Розглянуто проблему лікування опущення нирок немедикаментозним методом - лікувальною гімнастикою, яка використовується на ранніх стадіях захворювання. Досліджено основні механізми впливу фізичних вправ - нейрогуморальну регуляцію, тонізуюче, трофічне, формування компенсацій. Відзначено позитивний ефект від проведеної ЛФК з використанням синергічно діючих механізмів.

Наведено дані про структурно-функціональну організацію сечовидільної системи, а також лабораторно-інструментальні методики, які застосовують для діагностики її захворювань. Описано провідну семіотику, викладено сучасні підходи до лікування окремих форм патології та синдромів, пов'язаних з ураженням нирок (гломерулонефритів, пієлонефритів, ренальної артеріальної гіпертензії, нефротичного синдрому, гострої ниркової недостатності, дисметаболічної нефропатії). Охарактеризовано принципи диспансеризації та санаторно-курортного лікування.

Приведены данные о структурно-функциональной организации мочевыделительной системы, а также лабораторно-инструментальные методики, использующиеся для диагностики ее заболеваний. Описана ведущая семиотика, изложены современные подходы к лечению отдельных форм патологии и синдромов, связанных с поражением почек (гломерулонефритов, пиелонефритов, ренальной артериальной гипертензии, нефротического синдрома, острой почечной недостаточности, дисметаболической нефропатии). Охарактеризованы принципы диспансеризации и санаторно-курортного лечения.

Встановлено наявність напрямків оптимізації витрат на лікарське забезпечення хворих із захворюваннями нирок шляхом стандартизації поєднання лікарських засобів у схемах лікування з перевагою у використанні більш доступних за ціною препаратів вітчизняного виробництва, але зі збереженням необхідної ефективності і безпеки лікування.

Установлены направления оптимизации затрат на лекарственное обеспечение больных с заболеваниями почек путем стандартизации сочетания лекарственных средств в схемах лечения с преимущественным использованием более доступных за ценой отечественных препаратов, но при сохранении необходимой эффективности и безопасности лечения.

The directions for optimization of drugs provision expenses of the patients with kidneys diseases have been determined by standardization of drug combinations in the course of therapy with a preferable use of more price available domestic medications while preserving the necessary efficiency and safety of treatment.

Наведено дані про етіологію, патогенез, клінічну симптоматику та лікування основних невідкладних станів, які зустрічаються в нефрологічній клініці: гіпертензивних криз, ангіоспастичної енцефалопатії, нефротичного кризу, набряку легенів, порушення водно-електролітного балансу.

В лекции приведены данные об этиологии, патогенезе, клинической симптоматике и лечении основных неотложных состояний, которые встречаются в нефрологической клинике: гипертензивных кризов, ангиоспастической энцефалопатии, нефротического криза, отека легких, нарушения водно-электролитного баланса.

Изложены современные взгляды на диетическое питание больных нефропатиями с учетом дозирования белка (животного и растительного), поваренной соли, жидкости, а также жиров (животного и растительного происхождения), калоража пищи при гломерулонефрите, амилоидозе почек, подагрической и диабетической нефропатиях, позднем гестозе, острой и особенно при хронической почечной недостаточности в додиализном периоде и во время лечения больных гемодиализом, акцентировано внимание на необходимости ограничения белка больным с гломерулопатиями, особенно при сахарном диабете.

Надано клінічну оцінку ефективності монотерапії інгібітором ангіотензінперетворювального ферменту (еналапрілом) і антагоністом кальцію (амлодіпіном), а також їх комбінації в лікуванні хворих з хронічними захворюваннями нирок (ХЗН). Встановлено, що використання даних препаратів у вигляді монотерапії впродовж 12-ти місяців дозволяє зупинити прогресування ниркової недостатності у хворих на ХЗП. Амлодіпін має більш виражену антигіпертензивну дію у порівняння з еналапрілом. Комбінація даних препаратів дозволяє досягнути цільового артеріального тиску, зменшити добову протеїнурію та дещо збільшити швидкість клубочкової фільтрації.

Дана клиническая оценка эффективности монотерапии ингибитором ангиотензинпревращающего фермента (эналаприлом) и антагонистом кальция (амлодипином), а также их комбинации в лечении больных с хроническими заболеваниями почек (ХЗП). Установлено, что использование данных препаратов в качестве монотерапии в течение 12-ти месяцев позволяет остановить прогрессирование почечной недостаточности у больных ХЗП. Амлодипин имеет более выраженное антигипертензивное действие по сравнению с эналаприлом. Комбинация этих двух препаратов позволяет достичь целевого артериального давления, уменьшить суточную протеинурию и несколько увеличить скорость клубочковой фильтрации.

Ключ. слова: хроническая болезнь почек, кардиоваскулярные заболевания, дисфункция эндотелия, дислипидемия, омега-3 полиненасыщенные жирные кислоты.
Індекс рубрикатора НБУВ: Р414-52 + Р410.09

Рубрики:

Хвороби нирок

Серцево-судинна недостатність

Шифр НБУВ: Ж25190 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Рассмотрена взаимосвязь заболеваний почек, кардиоваскулярной патологии и нарушений липидного обмена. Раскрыты перспективы применения омега-3-полиненасыщенных жирных кислот для лечения данной категории пациентов.

This article has aimed to study interrelationships between renal diseases, cardiovascular pathology and lipid metabolism disorders. The perspectives for the use of omega-3-polyunsaturated fatty acids in the given category of patients are discussed.

Розкрито класифікацію захворювань нирок. Увагу приділено епідеміології, діагностиці, особливостям перебігу та можливостям фармакотерапії ренопаренхімної гіпертонії з урахуванням генотипу хворого.

Раскрыта классификация заболеваний почек. Уделено внимание эпидемиологии, диагностике, особенностям протекания и возможностям фармакотерапии ренопаренхимной гипертонии с учетом генотипа больного.

На фоне сулемовой нефропатии у белых крыс изучено влияние введения аргинина на функциональное состояние почек. Установлено, что аргинин хлорид в дозе 300 мг/кг у крыс через 24 ч после введения сулемы уменьшает степень повреждения почек и выраженность ретенционной азотемии. Позитивное действие аргинина при сулемовой нефропатии проявляется в увеличении скорости клубочковой фильтрации и уменьшении протеинурии. Аргинин не влияет на выраженность нарушения сулемой почечного транспорта натрия, а увеличивает его фильтрационный заряд и почечную экскрецию данного катиона.

У 38-ми пацієнтів з хронічною нирковою недостатністю віком від 19 до 57-ми років використано терапію інгібітором ангіотензинперетворювального ферменту диротоном (лізиноприлом) протягом 12 міс. Виявлена висока активність препарату, яка полягала в адекватному антигіпертензивному, антипротеїнуричному ефекті, а також сповільненні прогресування хронічної ниркової недостатності.

Викладено сучасні погляди на гемодинамічні механізми прогресування хронічних захворювань нирок і застосування інгібіторів ангіотензинперетворювального ферменту для запобігання гломерулярним ушкодженням в разі артеріальної ренопаренхімної гіпертензії та розвитку хронічної ниркової недостатності.

Наведено дані про медикаментозну терапію в разі хронічної ниркової недостатності; біодоступність, виділення, метаболізм ліків та їх дози за умови порушення функції нирок.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р414-54

Рубрики:

Хвороби нирок

Шифр НБУВ: Ж14976 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проведено сравнительное клинико-лабораторное исследование эффективности применения реаферона и амизона у 30-ти больных вирусным гепатитом В и у 30-ти больных вирусным гепатитом С с поражением почек. Амизон существенно уменьшал или ликвидировал диспепсические явления у данных больных и не вызывал выраженных побочных явлений. Выявлены противовоспалительные, интерфероногенные, иммуномодулирующие и гепатопротекторные свойства амизона, лечение которым дешевле, чем реафероном.

Изучено влияние моноприла (доза 5 мг) на функциональный почечный резерв и скорость клубочковой фильтрации у 15-ти больных инсулинзависимым сахарным диабетом. Установлено, что определение функционального почечного резерва является критерием ранней диагностики доклинической стадии диабетической нефропатии. Назначение моноприла при истощенном функциональном почечном резерве позволяет предупредить или отсрочить развитие протеинурии.

Зазначено, що з 2002 р. за ініціативою Національної нефрологічної спілки (NKF-K/DOQI) США введено поняття та класифікацію стадій хронічного захворювання нирок. З 2003 р. термін "хронічне захворювання нирок" запропоновано використовувати також у дитячій нефрології. Нині це поняття широко використовують у європейських літературі й рекомендаціях. В Україні офіційно термін "хронічне захворювання нирок" поки що не визнано.

Висвітлено основні стратегічні положення лікування хворих з артеріальною гіпертензією та ураженням нирок. Особливу увагу приділено застосуванню блокаторів ренін-ангіотензинової системи для запобігання або уповільнення прогресування дисфункції нирок. Окрім результатів світових досліджень, наведено дані авторських досліджень.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р696.5-52 + Р414-52 + Р410.030-52

Рубрики:

Хвороби сечових органів

Хвороби нирок

Гіпертонічна хвороба

Шифр НБУВ: Ж16999 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р414-52 + Р410.030-52 + Р415.160.23-52

Рубрики:

Хвороби нирок

Гіпертонічна хвороба

Цукровий діабет

Шифр НБУВ: Ж24454 Пошук видання у каталогах НБУВ