Повний текст доступний у читальних залах НБУВ

  Повний текст доступний у читальних залах НБУВ

  Повний текст доступний у читальних залах НБУВ

  Повний текст доступний у читальних залах НБУВ

У книзі висвітлюються питання ефективної організації підготовки науково-дослідницького персоналу, пов’язані з психогігієною, біомеханікою та практикою редакторської роботи. Пропонуються рекомендації з психотренінгу та гімнастики згідно з настановами японської концепції “найкан”. Для наукових працівників та студентів.

Книга являє собою продовження курсу культурології секуляризованого суспільства, розпочатого публікацією «Культурологія Просвітництва» у відповідності з авторською програмою лекцій «Прикладна культурологія». Розглядаються питання культури ХІХ ст. – проблеми художнього синтезу, суб’єктивізму, соціальних конфліктів, літературоцентризму, європоцентризму, перманентності культуротворення, формування гуманітарного та соціального знання в лінгвістиці, психології та економіці, природничницька революція в біології, хімії та геології, відкриття електромагнетизму, створення хвильової, статистичної та квантової механіки, розвиток уявлень про інтеграл та варіаційне числення, виникнення векторного та матричного числення, неевклідових геометрій.

Пропонується система впорядкування лексичного матеріалу, заснована на його етимологічній стратифікації – вичленуванні індоєвропейського ядра, ізоглос поміж окремими мовними сім’ями та ізольованої лексики. Рефлекси реконструйованих індоєвропейських коренів подано в етимологічних гніздах, які відповідно до типів ініціалів розподілено по шістнадцяти класах. Ці класи постають як семантичні мікросистеми, що засновані на виявленні паронімії між коренями та на мотивації смислових переходів (передусім метонімії), так що виникають паронімічні та метонімічні ряди, які будуються відповідно до гіпотези соматоморфізму первинних значень. Лексичний матеріал містить передусім рефлекси загальнослов’янського кореневого фонду з їхніми романо-германськими відповідниками, опрацьовано матеріали етимологічних словників з німецької, французької, англійської мов та з латини.

Навчальний посібник з культурології складається з 10 лекцій, присвячених розвитку культури західноєвропейського регіону XVIII ст. Розглянуто такі аспекти цього розвитку, як секуляризація культури, проблеми прогресу в культуротворенні, народництво, філантропізм, індустріалізм, урбанізація, інституціоналізація, театралізація, спеціалізація галузей культуротворення та формування механіцистського світогляду.

У першій частині довідника вміщено відомості про етимологію лексичного фонду германського походження в сучасних німецькій, англійській та французькій мовах. Робота спирається на матеріали словників Партріджа, Пауля, Тетцнера, Доза, Кертінга, Ерну та Мейє та ін. Адресується тим, хто цікавиться поглибленим вивченням іноземних мов.

В другій частині словника розглянуто лексику англо-французького мовного союзу, яка становить рефлекси основного лексичного фонду латини, поданого за морфологічною класифікацією. В додатку наведено давньогрецькі та кельтські рефлекси в цьому союзі, а також англо-французьку лексику невизначеного походженння.

  Повний текст доступний у читальних залах НБУВ

  Повний текст доступний у читальних залах НБУВ

У збірнику матеріалів конференції здійснений показ шляхетства України як історико-культурного феномену; прослідкована історична тяглість становлення дворянсько-шляхетських родів від Древлянщини до сьогодення; висвітлена боротьба овруцької шляхти за свої права в період перебування в складі Речі Посполитої та Російської імперії; проведено наукові розвідки щодо історії найбільш відомих старовинних родів овруцької шляхти (Баранівських, Бовсунівських, Бехів, Васяновичів, Виговських, Левківських, Маленівських, Мойсієнків, Невмержицьких, Недашківських, Чопівських, Шкуратівських, Шпаковичів та ін..). Охарактеризовані головні ознаки культури, релігії, мови та побуту Овруцької шляхти, означена проблема прізвищ та геральдики українських шляхетських родин; В праці знайшли відгук певні дискусійні положення щодо походження окремих шляхетських родин та оцінки їх різними авторами. Матеріали збірника мають важливе історичне, соціально-політичне, пізнавальне та патріотично-виховне значення.

  Повний текст доступний у читальних залах НБУВ

  Повний текст доступний у читальних залах НБУВ

  Повний текст доступний у читальних залах НБУВ

У монографії висвітлюється безперервність освітніх традицій в Україні, що беруть свій початок від Києво-Братської школи (1615) та розвинуті Києво-Могилянською (закрита в 1817) і Київською духовною (заснована в 1819) академіями. На основі фахового аналізу першоджерел та наукової літератури схарактеризовано реформаторську політику імперської Росії в галузі вищої духовної освіти, статути духовних академій, що ухвалювались відповідно до суспільно-політичної кон’юнктури ХІХ – початку ХХ ст. Розглянуті питання кадрового забезпечення Київської духовної академії, склад студентів та основні навчально-виховні принципи. На великому фактичному матеріалі розкрито навчальну, наукову, видавничу і просвітницьку діяльність Академії, участь викладачів у громадському і культурному житті Києва, розвитку науковоосвітніх зв’язків із православними країнами. Для науковців, викладачів та студентів духовних і світських навчальних закладів, служителів церкви, масового читача.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук за спеціальністю 08.00.09 «Бухгалтерський облік, аналіз та аудит (за видами економічної діяльності)» (071 – Облік і оподаткування). Дисертаційне дослідження присвячене вирішенню науково-прикладної проблеми – розробка та наукове обґрунтування теоретичних і методологічних засад аудиту, організаційного та методичного забезпечення заходів, спрямованих на вирішення проблем, пов’язаних з наданням упевненості користувачам фінансової інформації.

Аудит є одним з видів завдань з надання упевненості користувачам стосовно перевіреної фінансової звітності, інформація якої використовується в подальшій – діяльності суб’єктів господарювання. Необхідність виконання завдань аудиту обґрунтовується очікуваннями різних суспільних груп. Частина таких очікувань визначається формалізованими вимогами нормативно-правових документів, що стосуються діяльності інституційних організацій ринку цінних паперів, капіталу, суб’єктів державного та професійного регулювання тощо.

У монографії висвітлені основні характеристики фінансової інформації, процесів її підготовки та використання. Охарактеризовано зміст аудиту фінансової інформації, окреслені його завдання та елементи середовища. Досліджено елементи процесу аудиту фінансової інформації, зокрема: обґрунтування професійних суджень аудитора, вибір, застосування та оцінювання результатів аудиторських процедур, реалізація заходів аудиту. Розроблено пропозиції щодо забезпечення очікуваного рівня упевненості користувачів фінансової інформації за результатами аудиту, які передбачають врахування аспектів відповідальності аудитора та оціночної характеристики аудиторського ризику.

Призначено для наукових співробітників, докторантів, аспірантів, викладачів, студентів економічних спеціальностей вищих навчальних закладів, працівників суб’єктів аудиторської діяльності.