Індекс рубрикатора НБУВ: Т.е.(4УКР)л 60 + Т.с + Т3(4УКР)0-7

Рубрики:

Історія.Історичні науки - Методика і техніка історичного дослідження

Історія

Шифр НБУВ: В342979 Пошук видання у каталогах НБУВ 

На основі нових методологічних підходів до вивчення історії України, її історико-культурної спадщини висвітлено широке коло теоретичних проблем сучасного пам'яткознавства. У зазначеному контексті розглянуто цілу низку практичних питань підготовки Зводу, проаналізовано унікальний досвід, набутий в ході роботи над першим в Україні енциклопедичним виданням, присвяченим пам'яткам її історії та культури. Значне місце відведено розробці критеріїв оцінки всіх видів нерухомих об'єктів історико-культурної спадщини, проблемам їх виявлення, дослідження, обліку, наукової класифікації та термінології. Поряд з розглядом аспектів загального характеру, що стосуються науково-організаційних засад підготовки Зводу, участі в цьому процесі науковців і широкої громадськості, аналізу джерельної бази досліджень, значну увагу приділено конкретним питанням відображення усіх видів, груп і типів нерухомих пам'яток - археології, історії, архітектури та містобудування, монументального мистецтва.

Розглянуто деякі аспекти суспільно-політичної діяльності М.І.Костомарова в оцінці вітчизняної історіографії кінця ХІХ - початку ХХ ст., українські військові формування Директорії УНР на Півдні України у грудні 1918 р., становище наукової інтелігенції у державі 1917 - 1927 рр. Проаналізовано процес українізації закладів професійної освіти Миколаївщини у 20 - 30-ті рр., запровадження фашистського "нового аграрного порядку" в Україні. Значну увагу приділено політичним, правовим та екологічним аспектам розвитку України, зокрема, особливостям формування політичної культури, питанням національної безпеки держави з точки зору етнополітичних досліджень, традиціям місцевого самоврядування, ролі політичних партій у політичній системі суспільства тощо.

Наведено результати досліджень пам'яток археології Південної України, розглянуто лінгво-географічний аспект аналізу деяких назв знарядь праці українських гончарів, роль і місце обрядової культури у вихованні майбутнього громадянина. Значну увагу приділено основним тенденціям розвитку української культури, проблемам освіти та виховання, у т.ч. психологічним аспектам і шляхам відродження української мови, місцю та ролі релігії в духовному відродженні України, методичним вимогам до характеристики історичної особи тощо.

Проанализирована история развития колокольного литья с древнейших времен до создания величайшего произведения - Царь-колокола. Рассмотрены архитектура колоколен, металлургия меди и бронзы, искусство литья, уникальные произведения колокольных мастеров. Охарактеризованы химический состав, физико-химические и технологические свойства некоторых бронз.

Вміщено наукові статті з актуальних питань історії Біблії в Україні, релігієзнавства, християнської філософії, психології та педагогіки. Досліджено християнські мотиви у літературі, музиці та мистецтві. Значну увагу приділено ролі Острозької Біблії у церковному та культурно-національному житті українців і білорусів ранньомодерного періоду. Окремі розділи присвячено діяльності Івана Огієнка (митрополита Іларіона) - визначного вченого, державного, громадського та церковного діяча, а також феномену віри у контексті екзистенційної філософії Кіркегора та святоотцівської екзегетики. Висвітлено роль українського греко-католицького духовенства у міжвоєнний період та його участь в українському національно-визвольному русі у Східній Галичині. Детально проаналізовано християнську толерантність у контексті суспільно-політичних, релігійних, а також морально-психологічних проблем сьогодення.

Монографію присвячено проблематиці культурних героїв та знаменитостей в українській культурі протягом кількох століть. Розглянуто окремі видатні постаті української історії та сучасного життя, зокрема, Б.Хмельницького, І.Сірка, Н.Махно, Т.Шевченка, В.Симоненка, М.Хвильового, М.Щорса, В.Стуса, Л.Українки, Л.Костенко, М.Амосова, В.Івасюка, В.Лобановського, а також постаті, які "створено" національною культурою та суспільством.

Рассмотрены политико-правовые, философско-культурологические, исторические и социологические аспекты диалога украинской и русской культур в Украине, их диалог в сферах образования, массовой коммуникации и искусства, региональные аспекты этого диалога. Исследованы проблемы функционирования и изучения русского языка, бытования русского искусства в Украине.

Встановлено, що Наукове Товариство ім. Шевченка (НТШ) об'єднало в одній структурі наукові сили всієї України, яка була політично розділена між двома імперіями - Росією та Австро-Угорщиною. НТШ сприяло інтеграції української етнологічної науки в європейський і світовий науковий процес. Детально проаналізовано діяльність М.Грушевського, І.Франка, В.Шухевича, В.Гнатюка, О.Колесси, О.Роздольського, Б.Грінченка, Ф.Вовка та ін. Значну увагу приділено вивченню народної культури та етнографічних груп українців, конкретно-історичному, порівняльно-типологічному та функціональному підходу щодо осмислення та оцінки явищ традиційної культури.

Монография посвящена истории славянских народов за более чем тысячелетний период; анализу ее через призму взаимоотношений как с европейскими так и азиатскими странами, что позволяет выявить формирование ментальности, ключевых моментов развития славянства, обозначить параметры, в соответствии с которыми страны и народы, получившие суверенитет после распада советской империи, могут уйти от многовековых попыток построения некоего "антизападного контрмира" - тенденции, восходящей к византийско-имперским истокам и традициям. Материалы работы свидетельствуют: славянский мир является важнейшим социокультурным интеграционным фактором единения Запада и Востока. Данные показывают, что попытка того или иного народа достичь более высокого цивилизационного уровня таит в себе не только возможность взлета, но и вариант падения ниже исходного уровня развития в ходе конфликта существующей реальности с обретающей статус существования. Определяется вектор общецивилизационного развития человечества, следование которому позволяет достичь успеха и процветания, игнорирование - обрекает на стагнацию и социальные конфликты. Содержащиеся в работе выводы и обобщения призваны оказывать содействие в решении задач становления и развития украинского государства, позволяют осмыслить социально-экономические процессы, происходящие в обществе, определить пути их решения с целью исключения социальных потрясений и конфликтов.

Рассмотрена роль культуры в жизни общества и личности. Детально проанализированы вопросы развития культуры и ее основные достижения в период первобытнообщинного строя, эпоху Древнего Востока, Античного мира, Средневековья, Возрождения и Реформации. Охарактеризовано формирование европейской культуры Нового времени (XVII - XVIII вв.). Значительное внимание уделено истории украинской культуры, в частности, после монголо-татарского нашествия, в условиях национально-освободительного движения (XVI - XVIII вв.), а также достижениям, проблемам и перспективам культуры современной Украины.

Вміщено близько 1500 найважливіших і найчастіше вживаних в українській та зарубіжній культурі термінів і термінологічних сполучень, а також їх тлумачення. Реєстр термінів словника добирався на засадах використання давніх і традиційних понять, пов'язаних з історичним минулим українського народу, його духовним життям, глибинними джерелами національної культури, а також нових, що увійшли у широкий обіг уже в останні роки. Застарілі поняття оновлено відповідно до сучасного рівня знань і тих змін, що останнім часом відбулися в Україні та на міжнародній арені.

Висвітлюється творчість М.Коцюбинського, його зв'язки з різними діячами культури, зокрема, Б.Грінченком, В.Самійленком, М.Вороним, Г.Коваленком, М.Жуком, М.Чернявським та іншими. Розглядаються гуманістично-екзистенціальні мотиви у творчості М.Коцюбинського, образи жінок у його творах, локальна та запозичена лексика, аналізується експресивна лексика як засіб створення пейзажного живопису у творах письменника та ін. Характеризуються основні тенденції культурно-мистецького та літературного життя в Чернігові у кінці XIX - початку XX століття.

Розглядаються теоретичні питання слов'янського літературознавства: модернізм як художній метод; розвиток художньої біографії від давнини до сьогодення; авторський варіант фольклорного тексту та ін. Аналізуються основні аспекти, які притаманні літературі слов'янських народів: наступність традицій у дослідженні болгарської літератури; жанрові новації сучасної документальної прози; функціональність образів руху в українській та польській модерністській поезії; стійкі мотиви в російській, українській і польській історичній романістиці другої половини ХІХ ст. Висвітлюються питання слов'янської фольклористики: архаїчні уявлення про зустрічі з тваринами; міфологічний образ тура; символіка "яблука" в серболужицьких народних піснях та ін. Розглядаються актуальні проблеми історії та культури слов'янських народів.

Досліджено українську міфологію та висвітлено "міфологіяну" Володимира Гнатюка. Наведено перелік великої кількості літературних джерел, що стосуються української міфології інших слов'янських і неслов'янських народів. Вміщено відповідні публікації до кожного конкретного випадку відсилок до порівнянь, паралелей і аналогій у скороченому бібліографічному описі. Подано список скорочень. Запропоновано переклад розділу "Огляд праць із царини слов'янської міфології" зі знаменитої монографії чеського вченого Любора Нідерле (1865 - 1944 рр.) "Життя старих слов'ян". Збережено підрядкові авторські примітки, посилання та пояснення, вони мають цифрове позначення. Дослідження проілюстровано рисунками визначної української художниці Олени Кульчицької (1877 - 1967 рр.).

Праця являє собою нарис історії культури України як комплексу характерних матеріальних і духовних здобутків суспільства, починаючи з періоду розселення слов'ян на сході Європи та виникнення Київської Русі і закінчуючи періодом комуністичної диктатури. До духовної культури включаються не тільки література, філософія та різні види мистецтва, а й спосіб життя, система цінностей, традицій та вірувань. Духовна культура українського суспільства розглядається у взаємозв'язку з політичною та господарською. Увесь комплекс проблем розвитку української культури висвітлюється у зв'язку з світовим культурним процесом.

Робота являє собою нарис історії культури України як комплексу характерних матеріальних і духовних здобутків суспільства; до духовної культури включаються при цьому не тільки література, філософія та різні мистецтва, а й спосіб життя, система цінностей, традицій та вірувань. Увесь комплекс проблем розвитку української культури висвітлюється у зв'язку з світовим культурним процесом.

Запропоновано нарис історії культури України як комплекс характерних матеріальних і духовних здобутків суспільства; до поняття духовної культури включено явища літератури, філософії, різних мистецтв, способу життя, системи цінностей, традицій та вірувань. Наведено факти з історії культури України. Розглянуто фундаментальні культурні цінності різних епох як цілісні системи. Розкрито духовну культуру українського суспільства у взаємозв'язку з політичною та господарською діяльністю. Увесь комплекс проблем розвитку української культури висвітлено у поєднанні зі світовим культурним процесом.

Представлена перша спроба всебічного дослідження сучасної української культури в антропологічному сенсі, як цілісного способу життя національної спільноти, з особливим наголосом на висвітлення її сучасного стану та популярних її аспектів. Автори застосували методологічний апарат, оснований на концепції культури як комунікації. Наведено близько сорока нарисів, присвячених окремим ключовим явищам української культури (музей, музика, наука, реклама, театр, кіно, фольклор) та культурним практикам українського суспільства - М.Грушевському, Т.Шевченку, О.Гончару та ін.

Розглянуто українську ідею кінця XVIII - початку ХХ ст. у контексті національного відродження України, а також відображення даного питання у сучасній вітчизняній історичній науці. Охарактеризовано національні історичні школи та їх місце в розробці проблем української державності, політичну філософію монархізму у творчості І.Ільїна, погляди політичного та релігійного філософа М.Бердяєва.