здійснювалося методом анкетування, інструментарієм якого є Google Форми, для всіх груп респондентів: обласних координаторів, методистів міських/районних методичних центрів, керівників закладів середньої освіти, вчителів із навчальних предметів: інформатика, математика, фізика, біологія, хімія, технології. Кількість опитаних респондентів становить 2988 осіб. Анкети містили різні за типом і змістом запитання, аналіз відповідей на які надає змогу зробити висновки про стан розвитку STEM-освіти в Україні. Частину питань сформовано так, щоби була можливість порівняти відповіді, таким чином з'ясувавши бачення тієї чи іншої проблеми з точки зору кожної категорії респондентів. Процес розбудови галузі STEM-освіти відбувається за такими основними напрямами: створення законодавчо-правової бази, методологічного та науково-методичного підгрунтя, проведення досліджень змісту та результатів процесу, ознайомлення педагогів із найкращими зразками зарубіжного та вітчизняного інноваційного досвіду, навчання, супровід і підтримка STEM-вчителів тощо. Дослідження змісту, процесів і результатів упровадження STEM-освіти забезпечує оперативне отримування інформації, яка відображає мінливу педагогічну дійсність, допомагає запровадженню новації в практику освітнього процесу, надає змогу робити висновки та корегувати освітню діяльність на певному етапі. Завдяки узагальненим результатам досліджень можна дійти певних висновків і виробити рекомендації, а іноді й удосконалити теоретичні підвалини галузі STEM-освіти.

Визначено сутність поняття "електронний навчальний курс" (ЕНК), його характеристики та якості; виявлено вимоги до його створення та застосування у закладах фахової передвищої освіти (ЗФПВО) України. Розкрито сутність ЕНК як дидактичного комп'ютерного середовища, що містить систематизований матеріал із відповідної дисципліни, об'єднаного єдиною програмною оболонкою. Тобто описання такого курсу надано з двох позицій: як структурованого навчального матеріалу та комп'ютерної програми. Охарактеризовано функціональні підсистеми ЕНК: інформаційно-навігаційну, змістову, діагностичну. Виявлено етапи розроблення та запровадження такого типу курсу в закладах освіти. Продемонстровано функціональні можливості систем управління навчальними ресурсами, де можуть бути розміщені ЕНК. Описано особливості процесу створення та запровадження ЕНК у ЗФПВО, які обумовлені специфікою освітнього процесу та проявляються у змістовому наповненні та методах використання електронного курсу. Розглянуто вимоги до створення ЕНК, який надає можливості формування у здобувачів освіти знань, умінь і навичок самоосвітньої діяльності. Виявлено один із принципів, яким доцільно користуватися під час проєктування ЕНК, - принцип "зворотного дизайну", відповідно до якого розроблено такий курс, призначений для вивчення загальноосвітньої фізики у ЗФПВО. Описано структурний склад згаданого ЕНК і надано деякі рекомендації з його використання у процесі вивчення фізики. Доведено, що практика запровадження ЕНК в освітній процес за дотримання концепції змішаного навчання з застосуванням методики "переверненого класу" підвищує ефективність навчання, сприяє орієнтації на практичне застосування дисциплінарних знань, персоналізації навчання та залученню здобувачів в активну пізнавальну діяльність.