Рассмотрены методы воспитания выносливости, быстроты, силы, гибкости и ловкости у молодежи. Значительное внимание уделено рейтинговой технологии, а также квалиметрическому методу оценки показателей физической подготовленности студентов. Отдельные главы посвящены возрождению традиций массовых студенческих соревнований в вузах Луганщины, расширению популярных среди студентов видов спорта в программе Универсиад, а также созданию научно-методических лабораторий, оснащенных компьютерной техникой по отслеживанию эффективности физической культуры и спорта.

Запропоновано різні методи визначення показників, що характеризують фізичний розвиток, фізичну підготовленість, рівень функціонування провідних систем організму (серцево-судинної, дихальної, нервової) та методи оцінки даних показників (стандарти, регресії, перцентилі, індекси). Наведено методики вивчення нервово-психічного статусу дітей, вікові нормативи у деяких рухових тестах, а також методику оцінки біологічного віку та комплексної оцінки соматичного здоров'я дітей і підлітків.

Проводили лонгитудинальные исследования свойств основных нервных процессов и функций кратковременной памяти девочек с 11 до 15 лет контрольных и спортивных классов. Сравнительный анализ материалов исследования показал, что занятия длительными тренировочными физическими нагрузками способствуют более быстрому и интенсивному формированию функциональной подвижности основных нервных процессов. Динамика формирования связей между индивидуально-типологическими свойствами основных нервных процессов и функциями памяти в процессе возрастного развития у учащихся спортивных классов имеет ряд особенностей по сравнению с их сверстниками контрольных классов. Показано, что свойства основных нервных процессов играют важную роль в формировании и развитии памяти. Дети с высоким уровнем функциональной подвижности и силы основных нервных процессов характеризовались более высокими показателями кратковременной памяти, в отличие от учащихся с низкими характеристиками этих свойств. Установлена прямая корреляционная зависимость между продуктивностью, объемом кратковременной памяти и функциональной подвижностью основных нервных процессов, работоспособностью головного мозга.

Досліджено реактивність системи дихання юних спортсменів циклічних видів спорту в процесі вікового розвитку та спеціалізованого тренування. Встановлено, що реактивність системи дихання людини досить стала величина, за якою конкретну особу можна віднести до типу реагування "спринтер", "стайєр" та "середній тип". Простежено зміни вентиляторної відповіді на гіперкапнію, пов'язані з впливом високих фізичних навантажень під час тренувальних занять. Характер змін служить за критерій оптимізації індивідуального процесу фізичного тренування. Встановлено, що вентиляторна чутливість до гіперкапнії у дівчат-спортсменок залежить від фаз оваріально-менструального циклу. Створено математичну модель залежності реактивності системи дихання у відповідь на гіперкапнічний стимул. Доведено, що реакція серцево-судинної системи на гіперкапнічний стимул під час зворотнього дихання не має системних закономірностей, психофізіологічна реактивність особи не залежить від її типу реагування на гіперкапнію.

Наведено результати дослідження, проведеного в Українському державному хіміко-технологічному університеті, з метою визначення динаміки фізичного розвитку та функціонального статусу студентської молоді, з'ясування біологічного віку студентів.

Наведено доступний фізичний тест, за допомогою якого вчитель фізичної культури безпомилково може визначати стан здоров'я школяра та коригувати напрямок оздоровчої роботи.

За умов санаторію вивчено ефективність використання оздоровчої програми з силовою направленістю у 11-річних хлопчиків, які проживають у зонах радіологічного контролю та пройшли курс реабілітації. Виявлено позитивний вплив розробленої програми на фізичну підготовленість, функціональний стан і рівень фізичного здоров'я підлітків.

Освещены актуальные вопросы спортивной физиологии и медицины - адаптационные возможности женского организма к большим физическим и психоэмоциональным нагрузкам в современном спорте высших достижений. Раскрыто влияние циклически изменяющегося на протяжении менструального цикла нейрогормонального статуса на функциональные системы организма, в частности на систему дыхания. Приведены результаты комплексных исследований функциональных возможностей организма спортсменок в разные фазы менструального цикла. Охарактеризованы физиологические механизмы, определяющие изменения физической работоспособности женщин-спортсменок на протяжении менструального цикла. Проведен сравнительный анализ реакций женского организма на гипоксическую гипоксию и гипоксию нагрузки в каждую фазу цикла. Показана высокая эффективность применения интервальной гипоксической тренировки, повышающей аэробные возможности организма, общую и специальную работоспособность спортсменок.

Досліджено фізіологічні механізми адаптації організму до тривалих фізичних навантажень в онтогенезі. Одержано показники кількісних динамічних характеристик рівня економічності зовнішнього дихання та серцево-судинної системи учнів середнього шкільного віку за різної тривалості фізичних навантажень. Показано, що у процесі фізичних навантажень підвищуються адаптаційні можливості кардіореспіраторної системи, але до певної фізіологічної межі, вище якої можуть виникнути патологічні зміни. Виділено нормативні зони показників, які відображають динаміку адаптації для різних вікових груп. Розроблено кількісні критерії для прогнозування функціонального стану серцево-судинної та дихальної систем за умов тривалих фізичних навантажень. На підставі аналізу вікової динаміки властивостей основних нервових процесів і деяких психофізіологічних функцій встановлено, що адаптація до тривалих фізичних навантажень супроводжується у дітей і підлітків удосконаленням функціонального стану нервової системи. Доведено, що в обстежених дітей з різним рівнем властивостей функціональної рухливості та сили основних нервових процесів за умов тривалих фізичних навантажень характер і спрямованість онтогенетичних змін вегетативних і психофізіологічних функцій однакові, але ступінь їх різний. Визначено динаміку зв'язків властивостей основних нервових процесів з вегетативними, сенсомоторними та психічними функціями. Адаптація до м'язових навантажень за умов тривалих тренувань забезпечує розвиток властивостей ВНД, які визначають успішність спортивної діяльності учнів середнього шкільного віку.

Досліджено проблему нормативної оцінки фізичної підготовки хлопців віком 12 - 14 років. Запропоновано структурну програму оцінки їх фізичної підготовки на базі елементів математичної статистики та моделювання.

Розкрито проблему впливу занять фізичними вправами різного рівня гравітаційного навантаження на статуру людини після певного часу занять будь-яким видом спорту. Виконано порівняння фізичних показників організму спортсменів з показниками людей, які не займаються спортом.

Розглянуто позитивний вплив раціонально організованих фізичних навантажень, факторів зовнішнього середовища та гігієнічних факторів на здоров'я та поліпшення успішності підлітків.

Наведено результати досліджень фізичного стану та здоров'я студентів. Встановлено зниження функціональних можливостей організму студентів, що мешкали на територіях радіаційного забруднення.

Вивчено вплив оздоровчої програми з швидкісною направленістю на рівень фізичного здоров'я, функціонального стану і фізичної підготовки 11-річних хлопчиків, що мешкають за умов підвищеної радіоактивності. Встановлено значне поліпшення здоров'я, підвищення резервних можливостей дихальної та серцево-судинної систем, покращання фізичних якостей.

Вивчено особливості фізичного розвитку, фізичного здоров'я та рухової активності дітей молодшого шкільного віку з порушеннями слуху різного ступеня. Внаслідок досліджень розроблено практичні рекомендації щодо корекції режимів рухової активності глухих дітей з різним рівнем фізичного стану.

Висвітлено проблеми статевого диморфізму у спорті. Узагальнено теоретичні та практичні результати досліджень впливу систематичних навантажень на стан організму, психофізіологічний статус і фізичну працездатність жінок.

Розглянуто фізичні та психічні особливості організму спортсменок, наведено відомості про специфічну біологічну циклічність - зміни гормонального стану організму, які проявляються у менструальних циклах, вікові нейроендокринні змiни у дiвчаток та дiвчат-спортсменок.

Рассмотрены физические и психические особенности организма спортсменок, приведены сведения о специфической биологической цикличности - изменениях гормонального состояния организма, проявляющимся в менструальных циклах, возрастных нейроэндокринных изменениях у девочек и девушек-спортсменок.

The given work is devoted to questions of physical and psychic pecyliarities of sportswoman's organism, information about specific biological cyclicity - changes in hormonal state of the organism manifesting in menstrual cycles, about age endocrinous changes in teenagers and sportsgirls.

Висвітлено динаміку та розглянуто особливості впливу занять спортом на фізичний розвиток студентів. Обгрунтовано зміни, які виникають в організмі людини внаслідок занять фізичними вправами, наведено засоби для покращання загального фізичного стану.

Рассмотрены динамика и влияние занятий физическими упражнениями на физическое развитие студентов. Освещены изменения, которые возникают в организме вследствие занятий физическими упражнениями, а также средства, с помощью которых студенты могут значительно улучшить свое общее физическое состояние.

In the given paper dynamics of physical development of the students is detailed considered; influence of occupations by physical exercises on physical development of the students; changes, which arise in an organism owing to occupations by physical exercises, and also agents, with which help the students can considerably improve the common state.

Наведено результати педагогічного експерименту, що доводять позитивний вплив експериментальної навчальної програми на показники стану здоров'я учнів шляхом раціонального використання регіональних факторів зовнішнього середовища.

Вивчення впливу бігових тренувань в аеробному та змішаному режимах енергозабезпечення на біоелектричну активність серця жінок віком 18 - 22 років показало, що позитивні зміни ЕКГ відбуваються лише за умов збільшення аеробної продуктивності організму. Тренування в змішаному режимі були більш ефективними, зокрема, спостережено підвищення економічності роботи серця в стані спокою, збільшення хронотропного резерву, покращання кровопостачання та скоротливої здатності міокарда.