Рассмотрены принципы построения единой системы освещения обстановки и управления судов и кораблей в азово-черноморском бассейне Украины. Исследованы особенности конструкции и технологии малогабаритных динамически настраиваемых гироскопов. Проведен сравнительный анализ методов синтеза систем стабилизации. Показана разработка методов, алгоритмов и программного обеспечения для расчета и оптимизации упругих подвесов навигационных датчиков. Дано описание моделирования и исследования систем виброзащиты с нелинейными характеристиками, а также системоаналогового метода терминального управления движущимися объектами. Предложена методика обработки экспертных оценок качества сложных технических систем. Показано построение современных комплексов навигации и судновождения. Дано описание алгоритмов идентификации одного класса динамических систем, а также разработан алгоритм стабилизации воздушного судна, несущего жидкость для тушения пожаров и др.

Розглянуто найбільш оптимальні засоби для пошуку необхідної інформації в мережі Іnternet та найпопулярніші інформаційно-пошукові системи, завдяки яким користувачі Іnternet можуть знайти та відібрати необхідні дані.

На підставі аналізу сучасного стану навігаційних розробок визначено, що жорсткі вимоги, до навігаційного обладнання наземних об'єктів можуть бути виконані лише за умови інтегрування різнорідних навігаційних датчиків та систем в єдиний навігаційний комплекс. Запропоновано алгоритм і структурну схему інтегрованої навігаційної системи, для розв'язання найважливіших задач наземної навігації- визначення координат і курсу об'єкта; наведено результати напівнатурного моделювання роботи системи.

Розглянуто особливості визначення орієнтації рухомого об'єкта за допомогою надмірних неортогональних систем датчиків. Показано переваги цього способу підвищення надійності навігаційних систем. Розглянуто різні способи орієнтації неортогональних систем і виконано їх порівняльний аналіз.

Висвітлено історію, математичні та фізичні засади навігації, наведено відомості про навігаційні карти. Розглянуто методи позиціювання, зокрема, наземну, астрономічну, супутникову, інерційну, на базі зображень, інтегровану навігації. Висвітлено проблеми маршрутизації (планування маршруту) та скеровування. Охарактеризовано вбудовані у транспортний засіб навігаційні та консультативні системи маршрутизації. Розкрито можливості застосуванння навігації на суходолі, у морі, в повітрі та космосі. Висвітлено перспективи розвитку галузі.

Освещены история, математические и физические основы навигации, приведены сведения о навигационных картах. Рассмотрены методы позиционирования, в частности, наземная, астрономическая, спутникованя, инерционноя, на основе изображений, интегрированная навигации. Освещены проблемы маршрутизации (планирования маршрута) и направления. Охарактеризованы встроенные в транспортное средство навигационные и консультативные системы маршрутизации. Раскрыты возможности применения навигации на суше, в море, воздухе и космосе. Оценены перспективы развития отрасли.

The problems of transportation control/management service, the structure of Integrated program of creation of the State Integrated Information System and general directions of its realization, the problems and ways of solution of transport navigation service tasks are discussed.

Висвітлено актуальні метрологічні проблеми координатно-часового забезпечення Збройних сил України та визначено можливі шляхи їх вирішення. Вирішити окреслені проблеми можливо за рахунок проведення відповідних дослідно-конструкторських робіт із залученням Національного наукового центру "Інститут метрології", Українського центрального інституту навігації та управління та Державного підприємства "Орізон-Навігація".

Проведено аналіз тактико-технічних характеристик апаратури споживачів (АС) супутникових навігаційних систем (СНС) "Бриз-БВС", що розроблена державним підприємством "Оризон-Навігація" (м. Сміла, Україна) і "КБ НАВИС" (м. Москва, Росія), з метою відпрацювання принципів створення нового покоління прецизійної апаратури стеження за сигналами СНС для систем моніторингу і контролю цілісності сигналів СНС. Представлено результати аналізу апаратурних похибок вимірювань АС СНС "Бриз-БВС", одержані під час експериментального відпрацювання нових технологій ефемеридно-часового забезпечення навігаційного космічного апарата СНС "ГЛОНАСС-М".

Визначено гіроскопічні ефекти в пасивних мікроелектронних датчиках кутової швидкості (КШ). Проаналізовано вплив температури на динаміку коріолісового вібраційного гіроскопа. Розкрито особливості зниження температурних дрейфів датчика КШ, розрахункової моделі вібраційного гіроскопа камертонного типу з використанням біморфних п'єзокерамічних елементів. Описано комплекс для автоматичного калібрування датчиків вібрації, математичну модель газового демпфірування коливань чутливих елементів маятникових компенсаційних акселерометрів з ємнісним датчиком кута.

Описано систему стабілізації гарантованої точності за кутом крену за умов апріорної невизначеності зовнішніх збурень. Викладено методику синтезу автостернового для морських суден з забезпеченням заданої динамічної похибки. Розглянуто поверхневі хвилі у разі контактного динамічного стиснення пружних тіл та узагальнення теорії удару Г. Герца. Проаналізовано напрямки та проблеми застосування навігаційних технологій у сухопутних військах, систему посадки безпілотного літального апарата (БЛА) на базі комплексованих систем. Наведено безгіроскопний алгоритм маховичного керування мікросупутником. Розглянуто питання моделювання поведінки пілота в системах термінального керування, розробки математичної моделі літального апарата, що обертається навколо поздовжньої осі, з урахуванням вітру. Висвітлено синтез системи автоматичного керування боковим рухом БЛА методом аналітичного конструювання, дискретної робастної системи стабілізації інформаційно-вимірювальних пристроїв.

Розглянуто питання застосування інтелектуальних технологій обробки проектних даних у процесі автоматизації оцінювання огляду з кабіни екіпажу літака, автоматизованого геометричного моделювання аеродинамічних профілів засобами системи CATIA. Описано методику автоматизованого проектування майстер-геометрії деформованого у польоті крила літака в середовищі CAD-системи CATIA. Наведено аеродинамічні характеристики крила з тканинною обшивкою. Проаналізовано особливості застосування методів штучного інтелекту в інформаційних технологіях проектування літаків. Визначено базові параметри безпілотного літального апарата на етапі попереднього проектування, вплив структури композитного матеріалу на характеристики міцності крила відносно малої товщини.

Описано цифро-аналогові та аналого-цифрові перетворювачі з корекцією похибок, генератори-калібратори з керованою формою сигналів. Проаналізовано організацію віддаленого моніторингу технічних об'єктів на базі вбудованого web-сервера cortex-m3, високоточного DC/AC інвертора за допомогою широтно-імпульсного модулятора високої розрядності, систему моніторингу багатомодульної сонячної електростанції на базі PLC-технології, мультиагентні системи на основі ройового інтелекту як перспективну технологію розвитку безпілотних літальних апаратів. Розглянуто питання застосування вейвлет-перетворення сигналів для підвищення точності вимірювання параметрів якості електроенергії.

Висвітлено робот конференції проходила за тематичними напрямами: організація та керування рухом, навігація, спостереження й обробка інформації, телекомунікації та зв'язок в аеронавігації, професійно-орієнтована авіаційна англійська мова. Висвітлено питання використання виділеного для авіатранспорту повітряного простору, підвищення ефективності інформаційного забезпечення процесів обслуговування повітряного руху за рахунок впровадження мультилатераційних систем, напрямки вдосконалення початкової підготовки диспетчерів керування повітряним рухом. Висвітлено питання застосування порядкових статистик у задачах обробки сигналів, спектральної двовимірної обробки та фільтрації візуалізаційних зображень, підвищення точності вимірювання товщини в ультразвукових вимірюваннях. Визначено перспективи розвитку вітчизняної нормативної бази у сфері створення комплексних систем захисту інформації.

Розглянуто проблему навігації робототехнічних агентів. Акцентовано увагу на агентах, які працюють в колективах. Розглянуто існуючі варіанти вирішення проблеми навігації агентів у середовищі та у середині колективу.

Ультразвукове наведення електродів під час проведення транскутанної реогепатографії (РГГ) дає змогу виявити на ранніх стадіях дифузної патології печінки (ДПП) специфічні зміни кровонаповнення печінки. Стандартну методику РГГ слід використовувати для скринінгу гемодинамічних порушень у хворих на ДПП, а для більш диференційованого підходу слід застосувати доплерографічне дослідження стану печінкового кровотоку. Для підвищення інформативності РГГ потрібна точна навігація за допомогою ультразвукового наведення електродів для включення максимальної кількості печінкової паренхіми в міжелектродний простір. На відміну від класичного аналізу реовазографії кінцівок (артеріальний притік і венозний відтік) у трактовці РГГ слід враховувати, що печінка має складну систему притоку (власна печінкова артерія і ворітна вена) і систему відтоку (печінкові вени, що дренуються у нижню порожнисту вену).

Зазначено, що транспедикулярну фіксацію широко використовують у хірургії хребта. Проте традиційні методи контролю - флюороскопія та візуальні анатомічні орієнтири розташування гвинтів - не виключають ускладнень. Застосування комп'ютерних навігаційних систем дозволяє вирішити цю проблему. Система з застосуванням передопераційної комп'ютерної томографії та інтраопераційної флюороскопії дозволяє здійснювати моніторинг інструментів відносно анатомічних елементів хребта в режимі реального часу. Комп'ютерну хірургічну навігацію застосовано в процесі втручання на поперековому відділі хребта у 112 хворих. Операції виконано у 52 хворих з приводу спондилолістезу, у 31 з приводу дегенеративного стенозу, у 29 з приводу ушкоджень у поперековому відділі хребта. У 93 випадках використано дані попереднього КТ-сканування (програма "FluoroMerge"), у 21 - інтраопераційної флюороскопії (програма "FluoroNav"). З метою визначення розташування гвинтів у післяопераційному періоді всім хворим виконано комп'ютерну томографію. У 109 випадках не визначено ушкодження кіркової пластинки кореня дуги та розташування гвинтів розцінено як правильне. У 3 випадках виявлено ушкодження медіальної стінки кореня дуги: 2 випадки в разі використання програми "FluoroMerge" та 1 - програми "FluoroNav". У всіх 3 випадках виконано ревізійні операції стосовно переустановлення гвинтів. Не відзначено неврологічних ускладнень операцій (виникнення нових або посилення наявних розладів). Установлення 6 гвинтів з моменту прикріплення референційної рами тривало 30 хв. Комп'ютерна навігація дозволяє встановлювати транспедикулярні

гвинти з високою точністю, що мінімізує ризик пов'язаних із цим ускладнень. Крім того, зменшується тривалість операції та кількість виконуваних рентгенівських знімків.

На підставі аналізу завдань летального апарату розглянуто можливості використання скомплексованої апаратури навігації для вирішення деяких завдань визначення місцеположення об'єктів.

Наведено огляд методів та алгоритмічних засобів моделювання процесів навігації мобільних польових об'єктів. Проведено вибір критеріїв оцніювання якісних характеристик навігаційного комплексу та розроблено принципи побудови інформаційно-керувального комплексу бізпілотної польової машини. Визначено метод проходження заданої траєкторії. Обгрунтовано умови дотримання необхідних значень кута курсу та значень швидкості руху на заданому відрізку траєкторії. Запропоновано неінваріантну компенсаційну з модулем нелінійної регресії схему обробки навігаційної інформації, яка може бути застосована до інтегрованих комплексів на базі супутникової та курсо-швидкісної навігаційних підсистем з використанням датчиків з невисокими показниками точності без погіршення показників точності роботи комплексу в цілому.

Наведено результати досліджень за наступними напрямами: радіотехнічні кола та сигнали, обчислювальні методи в радіоелектроніці, проектування, технологія й експлуатація радіоелектронної техніки, ультразвукова техніка, теорія та практика радіовимірювань, електродинаміка пристроїв НВЧ діапазону та антенна техніка, телекомунікації, радіолокація, навігація, радіоелектроніка біомедичних технологій, мікроелектронна техніка, функціональна та наноелектроніка, захист інформації. Розглянуто формування оберненої матриці деградації образу в області трансформант Адамара, алгоритм візуалізації неоднорідностей в імпедансній томографії. Проаналізовано способи підвищення частоти вихідних коливань інтегрованих синтезаторів прямого цифрового синтезу. Показано можливості застосування технології віртуальних приладів для моніторингу й управління радіоелектронними засобами. Описано методику оцінювання паразитної синхронізації генераторів перетворювача механічних величин на поверхневих акустичних хвилях. Проведено електромагнітне дослідження параметрів сіталової та цинкової кераміки, дослідження максимальної потужності в геолокації. Запропоновано варіант дводіапазонного коаксіально-рупорного опромінювача дзеркальних антен. Увагу приділено питанням прогнозування ефективності систем радіокерування, підвищення завадостійкості обробки сигналів в некогерентних радіолокаційних системах. Висвітлено загальні засади побудови інтеграційних систем терапії та діагностики. Показано вплив магнітного поля на коефіцієнт тензочутливості одношарових плівок нікелю. Описано технології захисту інформації в корпоративни

х мережах і в державних структурах України.

Вирішено науково-практичне завдання підвищення інформаційного забезпечення лоцманської проводки для зниження аварійності суден в територіальному морі України за рахунок розробки способу оцінювання можливості проходження великотоннажного судна каналом або фарватером обмеженої ширини, навігаційного пристрою лоцмана для підвищення точності планування заданого шляху, а також змістовних і формалізованих моделей контролю руху судна під час лоцманської проводки. Розроблено методологію високоточного планування заданого алгоритму системи управління в процесі лоцманської проводки траєкторними точками та контролю положення центру мас відносно неї. Методологія базується на науково обгрунтованому положенні про перерахунок координат антени на центр мас і використанні навігаційного пристрою лоцмана для підвищення інформаційного забезпечення маневрування. Сформульовано новий принцип представлення заданої траєкторії за обмежених умов шляховими матрицями та матрицями повороту, а також розподілення режиму планування шляху на два модулі - "Навігація" і "Швартування", які відрізняються методикою планування шляху та контролю параметрів. Попередження посадки на мілину під час лоцманської проводки запропоновано реалізувати шляхом автоматичного контролю відхилення від заданої траєкторії центру мас.