The aim of this book is to provide readers with the tools to understand the historical evolution of terrorism and counterterrorism over the past 150 years. In order to appreciate the contemporary challenges posed by terrorism it is necessary to look at its evolution, at the different phases it has gone through, and the transformations it has experienced. The same applies to the solutions that states have come up with to combat terrorism: the nature of terrorism changes but still it is possible to learn from past experiences even though they are not directly applicable to the present. This book provides a fresh look at the history of terrorism by providing in-depth analysis of several important terrorist crises and the reactions to them in the West and beyond. The general framework is laid out in four parts: terrorism prior to the Cold War, the Western experience with terrorism, non-Western experiences with terrorism, and contemporary terrorism and anti-terrorism. The issues covered offer a broad range of historical and current themes, many of which have been neglected in existing scholarship; it also features a chapter on the waves phenomenon of terrorism against its international background. This book will be of much interest to students of terrorism studies, political violence, international history, security studies and IR.

British-Polish relations during the Second World War were dogged by the fact that Polish demands on the Soviet Union threatened Soviet relations with Britain and the United States, and Soviet participation in the war. In this book Anita Prazmowska relates British policies and war-time strategy to Polish expectations and policies. She describes a tragic situation where Polish soldiers were trapped between the unrealistic plans of their government and the harsh realities of a war that they fought for Britain with no prospect of a satisfactory outcome for them or their country.

Вниманию читателей предлагается книга, посвященная. практической философии (софологии). Практическая философия — та часть философии, которая. оказывает непосредственное влияние на жизнь людей — через. философские тексты и речи, через живое общение философов. с людьми. Тексты группируются по темам: — мировоззренческие вопросы. — жизнь, смерть, бессмертие. — человеческое счастье, любовь. — золотое правило поведения. — либерализм и свобода. — критика идей социализма и коммунизма. — гуманизм — философия человечности. — негатив жизни: антикультура и антифилософия. — об опасности наркотиков и прелестях жизни без них. — как мы думаем? — здравый смысл. В заключительном разделе книги автор обосновывает и. разрабатывает идею введения института практических философов, софологов. По его мнению, философы могут и должны. работать с людьми, подобно психологам, врачам, священникам. Книга может служить пособием при подготовке практических философов (софологов) и при их подготовке к консультациям и беседам. Она полезна всем, кто ценит мысль, кто понимает ее значение для жизни.

Книга "Вступ до теорії: літературознавство та культурологія" - це своєрідний компас, котрий дасть змогу студентам-гуманітаріям зорієнтуватися серед різноманіття інтерпретаційних методик XX сторіччя. Пітер Баррі, викладач англістики Уельського університету, запрошує розібратися у головних постулатах літературних теорій: від ліберального гуманізму та структуралізму до новітніх "модних" методів на кшталт гей-лесбійських студій чи екокритики. Автор фокусує увагу на найбільш каверзних моментах теорії, пропонує конкретні приклади аналізу текстів за допомогою того чи іншого методу, надає анотовані бібліографії.

Книга «Західний канон», поруч зі «Страхом впливу» та працею «Шекспір: винахід Людини» є головною в доробку Єльського професора літератури Гаролда Блума. В ній він пояснює доцільність існування єдиного Канону західних текстів і окреслює його рамки. Двадцять шість аналізованих ним письменників, серед яких чільні місця належать Шекспіру, Сервантесу, Данте і Ґете, складають золотий фонд Західної цивілізації. Не прочитати ці твори — означає, на думку Блума, залишитися невігласом. Не прочитати працю «Західний канон » — значить залишитися без дороговказів у розбурханому морі світової літератури.

«Кавказьке крейдяне коло» розказує про глибоку порочність і нелюдяність капіталістичного суспільного устрою і про необхідність замінити його таким, що сприяв би розвиткові, розквітові людяного в людині. Тут — про принципи, про гуманізм і справедливість такого устрою, ім’я якому соціалізм. Сюжет «Матінки Кураж» — це, власне кажучи, Тридцятилітня війна, окремі її епізоди, здебільшого розділені відстанню у кілька років. Однак та чи інша історична подія — лише у натяк чи, в кращому разі, ідеологічний контекст, серед якого виявляють себе статисти цього «всесвітнього спектаклю»: Кураж та її найближче оточення. Таким чином, фабульні ходи в творах Брехта — це не копіювання дійсності й навіть не її опосередковане відображення, а скорше її моделювання. Це немовби приклади, аргументи у великій і важливій ідеологічній суперечці. «Копійчаний роман» загалом можна розглядати як своєрідний розгорнутий коментар до «Копійчаної опери». Безперечно, знайомство з романом значно полегшує режисерам роботу над постановкою п’єси. Але для читача «Копійчаний роман» — не коментар до п’єси, а самостійний художній твір. У чомусь він навіть цінніший за п’єсу — ну хоча б у тому, що повністю завершений і не потребує постановки чи будь-якого іншого «втілення». Але він і не заперечення «епічного театру». Це застосування загальної брехтівської естетики до літератури.

Лоренцо Валла (1407—1457) — крупнейший итальянский философ гуманист. Большое мосто в его творчестве занимают вопросы этики и критики схоластики. Все произведения, входящие в данное издание, переводятся на русский язык впервые. Для философов и всех интересующихся историей философии. В настоящем издании дан русский перевод наиболее интересных в философском отношении работ Лоренцо Валлы: двух этических диалогов, фрагментов большого логико-лингвистического трактата и других небольших работ. Творчество итальянского гуманиста Лоренцо Валлы яркое явление в культуре Возрождения. Гуманист-мыслитель, ниспровергатель традиций, Валла был одарен острым критическим умом и неодолимым стремлением к поиску истины, но в его творчестве всегда присутствовало живейшее сознание связи с жизнью, и такое сочетание, не уводившее его мысль в сферы бесплодного созерцания, а, напротив, связывавшее ее неразрывными узами с проблемами времени, придавало его работам необычайную злободневность. Для истории философской мысли гуманистическое творчество Валлы представляет интерес с точки зрения критики им схоластики, и прежде всего схоластической логики, которую он отвергает с помощью разработанного им филологического метода. Заслуживает внимания и этическое учение Валлы, резко разошедшееся со средневековой традицией.

Перед читачем книга, що стосується епохи Кучми. Характеризуючи її наведу, хоча й розлогу, проте, гадаю, доволі точну, цитату з своєї програмної статті 2000 року "Проект Україна. Підсумки десятиріччя". Розділ, який я хочу навести, називається - "Украдена Україна", бо Кучма будував не ту Україну, про яку дусалося її творцям, а олігархічне "Государство Украина": Отож - "Олігархічно-номенклатурна візія "проекта государства Украина" Вище уже згадувалося про те, що єдиного "проекту Україна", заснованого на загальнонаціональному консенсусі, немає, як немає і загальнонаціонального консенсусу. Натомість, є декілька досить відмінних пропозицій до "проекту Україна", які не тільки далекі одна від одної, але й прямо протилежні. Однак це не означає, що насправді не здійснюється один з них. Реальний стан справ в Україні можна вважати завершенням олігархічно-номенклатурного "проекту Україна" у формі "государства Украина". Стаґнархія (поєднання олігархії і стаґнації - авт.) вже практично втілила цей проект у життя і майже цілком ним задоволена. Вона зберегла владу, консолідувалася довкола державної монополії як єдине політичне ціле, успішно пережила перехід від планової до державно-капіталістичної економіки, здійснила і завершує перерозподіл власности. В принципі, вона не зацікавлена ні у знищенні державної монополії, ні у впровадженні "громадянського суспільства", яке може їй загрожувати. Водночас стаґнархія зробила все, щоб позбавити Україну ЕС-івської перспективи, яка поклала б край проектові "государства Украина". Стаґнархія не зацікавлена у цивілізуванні економічної політики в Україні, тому всерйоз сприймати проголошення "европейського вибору" Україною не варто. Єдиним дискомфортом для стаґнархії є неприйняття такого стану справ Заходом, хоча здоровий політичний цинізм стратегічних партнерів дозволяє їм до певного часу закривати очі на ці незначні недоліки "государства Украина". Саме тому проект "государства Украина" частково підтримують з політичних, антиросійських та почасти анти-ЕС-сівських міркувань США. Для ЕС цей проект неприйнятний і незрозумілий. З найближчих сусідів тільки Польща все ще делікатно не відмежовується від нього, як-от Чехія чи Словаччина, оскільки має власні конкретні ґеополітичні інтереси в Україні. Так само частковою підтримкою проект "государства Украина" користується і з боку РФ, як такий, що фактично торує шлях до реінтеґрації Росії+ та "государства Украина". Ясна річ, не можна не бачити й інших тенденцій. Частина українських стаґнархів не зацікавлені у перерозподілі влади і власности в Україні на користь потужніших російських олігархів, тому вони можуть саботувати реінтеґрацію з Росією+ так само ефективно, як і зближення з ЕС. Остаточного рішення щодо напрямку розвитку - на Схід чи на Захід - у рамках проекту "государства Украина" не може бути. Сама суть проекту полягає у тому, щоб не рухатися нікуди, бо тоді мають бути змінені правила гри для владних еліт, необхідно перерозподілити власність, а отже, й владу. Великий західний чи російський капітал вмить роздушать слабі капітали українських "новых русских".

Роман «Пригоди Олівера Твіста» займає почесне місце у творчій спадщині Ч. Діккенса. Змальовано гуманізм письменника, його співчуття до принижених і знедолених, передовсім дітей. Показано засудження жаги до наживи, холодного розрахунку та бездуховності суспільства.

В книге описывается история Второго фронта в годы Второй мировой войны 1939—1945 гг., военные действия, которые были открыты США и Великобританией 6 июня 1944 г. после высадки на территорию Северо-Западной Франции. На большом фактическом материале автор анализирует события, связанные с деятельностью антигитлеровской коалиции, что позволяет читателю проследить всю историю возникновения и решения проблемы Второго фронта, показывает его роль и значение на завершающем этапе Второй мировой войны. Книга написана с широкоим привлечением документов, отечественных и зарубежных публикаций последних лет. Значительный интерес представляют прилагаемые архивные документы: сводки и донесения руководству Красной Армии, оперативные материалы фашистского командования, переписка лидеров Третьего рейха, текст лекции фельдмаршала сэра Б. Л. Монтгомери «21-я (британская) армейская группа в кампании в Северо-Западной Европе 1944—1945 гг.», прочитанная в Королевском Институте Объединенной Службы в Лондоне 3 октября 1945 г. Эти и другие документы дают более полное представление о военном искустве наших союзников. Книга предназначена как для специалистов, так и для широкого круга читателей.

В данной книге представлено философское наследие лауреата Нобелевской премии Альбера Камю

Що відбувається з певною спільнотою — соціумом, сукупністю людей, масою — за умов раптової, карколомної зміни певних історичних обставин? Чому цивілізований, більш-менш толерантний людський загал раптом (а втім, чи аж так раптом? Адже чудес тут не буває!) перетворюється на розлючений, агресивний, непередбачуваний натовп? Які саме закономірності соціальної психології «великих груп» використають, або цілком свідомо, знаючи їх, або інтуїтивно, тирани далекого чи зовсім нещодавнього минулого? Що необхідно для того, щоб зміцнити в суспільстві непорушні засади зрілої демократії? Ці питання є, поза сумнівом, визначальними для гуманістичного розвитку десятків і сотень держав світу, безумовно, України в тому числі. Цими питаннями все своє життя переймався Еліас Канетті (1905 — 1994), видатний німецькомовний письменник єврейського походження; Австрія, Румунія та Німеччина з більшими чи меншими підставами вважають його «своїм», — лауреат Нобелівської премії з літератури (1981 р.), громадський діяч, публіцист, філософ, соціальний психолог та історик, спостерігач, аналітик, свідок та учасник багатьох катаклізмів ХХ століття — від Першої світової війни (вибух «патріотичних почуттів» у Відні 1 серпня 1914 року майбутній знаменитий письменник бачив на власні очі й запам’ятав їх назавжди) до громадянської війни в Іспанії, трагедії Другої світової, Корейської та Близькосхідної воєн. Світової слави Канетті зажив завдяки двом творам: художньому — романові «Засліплення» (1935 р. — саме за нього 46 років по тому йому було присуджено Нобелівську премію)та соціально-філософському — великій монографії «Маса і влада» («Massa und Macht», 1960 р.). Звернімо ж увагу саме на цю працю. Полум’яна віра в ідеали гуманізму й культури, дар провидця , так само як і досконале знання історії та філософії влади, блискуча, прозора мова — все це робить працю німецького письменника цікавою та потрібною нам. Погляд Канетті — «абстрагований», з «висоти пташиного польоту» — не є байдужо відстороненим; відчувається щирий біль за людину, жертву безсоромних маніпуляцій та брехливої пропаганди, котрі, як засвідчив лютий досвід ХХ століття, завжди передують багатомільйонним людиновбивствам. І хто сказав, що нинішнє ХХІ століття буде геть безхмарним і нам уже не знадобляться застереження Канетті, а надто з огляду на трагедію сучасної України? Книжка «Маса і влада» (на щастя, 2001 року з’явився прекрасний український переклад Олекси Логвиненка, Видавничий дім «Альтернативи») має всі права на увагу тих, хто переймається майбутнім так само, як і багато в чому минулим, України.

На матеріалах архівних джерел, мемуарів, записаних авторкою усних спогадів корінних галичан: українців, поляків, євреїв - свідків подій, розглянуті соціальні, економічні умови життя трьох народів у міжвоєнні роки, в час Другої світової війни. Основна увага приділяється поведінці місцевого населення в роки так званого "остаточного розв'язання єврейського питання". Вперше публікуються імена галичан - поляків та українців, котрі були знищені фашистами за допомогу євреям. Більш повно, ніж у попередників, представлено дані про галичан.

Впервые на русском языке публикуются две работы выдающеюся французскою философа Эммануэля Левинаса (1906-1996), творчество которою посвящено задаче гуманизации современной философской мысли.

Перед вами — книга с удивительной судьбой. Совершенно неожиданно для автора, задумавшего военно-аналитический очерк, она превратилась в официальную британскую версию истории Второй Мировой войны. Не ищите на этих страницах тактических подробностей отгремевших сражений, статистических таблиц или дипломатических документов — всего этого в книге нет. Крупнейший английский военный историк Б.Г. Лиддел Гарт, автор замечательной "Стратегии непрямых действий", анализирует принципы военных операций. Книга представляет собой "парадный портрет" великой Британской империи в её "лучший" (по заявлению У. Черчилля), но, как оказалось, последний час. Автор проведёт вас через все перипетии военного счастья и несчастья западных союзников России. Польша, Атлантика, Франция, Балканы, Средиземное море, Северная Африка, Тихий океан, русские просторы, Индия и Бирма — вот место действия этого классического английского "детектива". Военная история в изложении Б.Г. Лиддел Гарта подчёркнуто сюжетна и читается с неослабевающим интересом.

Для творчості Панаса Мирного характерні посилена увага до соціальної проблематики, висвітлення порочної моралі панівних класів, зображення типів "нових людей" епохи - революційне настроєних інтелігентів-різночинців, глибока вмотивованість поведінки та вчинків персонажів, розкриття їхнього духовного світу, високий гуманізм.