Текст у форматі PDF 4.23 Мб

  Текст у форматі PDF 14.02 Мб

  Текст у форматі PDF 2.05 Мб

  Текст у форматі PDF 2.07 Мб

  Текст у форматі PDF 2.80 Мб

Ханна Арендт (1906—1975) — одна из наиболее ярких политических мыслителей XX века. Хотя она сама себя никогда не причисляла к философам, книга «Жизнь ума» — последняя и наиболее значительная ее книга — оригинальное философское исследование в собственном смысле слова, масштабная и увлекательная попытка представить всю западную традицию понимания работы ума в основных его проявлениях — Мышления, Воления и Суждения. Ханна Арендт успела завершить работу только над первыми двумя томами. В самом начале работы над текстом третьего тома «Суждение» ее настигла смерть. Некоторое представление о замысле этой части можно составить по подготовительным материалам — «Лекциям по политической философии Канта», фрагменты из которой вошли в Приложение.

Монографія сучасного польського історика, керівника закладу методології історії та історії історіографії Університету імені Адама Міцкевича в Познані професора Войцеха Вжосека є синтезом двох книг, виданих мовою оригіналу впродовж останніх років. Автор обґрунтовує конструктивістський підхід до аналізу історіописання та здійснює одну з найпереконливіших у світовій гуманітаристиці спроб концептуалізації історії як культурної практики. Автор показує обмеженість традиційного підходу з його трактуванням історії як науки, що дає об´єктивне знання про минуле, і пропонує натомість власну концепцію, яка розглядає історію як частину сучасної культури, спрямовану на пізнання культури минулого. Простежуючи під цим кутом зору зміни у французькій історіографії ХХ століття, Вжосек окреслює загальний образ історіографії як культурної практики та вказує на її метафоричну природу та культурну ангажованість.

  Текст у форматі PDF 4.65 Мб

В книге описаны возможности и преимущества системного подхода: показано, как важно владеть системным мышлением в современном мире перечислены системные архетипы (в том числе «системные ловушки») и их характерные признаки. Многочисленные примеры существующих систем сопровождаются анализом их эффективности и путей для изменения их поведения. Отдельные главы посвящены вопросам прогнозируемого и непрогнозируемого поведения систем, системному подходу к анализу их структуры, а также поиску ключевых точек воздействия для достижения желаемого поведения систем. Книга носит научно-популярный и междисциплинарный характер и адресована школьникам старших классов студентам, преподавателям, предпринимателям, управленческому персоналу, а также широкому кругу читателей, интересующихся вопросами устойчивого развития, экономики, экологии, имитационного моделирования и смежных областей знаний.

Монографію присвячено методологічним проблемам рецепції європейського досвіду як цілеспрямованого процесу селекції, осмислення і прагматичного опрацювання теорії і практики. Предметна увага приділяється гносеологічним аспектам гуманізації історичної свідомості і, зокрема, процесу реконструкції критичного мислення на складному етапі демократичної трансформації. Окреслюються можливості розширення філософських горизонтів теоретико-методологічного аналізу історичних явищ і процесів. В контексті проблеми раціональності акцентується евристичний потенціал взаємодії історії та логіки. Наголошується зростання ролі дискурсивної етики у справі відновлення цілісності історичного світогляду. Розглядаються функціональні аспекти історичного досвіду під кутом зору еволюції соціального змісту європейської ідеї. Пропонується актуальне узагальнення досвіду соціальних перетворень у країнах Центрально-Східної Європи. Підкреслюється особлива роль європейських соціальних стандартів як системного чинника українського культурно-цивілізаційного вибору

Книжка всесвітньо відомого німецького філософа Юргена Габермаса присвячена аналізу особливостей і проблем сучасного мислення. В центрі уваги знаходиться евристичний потенціал класичних форм раціональності і ті новації (зокрема, прагматичний поворот), які характеризують філософський дискурс сучасності. Актуальність книги полягає в тому, що вона пропонує продуктивний сценарій подолання тієї непевності й навіть кризи інтелектуальної культури, яка пов'язана з викликом постмодерну та деструкцією класичних теоретичних парадигм. Стверджуючи власну позицію як постметафізичну, автор полемізує, з одного боку, з новітніми спробами повернення до метафізики філософії свідомості, а з іншого - з контекстуалістськими варіантами критики розуму. Для науковців, викладачів, студентів і всіх, хто цікавиться етикою, соціальною філософією та філософською антропологією.

У навчальному посібнику викладені матеріали, які дозволяють оволодіти як теоретичними знаннями курсу «Фінансова статистика», так і практичним умінням застосовувати методики обробки інформації та порівняльного аналізу економічних явищ у галузі фінансів; сформувати критичне мислення та об’єктивне розуміння результатів діяльності в умовах адаптації України до ринкових умов господарювання. Лекції побудовано відповідно до програми курсу. Для більш ефективного засвоєння матеріалу посібник містить структурно-логічні схеми, завдання для самостійної та індивідуальної навчально-дослідної роботи. Видання розраховане на студентів економічних спеціальностей вищих навчальних закладів, аспірантів, викладачів, широкого кола фахівців фінансової сфери.

Досліджено життя і творчість видатного українського історика, ключової постаті національно-визвольного руху України 70 – 80-х років ХІХ ст. В. Антоновича з метою з‘ясування його внеску в пізнання української ментальності. У праці філософа про історика сама історія розкриває секрети ментальності українців. Поєднуючи філософсько-теоретичну культуру мислення з прозорістю викладу, автор висвітлює особливості національно-світоглядного перенародження В.Антоновича з поляка на українця, пропонує цілісний нарис ідеології українофілів-народників; обґрунтовує тезу про В.Антоновича як батька українського етнонаціоналізму; пропонує своє бачення дискусійного питання про “вроджену недержавність українців”; виокремлює та висвітлює основні ознаки української ментальності. Історичне постає сучасним, проблеми минулого – проблемами нинішнього часу, “вчорашні” уроки – дороговказами для сьогодення.

Книжку історика філософії, есеїста і перекладача Володимира Єрмоленка присвячено творчості Вальтера Беньяміна (1892–1940) – одного з найупливовіших філософів ХХ століття. У центрі авторової уваги – засадничі топоси Беньямінового мислення, зокрема образи оповідача, фланера та колекціонера, теми міського простору та його трансформацій, феномени пам’яті й апокаліптичного очікування, поняття аури та аналогії. Водночас життя та ідеї Беньяміна постають як певна призма, що крізь неї дослідник намагається робити «фотознімки» епохи, насамперед німецької та французької гуманістики, літератури та мистецтва, загалом інтелектуального побуту 1920-х – 1930-х років. Поруч із Беньяміном на цих «фотознімках» з’являються інші чільні постаті тієї доби, як-от Фройд і Пруст, Бретон і Араґон, Гайдеґер і Арендт, Лукач і Адорно, Гофмансталь і Краус, Бльох і Кракауер, Шолєм і Деблін, що їх усіх пов’язує між собою головна тема книжки: драматичне та парадоксальне переплетення сучасности й архаїки в інтелектуальній атмосфері першої половини XX століття та зумовлений цим феномен «антимодерного модерну». Книжку щедро ілюстровано портретами згадуваних осіб і світлинами паризького фотографа Ежена Атже, що правлять за свого роду візуальний код Беньямінової філософії.

Головна відмінність людини від тварин – її прагнення до пізнання й перетворення природи. З’явившись один раз на певному етапі еволюції, ця слабка істота, що не мала ні крил, ні іклів, ні пазурів, ні смертоносного жала, ні густого шерстяного покриву – загалом, нічого з того арсеналу захисних засобів, яким володіли його більш “щасливі” сусіди, змогла не тільки вижити в жорстких умовах природного відбору, але й диктувати природі свої умови, активно перетворюючи навколишнє середовище. Активність мислення, що керується інстинктом самозбереження, за всіх часів змушувала людину винаходити все нові інструменти, будь то сокира, колесо або комп’ютер. Підкоряючи нові вершини пізнання, людина бачила перед собою усе ширші обрії, все сміливіші мрії вабили її, усе повнішими ставали її знання про світ. Тисячоліттями людина йшла по шляху пізнання, проникаючи усе далі в таємниці природи, і, мабуть, не буде кінця цьому шляху...

Процес пізнання, як основа будь-якого наукового дослідження, є складним і вимагає концептуального підходу на основі певної методології. Методологія походить від грецького слова methoges — пізнання і logos - вчення. Отже, це вчення про методи дослідження, про правила мислення при створенні теорії науки.