В книге рассматривается что, все люди от природы стремятся к дому. От вещей тянутся к слову. От времени возвращаются к бытию. От метода уходят к истине. От языка стремятся к мышлению. В самом безусловном и необходимом смысле, все люди от космоса стремятся к повседневности.

«Цель этой книги — предложить вниманию читателя научные факты, опровергающие теорию эволюции, а также познакомить с истинным лицом и подлинной целью этого научного мошенничества. Очень важным является и тот факт, что сторонники теории эволюции не оказали существенного сопротивления этой книге. Потому что осознают, что такой поступок лишь поможет обществу лучше понять, каким обманом является эволюция».

В настоящей книге представлены дискуссии и размышления философов, социологов и политических деятелей об историческом материализме. Главное место в книге занимает дискуссия, которую известный немецкий историк К. Каутский вел в 1896 г. с английским социалистом Э. Бельфорт-Баксом и которая имеет определяющее значение для выяснения основных вопросов материалистического понимания истории. Другая важная дискуссия, представленная в книге, — известный публичный диспут об идеалистическом и материалистическом понимании истории между французскими политическими деятелями П. Лафаргом и Ж. Жоресом. Также в сборнике помещены статьи Р. Штиллиха, П. Лафарга, Ф. Энгельса, К. Каутского, Ж. Сореля, К. Келлес-Крауза, Я. Штерна, М. Цеттербаума и Ф. Адлера, посвященные философским и другим проблемам исторического материализма.

В книге представлены материалы Всемирного дня философии в России «Философия в диалоге культур» (16—19 ноября 2009 г., Москва — Санкт-Петербург). Философское осмысление диалога культур в самых разных контекстах формирует содержание книги - от приветственных слов и пленарных докладов до текстов участников круглых столов: «Освобождаясь от стереотипов в истории философии»; «Диалоги рациональностей»; «Культурное самосознание в эпоху глобализации»; «Философские образы человека»; «Технологические вызовы XXI века»; «Ценности и диалог культур»; «Философия для детей»; «Преподавание философии в поликультурном мире».

Сьомий випуск серії «Університетські діалоги» містить виклад публічної лекції філософа Хосе Луїса Раміреса, виголошеної 2 квітня 2007 року у Львівському національному університеті імені Івана Франка. Автор прагне подолати поширене в сучасному суспільстві уявлення про мову, показуючи при цьому, що людина як суспільно-мовна істота усвідомлює себе саме завдяки Риториці. Відтак, Риторика поновлюється у своєму первинному смислі – як знання мови і як основа освіти й громадянства. Риторика дає розуміння того, в який спосіб людина пізнає, але передусім навчає свідомо діяти. Виклад доповнює переклад статті професора Раміреса про оруддя людського пізнання (передусім тілесне і мовне), що визначає природу окремої людини і людської спільноти.

В книге Госвами подвергается сомнению существование «внешней», настоящей, объективной реальности. Утверждается, что вселенная является самосознающей и именно само сознание создает физический мир и объясняется, каким образом единое сознание кажется столь многими отдельными сознаниями. Книга Госвами – попытка преодолеть извечный разрыв между наукой и духовностью через монистический идеализм, разрешающий парадоксы квантовой физики. Автор книги – физик, профессор Института теоретических наук Орегонского университета.

У цій книжці представлено найкращі твори українських новелістів XX століття, зокрема Ольги Кобилянської, Михайла Коцюбинського, Михайла Яцкова, Василя Стефаника, Миколи Хвильового, Віктора Домонтовича, Ігоря Костецького, Григора Тютюнника, Тараса Прохаська, Оксани Забужко. Наша мала проза розкрила психологію перечулених, мімозно вразливих нових жінок епохи декадансу — і неймовірно трагічний досвід галицьких переселенців у Новий світ, високий ідеалізм митців-модерністів, котрі поставили творчість вище за всі цінності, — і розчарування безґрунтовних революційних романтиків, які захотіли взяти на себе місію вдосконалення Божого творіння. У другій половині століття кращі українські майстри зосереджувалися на героях-марґіналах, що не могли співіснувати з радянською дійсністю. Покоління 1991 року скрупульозно аналізувало стан людини, котра переживає крах узвичаєних цінностей і мусить адаптуватися до цілком нового часопростору. Маємо цілий ряд блискучих імен, різні стильові моделі, різні індивідуальні манери письма, пов’язаних як з модерністськими, так і з визивно авангардними орієнтаціями й традиціями.

This book explores the complex issue of international ethics in the two dominant schools of thought in international relations; Liberalism and Realism. Both theories suffer from an inability to integrate the ethical and pragmatic dimensions of foreign policy. Liberal policy makers often suffer from moral blindness and a tendency toward coercion in the international arena, whilst realists tend to be epistemic sceptics, incorporating Nietzsche's thought, directly or indirectly, into their theories. Mark Gismondi seeks to resolve the issues in these two approaches by adopting a covenant based approach, as described by Daniel Elazar's work on the covenant tradition in politics, to international relations theory. The covenant approach has three essential principles: policy makers must have a sense of realism about the existence of evil and its political consequences power must be shared and limited liberty requires a basis in shared values. "Ethics, Realism and Liberalism in International Relations" will be of interest to students and researchers of politics, philosophy, ethics and international relations.

Дисертацію присвячено визначенню основних характеристик еволюції поняття досвіду в західних філософських системах, що під впливом перетворення філософської думки у німецькому ідеалізмі постали у ХІХ–ХХ століттях. На основі історико-філософського топологічного аналізу ключових положень про досвід, висунутих у межах західної філософії від Античності до ХХ століття, відтворено цілісну картину передісторії та історії філософського поняття досвіду. Докладно проаналізовано особливості філософського аналізу досвіду у Канта та Геґеля, що заклали рамки подальшої еволюції змісту поняття досвіду, визначені напруженням між епістемологічним та герменевтичним підходами. Було встановлено, що еволюція поняття досвіду відбувалася як діалектичний процес визначення досвіду в термінах фактичності та історичності в основних течіях філософії Заходу ХІХ–ХХ ст. На основі аналізу основних рис історії поняття досвіду в західній філософії ХІХ–ХХ ст. в дисертації в систематичному вигляді було представлено цілісну концепцію еволюції поняття досвіду в західній філософії ХІХ–ХХ ст., яка узагальнює специфіку підходів до аналізу досвіду в філософських позиціях неокантіанства, прагматизму, аналітичної філософії мови, феноменології і герменевтики, та особливості впливу цих підходів на формуванням завдань сучасної епістемології, філософії мови та філософії науки.

  Текст у форматі PDF 0.89 Мб

German Idealism was one of the most fertile and important movements in the history of Western philosophy. This volume includes eleven chapters on all aspects and the period's most influential philosophers, including Kant and Hegel.