Висвітлено етичні засади формування особистості практичного психолога. Розглянуто міфодизайн як засіб соціальної взаємодії, а також етнічну ідентичність як детермінанту мотивації соціальної активності. Проаналізовано психологічні проблеми інноваційної діяльності педагогів за умов реформування системи освіти. Розглянуто особливості психологічної готовності особистості до професійно-управлінського самовизначення, а також формування системи керівних кадрів сфери виробництва. Описано метод психодрами в психологічній літературі, розглянуто психологічні критерії зрілої особистості.

Освещены этические основы формирования личности практического психолога. Рассмотрены мифодизайн как средство социального взаимодействия, а также этническую идентичность как детерминанту мотивации социальной активности. Проанализированы психологические проблемы инновационной деятельности педагогов в условиях реформирования системы образования. Рассмотрены особенности психологической готовности личности к профессионально-управленческому самоопределению, а также формирования руководящих кадров сферы производства. Описан метод психодрамы в психологической литературе, рассмотрены психологические критерии зрелой личности.

Висвітлено питання соціальної психології управління та організаційної психології. Розглянуто особливості рефлексії підлітків, а також проявів агресії у дітей у процесі соціально-психологічної адаптації до умов середньої школи. Висвітлено соціально-психологічні аспекти дослідження етнічної ідентичності. Розглянуто механізми взаєморозуміння та їх розвиток у процесі підготовки психологів-практиків. Проаналізовано вплив сім'ї на формування асоціальної поведінки підлітків. Обговорено роль ефективної міжособистісної взаємодії викладачів з керівником у процесі управління вищим навчальним закладом. Визначено джерела та чинники формування та вдосконалення стилю керівництва в освіті.

Освещены вопросы социальной психологии управления и организационной психологии. Рассмотрены особенности рефлексии подростков, а также проявлений агрессии у детей во время социально-психологической адаптации к условиям средней школы. Освещены социально-психологические аспекты исследования этнической идентичности. Рассмотрены механизмы взаимопонимания и их развитие в процессе подготовки психологов-практиков. Проанализировано влияние семьи на формирование асоциального поведения подростков. Обговорено роль эффективного межличностного взаимодействия преподавателей с руководителем в процессе управления высшим учебным заведением. Определены источники и факторы формирования и усовершенствования стиля руководства в сфере образования.

Проаналізовано стан розвитку практичної психології управління в системі середньої освіти. Відзначено, що формування управлінських команд - один з інноваційних напрямів у діяльності освітніх організацій за сучасних умов. Наведено характеристики феномену "команда", описано рольову структуру, принципи взаємодії членів команди. Розкрито специфіку конкурентоспроможної управлінської команди як вищого рівня її розвитку.

Проанализировано состояние развития практической психологии управления в системе среднего образования. Отмечено, что формирование управленческих команд - одно из инновационных направлений в деятельности управленческих команд образовательных организаций в современных условиях. Приведены характеристики феномена "команда", принципы взаимодействия членов команды. Освещена специфика конкурентноспособной управленческой команды как высшего уровня развития команды.

Розкрито психологічні засади управління в освітніх організаціях (ОО). Проаналізовано стан розробки психології управління змінами у зарубіжній і вітчизняній організаційній психології. Визначено предмет і основні завдання психології управління змінами. Виявлено причини, які заважають успішному введенню змін в ОО і обумовлюють виникнення опору даним змінам. Проаналізовано потребу персоналу ОО у психологічному забезпеченні введення змін в ОО, виділено основні форми надання психологічної допомоги. Висвітлено технологію підготовки персоналу ОО до управління змінами, охарактеризовано основні організаційні форми та часові параметри використання технології.

Раскрыты психологические основы управления в образовательных организациях (ОО). Проанализировано состояние разработки психологии управления изменениями в зарубежной и отечественной организационной психологии. Рассмотрены предмет и задачи психологии управления изменениями. Выявлены причины, которые препятствуют успешному введению изменений в ОО и обуславливают возникновение сопротивления данным изменениям. Проанализирована потребность персонала ОО в психологическом обеспечении введения изменений в ОО, выделены основные формы оказания психологической помощи. Освещена технология подготовки персонала ОО к управлению изменениями, охарактеризованы основные организационные формы и временные параметры использования технологии.

Проведено психологічний аналіз змісту та характеристик управлінської команди освітньої організації в контексті інформаційно-смислового компонента технології формування даної команди. Розкрито сутність менеджменту команд, визначено основні критерії відмінності команди від робочої групи. Описано комплекс діагностичних методик і викладено результати експериментального дослідження особливостей діяльності команди.

Проведен психологический анализ содержания и характеристик управленческой команды образовательной организации в контексте информационно-смыслового компонента технологии формирования данной команды. Раскрыта сущность менеджмента команд, определены основные критерии отличия команды от рабочей группы. Описан комплекс диагностических методик и изложены результаты экспериментального исследования особенностей деятельности команды.

Проаналізовано феномен саморегуляції як педагогічну і психологічну проблему. Розкрито сутність саморегуляції, структуру, аспекти, обгрунтовано теоретичні та методичні положення її формування в педагогічному процесі у середніх школах та ВНЗ. Акцентовано увагу на розвитку саморегуляції менеджерів освітніх закладів. Описано методи і засоби підвищення ефективності формування саморегуляції вчителя та учня.

Проанализирован феномен саморегуляции как педагогическая и психологическая проблема. Раскрыты сущность саморегуляции, структура, аспекты, обоснованы теоретические и методические положения её формирования в педагогическом процессе в средних школах и ВУЗ. Акцентировано внимание на развитии саморегуляции менеджеров образовательных заведений. Описаны методы и средства повышения эффективности формирования саморегуляции учителя и ученика.

Розглянуто особливості сприймання керівниками підлеглих як центральної ланки в організації процесу управлінської взаємодії з ними. Зазначено, що в цьому процесі соціальна перцепція виконує важливі функції: мотиваційну, орієнтувальну, модифікаційну, перцептивно-діагностичну, регулятивну, порівняльно-оцінну, інформативно-гностичну, які значною мірою обумовлюють особливості управлінської взаємодії.

Розглянуто актуальні проблеми, що стосуються ролі соціального педагога у створенні соціально-психологічних умов управління загальноосвітнім закладом, переваги співробітництва над управлінням.

Теоретично обгрунтовано методичні засади та результати емпіричного дослідження з проблем мотивації професійного удосконалення спеціалістів відділів освіти. Визначено соціально-психологічні особливості професійної діяльності управлінських працівників та відображено сутність і специфіку їх фахового удосконалення. Розкрито зміст і структуру мотивації даного процесу. На підставі результатів експерименту виявлено змістовий та ієрархічний склад мотивації професійного удосконалення спеціалістів відділів освіти та визначено особливо значущі чинники покращення його ефективності. Досліджено особливості відношення спеціалістів до різних аспектів професійної діяльності. Визначено соціально-психологічні чинники мотивації їх фахового удосконалення. Встановлено вплив соціально-демографічних, соціально-психологічних особистісних характеристик спеціалістів на розвиток сфери мотивації професійного удосконалення. Доведено доцільність та ефективність програми активного навчання спеціалістів відділів освіти з розвитку мотивації професійного удосконалення.

Висвітлено основні теоретико-методологічні підходи до дослідження проблеми психологічної компетентності (ПК) особистості у науковій літературі. Розкрито зміст складових ПК керівників освітніх організацій, зокрема, психолого-управлінської, соціально-психологічної, гендерної, комунікативної, психолого-педагогічної й автопсихологічної компетентності. Визначено проблеми формування ПК компетентності керівників освітніх організацій за умов післядипломної педагогічної освіти. Проаналізовано емпіричні дані, одержані під час дослідження рівнів і чинників сформованості складових ПК. Досліджено умови формування ПК управлінців-освітян, запропоновано модель формування ПК керівників освітніх організацій за умов післядипломної педагогічної освіти. Розглянуто зміст і структуру спецкурсів, спрямованих на формування окремих складових ПК управлінців.

Розкрито системний і синергетичний підходи до управління сучасними соціально-педагогічними системами, у тому числі ПТНЗ, за умов їх інноваційного розвитку. Визначено особливості двох типів систем - закритих і відкритих і технологій системного підходу. Розглянуто синергетичний підхід у діяльності закладів освіти, який характеризує процеси оновлення, що відбуваються за порушення системами рівноваги, через застосування освітніх нововведень (інновацій) і здійснення соціальних перетворень. З урахуванням докорінних змін у методології освіти охарактеризовано сукупність психолого-педагогічних інновацій, які діють у вітчизняній системі ПТО. Окреслено значення сучасних наукових підходів і принципів в управлінні навчальними закладами на сучасному етапі.

Досліджено внутрішні механізми взаємодії керівника та колективу, їх взаємообумовленість. Показано динаміку групових відносин, що в значній мірі розкриває функцію самого керівника. Проаналізовано роль особистості керівника групи у підвищенні ефективності діяльності колективу. Розкрито критерії роботи керівника педагогічного колективу у ВНЗ щодо оптимізації відносин між ним та підлеглими. Констатовано, що даний матеріал втілений у практику роботи Інституту фізичного виховання та спорту НПУ ім. М.П. Драгоманова.

Исследованы внутренние механизмы взаимодействия руководителя и коллектива, их взаимозависимость. Показана динамика групповых отношений, что в значительной мере раскрывает функцию самого руководителя. Проанализирована роль личности руководителя группы в контексте повышения эффективности работы коллектива. Раскрыты критерии работы руководителя педагогического коллектива ВУЗ по оптимизации отношений между ним и подчиненными. Констатирован факт, что данный материал воплощен в практику работы Института физического воспитания и спорта НПУ им. М.П. Драгоманова.

The article deals with the internal mechanisms of interaction of the head and collective, their interdependence. Dynamics of group attitudes is shown, that appreciably opens function of the head. The role of the person of the head of group in a context of increase of an overall performance of collective is analyzed. Criteria of work of the head of pedagogical collective of supreme educational institutions on optimization of attitudes between him and subordinates are opened. The fact is ascertained, that the given material is embodied in practice of work of Institute of physical training and sports NPU by M.P.Dragomanov.

Розглянуто проблему взаємоуправління в студентському колективі як важливу передумову формування та виховання активної особистості за умов демократичної спільноти. Зазначено, що як нетрадиційна та незвична форма існування суб'єктів навчально-виховного процесу, взаємоуправління підтримується сукупністю умов його організації, а саме: наявністю сформованої кооперативної культури та розвинених управлінських навичок студентів, забезпеченням орієнтувальною основою для дій, наявністю навичок самостійної пізнавальної діяльності.

Рассмотрена проблема взаимоуправления в студенческом коллективе, как важную предпосылку формирования и воспитание активной личности в условиях демократического сообщества. Указано, что будучи нетрадиционной и непривычной формой существования субъектов учебно-воспитательного процесса, взаимоуправление поддерживается совокупностью условий его организации, а именно: наличием сформированной кооперативной культуры и развитых управленческих привычек студентов; наличием ориентировочной основы для действий; наличием привычек самостоятельной познавательной деятельности.

The article deals with the problem cooperative learning in student's collective, as the important precondition of formation and education of the active person in conditions of democratic community is considered. It is specified, that being the nonconventional and unusual form of existence of subjects of teaching and educational process, cooperative learning is supported by set of conditions of its organization, namely: presence of the generated cooperative culture and the advanced administrative habits of students; maintenance with a rough basis for actions; presence of habits of independent cognitive activity.

Досліджено економічні, організаційні та соціально-психологічні методи управління освітою. Акцентовано увагу на методі соціального регулювання в контексті управління освітою, доведено його ефективність.

Исследованы экономические, организационные и социально-психологические методы управления образованием. Акцентировано внимание на методе социального регулирования в контексте управления образованием, доказана его эффективность.

The author described investigated economic, organizational and social - psychological methods of management by education. The attention is stressed on a method of social regulation in a context of management by education. It is proved, that regulationgravitates to indirect methods of influence, therefore it is the basic method of management of education.