Висвітлюються деякі дискусійні питання сучасної української літератури та культури, а також функціонування різних критично-філософських стилів, зокрема, постмодернізму, структуралізму, екзистенціалізму та ін. У цьому контексті аналізуються діяльність і праці вітчизняних та зарубіжних мислителів, культурних діячів та письменників - В.Стуса, Я.Дашкевича, М.Монтеня, Дерріди.

Систематизовано європейську традицію теорії інтерпретацій. Наведено поняття герменевтики, описано перші системи інтерпретації (кабалістику, античну і християнську герменевтику). Розглянуто наукову інтерпретацію герменевтики, феноменологію, філософську герменевтику, психоаналіз, фемінізм, екзистенціалізм. Висвітлюються проблеми семіотики та структуралізму, постмодернізму (постструктуралізму), герменевтики як літературної естетики, показано синтетичний характер сучасної української прози, а також стиль і час у зарубіжній прозі ХХ ст.

Подано хронологічно-тематичний огляд розвитку європейської філософської думки від її зародження до сьогодення. Розглядається формування основних складових та тематики філософування в епоху античності (онтології, гносеології, соціальної філософії, філософської антропології), середньовіччя (апологетики, патристики, схоластики). Висвітлюються філософські погляди Н.Макіавеллі, Д.Бруно в епоху Відродження, а також Ф.Бекона, Р.Декарта, І.Ньютона, Лейбніца, Кларка, які символізують нові пріоритети філософії і науки нового часу. Значну увагу приділено розвитку класичної філософії (І.Кант, Гегель, Ф.В.Й.Шеллінг, Й.Г.Фіхте, Д.Юм) та філософії новітнього часу і сучасності, зокрема, позитивізму, постпозитивізму, неопозитивізму, структуралізму, діалектичному та історичному матеріалізму та ін.

Опубліковано матеріали міжнародної наукової конференції "Історичне джерелознавство в інформаційному суспільстві", що відбулася 18 - 20 жовтня 2000 р. у Дніпропетровську. Розглянуто проблему збалансованості методологічних принципів структуралізму та постструктуралізму в сучасній наратології. Подано комплексний аналіз історичних джерел, де висвітлено діяльність українських політичних партій на початку XX ст., здійснений за допомогою комп'ютерних технологій. Проаналізовано археографічну діяльність М.Грушевського. Окремі розділи присвячено крем'яним виробам із поховань ямної культури Дніпровського правобережжя, українській геральдиці, топографічним описам губерній та намісництв кінця XVIII - початку XIX ст., а також епістолярним джерелам і методам їх дослідження.

Висвітлено проблеми українського літературознавства, теорії літератури та компаративістики. Розглянуто питання християнсько-містичної дидактики В.Мономаха. Проаналізовано ізотопні моделі гомілетики як імітацію сакрального прототексту, парадигму структуралізму в літератуному перекладознавстві, символічну парадигму образу світла в семіосфері Біблії.

Освещены проблемы украинского литературоведения, теории литературы и компаративистики. Рассмотрены вопросы христианско-мистической дидактики В.Мономаха. Проанализированы изотопные модели гомилетики как имитация сакрального прототекста, парадигма структурализма в литературном переводоведении, символическая парадигма образа света в семиосфере Библии.

Розглянуто проблеми методології та історії історико-філософського процесу, наведено підхід до їх вирішення, який корелюється з традиційними, сучасними та постсучасними способами та результатами філософування. Визначено тенденції розвитку світової філософії, запропоновано концепції метанаративів Ж.-Ф.Ліотара, негативної діалектики Т.Адорно, трансцендентального емпіризму Ж.Дельоза.

Рассмотены проблемы методологии и истории историко-философского процесса, приведен подход к их решению, который коррелируется с традиционными, современными и постсовременными способами и результатами философствования. Определены тенденции развития мировой философии, предложены концепции метанаративов Ж.-Ф.Лиотара, негативной диалектики Т.Адорно, трансцендентального эмпиризма Ж.Делиоза.

Висвітлено методологічні аспекти культурології, головні парадигми культурологічного пізнання. Розглянуто питання культурної та соціальної антропології, зокрема, класичного еволюціонізму, дифузіонізму, функціоналізму, неоеволюціонізму, інтерпретативної антропології. Описано структуралістські теорії культури, проаналізовано становлення структуралізму як методу гуманітарного пізнання, психоаналітичні методи культурології. Визначено історико-філософські передумови становлення метатеоретичної концепції міфу. Розкрито організаційний фактор підприємництва, його етнокультурні особливості, а також морально-етичні аспекти підприємницької діяльності.

Освещены методологические аспекты культурологии, главные парадигмы культурологического познания. Рассмотрены вопросы культурной и социальной антропологии, в частности, классического эволюционизма, диффузионизма, функционализма, неоэволюционизма, интерпретативной антропологии. Представлены описания структуралистских теорий культуры, проанализированы становление структурализма как метода гуманитарного познания, психоаналитические методы культурологии. Определены историко-философские предпосылки становления метатеоретической концепции мифа. Раскрыты организационный фактор предпринимательства, его этнокультурные особенности, а также морально-этические аспекты предпринимательской деятельности.

Висвітлено еволюцію теоретичної та методологічної думки в словацькій етнографії, охарактеризовано діяльність етнографічних установ та окремих етнографів: Й.Голубі, П.Соханя, К.Полівки, Ю.Пліцки, Р.Беднарика, К.Хотека, Ф.Воллмана, Д.Странської. Розкрито вагомий вплив функціоналізму та структуралізму на словацьку етнографію, вказано її позитивні та негативні аспекти.

Освещена эволюция теоретической и методологической мысли в словацкой этнографии, охарактеризована деятельность этнографических учреждений и отдельных этнографов: И.Голуби, П.Соханя, К.Поливки, Ю.Плицки, Р.Беднарика, К.Хотека, Ф.Воллмана, Д.Странской. Раскрыто весомое влияние функционализма и структурализма на словацкую этнографию, указаны ее позитивные и негативные аспекты.

Висвітлено проблеми світової філософії, зміст основних філософських ідей, теорій, їх генезис у процесі духовної еволюції культури. Проаналізовано різні філософські напрями, течії, школи, розкрито плюралістичний характер основ філософії. Розглянуто питання філософії античності, Середньовіччя, епохи Відродження, європейської філософії XVII - XVIII ст., німецької класичної філософії, а також питання феноменології, екзистенціалізму, герменевтики, прагматизму, філософської антропології, релігійної філософії, неогуманізму, структуралізму, постмодернізму. Визначено основні філософські напрямки ХХ ст., зокрема української філософії.

Освещены проблемы мировой философии, содержание основных философских идей, теорий, их генезис в процессе духовной эволюции культуры. Проанализированы разные философские направления, течения, школы, раскрыт плюралистический характер основ философии. Рассмотрены вопросы философии античности, Средневековья, эпохи Возрождения, европейской философии XVII - XVIII ст., немецкой классической философии, а также вопросы феноменологии, экзистенциализма, герменевтики, прагматизма, философской антропологии, религиозной философии, неогуманизма, структурализма, постмодернизма. Определены основные философские направления ХХ ст., в частности украинской философии.

Розглянуто питання онтології, гносеології, української філософії, релігієзнавства, етики та естетики. Проаналізовано людську чуттєвість в епістемологічному та онтологічному вимірах. Розкрито гносеологічний аспект структуралізму і постмодернізму. Висвітлено формування основних засад європейської техніки в творах філософів Нового часу, зміст і напрямок онтологічних пошуків у досократівській філософії, проблеми значення самосвідомості у "Критиці чистого розуму" І.Канта, ідентичності в німецькій трансцендентальній філософії. Викладено методологічні підходи до вивчення феномену утопії. Визначено особливості вияву релігійної свідомості в духовних творах митрополита Іларіона (Огієнка) в 1940 - 1944 рр., перспективи економічної діяльності Української греко-католицької церкви за сучасних умов.

Рассмотрены вопросы онтологии, гносеологии, украинской философии, религиоведения, этики и эстетики. Проанализирована человеческая чувствительность в эпистемологическом и онтологическом измерениях. Раскрыт гносеологический аспект структурализма и постмодернизма. Освещены формирование основ европейской техники в произведениях философов Нового времени, содержание и направление онтологических поисков в досократовской философии, проблемы значения самосознания в "Критике чистого разума" И.Канта, идентичности в немецкой трансцендентальной философии. Изложены методологические подходы к изучению феномена утопии. Определены особенности проявления религиозного сознания в духовных произведениях митрополита Иллариона (Огиенка) в 1940 - 1944 гг., перспективы экономической деятельности Украинской греко-католической церкви в современных условиях.

Висвітлено основні етапи історії світового мовознавства від класичного до когнітивної лінгвістики та проблеми мовознавства Давнього Сходу, Стародовньої Греції, Давнього Риму, мовознавство епохи середньовіччя та Відродження; виникнення індоєвропеїстики; становлення германістики. Розглянуто питання про формування романських мов. Проаналізовано місце німецького мовознавця, літературознавця, філософа і державного діяча Вільгельма фон Гумбольдта (1767 - 1835 рр.) в історії світового мовознавства. Описано основні напрямки компаративістики ХІХ ст. і структуралізму. Акцентовано увагу на психологізмі, молодограматизмі, соціологізмі, лінгвістичному структуралізмі, празькому функціоналізмі, глосематиці, дескриптивній, структурній, математичній, генеративній, когнітивній, конструктивній, ареальній та функціональній лінгвістиках, психо-, етно-, мета- та соціолінгвістиці, лінгвістичній семіотиці.

Проведено науково-філософський аналіз етичного принципу "людське життя - найвища цінність" на підставі дослідження багатозначності розуміння феноменології життя в різних контекстах. Проаналізовано питання про місце творчості у філософсько-історичному дискурсі. Висвітлено діалектику традиційного та інноваційного процесів у розвитку культури та особливості формування особистості. Запропоновано різні варіанти інтерпретації естетичного вчення видатного вітчизняного мислителя - О.О.Потебні. Обгрунтовано, що головним у даній концепції є ідея про екзистенційно-комунікативну роль продуктів мистецької діяльності. На основі аналізу текстів К.Леві-Строса і Р.Барта змодельовано образ суспільства, характерний для структуралізму. Визначено методологічні засади дослідження суспільства, а також напрями розвитку структуралістської теорії у працях сучасних західних соціологів. Розглянуто складний процес формування положень раціоналізованої християнської догматики. Розроблено оригінальну теорію виховання ціннісного ставлення до людини. Охарактеризовано соціально-педагогічну діяльність громадських молодіжних об'єднань.

Досліджено моделі комунікації Р.О.Якобсона у контексті комунікативного повороту у філософському мисленні ХХ ст. від філософії свідомості до філософії комунікації. Проаналізовано модель комунікації Якобсона, що лежить в основі філософського структуралізму. Проведено паралель між лінгвістичним структуралізмом та філософською феноменологією Е.Гуссерля. Доведено, що його досвід фонологічного та морфологічного аналізу мови як бінарно структурованої системи є зразковою моделлю для феноменологічної ейдетики. Розглянуто якобсонівську концепцію знаку, що значно вплинула на формування та розвиток семіотики. Осмислено проблему співвідношення метафори та метонімії як двох осей комунікації. Встановлено, що дихотомія суміжність - схожість має визначальну роль і є наслідком всіх можливих проявів нашої мовної та культурної діяльності, а також будь-якої людської діяльності у цілому.

Розкрито суть поняття герменевтики, розглянуто перші системи інтерпретації, зокрема, кабалістику, античну та християнську герменевтики. Охарактеризовано есеїзм як один із типів синтетичного мислення. Наведено переклад англійської статті Марії Регг "Кінець французького стилю: структуралізм і постструктуралізм в американському контексті", а також есе С.Шумлянського "Влада мови та мова влади: newspear, руссояз та укрмова".

Раскрыто содержание понятия герменевтики, рассмотрены первые системы интерполяции, в частности, кабалистика, античная и христианская герменевтика. Охарактеризован эсеизм как один из типов синтетического мышления. Приведен перевод из английской статьи Марии Регг "Конец французского стиля: структурализм и постструктуализм в американськом контексте", а также эссе С.Шумлянского "Власть языка и язык власти: newspear, руссояз и укрязык".

Розглянуто український вокатив у нормативно-морфологічному та синтаксичному аспектах, дескриптивну лінгвістику як один із напрямків американського структуралізму. Розкрито передумови аспектуалізації наукового знання про українську мову в Галичині ХІХ ст. Описано функціонально-стилістичні особливості та наведено експресивну характеристику книжних фразеологізмів. Висвітлено семантичні особливості медичних термінів української мови.

Рассмотрены украинский вокатив в нормативно-морфологическом и синтаксическом аспектах, дескриптивная лингвистика как одно из направлений американского структурализма. Раскрыты предпосылки актуализации научного знания об украинском языке в Галиции в ХІХ ст. Описаны функционально-стилистические особенности и приведена экспрессивная характеристика книжных фразеологизмов. Освещены семантические особенности медицинских терминов украинского языка.

Розглянуто питання зміни модальностей філософського мислення, проблему актуальності осмислення післяпросвітницького ірраціоналізму, теорію наукового пізнання як проблему раціональності. Проаналізовано взаємодію філософського і наукового типів раціональності в культурі епохи модерну та сучасній культурі. Висвітлено джерела формування та функції постнекласичного типу раціональності. Описано моделі ідеальної раціональності в сучасній формальній епістемології, особливості раціональної астрології. Розкрито герменевтичний аспект раціональності, соціокультурний аспект структуралізму.

Рассмотрены вопросы изменения модальностей философского мышления, проблема актуальности осмысления послепросветительского иррационализма, теория научного познания как проблема рациональности. Проанализировано взаимодействие философского и научного типов рациональности в культуре эпохи модерна и современной культуре. Освещены источники формирования и функции постнеклассического типа рациональности. Описаны модели идеальной рациональности в современной формальной эпистемологии, особенности рациональной астрологии. Раскрыт герменевтический аспект рациональности, социокультурный аспект структурализма.

На підставі узагальнення українських перекладів відомих авторів (Ф.Ніцше, Т.Еліота, А.Бергсона, Н.Фрая, Р.Інгардена, М.Гайдеггера, Г.-Г. Гадамера, П.Рікера, М.Фуко, У.Еко, Ю.Крістевої, Е.Саїда, Р.Рорті) розглянуто психолінгвістичну теорію, психоаналіз і теорію архетипів, феноменологічну теорію та критику, літературну герменевтику, екзистенціялістську модель у теорії літературних джерел, школу рецептивної естетики, теорію діялогізму, структуралізм і семіотику, постструктуралізм і деконструктивізм, феміністичну теорію та критику, постмодернізм, теорію іронії, постколоніальну теорію та критику.

На основе обобщения украинских переводов известных писателей (Ф.Ницше, Т.Элиота, А.Бергсона, Н.Фрая, Р.Ингардена, М.Гайдеггера, Г.-Г. Гадамера, П.Рикера, М.Фуко, У.Эко, Ю.Кристевой, Э.Саида, Р.Рорти) рассмотрены психолингвистическая теория, психоанализ и теория архетипов, феноменологическая теория и критика, литературная герменевтика, экзистенциалистическая модель в теории литературных источников, школа рецептивной эстетики, теория диалогизма, структурализм и семиотика, постструктурализм и деконструктивизм, феминистическая теория и критика, постмодернизм, теория иронии, постколониальная теория и критика.

Розглянуто головні постулати літературних теорій від ліберального гуманізму та структуралізму до новітніх "модних" методів на кшталт гей-лесбійських студій і екокритики. Увагу приділено найбільш каверзним моментам теорії, психоаналітичній, феміністичній, постколоніальній і марксистській критиці, новому історизму та культурному матеріалізму, наратології. Наведено конкретні приклади аналізу текстів за допомогою різних методів.

Рассмотрены основные постулаты литературных теорий с либерального гуманизма и структурализма до новейших "модных" методов на кшталт гей-лейсбийских студий и экокритики. Внимание уделено наиболее каверзным моментам теории, психоаналитической, феминистической, постколониальной и марксистской критике, новому историзму и культурному материализму, норатологии. Приведены конкретные примеры анализа текстов с помощью разных методов.

Розглянуто питання про процеси антропогенезу й етногенезу, історичну багатогранність культур. Описано механізм і динаміку діаспори. Показано роль етнічного фактора в еволюції світової культури. Висвітлено особливості етнічної самосвідомості, викладено сутність етнічної ідентичності. Визначено причини етнічних конфліктів і охарактеризовано принципи їх регулювання та вирішення. Проаналізовано діяльність основних етнологічних шкіл, зокрема, соціологічної й етнопсихологічної, американської школи історичної етнології. Розкрито зміст понять еволюціонізму, дифузіонізму, функціоналізму та структуралізму.

Рассмотрены вопросы о процессах антропогенеза и этногенеза, исторической многогранности культур. Описаны механизм и динамика диаспоры. Показана роль этнического фактора в эволюции мировой культуры. Освещены особенности этнического самосознания, изложена сущность этнической идентичности. Определены причины этнических конфликтов и охарактеризованы принципы их регулирования и решения. Проанализирована деятельность основных этнологических школ, в частности, социологической и этнопсихологической, американской школы исторической этнологии. Раскрыто содержание понятий эволюционизма, диффузионизма, функционализма и структурализма.

Наведено визначення методології дослідження метатексту теоретиками структуралізму та інтертекстуальності. Розглянуто питання метаосмислення та метаопису, реалізації домінантного коду в системі світового порядку "Історії Русів". Визначено барокову поетику та риторику як формотворення системи бачення світу.

Дано определение методологии исследования метатекста теоретиками структурализма и интертекстуальности. Рассмотрены вопросы метаосмысления и метаописания, реализации доминантного кода в системе мирового порядка "Истории Русов". Определены барокковая поэтика и риторика как формообразование системы видения мира.